Ухвала

від 01.07.2015 по справі 813/6671/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р. Справа № 876/1248/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Улицького В.З.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Боднар Л.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.09.2014р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Центр безпеки «Гарант» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені Державною податковою інспекцією /ДПІ/ у Залізничному районі м.Львова Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Львівській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0002112201/8789 від 16.06.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13590 грн., з яких 13590 грн. за основним платежем;

№ 0002122201/8791 від 16.06.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ на 14771 грн. 25 коп., з яких 11817 грн. за основним платежем та 2954 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

а також судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.2-10).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. у задоволенні заявленого позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь державного бюджету 1644 грн. 30 коп. недоплаченого при подачі позову до суду судового збору (Т.1, а.с.135-141).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ПП «Центр безпеки «Гарант», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.2-11).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що господарські операції з контрагентом ПП «Воллі» носили реальний характер; вказаним контрагентом проведені на підставі укладеного договору роботи по ремонту технічних засобів протипожежного захисту у приміщенні складського приміщення по вул.Широкій у м.Львові; факт виконання таких робіт підтверджується належно оформленими первинними документами.

Також у вироку Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012р. жодним чином не згадується про безтоварність розглядуваних господарських операцій; жодних достовірних доказів недійсності укладеного з ПП «Воллі» правочину податковим органом не представлено.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл.

23.04.2015р. на адресу апеляційного суду надійшла заява позивача ПП «Центр безпеки «Гарант», в якому останній просить заявлений позов залишити без розгляду у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягнення податкового компромісу згідно рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. № 2570/13-03-22-01/07/11 від 19.02.2015р. про погодження застосування процедури податкового компромісу (Т.2, а.с.118-120).

Також 02.06.2015р. до апеляційного суду поступила заява відповідача ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. аналогічного змісту, у якій позивач просить провадження у справі закрити з мотивів досягнення податкового компромісу (Т.2, а.с.121-123).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача щодо доводів апеляційної скарги, який одночасно наполіг на задоволенні заяви про закриття провадження у справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані заяви слід задоволити частково і затвердити вищевикладені умови примирення між сторонами, при цьому постанову суду належить визнати нечинною, а провадження у справі - закрити, з наступних підстав.

Як достовірно установлено судом першої інстанції, впродовж 20.05.2014р.-26.05.2014р. ревізором ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській обл. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Центр безпеки «Гарант» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі» за період з 01.01.2011р. по 01.12.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1296/13-03-22-01-13/34306304 від 02.06.2014р. (Т.1, а.с.17-46).

Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення, зокрема:

пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.44.1, 44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу /ПК/ України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток на 13590 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 13590 грн.;

п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, через що позивачем занижено податок на додану вартість /ПДВ/ на суму 11817 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 11817 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

№ 0002112201/8789 від 16.06.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13590 грн., з яких 13590 грн. за основним платежем (Т.1, а.с.15);

№ 0002122201/8791 від 16.06.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 14771 грн. 25 коп., з яких 11817 грн. за основним платежем та 2954 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.16).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Воллі», на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку.

Зокрема, спірні операції проводились на підставі договору № 12 від 25.07.2011р., за умовами якого ПП «Воллі» (виконавець) виконав для ПП «Центр безпеки «Гарант» (замовник) роботи по ремонту технічних засобів протипожежного захисту у приміщенні складського приміщення по вул.Широкій у м.Львові; виконання таких робіт оформлено шляхом складання акта виконаних робіт за липень 2011 року на суму 70902 грн., в тому числі ПДВ.

Розрахунки за вказані роботи проведені позивачем у безготівковій формі шляхом банківського переказу коштів: 02.08.2011р. - 30000 грн., 29.08.2011р. - 27500 грн., 06.09.2011р. - 13402 грн.

Разом з тим, в ході проведення перевірки виявилося неможливим підтвердити факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) позивачем від ПП «Воллі»; такий висновок грунтується на:

акті №1559/23-4/34029609 від 23.08.2011р. «Про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року», в якому контролюючий орган зазначив про те, що фактично жодних операцій за участі ПП «Воллі» відбутися не могло, оскільки в цього підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності; підприємство відсутнє за своєю адресою, що в цілому дає підстави для висновку про те, що ПП «Воллі» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а укладені угоди з цією юридичною особою мають ознаки нікчемності;

вироку Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012р. по кримінальній справі № 1319/5265/2012, яким ОСОБА_3, директора ПП «Воллі», визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 («фіктивне підприємництво»), ч.2 ст.27, ч.4 ст.358 («підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів») КК України. Цим вироком серед іншого встановлено, що підсудний ОСОБА_3, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, не маючи наміру здійснювати фактичну господарську діяльність за попередньою змовою із організатором фіктивного підприємництва ОСОБА_4 і директором, власником ТОВ «Промтехметал» та невстановленими слідством особами, наприкінці жовтня 2010 року придбав суб'єкт господарювання ПП «Воллі», вчинив всі необхідні дії щодо внесення змін у реєстраційні документи, відповідно став власником підприємства-юридичної особи. Підсудний ОСОБА_3, перебуваючи у злочинній змові із ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 переслідував корисливі мотиви та мав на меті безпідставне завищення податкового кредиту підприємствами-вигодонабувачами, сприяв у документальному оформленні операцій від його імені, яке надавало змогу мінімізувати податкові зобов'язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток невстановленими слідством особами, прикривав незаконну діяльність ПП «Воллі».

На основі зібраної під час проведення перевірки інформації відповідач прийшов до висновку, що наслідком діяльності ПП «Воллі» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів, відтак операції позивача з ПП «Воллі» не мали на меті настання економічних результатів.

Окрім того, зі змісту актів приймання виконаних робіт та податкових накладних вбачається, що виконані ПП «Воллі» роботи та послуги є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників, яких в ПП «Воллі» немає. Докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів є відсутніми, як і відсутні основні фонди, активи, виробничі потужності, необхідних для забезпечення технологічного процесу для проведення відповідної господарської діяльності.

З урахуванням вказаних обставин контролюючий орган прийшов до висновку про нереальність та безтоварність проведених операцій, у зв'язку з чим прийняв рішення про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ПП «Воллі» не мали реального характеру, а відтак податковим органом правомірно збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток згідно спірних повідомлень-рішень.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів у межах доводів апеляційної скарги вважає такими, що узгоджуються з фактичними обставинами справи і відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до вимог п.138.4 ст.138 Податкового кодексу /ПК/ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки податкового органу стосовно неможливості фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Отже, податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Воллі» щодо виконання робіт (надання послуг).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Воллі» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та валових витрат для цілей оподаткування ПДВ та податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що судом першої інстанції підставно врахована надана відповідачем податкова інформація, що викладена у акті перевірки контрагента позивача, а також вирок суду щодо керівника цього контрагента. При цьому, судом проведено аналіз наданих позивачем первинних документів, тобто, висновки суду ґрунтуються на комплексному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ПК України, а відтак покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Відповідно до рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. № 2570/13-03-22-01/07/11 від 19.02.2015р. про погодження застосування процедури податкового компромісу та на виконання п.2 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України:

по податковому повідомленню-рішенню № 0002112201/8789 від 16.06.2014р. - сума заниженого податкового зобов'язання у розмірі 679 грн. 50 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена ПП «Центр безпеки «Гарант» до державного бюджету; решта суми заниженого податкового зобов'язання у розмірі 12910 грн. 50 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

по податковому повідомленню-рішенню № 0002122201/8791 від 16.06.2014р. - сума заниженого податкового зобов'язання у розмірі 590 грн. 85 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена ПП «Центр безпеки «Гарант» до державного бюджету; решта суми заниженого податкового зобов'язання у розмірі 11226 грн. 15 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

Відповідно до п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду; на стадії апеляційного розгляду сторони досягли примирення, колегія суддів вважає за необхідне заяви ПП «Центр безпеки «Гарант» та ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. задоволити частково, затвердити вищевикладені умови примирення між сторонами, при цьому постанову суду слід визнати нечинною, а провадження у справі - закрити, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.96, 113, ч.2 ст.136, п.3 ч.1 ст.157, ч.3 ст.160, ст.194, п.5 ч.1 ст.198, ч.2 ст.203, п.5 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяви Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант» та Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. задоволити частково.

1. Затвердити наступні умови примирення сторін, які викладені у рішенні Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. № 2570/13-03-22-01/07/11 від 19.02.2015р. про погодження застосування процедури податкового компромісу, згідно якого:

загальна сума збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, яка вказана у податковому повідомленні-рішенні № 0002112201/8789 від 16.06.2014р., становить 13590 грн., з яких 13590 грн. за основним платежем;

загальна сума збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яка вказана у податковому повідомленні-рішенні № 0002122201/8791 від 16.06.2014р., становить 14771 грн. 25 коп., з яких 11817 грн. за основним платежем та 2954 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

2. на виконання п.2 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України:

2.1. по податковому повідомленню-рішенню № 0002112201/8789 від 16.06.2014р.:

сума заниженого податкового зобов'язання у розмірі 679 грн. 50 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена Приватним підприємством «Центр безпеки «Гарант» до державного бюджету;

решта суми заниженого податкового зобов'язання у розмірі 12910 грн. 50 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

2.2. по податковому повідомленню-рішенню № 0002122201/8791 від 16.06.2014р.:

сума заниженого податкового зобов'язання у розмірі 590 грн. 85 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена Приватним підприємством «Центр безпеки «Гарант» до державного бюджету;

решта суми заниженого податкового зобов'язання у розмірі 11226 грн. 15 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, - визнати нечинною, а провадження у справі - закрити.

Стягнути з Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант» (79052, Львівська обл., м.Львів, вул.Роксоляни, буд.21, кв.38, код ЄДРПОУ 34306304) на користь Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. недоплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Решту понесених по справі судових витрат також покласти на позивача Приватне підприємство «Центр безпеки «Гарант».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

В.З.Улицький