Рішення

від 16.06.2015 по справі 911/1862/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" червня 2015 р. Справа № 911/1862/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Юса» , м. Біла Церква,

до відповідача приватного підприємства Фірми «Відродження» , м. Біла Церква,

про стягнення 157 815,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Кучер О.В. , уповноважений, довіреність від 09.04.2015р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Юса», м. Біла Церква, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.04.2015р. до відповідача - приватного підприємства Фірми «Відродження», м. Біла Церква, в якому просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за оплачений але не поставлений товар в розмірі 150 300,00 грн., неустойку в розмірі 7 515,00 грн. за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 157,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач авансом оплатив відповідачу виготовлення та поставку товару (меблів) на загальну суму 150 300,00 грн., однак відповідач всупереч умов договору від 15.01.2013р. №47 замовлені меблі не виготовив та не поставив. Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути попередню оплату в сумі 150 300,00 грн., яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду про стягнення суми передоплати в судовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачену пунктом 2.6 договору №47 на виготовлення та поставку меблів, в сумі 5% від ціни договору 7 515,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2015р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Юса» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1862/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.05.2015р.

В судове засідання 26.05.2015р. з'явився повноважний представник позивача, який подав витребувані судом документи та пояснення по суті позову. Відповідач свого представника у судове засідання 26.05.2015р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.04.2015р., не виконав та витребувані судом документи не подав. Ухвалою від 26.05.2015р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2015р.

В судове засідання 09.06.2015р. з'явились представники обох сторін. Відповідач вимоги ухвал суду від 29.04.2015р. та від 26.05.2015р. не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав. Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись з матеріалами справи, та звернутися до адвоката за професійною юридичною допомогою.

Враховуючи те, що відповідач копію ухвали про порушення провадження від 29.04.2015р. отримав 11.05.2015р., а копію ухвали від 26.05.2015р. отримав 05.06.2015р., про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, а відтак - був обізнаний про розгляд справи в суді та мав достатньо часу підготуватись до судового засідання, суд в порядку частини третьої ст. 77 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 16.06.2015р. та зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвал від 29.04.2015р. та від 26.05.2015р. та подати відзив та витребувані судом документи, про що представники сторін були повідомлені судом особисто під розпис.

В судове засідання 16.06.2015р. з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Від відповідача надійшло письмове клопотання від 15.06.2015р., в якому відповідач пояснює, що має намір скористатись правовою допомогою адвоката, однак не зміг цього зробити через брак коштів та часу, в зв'язку з чим відповідач просив відкласти розгляд справи.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відхилив його, оскільки відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання, а чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які при умові дотримання ст. 28 ГПК України та глави 17 ЦК України, можуть представляти юридичну особу - відповідача. Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, коли за якихось обставин спір не може бути вирішений в даному засіданні. Тобто відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, яке може бути реалізовано в межах строку розгляду спору, і підставою для відкладення розгляду справи є неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні, зокрема з причини недостатності поданих документів та доказів. Відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі становить два місяці від дня одержання позовної заяви (27.04.2015р.).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Юса», м. Біла Церква (далі по тексту - ТОВ Фірма «Юса»), до відповідача - приватного підприємства Фірми «Відродження», м. Біла Церква (далі по тексту - ПП Фірма «Відродження»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 15.01.2013р. між ТОВ Фірмою «Юса» (замовник) та ПП Фірмою «Відродження» (виконавець) Договір №47 на виготовлення та поставку меблів (далі - Договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виготовлення (виготовлення та встановлення) меблів: узголів'я - 7 шт., ліжко - 7 шт., рами під матрац - 6 шт., шафи - 5 шт., тв тумби - 7 шт., стільці - 7 шт., тумби під мийку - 7 шт., дзеркала - 5 шт., вішалка - 1 шт. відповідно з додатком до Договору. Відповідно до умов Договору вартість виробу з урахуванням доставки і установки становить 150 300,00 грн. (пункт 2.1. Договору). Виконавець розпочинає до виготовлення замовлення після внесення заставної вартості в розмірі 70% від ціни замовлення при оплаті готівкою або при внесенні 100% суми на розрахунковий рахунок (пункт 2.3 Договору). Виконавець зобов'язується виготовити та поставити продукцію протягом 90 робочих днів з наступного дня після внесення грошової суми (пункт 2.4 Договору). У випадку несвоєчасного виконання виконавцем своїх зобов'язань він сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочки, але не більше 5% від суми Договору (пункт 2.6 Договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правовим змістом відносини сторін є змішаним договором, який містить елементи договорів підряду та поставки. Оскільки спір у справі виник з відносин сторін, унормованих тією частиною Договору, яка є поставкою, суд керується нормами закону, що регулюють поставку.

Згідно із частиною 1 ст. 692 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що виконавець приступає до виготовлення замовлення після внесення замовником заставної вартості в розмірі 70% від загальної вартості замовлення при оплаті замовлення готівкою або після надходження 100% суми, вказаної в пункті 2.1., на розрахунковий рахунок виконавця при безготівковому розрахунку.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем платіжними дорученнями було перераховано на рахунок відповідача 100% вартості замовлення, в сумі 150 300,00 грн., а саме було сплачено:

18.03.2013р. - 10 800,00 грн. (платіжне доручення від 18.03.2013р. №175),

25.04.2013р. - 15 000,00 грн. (платіжне доручення від 25.04.2013р. №194),

01.07.2013р. - 15 000,00 грн. (платіжне доручення від 01.07.2013р. №214),

31.07.2013р. - 19 500,00 грн. (платіжне доручення від 31.07.2013р. №219),

27.08.2013р. - 5 000,00 грн. (платіжне доручення від 27.08.2013р. №225),

06.09.2013р. - 20 000,00 грн. (платіжне доручення від 06.09.2013р. №227),

08.10.2013р. - 10 000,00 грн. (платіжне доручення від 08.10.2013р. №234),

26.11.2013р. - 20 000,00 грн. (платіжне доручення від 26.11.2013р. №15),

27.11.2013р. - 20 000,00 грн. (платіжне доручення від 27.11.2013р. №17),

18.12.2013р. - 15 000,00 грн. (платіжне доручення від 18.12.2013р. №39).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується виготовити та встановити продукцію протягом 90 робочих днів починаючи з наступного дня після внесення заставної вартості або зарахування грошової суми на розрахунковий рахунок виконавця.

Отже, оплачений на умовах 100% передоплати товар вартістю 150 300,00 грн. мав бути виготовлений та поставлений відповідачем позивачу протягом 90 календарних днів з дня оплати, тобто не пізніше 19.03.2014р.

Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день розгляду справи відповідач свого обов'язку з виготовлення та поставки меблів не виконав. Доказів належного виготовлення та поставки меблів згідно із замовленням матеріали справи не містять.

Згідно до загальної норми частини 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно положень частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до відповідача з претензією №1, в якій у зв'язку із простроченням виконання замовлення більше ніж на 6 місяців вимагав повернути сплачені кошти в розмірі 150 300,00 грн. на рахунок ТОВ фірма «Юса». Вказану претензію відповідач отримав 24.10.2014р., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. Доказів повернення сплачених коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 29.04.2015р., від 26.05.2015р. неодноразово зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують належне виконання зобов'язання з виготовлення меблів згідно договору №47 від 15.01.2013р. або докази повернення позивачу сплаченої передоплати. Відповідач зазначені документи та докази суду не представив, відзив на позов не подав, доводи позивача не спростував.

За матеріалами справи судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідач свого обов'язку в частині передачі позивачу обумовленого товару та у визначені Договором строки не виконав, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми передоплати 150 300,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом встановлений факт прострочення передачі товару, передоплаченого позивачем на 100% в сумі 150 300,00 грн., а відтак, у позивача виникло право на нарахування та стягнення з відповідача передбаченої пунктом 2.6 Договору неустойки в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення але не більше 5% від суми договору.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

В розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, умовою застосування до боржника неустойки є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, а по-друге, така неустойка за порушення зобов'язання має бути передбачена Договором.

Суд враховує, що обмеження розміру неустойки подвійною обліковою ставкою НБУ згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в даному випадку не застосовується, оскільки пункт 2.6 Договору встановлює неустойку за прострочення негрошового зобов'язання з виготовлення та поставки меблів.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем - ПП Фірма «Відродження» свого зобов'язання перед позивачем - ТОВ Фірма «Юса» за Договором в частині поставки товару в строк, визначений Договором, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 7 515,00 грн. (5% від ціни Договору 150 300,00 грн.) є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальності Фірма «Юса» та приймає рішення про стягнення з відповідача - приватного підприємства Фірма «Відродження» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Юса» 150 300,00 грн. передоплати та неустойку в розмірі 7 515,00 грн., всього 157 815,00 грн.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Юса» до приватного підприємства Фірми «Відродження» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Фірми «Відродження» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Піщана, буд. 130-А, ідентифікаційний код 13701773)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Юса» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Банкова, буд. 9, ідентифікаційний код 23245508)

150 300,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч триста гривень нуль копійок) передоплати,

7 515,00 грн. (сім тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень нуль копійок) неустойки,

3 156,30 грн. (три тисячі сто п'ятдесят шість гривень тридцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 06.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх