Рішення

від 30.06.2015 по справі 925/773/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа № 925/773/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Хороленко Л.М., Малець А.В. - за довіреністю;

від відповідача: Тютюник О.І. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Європейські транспортні системи" про стягнення 294 813,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 294 813,55 грн. в якості відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань між сторонами, на підставі договору № 172 d/z на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 14 березня 2014 року.

30 червня 2015 року позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити позовні вимоги на суму стягнення 50,00 доларів США та 2 900,00 злотих ( в гривневому еквіваленті).

Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки дана заява подана в порядку ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує повністю, про що надав суду відзив на позов (а.с. 92- 94). В ході розгляду справи відповідачу з боку позивача були надані для зняття ксерокопій всі документи, які стосуються обставин справи, у перекладі на українську мову, які в засіданні 30.06.2015 року повернуті судом позивачу.

До участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача було залучено перевізника вантажу СПД Мірошниченка Р.В., який у засідання не з"явився, заперечень проти позову не надав (ухвала від 12.06.2015 року).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє зменшені позовні вимоги повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Європейські транспортні системи" (Експедитор, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Купарокс (Замовник, позивач) було укладено договір № 172 d/z на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні (а.с. 13-19), у відповідності до якого Експедитор зобов'язався за винагороду (плату) і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування -ТЕО) (п. 1.1 договору).

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Заперечень та доказів з приводу неукладення чи недійсності договору № 172 d/z на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 14 березня 2014 року сторонами суду не подано.

За своїм юридичним змістом договір № 172 d/z на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 14 березня 2014 року є договором перевезення, який відповідає положенням ст. 908,909 ЦК України, у відповідності до положень яких перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

На підставі цього договору Експедитор-відповідач забезпечує оптимальне транспортне обслуговування вантажів Замовника-позивача, надаючи на вибір останнього, деякі або увесь перелік наступних послуг:

- організація перевезення вантажів Замовника за маршрутом, обраним Замовником, на підставі відповідних Заявок;

- укладення від свого імені або від імені Замовника договорів перевезення вантажу ;

- завантаження або вивантаження вантажів;

- оплата мита, зборів, витрат, покладених на замовника;

- одержання необхідних для експорту - імпорту документів, виконання митних формальностей;

- надання інших додаткових послуг за домовленістю Сторін, що має бути відображено в Заявці Замовника ( п. 1.2 договору № 172 d/z ).

Ціна, строки та інші конкретні умови ТЕО вантажів обумовлюються в Заявці Замовника, що є невід'ємною частиною цього Договору, й матиме юридичну силу для обох Сторін за умови викладення її в письмовому вигляді та належним чином підписаної та скріпленої печатками обох сторін (п. 1.3 договору № 172 d/z ).

14 березня 2014 року між сторонами у справі було підписано заявку №172/z (а.с. 20-21) згідно з якою Замовник-позивач у відповідності до власних потреб та особливостей вантажу просить Експедитора-відповідача надати йому послуги з ТЕО вантажів. Відповідно до Заявки Виконавець зобов'язався виконати або організувати перевезення вантажу з Швейцарії (місто Крінс) в Україну (місто Київ).

Згідно довідки, виданої ТОВ "ТК Європейські транспортні системи" № 1 від 19.03.2014 (а.с. 22), вартість транспортних послуг при перевозці вантажу автомобілем держ. № АС9347ВН по маршруту Швейцарія - Україна складає 22 878 грн., які за доводами позивача відповідачу вже сплачені.

Для виконання предмету договору, Експедитор-відповідач має право залучити до роботи третіх осіб (юридичних чи фізичних), що мають всі необхідні документи та дозволи для роботи з вантажами Замовника-позивача, при цьому Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за дії та бездіяльність третіх осіб під час ТЕО вантажів Замовника. У відносинах із третіми особами, залученими Експедитором до процесу надання транспортно-експедиційних послуг, Експедитор діє в інтересах Замовника виключно в рамках цього Договору ( п. 1.4 договору № 172 d/z ).

На виконання договору № 172 d/z на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 14 березня 2014 року відповідачем 17 березня 2014 року було укладено договір перевезення міжнародних вантажів № 172d/р з фізичною особою - підприємцем Мірошниченком Ростиславом Васильовичем ( далі- Перевізник, третя особа у справі) ( а.с. 23-27) у відповідності до якого Експедитор-відповідач доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання щодо здійснення міжнародних перевезень вантажів (автотранспорт) на умовах передбачених цим договором та відповідно до правил міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні згідно з умовами Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Європейської угоди про режим праці водіїв (ESTR), іншими міжнародними угодами. Сторони дотримуватимуться положень Митної конвенції МДП а також вимог міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення ( п. 1 договору № 172d/р а.с. 23).

Відповідно до п. 3.3.3 договору № 172 d/z Експедитор-відповідач зобов'язаний подати під завантаження в розпорядження замовника-позивача в погоджені терміни транспортний засіб в технічно справному стані що відповідає усім вимогам держав, по території яких він проїжджатиме. Забезпечити наявність усіх необхідних документів для митного оформлення автотранспортного засобу. А також забезпечити отримання документів, дозволів та іншої документації, необхідної для здійснення митного, санітарного та іншого контролю, залежно від виду вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні свідоцтва, довідки, паспорти і так далі), а також забезпечити безперешкодне митне оформлення вантажу (митні декларації і так далі) митне очищення в країні вивантаження (якщо Заявкою передбачений такий обов'язок Експедитора) ( п. 3.3.5 договору № 172 d/z ).

Експедитор зобов'язаний забезпечити відвантаження, митне оформлення і розвантаження, митне очищення транспорту в нормативний час, який приймається сторонами в межах 48 годин для операцій по відправці і 48 годин для операцій по прийманню вантажу. Наднормативний час вважається простоєм автотранспорту. Якщо наднормативний час почався в робочий день, передуючий вихідним і святковим дням, то вихідні і святкові дні не вважаються простоєм (п. 3.3.11 договору № 172 d/z).

Відповідно до п. 3.2.5 договору № 172d/р (а.с. 23) Експедитор-відповідач зобов'язаний сприяти оформленню всіх товаротранспортних документів і здійснити усі митні та інші формальності для безперешкодного проходження транспортного засобу через кордони відповідних держав.

Згідно з п. 3.1.7 договору № 172d/р перевізник-третя особа у справі зобов'язаний забезпечити отримання в строк усіх необхідних дозвільних документів (в тому числі СМR) для перевезення згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином згідно вимог договору між сторонами та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. габаритного вантажу в усіх країнах протягом усього періоду транспортування.

За твердженням позивача, всупереч договірним положенням вищевказаних договорів, під час проходження кордону між Швейцарією та Німеччиною, на вантаж не була оформлена транзитна декларація, що підтверджується рішенням Митної служби № 302000-UPCR-617-57/14/UK від 16/09/2014 року ( а.с. 28-41), що спричинило на польсько-українському кордоні арешт вантажу позивача та порушення провадження по факту незаконного перевезення вантажу.

З рішення Митної служби № 302000-UPCR-617-57/14/UK від 16/09/2014 року вбачається, що Перевізник товару не надав для митного оформлення документи, які вимагаються відповідно до законодавства Європейського Союзу, які б включали цей товар у процедуру зовнішнього транзиту без сплати податків та зборів.

Після проведення перевірки було складено протокол проведення митної перевірки від 05.04.2014р.

Вказаний вище товар, який перевозився в інтересах позивача, було затримано відповідно до квитанції PL/MF/AG № 0077462 від 05.04.2014р.

У зв'язку із викладеним вище Керівник Митної служби у Любліні постановою № 302000-UPCR-617-57/14/UK від 22.04.2014 р. розпочав митне провадження у справі з врегулювання ситуації щодо вказаного вище товару, який перевозився за допомогою транспортного засобу з реєстраційними номерами АС 1367 BE, у зв'язку із нелегальним ввезенням на митну територію Європейського Союзу» (ст. 2 Рішення Митної служби від 16.09.2014 року).

Предметне провадження, розпочате Митною службою у Любліні, стосувалось врегулювання ситуації щодо товару, нелегально ввезеного на митну територію Європейського Союзу. Провадження було розпочате стосовно отримувача товару - товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс" (вул. Петрозаводська, 2 а, офіс 512, 03035, Київ, Україна); стосовно перевізника товару ФО-П Мірошниченка Ростислава, який діяв на підставі Договору № 172d/p, укладеного з відповідачем та стосовно відправника товару фірми "Кураден Інтериешенел АГ" (Амленштрассе,22, 6010, Кріенс, Швейцарія).

Відповідно до положень ст. 202 абз. 2 і 3 Митного кодексу Європейського Союзу, митний борг виникає в момент нелегального ввезення товару, а боржниками є: особа, яка вчинила нелегальне ввезення, особи, які брали участь у ввезенні і які разом із цим знали або повинні були знати, що таке ввезення нелегальне, а також особи, які придбали такий товар або володіли ним, і які в момент його придбання або початку володіння ним знали або повинні були знати, що такий товар ввезено нелегально.

У зв'язку із викладеним вище, як боржників було визначено перевізника товару, тобто особу, яка здійснила нелегальне ввезення, відправника товару, тобто особу, яка брала участь у ввезенні і разом із цим знала або повинна була знати, що таке ввезення відбувається нелегально, та отримувача товару, тобто особу, яка придбала або володіла товаром та яка в момент його придбання або початку володіння ним знала або мала знати, що цей товар, нелегально ввезений на територію Європейського Союзу.

Згідно зі ст. 213 Митного кодексу Європейського Союзу, якщо стосовно однієї й тієї ж митної заборгованості існує декілька боржників, то вони несуть солідарні зобов'язання за покриття такого боргу. Це означає, що сплата належного мита разом з відсотками одним із боржників звільняє інших від такого зобов'язання.

Зважаючи на зазначені вище норми міжнародного законодавства, відповідно до рішення Митної служби від 10.10.2014р. № 302000-UPCR-9000-129/14/UK ( а.с. 42-49) стосовно вантажу позивача було встановлено необхідність :

- констатувати виникнення податкових зобов'язань 05.04.2014 p.;

- визначити зобов'язання щодо податку на товари і послуги у розмірі 40 035,00 злотих (сорок тисяч тридцять п'ять злотих) - тип оплати В00, у зв'язку із виникненням митної заборгованості стосовно товарів у вигляді зубної пасти Курапрокс - 4400 шт., рідини для ротової порожнин - 864 шт., зубних щіток - 22299 шт., електричних щіток Курапрокс Гідросонік - 72 шт, прорізувачів зубів для немовлят Курабебі - 148 шт., наборів для чищення Курапрокс - 96 шт., наборів паста + щітка свісс смайл - 156 шт., наборів для подорожуючих Курапрокс (паста + зубна щітка) - 140 шт., пластиковых моделей стоматологічної щелепи Курапрокс - 5 шт., виставкових наборів - 4 набори, наборів стійка із дзеркальцем свісс смайл і зубними щіточками - 25 шт., які були нелегально ввезені на митну територію Європейського Союзу;

- зарахувати в рахунок вказаної вище податкової заборгованості суму 40 035,00 злотих разом із відсотками від вказаної вище суми, які нараховуються починаючи з 06.04.2014 р. до дня внесення застави (разом 41 933,00 злотих), внесеної шляхом \ безготівкового переказу 26.09.2014 р. як майнової застави згідно підтвердження - Серія PL/MF/AB № 0003591 від 26.09.2014 p., № справи 302010-3151-67/14/ВМ.

За твердженнями позивача, з метою звільнення товару для подальшого його перевезення в Україну, 29 вересня 2014 року позивач через свого керівника, яка прибула за місцем затримання товару, сплатив суму податку у розмірі 40 035,00 злотих та відсотки у розмірі 1 898,00 золотих, що в підсумку становить 41 933,00 злотих. Окрім даного платежу Позивачем, ще було сплачено мито у розмірі 5 069,00 злотих (а.с. 50,52).

Станом на день сплати вказаних вище платежів - 26.09.2014 року, - офіційний курс гривні до польського злотого становив 392,8481 злотих за 100,00 грн..

Таким чином Позивачем було сплачено загальну суму у розмірі 184 247, 84 грн.

Крім того, відповідно до Рішення Митної служби від 07.10.2014 року № 302060-4601-151/2014/КВ позивачу було встановлено оплату у розмірі 25 383,00 польських злотих за зберігання у депозиті Автомобільного митного відділу у Дорохуску протягом періоду з 05.04.2014 р. до 26.09.2014 р. товару у вигляді: зубної пасти Курапрокс - 4400 штук, рідини для ротової порожнин -864 штук, зубних щіток - 22299 штук, електричних щіток Курапрокс Гідросонік -72 шт, прорізувачів зубів для немовлят Курабебі -148 шт., комплектів для чищення Курапрокс - 96 шт., наборів паста + щітка свісс смайл - 156 шт., наборів для подорожуючих Курапрокс (паста + зубна щітка) - 140 шт., пластикових моделей стоматологічної щелепи Курапрокс -5 шт., виставкових наборів - 4набори, наборів стійка із дзеркальцем свісс смайл і зубними щіточками - 25 шт., які були затримані згідно з квитанцією PL/MF/AG № 0077462 від 05.04.2014 p..

Позивач здійснив оплату за зберігання товару у розмірі 25 383, 00 злотих 07.10.2014 року, що підтверджується відповідним рахунком ( а.с. 63).

Станом на 07.10.2014 року офіційний курс гривні до польського злотого становив 389, 3545 злотих за 100,00 грн..

Таким чином, за зберігання вантажу на митниці Позивач сплатив 98 739, 87 грн.

Заперечень проти розрахунків позивача відповідач суду не надав.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що оскільки митними органами було встановлено, що у незаконному перетині товару через кордон винні і сторони у справі, і перевізник і відправник товару, то відповідач повинен бути звільнений від майнової відповідальності перед позивачем.

Згідно п. 1.4. договору № 172 d/z ( а.с. 13), відповідач несе повну матеріальну відповідальність за дії та бездіяльність третіх осіб, яких він залучає для виконання цього договору, під час транспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

Позивач просить стягнути з відповідача в якості збитків у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх договірних обов'язків, сплачені позивачем кошти за звільнення товару на митниці у розмірі:

- 40 035,00 польських злотих як суму податку; 1 898,00 золотих як відсотки; 5 069,00 злотих як мито, що в підсумку з урахуванням валютного курсу становить 184 247,84 гривень;

- 25 383,00 польських злотих за зберігання товару, що в підсумку з урахуванням валютного курсу становить 98 739, 87 гривень;

Змагальна сума цих платежів складає 282 987,71 грн.

Перевіривши розрахунки позивача в частині переводу валют, суд погоджується із розрахунками позивача та вважає їх правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

За умовами ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 923 ЦК України у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом укладеного між сторонами договору № 172d/z від 14.03.2014 року - оформлення всіх документів та сплата всіх платежів за перевезення товару покладається повністю на відповідача у справі, як на експедитора.

Якби зобов'язання відповідачем було виконано належним чином і всі необхідні документи на вантаж було ним отримано, то позивач не поніс би додаткових витрат на оплату податків, мита та плати за зберігання товару на кордоні. Збитки позивача знаходяться у безпосередньому причинному зв"язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань по вказаному договору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 5.1 Договору № 172d/z між сторонами, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором винна Сторона зобов'язана повністю відшкодувати іншій Стороні усі заподіяні збитки.

01 квітня 2015 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 01/04/15 ( а.с. 65-/72), яка була отримана відповідачем 02 квітня 2015 року, що підтверджується накладною ( а.с. 73), відповіді на претензію відповідач не надав, вимоги позивача не задовольнив, з чого і виник спір.

Відповідач не надав суду доказів про існування обставин, які б звільняли відповідача від відшкодування збитків на користь позивача, чи про відсутність вини відповідача у настанні збитків у позивача.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зменшених позовних вимог та про примусове стягнення з відповідача на користь позивача в загальній сумі 282 987,71 грн. збитків на підставі договору № 172 d/z від 14.04.2014 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 5 896,27 грн. судового збору повністю, як з особи, що винна у виникненні спору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Європейські транспортні системи" (ідентифікаційний код 38951765, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 51 кв. 120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс" (ідентифікаційний код 37141600, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А, оф. 512) -- 282 987,71 грн. збитків на підставі договору № 172 d/z від 14.04.2014 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні та 5 896,27 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 03 липня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських