Ухвала

від 09.06.2015 по справі 804/17955/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/17955/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 804/17955/14 за адміністративним позовом Приватного підприємствоа"Павлоград-Техрозвиток" до Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

31 жовтня 2014 року приватне підприємство "Павлоград-Техрозвиток" звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року № 0000512201, прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення ПП "Павлоград-Техрозвиток" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 354, 00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що за результатами перевірки ПП "Павлоград-Техрозвиток" був складений акт від 06 серпня 2014 року за № 186/10- 04-22-01-36568869 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Павлоград-Техрозвиток" (код за ЄДРПОУ 36568869) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведенні господарських операцій по взаємовідносинах з ПП "Рембудкомплект-Плюс" за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р."

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 24.09.2014 року № 0000512201.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Західно-Донбаська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 06 серпня 2014 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Павлоград-Техрозвиток" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведенні господарських операцій по взаємовідносинах з ПП "Рембудкомплект-Плюс" за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 06 серпня 2014 року за № 186/10- 04-22-01-36568869 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Павлоград- Техрозвиток" (код за ЄДРПОУ 36568869) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведенні господарських операцій по взаємовідносинах з ПП "Рембудкомплект-Плюс" за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р."

На підставі Акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року за формою "Р" № 0000512201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 354, 00 гривень, з яких за основним платежем збільшення грошового зобов'язання в сумі 2 683, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 671,00 грн.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - завищено розмір податкового кредиту в розмірі 2 683,05 грн., а саме за червень 2012 р. в розмірі ПДВ 2 683,05 грн. (по взаємовідносинах з ПП "Рембудкомплект-Плюс"), в результаті чого занижено податок на додану вартість;

- документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки між ПП "Павлоград-Техрозвиток" з контрагентом постачальником ПП "Рембудкомплект-Плюс" за червень 2012 року;

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового Кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його контрагент ПП "Рембудкомплект-Плюс" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, дефектність яких нічим не підтверджена, у зв'язку з чим висновки податкового органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій є необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між між позивачем та ПП "Рембудкомплект-Плюс" укладено договір поставки № 7 від 13.06.2012 р., відповідно якого ПП "Рембудкомплект-Плюс" - продавець зобов'язується поставити певний товар, а покупець - ПП "Павлоград-Техрозвиток" зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Номенклатура, кількість та вартість товару вказується у Специфікаціях до цього договору.

До перевірки були надані первинні документи, а саме: специфікація №1 від 13.06.2012 до договору №7 від 13.06.2012 року; акт прийому-передачі продукції №1 від 13.06.2012 року та рахунок №361 від 13.06.2012 року; податкові та видаткові накладні від 13.06.2012 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по укладеному між ПП "Павлоград-Техрозвиток" з ПП «Рембудкомплект-Плюс» правочину, на виконання договору поставки № 7 від 03.06.2012 року ПП "Павлоград-Техрозвиток" були надані завірені належним чином копії первинних документів, а саме: договір поставки № 7 від 03.06.2012 року; специфікації № 1 від 03.06.2012 року; податкова накладна № 361 від 13.06.2012 року; рахунок № 361 від 13.06.2012 року; накладна № 361 від 13.06.2012 року; акт прийому-передачі продукції № 1 від 13.06.2012 р.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

На думку колегії суддів, надані позивачем документи є належним підтвердженням дотримання останнім приписів податкового законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта стосовно того, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні, що свідчить про неможливість підтвердження реальності виконання умов договору, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року - товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Твердження податкового органу, що взаємовідносини позивача та ПП « Рембудкомплект- Плюс» є нікчемними не можуть бути прийняті до уваги.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з вимоги щодо його скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області- залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 804/17955/14 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов