Ухвала

від 23.10.2014 по справі 463/11/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/11/14 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/783/5775/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я. Шашкіної С.А.,

при секретарі: Цар М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» - Шимчишина Ігоря Степановича на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2014 року про роз'яснення рішення у справі у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» про зобов'язання до вчинення дій та виплату грошових коштів,-

в с т а н о в и л а:

20 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі заявою у якій просила роз'яснити їй рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2013 року, оскільки таке їй є не зрозумілим. Зокрема у поданій заяві зазначила, що в процесі примусового виконання даного рішення суду державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та надіслано відповідну постанову на адресу відповідача. У відповідь на таку постанову останній направив лист з інформацією про зміну директора Товариства з ОСОБА_4 на ОСОБА_6, і зважаючи на той факт, що в рішенні суду вказаний попередній директор Товариства, відповідач позбавлений можливості виконати рішення суду. З метою ухилення від необґрунтованого невиконання рішення суду просить надати роз'яснення щодо порядку виконання даного судового рішення, а також роз'яснити, чи в такий спосіб ТзОВ «Захід Авто Цент» ухиляється від виконання рішення суду.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2014 року заяву ОСОБА_4 про роз'яснення рішення - задоволено частково. Роз`яснено, що за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» про зобов'язання до вчинення дій, виплату грошових коштів, в процесі його примусового виконання, від імені та в особі відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр», повинен діяти його директор, який є чинним на момент такого примусового виконання. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» - Шимчишин Ігор Степанович.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що оскаржувана ухвала фактично змінює рішення суду, оскільки суд у рішенні вказав, що «зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» в особі директора ОСОБА_7.», а в оскаржуваній ухвалі суд забрав слово «в особі директора ОСОБА_7.». Враховуючи наведене просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку (т.2 а.с.), від представника ТзОВ «Захід Авто Центр» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість по особових справах(без надання будь-яких доказів поважності причин неявки)(т.2 а.с.), а тому, його неявка з цих підстав не може вважатись поважною причиною, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, розглянути справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до ст.10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05.09.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду у Львівській області від 11.02.2014р., позовні вимоги у вищезгаданій справі задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» (в особі директора товариства ОСОБА_7, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, ЄДРПОУ 33169155) звільнити та передати нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на плані приміщення позначене літерою Б-1, загальною площею 46,1 кв.м., ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) протягом двох тижнів з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» (в особі директора товариства ОСОБА_7, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, ЄДРПОУ 33169155) передати всю технічну та іншу документацію на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на плані приміщення позначене літерою Б-1, загальною площею 46,1 кв.м., ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) протягом двох тижнів з дня набрання рішенням суду законної сили. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Згідно вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається з резолютивної частини рішення суду від 05.09.2013р., відповідача, в особі чинного на той час директора ОСОБА_7 зобов'язано вчинити дії по звільненню та передачі нежитлових приміщень та дії по передачі всієї технічної та іншої документації на ці приміщення.

На момент ухвалення рішення, керівником підприємства відповідача була ОСОБА_7, а з 24.02.2014р., тобто на момент набрання ним законної сили та звернення його до примусового виконання, керівником став ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.2 а.с.221-223).

Згідно ч. 5 ст. 65 ГК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, та зокрема, представляє його інтереси в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших організаціях.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з характеру правовідносин, які установились між сторонами. Предметом спору було звільнення та повернення нежитлових приміщень разом з технічною та іншою документацією на нього, і оскільки на момент ухвалення рішення керівником підприємства відповідача була ОСОБА_7, саме в її особі слід було зобов'язати відповідача вчинити вище перелічені дії. Після набрання законної сили рішенням суду, таке залишилось не виконаним, і за відсутності таких роз'яснень - воно не зможе бути виконаним.

Судом вірно враховано роз'яснення викладені в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 року, відповідно до яких роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Колегія суддів погоджується з мотивами оскаржуваної ухвали про те, що приводом для роз'яснення рішення є утруднення чи неможливість його виконання. В зв'язку з цим, як правило, роз'яснюється резолютивна частина судового рішення, проте у випадку неясності може бути роз'яснена і мотивувальна частина судового рішення.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про роз'яснення рішення суду, оскільки резолютивна частина судового рішення викликає труднощі у виконанні судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» - Шимчишин Ігоря Степановича - відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2014 року про роз'яснення рішення - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

С.А.Шашкіна