Ухвала

від 03.07.2015 по справі 815/3280/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3280/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою виробничо-комерційної фірми «Квант» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми «Квант» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року виробничо-комерційна фірма «Квант» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000682230 від 15 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83154 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6455 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реальність укладених угод з ТОВ «Лантанбуд» підтверджується наявними у ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ первинними документами, а у податкового органу відсутні повноваження на визнання угод нікчемними. На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Лантанбуд» мало належну правоздатність, перебувало на обліку в органах державної податкової служби, відомості про товариство були наявні у Єдиному державному реєстрі. Позивач вважає безпідставним посилання ДПІ у Приморському районі м.Одеси на наявність відносно засновника ТОВ «Лантанбуд» ОСОБА_2 вироку суду, зазначивши, що вказаною особою підписано лише один договір та одну податкову накладну, а також посилається на відсутність відомостей про набрання таким вироком суду законної сили.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 29 липня 2013 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні позову ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив право на включення до податкового кредиту суми ПДВ 83154 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Лантанбуд», оскільки дії щодо заснування вказаного контрагента визнано судом такими, що кваліфікуються як фіктивне підприємництво, тобто, створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Суд не взяв до уваги посилання позивача, що ОСОБА_2 підписала лише один договір та одну податкову накладну, тоді як решту з них, як директор підприємства, підписувала ОСОБА_3, зазначивши, що незаконне створення юридичної особи виключає можливість легальної роботи ТОВ «Лантанбуд» під керівництвом нового директора, що є неможливим без вчинення засновником підприємства передбачених законодавством дій щодо внесення відповідних змін у діяльності підприємства.

В апеляційній скарзі ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також помилкове застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ «Лантанбуд», містять всі необхідні реквізити, передбачені ст.201 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., а тому відповідають критеріям належного доказу, визначеним ст.70 КАС України. Апелянт вважає безпідставним посилання суду на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 20.02.2013р. у справі №1-КП/1522/9, оскільки у ньому відсутні відомості щодо обставин укладення договорів безпосередньо ОСОБА_2 з ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ. Також, апелянт зазначив, що судом не враховано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням порядку, передбаченого ст.86 ПК України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №794 від 18.03.2013р., відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови від 04.03.2013р. слідчого СВ ОУМ ГУ МВС України в Одеській області, у період з 20.03.2013р. по 26.03.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ (код за ЄДРПОУ 13911507) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Лантанбуд» (код за ЄДРПОУ 37224664) за 2011 рік, за результатами якої складено акт перевірки №2141/22-3/13911507 від 02 квітня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83154 грн. (в тому числі в розрізі податкових періодів: березень 2011 року - 5608 грн., квітень 2011 року - 6182 грн., травень 2011 року - 22276 грн., червень 2011 року - 23274 грн., серпень 2011 року - 25814 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у 2011 році ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ декларувало господарські операції з ТОВ «Лантанбуд» на суму 498924 грн. (в т.ч. ПДВ - 83154 грн.), які відображались позивачем у бухгалтерському та податковому обліку із віднесенням до складу валових витрат та собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг). В акті перевірки податковий орган посилається на інформацію, наведену у постанові про призначення документальної позапланової перевірки, стосовно матеріалів досудового розслідування щодо невстановлених слідством осіб у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 , ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України , а також на вирок Приморського районного суду м.Одеси у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 (засновника та директора ТОВ «Лантанбуд») у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 , ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України . Вироком встановлено, що ОСОБА_2 здійснила дії щодо державної реєстрації ТОВ «Лантанбуд» з метою отримання грошової винагороди без наміру здійснювати господарську діяльність з подальшою передачею усіх необхідних документів невстановленим особам. У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ та ТОВ «Лантанбуд», а надані позивачем первинні документи на підтвердження їх здійснення є такими, що не можуть використовуватись для ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів відповідних документів, оскільки до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складені під час фактичного здійснення відповідної господарської операції.

15 квітня 2013 року, на підставі акту перевірки №2141/22-3/13911507 від 02.04.2013р., ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0000682230, яким ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ збільшила суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 89609 грн. (в т.ч. за основним платежем - 83154 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6455 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позову ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що в 2011 році між ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ та ВАТ «Арцизьке ХПП», ТОВ «Трансбалктерминал» було укладено ряд договорів підряду: №3 від 24.02.2011р. з ВАТ «Арцизьке ХПП», за умовами якого підрядник (ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ) зобов'язується виконати будівельно-ремонтні роботи з навісу автовигрузки, сушарки ДСП 32 та башти №1, розташованих у м.Арциз; №5 від 05.04.2011р. з ТОВ «Трансбалктерминал», відповідно до умов якого замовник доручає та фінансує, а підрядник ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ зобов'язується виконати ремонтні роботи на заміну днищ під силосних транспортерів першої черги елеватора; №6 від 19.05.2011р. з ТОВ «Трансбалктерминал», предметом якого визначено виготовлення та монтаж самотоків з норії №8; №6 від 04.05.2011р. з ВАТ «Арцизьке ХПП», за умовами якого підрядник ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ зобов'язується якісно та вчасно, на власний ризик та з власних матеріалів виконати роботи відповідно до умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх; №10 від 22.07.2011р. з ВАТ «Арцизьке ХПП», згідно з умовами якого підрядник ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ зобов'язується якісно та вчасно, на власний ризик та з власних матеріалів виконати роботи відповідно до умов цього Договору; №12 від 01.08.2011р. з ВАТ «Арцизьке ХПП», за умовами якого позивач зобов'язується якісно та вчасно, на власний ризик та з власних матеріалів виконати роботи відповідно до умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх; №11 від 05.08.2011р. з ТОВ «Трансбалктерминал», предметом якого визначено виготовлення та монтаж металоконструкцій площадок обслуговування, сходів та розтяжок норії елеватора.

На виконання умов зазначених договорів ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ залучило в якості підрядника ТОВ «Лантанбуд», з яким уклало відповідні договори:

- №15 від 10.03.2011р., відповідно до умов якого підрядник приймає на себе виконання робіт з реконструкції об'єктів Арцизького хлібоприймального підприємства;

- №16 від 06.04.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт із заміни днищ 2-х під силосних транспортерів першої черги елеватора ТОВ «Трансбалктерминал»;

- №25 від 20.05.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт із виготовлення та монтажу металоконструкцій самотоку з норії №8 елеватора ТОВ «Трансбалктерминал»;

- №28 від 01.06.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт із будівництва фундаментів під автоперекидувачем на Арцизькому ХПП;

- №30 від 25.07.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт із реконструкції відпускних бункерів на Арцизькому ХПП;

- №32 від 05.08.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту даху складів на Арцизькому ХПП;

- №33 від 07.08.2011р., згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт визначено виготовлення та монтажу металоконструкцій площадок обслуговування, сходів та розтяжок норії елеватора на території ТОВ «Трансбалктерминал».

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, роботи виконанні ТОВ «Лантанбуд» згідно договорів №15 від 10.03.2011р., №30 від 25.07.2011р., №32 від 05.08.2011р. та №33 від 07.08.2011р., передані ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ замовникам ВАТ «Арцизьке ХПП», ТОВ «Трансбалктерминал» у часі раніше, аніж такі роботи ТОВ «Лантанбуд» передало позивачу, що позбавляє зв'язку зазначених господарських операцій між собою, у зв'язку з чим є недоведеним використання позивачем придбаних у ТОВ «Лантанбуд» робіт в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що є обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту у платника податку на додану вартість.

Висновок відповідача про завищення ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ податку на додану вартість ґрунтується на обставинах, які свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лантанбуд», з огляду на той факт, що стосовно посадової особи ТОВ «Лантанбуд» було винесено вирок про визнання її винною у здійсненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України , тобто, фіктивного підприємництва - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Так, колегією суддів встановлено, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.02.2013р. у справі №1-КП/1522/9 ОСОБА_2 (засновника та директора ТОВ «Лантанбуд») визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 , ч.1 ст. 205 КК України . Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_2, діючи як посібник невстановлених досудовим слідством осіб у реєстрації підприємства, за грошову винагороду підписала заздалегідь підготовлені ними документи, необхідні для державної реєстрації ТОВ «Лантанбуд», а саме, рішення про створення підприємства та виконання нею обов'язків директора підприємства, а також статут підприємства; видала нотаріальну довіреність для проведення державної реєстрації ТОВ «Лантанбуд», отримання печатки, відкриття рахунку для формування статутного капіталу відповідного підприємства. Вчинивши пособницькі дії у державній реєстрації ТОВ «Лантанбуд», ОСОБА_2 веденням фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не займалась, документів, пов'язаних з веденням діяльності підприємства, а також документів податкової звітності підприємства не складала і не підписувала, в результаті чого сприяла невстановленим у ході слідства особам у прикритті незаконної діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з Одеським окружним адміністративним судом, що оскільки дії щодо заснування контрагента позивача ТОВ «Лантанбуд» визнано судом такими, що кваліфікуються як фіктивне підприємництво, що за своєю суттю передбачає відсутність наміру створення правових наслідків, що обумовлені відповідною господарською діяльністю, в тому числі окремими господарськими операціями, тому ДПІ у Приморському районі м.Одеси дійшла вірного висновку щодо недоведеності факту реальності здійснення позивачем господарських операцій із контрагентом ТОВ «Лантанбуд».

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ посилається на те, що ОСОБА_2 підписала лише один договір підряду №15 від 10.03.2011р., тоді як решту договорів підписано від імені ТОВ «Лантанбуд» директором ОСОБА_3

Судова колегія не бере до уваги такі твердження апелянта та погоджується з судом першої інстанції, що визнання судовим рішенням діяльності ТОВ «Лантанбуд» такою, що ведеться з метою прикриття незаконної діяльності, виключає можливість легальної роботи ТОВ «Лантанбуд» під керівництвом будь-якого директора юридичної особи. У зв'язку з цим, податкові накладні, за якими позивач відніс відповідні суми до складу податкового кредиту з ПДВ не були підписані уповноваженою посадовою особою, вони не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, а були підроблені, що робить ці податкові накладні недійсними в силу п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №195.

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особою, яка штучно створювала документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

З урахуванням наведених у вироку Приморського районного суду м.Одеси висновків, надані до суду первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій є такими, що підписані неповноважними особами, що свідчить про їх невідповідність вимогам законодавства, що визначають вимоги до складання первинних документів.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Судова колегія вважає, що ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ посилається на те, що в силу п.86.9 ст.86 ПК України, податковий орган позбавлений був можливості визначати підприємству грошові зобов'язання шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.02.2013р.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки вимогами п. 86.9 ст. 86 ПК України встановлено неможливість прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки до отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, лише щодо особи, діяльність якої перевіряється в рамках відповідного кримінального провадження. Тобто, вказаною нормою фактично встановлено заборону прийняття контролюючим органом рішень зобов'язального характеру до набрання законної сили вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.02.2013р. відносно ТОВ «Лантанбуд», а не відносно ВКФ «Квант» у вигляді ТОВ.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про непідтвердженість позивачем податкового кредиту належними первинними документами. А відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000682230 від 15 квітня 2013 року немає.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми «Квант» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми «Квант» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000682230 від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.