Постанова

від 21.09.2015 по справі 910/6646/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа№ 910/6646/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Заіка О.С. - представник за довіреністю;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) : Шахов О.В. - довіреність № 15 від 18.09.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2015

у справі № 910/6646/15-г (головуючий суддя: Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл"

про стягнення 175 100 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд"

про стягнення 110 444 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі № 910/6646/15-г первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд"заборгованість у розмірі 175 100 грн. 00 коп. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі № 910/6646/15-г в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" збитки, завдані нестачею прийнятого до перевезення вантажу, в загальній сумі 110 444,25 грн.

Скарга мотивована тим, що окремі висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а при прийнятті рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову було неправильно застосовано окремі норми матеріального права, що призвело до прийняття судом необґрунтованого та незаконного рішення.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6646/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.09.2015.

21.09.2015 позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв'язку із відсутністю належним чином підтвердженого факту нестачі вантажу та належно оформлених доказів цивільного правопорушення.

21.09.2015 в судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) підтримав апеляційну скаргу позивача та просив її задовольнити. Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

27.10.2014 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд", як експедитором, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл", як замовником, було укладено договір на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого експедитор зобов'язується доставити переданий до перевезення вантаж до пункту призначення та передати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується виплатити за перевезення вантажу встановлену в цьому договорі плату, обумовлену в заявці, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору кожне конкретне зобов'язання про перевезення обмовляється в заявці (в т.ч. маршрут руху; найменування вантажу; вага, вид упаковки, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні; фрахтова ставка; умови оплати; адреси місць навантаження і розвантаження вантажу із зазначенням контактних осіб та їх телефонів; дати і часу навантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, П.І.Б. водія транспортного засобу та/або марка і держ.номер транспортного засобу на якому буде перевозитися вантаж, особливі умови), яка подається замовником експедитору не пізніше 24 годин до моменту перевезення.

У розділі 3 договору сторони узгодили, що після закінчення виконання робіт, не пізніше семи днів з моменту здачі вантажу вантажоодержувачу, експедитор зобов'язаний надати товарно-транспортну накладну з відміткою вантажоодержувача про приймання вантажу без зауважень і документ, що підтверджує повноваження представника вантажоодержувача, а також підписані експедитором і складані українською мовою рахунок, акт прийому-передачі виконаних робіт та податкову накладну, а замовник в свою чергу, зобов'язаний вчасно здійснити оплату за надання послуг.

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата послуг проводиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого рахунку, заявки, скріпленим печаткою, акта прийому-передачі виконаних робіт, товарно-транспортної накладної з відміткою отримувача про приймання вантажу без зауважень, податкової накладної, оформлені відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до пункту 4.3. договору розрахунки проводяться згідно з термінами, що вказані у заявці, але не пізніше 7-ми банківських днів з дня отримання замовником оригіналів документів зазначених у пункті 4.2. договору.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що замовник зобов'язаний підписати акт прийому - передачі виконаних робіт протягом 5-ти днів після отримання документів або направити експедитору мотивовану відмову.

Згідно з пунктом 5.2. договору експедитор відповідає перед замовником за вагу (при проведенні контрольного зважування у присутності водія, або іншого представника експедитора, що підтверджуються його підписом у ТТН), відповідність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів (завірених підписом водія, або іншого представника експедитора).

Відповідно до п.10.1. договору він набирає чинності з дати його підписання і діятиме до 31 грудня 2014 року. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про його розірвання, термін дії договору буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов укладеного договору за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014, експедитором на підставі наданих замовником заявок № 3 від 19.01.2015, № 4 від 19.01.2015, № 6 від 20.01.2015, № 6-1 від 20.01.2015, № 7 від 21.01.2015, № 8 від 21.01.2015, № 9 від 22.01.2015, № 10 від 22.01.2015, № 11 від 23.01.2015, № 12 від 23.01.20154, № 13 від 26.01.2015, № 14 від 26.01.2015, № 15 від 27.01.2015, № 15-1 від 27.01.2015, № 16 від 27.01.2015 було здійснено перевезення вантажу на загальну суму 175 100 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000080 від 20.01.2015, № ОУ-0000083 від 20.01.2015, № ОУ-0000082 від 20.01.2015, № ОУ-0000093 від 21.01.2015, № ОУ-0000094 від 21.01.2015, № ОУ-0000097 від 22.01.2015, № ОУ-0000098 від 22.01.2015, № ОУ-0000096 від 22.01.2015, № ОУ-0000104 від 23.01.2015, № ОУ-0000103 від 23.01.2015, № ОУ-0000101 від 23.01.2015, № ОУ-0000100 від 23.01.2015, № ОУ-0000106 від 24.01.2015, № ОУ-0000105 від 24.01.2015, № ОУ-0000121 від 27.01.2015, № ОУ-0000120 від 27.01.2015, № ОУ-0000118 від 27.01.2015, № ОУ-0000128 від 28.01.2015, № ОУ-0000130 від 28.01.2015, № ОУ-0000127 від 28.01.2015 та № ОУ-0000129 від 29.01.2015, а також товарно-транспортними накладними.

Також господарським судом міста Києва вірно встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати отриманих послуг щодо перевезення вантажу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 175 100 грн. 00 коп. Наявність заборгованості не заперечується відповідачем, а також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2015, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 175 100 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є господарським договором перевезення вантажу.

Так, згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Вищенаведеними доказами у справі підтверджено виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд вірно встановив факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за договором на перевезення вантажів № ТК-Т-27/10/14-1 від 27.10.2014 та факт наявності заборгованості у розмірі 175 100 грн. 00 коп., тому обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

В процесі вирішення спору у суді першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Торгівельна компанія "Енергостіл" подало зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд" 110 444 грн. 25 коп. збитків, завданих нестачею прийнятого до перевезення вантажу, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги відповідач вказав, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 28.01.2015 № 28-01-14 було завантажено 40 тон, однак при прийманні вантажу його вага виявилась 31,680 т, що підтверджується накладною № 4983 від 29.01.2015, недостача становить 8,220 т, у зв'язку із чим складено Акт від 29.01.2015. Водій ОСОБА_4 не погодився із актом, про що зробив на ньому відповідну відмітку.

13.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайд" претензію №170, у якій повідомило про недостачу вантажу в кількості 8,220 т. та вимагало негайно відшкодувати збитки в розмірі 110 444 грн. 25 коп.

02.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайд" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" лист № 27/02-15 від 27.02.2015, відповідно до якого вимагало проведення контрольного зважування вантажу та проведення експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами, відповідно до пункту 13.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Сторонами не надано доказів проведення експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами, щодо недостачі товару.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно з Положеннями розділу 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наданий замовником, в підтвердження факту недостачі вантажу, акт від 29.01.2015, не відповідає вищезазначеним вимогами, оскільки був складений без участі представника незацікавленої сторони, з огляду на те, що акт містить запис представника перевізника про незгоду із зазначеними відомостями.

Згідно з пунктом 13.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновків, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), не надано належних доказів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності збитків, тому зустрічні вимоги про стягнення 110 444 грн 25 коп. збитків, визнав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі № 910/6646/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергостіл" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі № 910/6646/15-г - без змін.

2. Матеріали справи № 910/6646/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Е.О. Шевченко