Постанова

від 03.07.2015 по справі 826/6758/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 липня 2015 року 08:00 справа №826/6758/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКомпанії "АКМТ Експорт ГмбХ" доДержавної казначейської служби України третя особаДержавне підприємство "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" провизнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Компанія "АКМТ Експорт ГмбХ" (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної казначейської служби України (далі по тексту - відповідач, ДКСУ), в якому з урахуванням подальшої зміни позовних вимог, просить: 1) визнати протиправною відмову відповідача від 06 березня 2015 року за №5-08/736-4100 у прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14; 2) зобов'язати відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14; 3) зобов'язати відповідача вчинити дії по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6758/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" (далі по тексту - третя особа, ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк").

В судовому засіданні 10 червня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України особа, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Компанія "АКМТ Експорт ГмбХ" звернулось до ДКСУ із заявою від 22 грудня 2014 року, в якій просила прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 та стягнути з ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору на відповідний рахунок у банку.

За результатами розгляду вказаної заяви ДКСУ у листі від 06 березня 2015 року №5-08/737-4100 повідомило про повернення оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 на підставі підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, для вирішення питання щодо подачі цього наказу до органів Державної виконавчої служби України з метою примусового виконання судового рішення та стягнення коштів у банківських установах з рахунків боржника.

При цьому повернення виконавчого документа відповідач мотивує тим, що боржник - ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк", не має в органах казначейства відкритих рахунків.

Позивач зазначає, що відмова ДКСУ у прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 є протиправною, оскільки відсутність у боржника рахунків в органах казначейства для списання грошових коштів не визначено підставою для повернення заявнику виконавчого документа відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідач проти позову заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що позивач отримав наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2014 року по справі №910/2115/14, яке набрало законної сили 19 грудня 23014 року, про стягнення з ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" на користь Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору.

Частина друга статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі по тексту - Порядок).

Пункт 4 Порядку визначає, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Згідно з пунктом 6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.

Відповідно до пункту 8 Порядку органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Як передбачає, підпункт 1 до пункту 9 Порядку орган Казначейства повертає:

виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки.

Таким чином, орган казначейства може повернути виконавчий документ стягувачеві у вичерпних випадках, встановлених Порядком та за наявності інших випадків, передбачених законом.

Зі змісту листа ДКСУ від 06 березня 2015 року №5-08/737-4100 вбачається, що відповідач повернув виконавчий документ стягувачу на підставі підпункту 1 пункту 9 Порядку у зв'язку із відсутністю у боржника відкритих рахунків в органах казначейства.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядок не передбачають такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність у боржника відкритих рахунків в органах казначейства.

Інших підстав, які б були підставою для повернення Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, дії ДКСУ щодо повернення позивачу наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору не відповідають нормам Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку, а тому є протиправними.

У той же час, формулювання позовних вимог у цій частині не дозволяє задовольнити їх, оскільки позивач просить визнати протиправною відмову відповідача у прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14, однак відповідач не відмовляв у прийнятті виконавчого документа, а повернув його.

Як встановлює частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведену процесуальну норму, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДКСУ щодо повернення позивачу наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з ДП "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" від 22 грудня 2014 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 з урахуванням висновків даної постанови.

Що стосується решти позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий документ та вичинити дії, то суд вважає їх передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" відмовити повністю.

2. Вийти за межа позовних вимог та визнати протиправним дії Державної казначейської служби України щодо повернення Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з Державне підприємства "Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору.

3. Вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державної казначейської служби України повторно розглянути заяву Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" від 22 грудня 2014 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 з урахуванням висновків даної постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко