Постанова

від 27.08.2009 по справі 2а-4319/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4319/09/1270

Категорія № 2.15                                                                

ПОСТАНОВА

Іменем

України

27 серпня

2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.

при секретарі - Кір'ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за

цінами в Луганській області до   Луганської обласної санітарно-епідеміологічної

станції про стягнення суми економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2008 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в

Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з

адміністративним позовом до відповідача Луганської обласної

санітарно-епідеміологічної станції, в обґрунтування якого вказав наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведена

перевірка Луганської обласної СЕС з питань дотримання державної дисципліни цін

при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і

надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної

служби, про що був складений акт перевірки від 08.11.2006 року № 06444.

Перевіркою встановлено, що у період з 1.10.2005 року по 30.05.2006 року

завищено тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату

установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, за рахунок

нарахування не передбачених законодавством націнок у розмірі 20%. Сума

необґрунтовано отриманої виручки склала 178481,51 грн. Також установлено, що в

період з 12.05.2006 року по 30.05.2006 року завищено тарифи на роботи і послуги

за рахунок застосування протягом вказаного періоду завищених тарифів, які з

12.05.2006 року втратили чинність. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала

13067,79 грн. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки склала 191549,30

грн. Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від

15.11.2006 року № 192 за вказане порушення на підставі ст. 14 Закону України

«Про ціни та ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 574647,90

грн., у тому числі штраф 383098,60 грн. Рішення було оскаржене відповідачем до

суду. Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008 року в

задоволенні позову Луганської обласної СЕС було відмовлено. Позивач просить

стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 574647,90 грн. на користь

Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, дав

суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.  

 Представник  відповідача Луганської обласної

санітарно-епідеміологічної станції у судовому засіданні позовні вимоги не

визнав, пояснив, що на підставі роз'яснень ДПА України № 5437/8/16-116-113 від

25.03.2009 року, Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція у

2003-2004 роках, а також у подальших періодах зобов'язана надавати послуги з

додатковим нарахуванням на тарифи 20% податку на додану вартість. Згідно

вказаного роз'яснення відповідач включав до тарифів, затверджених ПКМУ № 1351

від 27.08.2003 року 20% податку на додану вартість. За період перевірки з

01.10.2005 року по 30.05.2006 року відповідач перерахував до Державного бюджету

ПДВ у сумі 304474,43 грн. Таким чином, позивач не врахував, що один податок на

додану вартість уже був перерахований до державного бюджету України. Просить

відмовити в задоволенні позову.

Представник залученої до участі у справі в якості третьої особи ДПА

України в Луганській області в судовому засіданні підтримав заперечення

відповідача та просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої

особи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351

затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і

надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної

служби. Ці тарифи включали ПДВ (оскільки 

у постанові не було зазначене протилежне).

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №

192 від 15.11.2006 року встановлено завищення відповідачем у період з

01.10.2005 року по 30.05.2006 року тарифів та послуги, що виконуються і

надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної

служби, за рахунок нарахування не передбачених законодавством націнок у розмірі

20%, сума додатково отриманої виручки склала 178481,51 грн., у період з

12.05.2006 року по 30.05.2006 року завищено тарифи на роботи і послуги за

рахунок застосування протягом указаного періоду завищених тарифів, які з

12.05.2006 року втратили чинність. Сума додатково отриманої виручки склала

13067,79 грн. Таким чином, відповідачем було порушено вимоги п. 5 Указу

Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 «Про порядок оприлюднення нормативно-правових

актів та набрання ними чинності», постанов Кабінету Міністрів України від

27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і

послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної

санітарно-епідеміологічної служби, від 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін

до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і від 27

серпня 2003 року № 1351». Згідно рішення вилученню у дохід Державного бюджету

підлягає сума 191549,30 грн. та застосовано штраф у сумі 383098,60 грн.

Вказане рішення було оскаржене відповідачем до суду.

Постановою господарського суду Луганської області від 11.01.2007 року по

справі № 14/572н-ад, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського

суду, позов про визнання неправомірними дій та скасування рішення про

накладення економічних санкцій задоволено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008 року

було скасовано постанови суду першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні

позову Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції відмовлено.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, актом № 06444 від

08.11.2006 року, рішенням № 192 від 15.11.2006 року про застосування

економічних санкцій за порушення державної дисципліни, копіями судових рішень.

У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся

необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті

порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості

будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України,

бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних

підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного

бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації, крім того, в

позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі

необґрунтовано одержаної суми виручки, вказані суми списуються з рахунків

підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Таким чином,

позивачем правомірно застосовані економічні санкції до відповідача на загальну

суму 574647,90 грн., тому позов підлягає задоволенню.

Питання по

судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у

встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних

випадках.

Керуючись

ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства

України,  Законом України «Про ціни і

ціноутворення», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні

вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області

задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з

Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції (р/р 35212001000443 в

УДК Луганської області, МФО 804013, код 01983364), розташованої за адресою:

вул. Луганської Правди, 159, м. Луганськ, 91031, економічні санкції у сумі

574647 грн. 90 коп. (п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот сорок сім грн. 90

коп.) на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО

804013, одержувач: Держбюджет м. Луганськ, код 24046582, р/р № 31119106700002.

Постанова

суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному

обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом

адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 27 серпня 2009 року.

Суддя                                                        

                             О.П.Островська