Ухвала

від 01.07.2015 по справі 730/261/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 730/261/15-ц Провадження № 22-ц/795/1071/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Луговець О. А. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4 за участю:представника відповідача - ОСОБА_5, представника позивача - ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства „НиваВ» на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до фермерського господарства „НиваВ» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27.04. 2015 року позовні вимоги ОСОБА_7 було задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 01.01.2007 року між ОСОБА_7 та фермерським господарством „НиваВ» , зареєстрований у Борзнянському відділенні центру ДЗК 20.06.2007 року. Зобов'язано фермерське господарство „НиваВ» повернути ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2,37га, кадастровий номер 7420810100:08:001:0348, для ведення особистого селянського господарства на території Борзнянської міської ради Чернігівської області. Стягнуто з фермерського господарства „НиваВ» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 595 грн.15 коп.

В апеляційній скарзі фермерське господарство „НиваВ» просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначають, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що ОСОБА_7 було порушено умови договору оренди, зокрема, позивач безпідставно відмовилась від отримання орендної плати за 2014 рік. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи по суті не врахував положення статей 526, 629 ЦК України, оскільки саме з боку позивача мало місце порушення умов договору оренди, а саме, відмова від отримання орендної плати за 2014 рік, укладення нового договору оренди від 29.08.2014 року між позивачем та СТОВ „Дружба-НоваВ» , одностороння відмова позивача від договору оренди землі, укладеного з відповідачем. Апелянт вказує, що має місце безпідставне позбавлення фермерського господарства „НиваВ» земельної ділянки, яка була йому передана позивачем в оренду до 2017 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписі статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами (а.с.24-27), що між ОСОБА_7 (орендодавець) та фермерським господарством „НиваВ» (орендар) 01.01.2007 року було укладено договір оренди землі, який є зареєстрований у Борзнянському відділенні центру ДЗК 20.06.2007 року. Відповідно до умов вказаного договору та акту приймання-передачі, ОСОБА_7 передала фермерському господарству „НиваВ» строком на 10 років у користування належну їй на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА №303172 земельну ділянку площею 2,37га (рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Борзнянської міської ради Чернігівської області, а фермерське господарство „НиваВ» повинно було щорічно до кінця року (31 грудня) вносити орендну плату в розмірі 321грн.; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Як вбачається з вимог заявленого позову, підставою для дострокового розірвання договору оренди землі ОСОБА_7 зазначає систематичну несплату фермерським господарством „НиваВ» орендної плати протягом 2012, 2013, 2014 років.

Виходячи з норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, зокрема, положень статей 629, 651, 653; ч.2 статті 792 ЦК України, п.''в''ч.1 статті 96, статті 141 Земельного кодексу України, статей 25, 31; ч.1 статті 32 Закону України ''Про оренду землі'' , а також фактичних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог заявленого позову та необхідності їх задоволення.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції, оскільки вказаний висновок узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків оскаржуваного рішення суду нормам матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Як вбачається з показань допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, орендну плату за землю за 2012 та 2013 роки в натуральній формі (зерном) замість позивача ОСОБА_7 отримав її син ОСОБА_9, розписавшись у відповідних відомостях; при цьому, жодних документів від імені матері на реалізацію вказаних повноважень ОСОБА_9 представникам фермерського господарства ''Нива'' не надавав. Також ОСОБА_9 суду пояснив, що отримав зернопродукти у ФГ ''Нива'' самостійно, без згоди матері, використавши їх для власних потреб, не інформувавши про вказані дії матір.

Пунктом 9 укладеного між сторонами договору оренди землі (а.с.24-26) передбачено виплату орендної плати у грошовій формі.При цьому відповідачем в ході судового розгляду даної справи не представлено суду належних та допустимих доказів, як цього вимагають приписи статті 60 ЦПК України, належного виконання ФГ ''Нива'' обов'язку щодо виплати орендної плати позивачу.

При цьому судом першої інстанції обгрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні, що представлені відповідачем відомості видачі орендної плати за 2012, 2013 роки, згідно яких орендну плату за землю за вказаний період відповідач в натуральній формі видавав сину позивача - ОСОБА_9, з огляду на приписи статей 58, 59 ЦПК України не можуть вважатися належними та допустимими доказами виконання ФГ ''Нива'' своїх договірних зобов'язань щодо виплати позивачу орендної плати. Оскільки, як встановлено судом,ОСОБА_7 жодним чином свого сина ОСОБА_9 на отримання орендної плати не уповноважувала і такі його дії в подальшому не схвалила. Факт неотримання безпосередньо позивачем орендної плати за 2012 та за 2013 роки та відсутність підписів позивача у відповідних документах не заперечувався відповідачем в ході судового розгляду даної справи. При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідач, видаючи орендну плату в натуральній формі сину позивача, безпідставно не пересвідчився щодо наявності у отримувача орендної плати ОСОБА_9 належно оформлених повноважень від орендодавця ОСОБА_7 на вчинення дій щодо отримання орендної плати.

Посилання відповідача на ті обставини, що ОСОБА_7 не пред'являла до ФГ ''Нива'' претензій майнового характеру з приводу неотримання орендної плати за вищевказаний період, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги, оскільки вибір способу захисту позивачем своїх прав та інтересів є його диспозитивним правом.

З врахуванням приписів норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 12.12.2012 року по справі № 6-146цс12, а також фактичних обставин справи, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що невиплата фермерським господарством ''Нива'' ОСОБА_7 орендної плати за оренду землі протягом 2012,2013 років є систематичним невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених договором оренди землі. Таке порушення орендарем умов договору, з огляду на можливість внесення орендної плати лише одноразово в кінці року, як вказав суд, є істотним, оскільки в значній мірі позбавило позивача отримання того щорічного доходу, на який вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що розцінює відмову позивача отримувати від фермерського господарства ''Нива'' орендну плату за землю за 2014рік, як небажання надалі продовжувати з відповідачем орендні правовідносини через систематичність невиплати орендної плати за попередні роки, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За даних обставин є безпідставними доводи апеляційної скарги відносно того, що вказана обставина не була прийнята судом першої інстанції до уваги при розгляді спору по суті.

Апелянт в доводах апеляційної скарги посилається на наявність в матеріалах справи копії договору оренди землі від 29.08.2014року, укладеному між позивачем і СТОВ ''Дружба - Нова'' , відповідно до п.2.1. якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,37 гектарів, у тому числі рілля 2,37 га. На думку апелянта, вказана обставина свідчить про односторонню відмову позивача від договору оренди землі, укладеного з відповідачем. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимог позову ОСОБА_7 до фермерського господарства „НиваВ» про розірвання договору оренди землі у зв'язку з невиплатою відповідачем позивачу ОСОБА_7 орендної плати за оренду землі протягом 2012,2013років, оскільки вказаний висновок суду узгоджується з приписами норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фермерського господарства „НиваВ» відхилити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: