Вирок

від 06.07.2015 по справі 640/7085/15-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/7085/15-к

н/п 1-кп/640/334/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року. Київський районний суд м. Харкова у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 розглянувши в м. Харкові у відкритому судовому засіданні кримінальну справу відомості щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000000197 за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимої, проживаючої АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , діючи умисно, будучи достовірно обізнаною про те, що придбання та зберігання бойових припасів - патронів 9*21 калібру 9 мм. може здійснюватися виключно при наявності передбаченого законом дозволу, якого вона не мала, 22.09.2014 знаходячись в м. Харкові зателефонувала мешканцю м. Києва ОСОБА_6 , якому запропонувала збути їй бойові припаси - патрони 9*21 калібру 9 мм., в кількості 3000 шт., на що ОСОБА_6 надав добровільну згоду.

При цьому ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 , про те, що особисто вона не має дозволу на придбання, носіння, зберігання вказаних боєприпасів, про те цей дозвіл має її чоловік ОСОБА_7 .

Після цього 25.09.2014 у денний час ОСОБА_5 з відділення №33 ТОВ «Нова пошта», розташованого по вул. Сумській, 124, в м. Харкові, здійснила відправлення на адресу ОСОБА_6 , грошових коштів, в якості передплати за незаконний збут ОСОБА_5 боєприпасів, не маючи на те, передбаченого законом дозволу, в сумі, встановити яку під час досудового розслідування не виявилося можливим.

В свою чергу ОСОБА_6 в період з 22.09.2014 по 29.09.2014 у не встановленому під час досудового розслідування місці, без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту, придбав бойові припаси - патрони 9*21 калібру 9 мм., в кількості 2000 шт., які запакував у картонну коробку.

29.09.2014року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_6 , діючи зі згоди та відома ОСОБА_5 , з метою незаконного збуту останній боєприпасів, приніс вищевказане пакування із боєприпасами - патронами 9*21 калібру 9 мм., у кількості 2000 шт., у відділення №12, ТОВ «Нова пошта», розташоване по вул. Причальній, 5-А, в м. Києві.

29.09.2014 року о 16.25 год. ОСОБА_6 у вказаному відділенні ТОВ «Нова пошта» отримав від ОСОБА_5 відправлення із не встановленою під час досудового розслідування сумою грошових коштів, в якості передплати за збут останній бойових припасів - патронів 9*21 калібру 9 мм., без передбаченого законом дозволу.

Після чого ОСОБА_6 діючи зі згоди та відома ОСОБА_5 , без передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів та діючи в порушення вимог п.5.5 «Умов надання послуг ТОВ «Нова пошта», розроблених відповідно до вимог діючого законодавства України, які є загальнодоступними та наведені до відома відправників та отримувачів вантажів, відповідно до яких вогнепальна зброя та її частини, боєприпаси, є забороненими до транспортування відправленнями, збув ОСОБА_5 , відправивши на її адресу пакування із бойовими припасами - патронами 9*21 калібру 9 мм., в кількості 2000 шт.

При цьому ОСОБА_6 , діючи зі згоди та відома ОСОБА_5 , приховав від співробітників ТОВ «Нова пошта» факт незаконного збуту боєприпасів, повідомивши їм завідомо не правдиві відомості про те, що нібито він здійснює відправлення запчастин, про що зазначив в супроводжувальному документі на вантаж - експрес-накладній.

02.10.2014 о 19.00 год. у відділенні №33 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 124, ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи умисно, особисто отримала вказане відправлення, чим незаконно придбала бойові припаси - патрони 9*21 калібру 9 мм., в кількості 2000 шт., які завантажила в автомобіль модель «Toyota» марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та незаконно зберігаючи вказані боєприпаси в автомобілі від`їхала на ньому.

Після чого 02.10.2014 о 19.15 год. біля будинку №124 по вул. Сумській в м. Харкові співробітниками міліції був зупинений автомобіль моделі «Toyota», марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , яка в категоричній формі відмовилася добровільно видати щойно отримані нею боєприпаси. Після чого співробітниками міліції під час обшуку зазначеного автомобіля виявлено та вилучено пакування із відправленням від ОСОБА_6 для ОСОБА_5 , при відкритті якого виявлені та вилучені предмети, які згідно висновку судово-балістичної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області від 06.10.2014 №492 є боєприпасами в кількості 2000 шт. - пістолетними патронами 9*21 калібру 9 мм., з кулями із свинцевим сердечником, призначеними для стрільби з нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (в Україні використовуються для стрільби із зброї, що реєструється як мисливська, наприклад «карабінів «TS-9»); 200 перевірених патронів придатні для проведення пострілів, інші 1800 патронів, ймовірно, також придатні для проведення пострілів, які ОСОБА_6 придбав, носив, зберігав та збув без передбаченого законом дозволу, а ОСОБА_5 придбала та зберігала без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

3 липня 2015 року, під час судового слідства сторони обвинувачення й захисту звернулися до суду із клопотанням про розгляд й затвердження угоди про визнання винуватості, яка того ж числа укладена між прокурором та обвинуваченою.

Судом припинено проведення процесуальних дій. Угода розглянута й після її перевірки на відповідність вимогам Закону, судом затверджується у справі ухвалюється вирок з призначенням обвинуваченій узгодженої міри покарання.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином. Суд упевнився, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

ОСОБА_5 раніше не судима, вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала у повному обсязі, розкаялась. Обвинувачена має на утриманні малолітню дитину, що визнається судом в якості обставини, яка пом`якшує покарання. Враховуючи, що наслідком злочинних дій ОСОБА_5 шкоди не завдано, наявні дві пом`якшуючи вину обставини, які в сукупності з даними про особу винної істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд призначає узгоджене сторонами більш м`яке покарання, не зазначене в санкції ч. 1 ст. 263 КК України за цей злочин. Сторони обвинувачення й захисту дійшли до згоди про призначення покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На думку суду узгоджене покарання та його розмір є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 , запобігання вчинення нею інших злочинів.

Ухвалюючи вирок суд у відповідності до положень ст. 100 КПК України вирішує долю речових доказів та документів у справі та питання про судові витрати у справі.

Вироком Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2015 року ОСОБА_9 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 263 КК України, а саме за збут бойових припасів ОСОБА_5 . Вирок вступив в законну силу 12 травня 2015 року. Вказаним вироком від 10 квітня 2015 року вирішено питання про стягнення з ОСОБА_6 усіх судових витрат у справі за звинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому підстав для їх повторного стягнення немає. Тим же вироком вирішено речові докази , якими є бойові припаси, вилучені в ході розслідування справи знищити, тому суд вирішує питання про долю, інших речових доказів, щодо яких є відомості про місце перебування.

Ухвалою слідчого судді від 6 жовтня 2014 року накладено арешт на майно, крім іншого автомобіль LEXUS, р.н. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , з ключами 2 шт. техпаспорт серії НОМЕР_4 . Ключі від автомобілю, свідоцтво про його державну реєстрацію надані прокурором під час судового слідства й долучені до матеріалів справи. Автомобіль, як слідує з протоколу огляду від 2 жовтня 2014 року та листа Харківської філії ДП МВСУ «Інформ-ресурси» зберігається на штраф майданчику за адресою: Дергачівський район с.Подвірки вул.. Дзержинського,1. Речові докази речі та документи, вилучені в ході досудового слідства, згідно талону квитанції №1432 16 березня 2015 року передані до камери зберігання речових доказів СУ ГУ ХМУ МВС України в Харківській області. Під час судового слідства прокурором надано закордонний паспорт ОСОБА_5 , який вилучено під час обрання їй запобіжного заходу.

Відповідно до положень статті 100 КПК України та пункту 32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 (далі Постанова КМУ №1104) фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Безпосередні об`єкти злочину бойові набої знищені відповідно до вироку суду від 10 квітня 2015 року. Мобільний телефон та флеш-накопичувач використані обвинуваченою при вчиненні злочину тому відповідно до ст. 100 ч. 9 п. 1 КПК підлягають конфіскації. Всі інші вилучені речі та предмети підлягають поверненню власникам.

Керуючись ст.ст. 468, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ухвалив :

Затвердити угоду від 3 липня 2015 року про визнання винуватості укладену обвинуваченою ОСОБА_5 та прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального Кодексу України.

Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає вісім тисяч п`ятсот гривень.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази, що зберігається у камері схову речових доказів СУ ГУ ХМУ МВС України в Харківській області (згідно талону квитанції №1432 16 березня 2015 року):

-Печатку ТОВ Регіон-21 ЄДРПОУ 35350375, на підставі п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК повернути ОСОБА_5 ;

-Флеш накопичувач USB «LACIE COOKEY» 8Gb, розмірами 57*25*2,5 мм., виконаний в металічному корпусі сірого кольору, стилізованому в формі ключа, серійний номер 100122D660F4BF;

-Мобільний телефон Apple iPhone 4S, імей НОМЕР_5 , модель А1387, 32GB, в корпусі типу «моноблок», із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», номер НОМЕР_6

на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України конфіскувати в дохід держави.

-полімерний пакет в якому знаходяться полімерна рукавичка в пластиковому корпусі прозорому білого кольору , як таку що не має цінності знищити.

Автомобіль Тойота LEXUS LX-470, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , який зберігається на штрафмайданчику ДП МВСУ «Інформ-ресурси» за адресою: Дергачівський район с.Подвірки вул. Дзержинського,1 на підставі п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України та п. 32 Постанови КМУ №1104 безоплатно повернути ОСОБА_7 .

Речові докази документи, які долучені до матеріалів кримінальної справи на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК зберігати в матеріалах справи.

Речові докази, що долучені до матеріалів кримінальної справи в ході судового слідства й зберігаються в суді на підставі п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України: закордонний паспорт ОСОБА_5 НОМЕР_7 повернути ОСОБА_5 ; ключі 2 шт., свідоцтво про державну реєстрацію серії КІС номер 981188 автомобіля Тойота LEXUS LX-470, реєстраційний номер НОМЕР_2 2 шт. повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення. Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. У разі відсутності учасника судового провадження під час проголошення вироку його копію не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати цій особі.

Суддя ОСОБА_1