Рішення

від 01.07.2015 по справі 904/3367/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.15р. Справа № 904/3367/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС АГРО", смт. Варва, Чернігівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМКОМПЛЕКС", смт. Дніпропетвське, Дніпропетровська область

про стягнення 1 263 302,29 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Деркунський К.Л. - представник (дов. б/№ від 04.12.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС АГРО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМКОМПЛЕКС" про стягнення заборгованості за договором поставки Д-3/1 № 28-ПВ від 18.07.2014 у розмірі 1 263 302,29 грн., з яких: 1 162 724,49 грн. основний борг, 57 844,02 грн. пеня, 4 294,99 грн. 3 % річних, 38 438,79 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки Д-3/1 № 28-ПВ від 18.07.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2015.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 відмовлено в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС АГРО" про забезпечення позову.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.05.2015 на 15.06.2015.

15.06.2015 представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначає, що при поставці товару позивачем не було надано сертифікат якості на товар "БМВД "Гроер". Також, позивач зазначає, що поставлений товар був неякісний, що підтверджується протоколом випробувань Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету від 10.02.2015 № ХТ/058. На підставі чого, відповідач вважає, що він має право відмовитись від оплати товару на підставі ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, відповідно до якої, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

15.06.2015 у судовому засіданні оголошено перерву на 30.06.2015.

30.06.2015 представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів для надання додаткових пояснень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 07.07.2015 та відкладено розгляд справи на 01.07.2015.

01.07.2015 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 904/5074/15.

Клопотання обґрунтовується тим, що у господарському суді Дніпропетровської області розглядається справа № 904/5074/15, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору поставки Д-3/1 № 28-ПВ від 18.07.2014, що може вплинути на результати розгляду даної справи.

Позивач усно заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки заперечення відповідача обґрунтовуються тим, що йому було постановлено неякісний товар. Недійсність укладеного договору як підстава для відмови у позові відповідачем не зазначається. Тому суд виходить з презумпції дійсності правочину.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС АГРО" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМКОМПЛЕКС" (покупець) було укладено договір поставки Д-3/1 № 28-ПВ (т.1 а.с.32).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник продає, а покупець купує на умовах даного договору товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки ("ІНКОТЕРМС 2010"), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що товаром згідно з цим договором є кормові добавки, премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки, готові корма, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, обладнання та інший товар, як власного виробництва так й інших виробників, що буде поставлятися згідно видаткових накладних. Номери, індекси стандартів, технічних умов та іншої документації про якість товарів зазначаються в сертифікатах якості який є невід'ємним додатком до даного договору. Покупець не заперечує проти поставки йому товару виробленого згідно технічних умов. Підписанням даного договору покупець підтверджує, що постачальником йому доведено всю необхідну інформацію про походження товару, виробника товару, продавця, спосіб виготовлення товару, джерела та спосіб придбання, кількість, споживчі властивості, якість товару, придатність до застосування, стандарти та технічні умови по яким виготовлено товар, характеристики товару, особливості використання товару, ціну на товар.

Згідно з пунктом 2.1 договору, ціни на товар наведені у видаткових накладних, специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки товару покупцю.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 1 604 133,32 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.34,36,38,40-42,44-46,48,50-51,53-54,56,58,60-62,64,66-68,70,72, 74-78,80-82,84-85,87) .

Відповідач отримав товар на підставі довіреностей, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.35,37,39,43,47,49,52,55,57,59,63,65,69,71,73,79,83,86).

Відповідно до пункту 2.3 договору, оплата вартості товару проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації до договору. Вартість товару в розмірі 100% покупець оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника. Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

Відповідач прийняв товар без зауважень щодо кількості, якості, комплектності документації тощо та частково оплатив поставлений товар на суму 441 408,83 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 162 724,49 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 1 162 724,49 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.3 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Відповідач надає протокол випробувань Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету від 10.02.2015 № ХТ/058 на підтвердження того, що позивач поставив йому товар неналежної якості. Але якість товару не є предметом розгляду даної судової справи. Крім того, відповідач не надав суду доказів повернення товару позивачу, або вимоги повернути оплачену за товар суму.

Відповідно до пункту 4.1 договору, у випадку наявності претензій щодо якості та кількості товару. Покупець має право в строк до 20 днів з дня складання документів про неналежну якість або нестачу товару, направити претензію на адресу постачальника. претензія приймається до розгляду при наявності відповідного документа, що засвідчує результати аналізу зразка товару, відібраного представником Державної ветеринарної лабороторії згідно існуючої методики в присутності представника постачальника із складанням відповідного акту. Претензія розглядається постачальником і може бути визнана обґрунтованою тільки при умові дотримання покупцем вимог цього пункту, а також вимог інструкції виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню, визначенню якості та застосуванню товару. При відсутності такої претензії товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем: за якістю - згідно із сертифікатом якості за кількості - відповідно до кількості місць та ваги, зазначені у видатковій накладній.

Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Отже не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Законом передбачено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема, про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Отже, слід дійти висновку, що "експертиза", яка була проведена Науково-дослідним центром біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету, за результатами якої було складено протокол випробувань від 10.02.2015 № ХТ/058, не є належним доказом у розумінні ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" та здійснена не судовим експертом, як то передбачено чинним законодавством, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи та попередження її про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Також, суд не звертає уваги на доводи відповідача про те, що при поставці товару позивачем не було надано сертифікат якості на товар "БМВД "Гроер", з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач від договору не відмовився та товар позивачу не повернув.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів складання акту відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 відповідач не надав, товар було прийнято без зауважень, проведено часткову оплату тощо.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 162 724,49 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 01.12.2014 по 23.03.2015 у сумі 57 844,02 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (т.1 а.с.10-13), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 57 844,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано 3% річних за період 01.12.2014 по 23.03.2015 у сумі 4 294,99 грн. та інфляційні втрати за період січень-лютий 2015 у сумі 38 438,79 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (т.1 а.с.10-13), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 294,99 грн. та інфляційних втрат у сумі 38 438,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМКОМПЛЕКС" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Київська, 1А; ідентифікаційний код 33856369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС АГРО" (17600, Чернігвська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Шевченка, 84, кв. 5; ідентифікаційний код 39057541) - 1 162 724,49 грн. основний борг, 57 844,02 грн. пеню, 4 294,99 грн. 3% річних, 38 438,79 грн. інфляційні втрати, 25 266,05 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.07.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова