Постанова

від 01.10.2015 по справі 826/6758/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6758/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Окружного адміністративного суду України від 03 липня 2015 року у справі за позовом компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі по тексту - відповідач, ДКСУ), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною відмову відповідача від 06 березня 2015 року за №5-08/736-4100 у прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14;

- зобов'язати відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14;

- зобов'язати відповідача вчинити дії по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог та постановив: визнати протиправним дії Державної казначейської служби України щодо повернення компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору та зобов'язати Державну казначейську службу України повторно розглянути заяву компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» від 22 грудня 2014 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 з урахуванням висновків даної постанови.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині виходу за межі позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 по справі № 910/21151/14, яке набрало законної сили, компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» Господарським судом м. Києва видано наказ від 19.12.2014 № 910/21151/14 про стягнення з державного підприємства «дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» (83087, м. Донецьк, вул. Соловяненко, 115-А, ідентифікаційний код 37216774) на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АМКГ Export GmbH), зареєстрованої у торговому реєстрі Окружного суду м. Люнебург під номером HRB 202156 (Sunder Kichweg 66-29308 Winsen Aller, Німеччина) 3 352 562 (три мільйони триста п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят два) євро 91 європроцентів основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. судового збору) зі строком пред'явлення до виконання 19.12.2015.

22 грудня 2014 року компанія «АКМТ Експорт ГмбХ» звернулась до ДКСУ із заявою, в якій просила прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 та стягнути з ДП «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору на відповідний рахунок у банку.

За результатами розгляду вказаної заяви ДКСУ у листі від 06 березня 2015 року №5-08/737-4100 повідомило про повернення оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 на підставі підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 для вирішення питання щодо подачі цього наказу до органів Державної виконавчої служби України з метою примусового виконання судового рішення та стягнення коштів у банківських установах з рахунків боржника.

Повернення виконавчого документа відповідач мотивує тим, що боржник - ДП «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» не має в органах казначейства відкритих рахунків.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про вихід за межі позовних вимог та, визнаючи протиправними дії відповідача щодо повернення Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору з наступним зобов'язанням Державної казначейської служби України повторно розглянути заяву компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» від 22 грудня 2014 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок не передбачають такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу як відсутність у боржника відкритих рахунків в органах казначейства.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору на користь компанії «АКМТ Експорт ГмбХ».

Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

- державний орган;

- державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи визначено ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ч. 1 цієї статті виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частинами 3-8 цього Закону передбачено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

З аналізу наведених положень законодавства випливає, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, необхідною умовою для стягнення з державного підприємства коштів за рішенням суду органом державної казначейської служби є невиконання такого рішення органами державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з наступним поданням керівником відповідного органу державної виконавчої служби до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як стягувач з наказом Господарського суду про стягнення коштів з державного підприємства звернувся безпосередньо до органу Казначейської служби.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (далі по тексту - Порядок № 845).

Згідно з визначеннями, наведеними в Порядку № 845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 19 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів відбувається з відповідного рахунку бюджетної організації, відкритого органами Казначейства.

При цьому, з аналізу ст. 4 Закону України «Про гарантії виконання судових рішень» вбачається, що виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду лише внаслідок невиконання рішення суду протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження після передання відповідних документів до органу казначейського обслуговування документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів.

Як вбачається з оскаржуваної відмови відповідача, підставою для повернення позивачу наказу Господарського суду м. Києва відповідачем зазначено відсутність у боржника - державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» рахунків, відкритих в органах казначейства з посиланням на пп.1 п. 9 Порядку № 845.

Згідно з пп. 1 п. 1 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що у разі відсутності у боржника рахунків, відкритих в органах Казначейства, виконання рішення суду про стягнення з державного підприємства коштів за заявою стягувача не може бути виконане органами Казначейства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування відповідачем до спірних правовідносин пп. 1 п. 9 Порядку № 845 та повернення виконавчого документа стягувачу є обґрунтованим та відповідає вимогам закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку № 845.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Державної казначейської служби України щодо повернення Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 про стягнення з державного підприємства «Дирекція капітального будівництва з реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» 3 352 562,91 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору та зобов'язання Державної казначейської служби України повторно розглянути заяву Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» від 22 грудня 2014 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14.

Виконання ж наказу Господарського суду м. Києва від 19 грудня 2014 року по справі №910/2115/14 повинно бути здійснено в порядку, визначеному ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» шляхом звернення до органів державної виконавчої служби в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» у урахуванням положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 05.10.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.