Постанова

від 02.07.2015 по справі 820/3582/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 р. справа №820/3582/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Рябченко Є.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми "Бріз СПД" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство фірма "Бріз СПД" (далі по тексту - ПП фірма "Бріз СПД" ) , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000762220 від 24.12.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів, викладені в акті перевірки №4248/20-36-22-03-07/21229020 від 10.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП фірма "Бріз СПД" (код 21229020) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будком Проект" за серпень, вересень 2014 року та ТОВ "Скайбуд" за травень 2014 року, зроблені на підставі помилкового висвітлення ним фактичних обставин, необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення щодо реальності господарських операцій. Посилаючись на положення законодавства, позивач вважає, що відповідачем прийнято незаконне податкове повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпримців Приватне підприємство фірма "Бріз СПД" зареєстровано як юридична особа 30.11.1993 року, місцезнаходження юридичної особи: 61137, м. Харків, вул. Фасадна, буд.20 (а.с. 114-115, Т.1).

Фахівцями Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП фірма "Бріз СПД" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будком Проект" за серпень, вересень 2014 року та ТОВ "Скайбуд" за травень 2014 року, за результатами якої складено акт №4248/20-36-22-03-07/21229020 від 10.12.2014 року (а.с. 15-29, Т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, на думку податкового органу, завищено податковий кредит всього на суму 252757,00 грн., у т. ч. за травень 2014 року у сумі 50000,00 грн., за серпень 2014 року у сумі 181924,00 грн. та вересень 2014 року у розмірі 20833,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.12.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року за №0000762220, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 252757,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 126378,50 грн.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Будком Проект", суд зазначає наступне.

Між ПП фірма "Бріз СПД" (Замовник) та підприємством ТОВ "Будком Проект" (Підрядник) було укладено Договір підряду №1507-1 від 15.07.2014 року (а.с. 49-53, Т.1).

Згідно з п.1.1 договору Замовник (ПП фірма "Бріз СПД") доручає, а підрядник (ТОВ "Будком Проект") зобов'язується власними силами, за рахунок власних матеріалів та матеріалів Замовника виконати будівельні роботи по зведенню будівель і споруд і здати їх замовнику у строк, встановлений договором відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов п. 3.1 договору вартість робіт є договірною і встановлюється в додатку до договору "Договірна ціна". Ціна робіт за даним договором включає вартість робіт та матеріалів, які використовуватимуться підрядником. Вартість будівельних матеріалів і робіт визначається в локальному кошторисі і відомості ресурсів, які являються невід’ємними частинами договору.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що Замовник зобов’язаний надати підряднику фронт робіт, необхідну документацію для початку виконання робіт, включаючи дозвільні документи та ресурси, визначені в цьому договорі.

До матеріалів справи на підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії акту приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в за вересень 2014 року б/н від 30.09.2014 року, довідки про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат ф.КБ-3, договірної ціни б/н від 30.09.2014 року, розрахунку №1-2 б/н б/д, локальних кошторисів на будівельні роботи №4-2 б/д, б/н б/д, №4-1 б/д, №3-1 б/д, №2-2 б/д, №2-1 б/д, №1-1 б/д та приймально-здавального акту б/н выд 31.08.2014 року (а.с.28-133, Т.2).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії п/д №1933 від 28.08.2014 року на суму 10000,00 грн., п/д №1930 від 28.08.2014 року на суму 30000,00 грн., п/д №1927 від 27.08.2014 року на суму 45000,00 грн., п/д №1925 від 21.08.2014 року на суму 150000,00 грн., п/д №1889 від 13.08.2014 року на суму 456543,00 грн., п/д №1877 від 11.08.2014 року на суму 400000,00 грн. (а.с.60-72, Т.1).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В силу приписів ч.ч.1,2 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації та кошторису, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Таким чином, з огляду на положення наведених норм матеріального права, погодження сторонами проектної документації та кошторису (проектно-кошторисної документації) є істотною умовою договору будівельного підряду. Здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт підрядник проводить відповідно до проектної документації та проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Зазначені документи є обов'язковими.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із будівництвом об'єктів визначений загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень Цивільного кодексу України та затверджені постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005року.

Відповідно до пункту 2 Загальних умов ці умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

У пункті 3 Загальних умов наведено визначення поняття "проектна документація", відповідно до якого це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва, та визначення поняття "кошторисна документація", відповідно до якого це кошториси та інші документи, пов'язані зі складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.

Цим же пунктом Загальних умов встановлено, що договір підряду окрім складання та узгодження між сторонами самого тексту договору підряду передбачає складання та погодження договірної документації, до складу якої входять проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.

Пунктами 5,15,16 Загальних умов визначено, що істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

У договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

У разі внесення змін до проектної документації сторони уточнюють предмет договору підряду.

Позивачем не надано до матеріалів справи та під час проведення перевірки проектно-кошторисної документації.

Локальні кошториси, передбачені п.3.1 договору, лише визначають вартість будівельних матеріалів і робіт та не є проектною документацією у розумінні вищенаведених приписів законодавства.

Позивачем до матеріалів справи надано акт приймання виконаних будівельних робіт за господарським операціями з ТОВ "Будком Проект", в якому відсутнє посилання на локальні кошториси, а тому відсутні докази того, що вказані в них роботи доручалися позивачем підряднику (субпідряднику) і були ним виконані.

Судом також встановлено, що у Договорі №1507-1 від 15.07.2014 року відсутнє посилання на місцезнаходження об'єкта будівництва, а саме не вказана адреса будівельного майданчика (фронту робіт).

Посилання представника позивача на договори підряду №4/9-3 від 04.09.2013 року між позивачем та ТОВ "Тепло-квар", договору підряду №22/05/1-Г від 22.05.2013 року між ТОВ "Ексімагроком" та ТОВ "Тепло-квар", в яких визначено адресу місця проведення будівельних робіт, суд до уваги не приймає, оскільки укладення договору субпідряду не звільняє позивача від дотримання вимог Цивільного кодексу України щодо зазначення адреси об'єкта будівництва у такому договорі.

Зі змісту Договору №1507-1 від 15.07.2014 року судом встановлено, що при укладанні зазначеного договору сторонами не були дотримані вищенаведені норми права, зокрема, у договорі відсутнє найменування об’єкту будівництва та його місцезнаходження, відсутні докази того, що проектна документація та проектно-кошторисна документація були виготовлені, передані підряднику для погодження та подальшого використання під час укладання договору, відсутні дані про проектну документацію та проектно-кошторисну документацію та не передбачено складання та погодження договірної документації, на підставі якої повинні виконуватися роботи, не визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію, порядок матеріально-технічного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт), лише зроблено посилання на акти виконаних робіт; надані до матеріалів справи копії локальних кошторисів та договірної ціни не містять за своїм змістом приналежності до певного договору, тобто зміст договорів не відповідає приписам ст.ст.875-886 ЦК України, чим порушені вимоги ч.1 ст.203 ЦК України.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарської операції позивачем та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, оскільки відсутність проектної документації та кошторису (проектно-кошторисної документації) унеможливлює можливість встановлення судом факту виконання будівельних робіт підрядником.

Крім того, Договором №1507-1 від 15.07.2014 року не визначено, у якому обсязі сторонами договору надаються матеріали та технічні засоби для виконання будівельних робіт, не визначено, яким чином передаються такі матеріали виконавцю робіт.

Однак до акту приймання виконаних будівельних робіт включена вартість використання машин та вартість будівельних матеріалів. Проте позивач не надав докази того, що ці технічні засоби та будівельні матеріали були у користуванні/власності ТОВ В«Будком ПроектВ» або передані йому позивачем.

Позивачем до матеріалів справи надано приймально-здавальний акт від 31.08.2014 року між позивачем та ТОВ "Будком проект" із зазначенням адреси проведення будівельних робіт: пров. Амурський, 1 та вул. Амурська, 2-а, м.Харків, проте представником позивача у процесі розгляду справи зазначено, що за цією адресою роботи за договором №1507-1 від 15.07.2014 року не проводились, а тому суд зазначений документ до уваги не приймає.

Слід відмітити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пояснень щодо заповнення "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (типової форми № КБ-3) довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Крім того, за змістом пояснень щодо заповнення "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, журнал обліку виконаних робіт (форма №КБ-6) позивачем не надавався, відсутні проектна документація та проектно-кошторисна документація до договору, договір будівельного підряду не містить суттєвих умов для цього виду договорів, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, що свідчить про неналежне оформлення позивачем та його контрагентом виконання робіт і спростовує те, що роботи виконувалися саме ТОВ "Будком Проект" та саме в тому обсязі, який визначений в первинних документах.

Суд зазначає, що надана позивачем копія Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ХК143143080448 від 01.11.2014 року за адресою вул. Вокзальна 26-В, м. Чугуїв, Харківська обл., висновків суду не спростовує, оскільки не підтверджує виконання робіт на вказаному об'єкті саме ТОВ "Будком проект" за договором №1507-1 від 05.01.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивачем до матеріалів справи були надані всі документи по зазначеному договору, що підтверджує відсутність у даного підприємства вказаних судом документів.

Посилання позивача на використання податковим органом у процесі проведення перевірки документів первинного бухгалтерського обліку за договором №1507-14 від 01.07.2014 року суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Суд зазначає, що процедурне порушення, допущене відповідачем щодо відображення в акті перевірки документів первинного бухгалтерського обліку за іншим договором, не може нівелювати встановлені у процесі розгляду справи обставини щодо відображення спірної господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку платника податків.

Судом встановлено, що позивачем аналогічний договір підряду був укладений з ТОВ "Скай Буд" № 0605-14 від 06.05.2014 року (а.с. 81-85, Т.1).

Згідно з п.1.1 договору Замовник (ПП фірма "Бріз СПД") доручає, а підрядник (ТОВ "Скай Буд") зобов'язується власними силами за рахунок власних матеріалів та матеріалів замовника виконати будівельні роботи за адресою пер. Амурський,1 або вул. Амурська, буд. 2А в м. Харкові, роботи підлягають виконанню з 06.05.2014 року по 06.05.2015 року та у відповідності до проектно-кошторисної документації.

Відповідно до умов п. 3.1 договору, вартість робіт є договірною і встановлюється в додатку до договору "Договірна ціна". Ціна робіт за даним договором включає вартість робіт та матеріалів, які використовуватимуться підрядником. Вартість будівельних матеріалів і робіт визначається в локальному кошторисі і відомості ресурсів, які являються невід’ємними частинами договору.

Договірна ціна вказується в цінах і тарифах на момент укладання договору (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що Замовник зобов’язаний надати підряднику зокрема необхідну документацію для початку виконання робіт, включаючи дозвільні документи та ресурси визначені в цьому договорі.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору надано виписаний ТОВ "Скай Буд" акт приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в за липень 2014 року б/н від 31.07.2014 року, довідку про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат ф.КБ-3 за липень 2014 року від 31.07.2014 року, договірну ціну та відомості ресурсів, локальний кошторис №1306-1 б/д, розрахунок до ф.КБ-2в б/н б/д, приймально-здавальний акт б/н від 01.07.2014 року (а.с.140-222, Т.2).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. В рахунок оплати за отримані послуги перераховано: п/д №1586 від 29.05.2014 року на суму 150000,00 грн., п/д №1545 від 22.05.2014 року на суму 150000,00 грн. (а.с. 91-95, Т.1).

При укладанні зазначеного договору сторонами не були дотримані вимоги статей 875, 877 ЦК України та Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року, зокрема, у договорі відсутні посилання, а до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що проектна документація та проектно-кошторисна документація були виготовлені, передані підряднику для погодження та подальшого використання під час укладання договору, відсутні дані про проектну документацію та проектно-кошторисну документацію та не передбачено складання та погодження договірної документації, на підставі якої повинні виконуватися роботи, не визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію, порядок матеріально-технічного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт), лише зроблено посилання на акти виконаних робіт, надані до матеріалів справи договірні ціни взагалі не містять за своїм змісті приналежності до певного договору, тобто зміст договорів не відповідає приписам ст.ст.875-886 ЦК України, чим порушені вимоги ч.1 ст.203 ЦК України.

Позивачем також не надано копії журналу обліку виконаних робіт (форма №КБ-6).

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарської операції позивачем та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, оскільки відсутність проектної документації унеможливлює можливість встановлення судом факту виконання будівельних робіт підрядником.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивачем до матеріалів справи були надані всі документи по зазначеному договору, що підтверджує відсутність у даного підприємства вказаних судом документів.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано до матеріалів справи складеної та погодженої сторонами договору проектно-кошторисної документації ні по договірним відносинам позивача з ТОВ "Будком Проект", ні за договором з ТОВ "Скай Буд".

За змістом ст. 879 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Також слід зауважити, що кошторис це документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт і який є додатком до договору підряду, його невід'ємною частиною. Він дозволяє встановити не тільки розмір ціни, а і чітко визначити її складові елементи. Скласти його може як замовник так, і підрядник. Для договорів підряду в будівельному середовищі кошторис складається в обов'язковому порядку. Таким чином, посилання на проектно-кошторисну документацію, як підставу для виконання робіт, і наявність такої документації при виконанні робіт є обов'язковою.

За умови відсутності проектно-кошторисної документації не можливо встановити обсяги робіт, їх вартість, заплановані механізми виконання робіт, тощо. Відсутність в договорі даних про проектно-кошторисну документацію не відповідає приписам вищенаведених норм, що є порушенням положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому суд приходить до висновку про те, що вищевстановлені обставини спростовують те, що роботи виконувалися саме ТОВ "Скай Буд" та саме в тому обсязі, який визначений в первинних документах.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наявність у покупця (замовника) належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 04.09.07 р.).

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема того, що ані під час перевірки, ані у процесі судового розгляду не було надано документів, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а надані документи первинного бухгалтерського обліку мають недоліки форми та змісту, містять суперечності, невідповідності та не можуть у повному обсязі бути ідентифікованими до конкретної господарської операції, суд приходить до висновку про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та правомірність висновків податкового органу щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань та відповідної суми штрафної (фінансової) санкції за наслідком перевірки спірних господарських операцій.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняте на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту п.п. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI розмір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат .

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи розмір заявлених майнових вимог та сплату позивачем 10% судового збору, стягненню з позивача в дохід державного бюджету підлягає решта суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства фірми "Бріз СПД" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Бріз СПД" (код ЄДРПОУ 21229020, місцезнаходження юридичної особи: 61137, м. Харків, вул. Фасадна, буд.20) суму судового збору в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн 80 коп на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2015 року.

Суддя Котеньов О.Г.