Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/6646/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/6646/15-г

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" простягнення 175 100 грн 00 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" простягнення 110 444 грн 25 коп. Представники від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шахов О.О. - представник за довіреністю від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Заїка О.С. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" про стягнення 175 100 грн 00 коп. заборгованості за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014 належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу у розмірі 175 100 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6646/15-г та справу призначено до розгляду на 20.04.2015.

20.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/6646/15-г Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" про стягнення 110 444 грн 25 коп. збитків.

Свої зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" обґрунтовує тим, що останнім були понесені збитки у розмірі 110 444 грн 25 коп. завдані Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд", як перевізником, у зв'язку з виявленням нестачі прийнятого до перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" про стягнення 110 444 грн 25 коп. збитків прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" про стягнення 175 100 грн 00 коп. за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014.

20.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

20.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про долучення документі до матеріалів справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 20.04.2015 оголошено перерву до 21.05.2015.

20.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

21.05.20015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 21.05.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи призначено на 04.06.2015.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 04.06.2015 оголошено перерву до 22.06.2015.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшли документи для долучення до справи та письмові пояснення на відзив на зустрічну позовну заяву.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 22.06.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 22.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд" (експедитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія «Енергостил" (замовник за договором) укладено договір на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1, відповідно до умов якого експедитор зобов'язується доставити переданий до перевезення вантаж до пункту призначення та передати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується виплатити за перевезення вантажу встановлену в цьому договорі плату, обумовлену в заявці, що є невід'ємною частиною цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діятиме до 31 грудня 2014 року. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про його розірвання, термін дії договору буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору кожне конкретне зобов'язання про перевезення обмовляється в заявці (в т.ч. маршрут руху; найменування вантажу; вага, вид упаковки, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні; фрахтова ставка; умови оплати; адреси місць навантаження і розвантаження вантажу із зазначенням контактних осіб та їх телефонів; дати і часу навантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, П.І.Б. водія транспортного засобу та/або марка і держ.номер транспортного засобу на якому буде перевозитися вантаж, особливі умови), яка подається замовником експедитору не пізніше 24 годин до моменту перевезення.

Положеннями розділу 3 договору сторони узгодили, що після закінчення виконання робіт, не пізніше семи днів з моменту здачі вантажу вантажоодержувачу, експедитор зобов'язаний надати товарно-транспортну накладну з відміткою вантажоодержувача про приймання вантажу без зауважень і документ, що підтверджує повноваження представника вантажоодержувача, а також підписані експедитором і складані українською мовою рахунок, акт прийому-передачі виконаних робіт та податкову накладну, а замовник в свою чергу, зобов'язаний вчасно здійснити оплату за надання послуг.

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата послуг проводиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого рахунку, заявки, скріпленим печаткою, акта прийому-передачі виконаних робіт, товарно-транспортної накладної з відміткою отримувача про приймання вантажу без зауважень, податкової накладної, оформлені відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до пункту 4.3. договору розрахунки проводяться згідно з термінами, що вказані у заявці, але не пізніше 7-ми банківських днів з дня отримання замовником оригіналів документів зазначених у пункті 4.2. договору.

Замовник зобов'язаний підписати акт прийому - передачі виконаних робіт протягом 5-ти днів після отримання документів або направити експедитору мотивовану відмову (пункт 44. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014, експедитором на підставі наданих замовником заявок № 3 від 19.01.2015, № 4 від 19.01.2015, № 6 від 20.01.2015, № 6-1 від 20.01.2015, № 7 від 21.01.2015, № 8 від 21.01.2015, № 9 від 22.01.2015, № 10 від 22.01.2015, № 11 від 23.01.2015, № 12 від 23.01.20154, № 13 від 26.01.2015, № 14 від 26.01.2015, № 15 від 27.01.2015, № 15-1 від 27.01.2015, № 16 від 27.01.2015 було здійснено перевезення вантажу на загальну суму 175 100 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000080 від 20.01.2015, № ОУ-0000083 від 20.01.2015, № ОУ-0000082 від 20.01.2015, № ОУ-0000093 від 21.01.2015, № ОУ-0000094 від 21.01.2015, № ОУ-0000097 від 22.01.2015, № ОУ-0000098 від 22.01.2015, № ОУ-0000096 від 22.01.2015, № ОУ-0000104 від 23.01.2015, № ОУ-0000103 від 23.01.2015, № ОУ-0000101 від 23.01.2015, № ОУ-0000100 від 23.01.2015, № ОУ-0000106 від 24.01.2015, № ОУ-0000105 від 24.01.2015, № ОУ-0000121 від 27.01.2015, № ОУ-0000120 від 27.01.2015, № ОУ-0000118 від 27.01.2015, № ОУ-0000128 від 28.01.2015, № ОУ-0000130 від 28.01.2015, № ОУ-0000127 від 28.01.2015 та № ОУ-0000129 від 29.01.2015, а також товарно-транспортними накладними.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати отриманих послуг щодо перевезення вантажу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 175 100 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати послуг з перевезення вантажу на суму 175 100 грн 00 коп. Крім того, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2015, відповідно до якого станом на 31.01.2015 сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 175 100 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 175 100 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 175 100 грн 00 коп.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" 110 444 грн 25 коп. збитків, завданих нестачею прийнятого до перевезення вантажу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5.2. договору експедитор відповідає перед замовником за вагу (при проведенні контрольного зважування у присутності водія, або іншого представника експедитора, що підтверджуються його підписом у ТТН), відповідність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів (завірених підписом водія, або іншого представника експедитора).

Положеннями розділу 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Дослідивши, наданий замовником, в підтвердження факту недостачі вантажу, акт від 29.01.2015, суд прийшов до висновку, що останній не відповідає вищезазначеним вимогами, оскільки був складений без участі представника незацікавленої сторони, з огляду на те, що акт містить запис представника перевізника про незгоду із зазначеними відомостями.

Згідно з пунктом 13.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

02.03.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія «Енергостил» було направлено лист № 27/02-15 від 27.02.2015 відносно претензії № 170 від 13.02.2015, що підтверджується фіскальним чеком № 0031162 0026469 від 02.03.2015 та описом вкладення у цінний лист від 02.03.2015, відповідно до якого перевізник звернувся до замовника з вимогою про проведення контрольного зважування вантажу та проведення експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами, відповідно до пункту 13.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Суду не надано доказів проведення експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами, щодо недостачі товару.

Згідно з нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що суду не надано належних доказів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності збитків, вимоги позивача про стягнення з відповідача 110 444 грн 25 коп. збитків, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" (03680, м. Київ, пров. Радищева, буд. 3, офіс 219, ідентифікаційний код 39283580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Пушкіна, 26/171, ідентифікаційний код 32006967) заборгованість у розмірі 175 100 (сто сімдесят п'ять тисяч сто) грн 00 коп. та витрати судовий збір у розмірі 3 502 (три тисячі п'ятсот дві) грн 00 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостил" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 06.07.2015

Суддя Н.Б. Плотницька