Ухвала

від 05.04.2013 по справі 640/5749/13-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5749/13-к

н/п 1-кс/640/2201/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Бардіній Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м.Харкова клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (м.Харків, вул.. Карла Маркса, 30, робочий телефон 734 92 99) по кримінальному провадженню № № 32012220000000007 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, генерального директора ТОВ «Харківенергоремонт», одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, -

встановив:

5.04.2013 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_2

Слідчий вказує, що ОСОБА_2, призначений на посаду генерального директора ТОВ НПП «Харківенергоремонт» (код 30882066) наказом № 1-К від 06.04.2000 р., виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, протягом 2008 року, умисно ухилився від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) в особливо великих розмірах.

Так, підприємство ТОВ НПП «Харківенергоремонт» (код 30882066), знаходячись за адресою: м.Харків, вул.Сериківська, б.1, перебувало на податковому обліку в ДПІ в Ленінському районі м.Харкова, було платником податку на прибуток та податку на додану вартість. Основним видом діяльності ТОВ НПП «Харківенергоремонт» протягом багатьох років є здійснення складних ремонтних робіт на електростанціях, підприємство мало для цього відповідні ліцензії, обладнання, необхідний штат кваліфікованих робітників та інженерів, багатий досвід роботи в цій сфері та коло постійних клієнтів (електростанції як в Україні, так і в багатьох країнах світу).

Генеральний директор ОСОБА_2, в силу свого службового становища, відповідав за загальну організацію роботи підприємства, за дотримання вимог податкового законодавства, в тому числі за достовірність відомостей, відображаємих в податкових деклараціях ТОВ НПП «Харківенергоремонт», за повноту нарахування та сплати податків. Маючи в своєму розпорядженні печатку підприємства, генеральний директор ОСОБА_2 протягом 2008 року розпоряджався грошовими коштами та іншими активами ТОВ НПП «Харківенергоремонт», здійснював фінансово-господарську діяльність, яка полягала в купівлі і реалізації товарів (робіт, послуг), в оплаті придбаних товарів (робіт, послуг), представляв інтереси підприємства у переговорах з іншими суб ?єктами господарювання, особисто без довіреності підписував договори, додаткові угоди, акти прийому-передачі виконаних робіт, інші первинні бухгалтерські документи.

В 2008 році ТОВ НПП «Харківенергоремонт» за договорами виконувало ремонтні роботи на різних електростанціях в Україні: Криворізькій ТЕС, Каховській ГЕС, ТЕЦ ВАТ «НГЗ», Слов ?янській ТЕС, Дніпродзержинській ГЕС, Шосткинській ТЕС, Старобешевській ТЕС. З метою несплати податку на прибуток та ПДВ від реалізації даних ремонтних робот, генеральний директор ОСОБА_2 вирішив незаконно зависити валові витрати підприємства та незаконно збільшити податковий кредит з ПДВ. Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 скористався документами ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі», що зареєстровані в м.Луганськ на громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не мали жодних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ НПП «Харківенергоремонт», а господарські документи від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виготовляли та використовували невстановлені слідством особи.

Протягом 2008 року ОСОБА_2, або за його дорученням заступником директора ТОВ НПП «Харківенергоремонт» ОСОБА_6, були підписані договори та акти виконаних робіт: між ТОВ НПП «Харківенергоремонт» та ПП «Східлайн Лугбуд» на, нібито, виконання субпідрядних ремонтних робіт на суму 6861543 грн., а також між ТОВ НПП «Харківенергоремонт» та ПП «БФ Одрі» на, нібито, надання юридичних послуг на суму 366000 грн. В дійсності ж ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі» підприємству «Харківенергоремонт» будь-яких робіт, послуг не здійснювали. Всі роботи на електростанціях були виконані в повному обсязі штатними співробітниками ТОВ НПП «Харківенергоремонт», без участі ПП «Східлайн Лугбуд», яке не мало ліцензій на виконання ремонтних робіт, будь-яких працівників, здатних виконувати ці роботи, та необхідного обладнання. За попередньою змовою з ОСОБА_2, невідомі особи, що діяли від імені ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі», виконали в вищевказаних договорах і актах, а також в податкових накладних підписи від імені директора ПП «Східлайн Лугбуд» ОСОБА_4, та директора ПП «БФ Одрі» ОСОБА_5, проставили в цих підроблених документах відтиски печаток ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі».

Дані підроблені договори, акти виконаних робіт та податкові накладні передавались ОСОБА_2 в бухгалтерію ТОВ НПП «Харківенергоремонт» для відображення неправдивих даних щодо господарських відносин з ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі» в податковій звітності ТОВ НПП «Харківенергоремонт». Відповідно неправдиві відомості про, нібито, придбання ТОВ НПП «Харківенергоремонт» робіт та послуг у ПП «Східлайн Лугбуд» та ПП «БФ Одрі» були віднесені бухгалтерією: до складу валових витрат в податкових деклараціях про прибуток ТОВ НПП «Харківенергоремонт», і до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ, про ОСОБА_2 достовірно знав. Податкові декларації ТОВ НПП «Харківенергоремонт», в тому числі в електронному вигляді, що містили неправдиві відомості, з відома ОСОБА_2, здавались в ДПІ у Ленінському районі м.Харкова.

Таким чином, в порушення вимог п.п. 5.3.9., п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334\94-ВР, генеральним директором ТОВ НПП «Харківенергоремонт» ОСОБА_2 було занижено податок на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2008 року на загальну суму 1505738 грн. Крім того, в порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР «Про податок на додану вартість ОСОБА_2 було занижено нарахування та сплату ПДВ за квітень-листопад 2008 року на загальну суму 1204590 грн.

Всього ж в 2008 році генеральним директором ТОВ НПП «Харківенергоремонт» ОСОБА_2 було навмисно занижено нарахування та сплату податків на суму 2710328 грн., що більш ніж у 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром ухилення від сплати податків.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчий зазначає, що під час проведення досудового слідства у кримінальній справі №16120025, яка розслідувалась за тими ж фактами, що і кримінальне провадження № 32012220000000007, і в подальшому під вказаним номером була внесена до ЄРДР, ОСОБА_2 20.07.12 був затриманий в порядку ст.115 КПК України (в редакції 1960 року), але з 20.07.12 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я переведений на лікування в ЦКБ «Укрзалізниця» в м.Харків. 23.07.2012 слідчим складено постанову про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, та подано до суду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави. У зв'язку зі знаходженням обвинуваченого в лікарні, Київським районним судом м.Харкова було відмовлено в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави.

27.07.2012 о 20-00 годині ОСОБА_2 самостійно покинув лікарню.

27.07.2012 о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_2 перетнув державний кордон України і виїхав в Російську Федерацію. На теперішній час на територію України ОСОБА_2 не повертався.

27.07.2012 обвинувачений ОСОБА_2 оголошений у розшук по кримінальній справі №16120025.

20.08.2012 постановою Київського районного суду м.Харкова надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 та на доставку його в суд під вартою.

2.04.2013 року слідчим у кримінальному провадженні №32012220000000007 складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, однак при цьому повідомлення не містить відомостей про його отримання ОСОБА_2

Слідчий вказує, що у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 на території України та неможливістю вручити йому особисто повідомлення про підозру, вказане повідомлення було відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 КПК України направлено поштою на домашню адресою ОСОБА_2, за якою зареєстроване його місце проживання, а саме - АДРЕСА_1.

Однак слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно вимог ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, що регулює відносини, пов'язані з викликом особи до слідчого, прокурора, суду.

Згідно ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч.1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Однак в порушення вказаних вимог, повідомлення про підозру не містить розпису ОСОБА_2 про отримання ним підозри, натомість слідчий і сам зазначає, що повідомлення про підозру особисто ОСОБА_2 не отримане та не може бути отримане в зв»язку з тим, що він знаходиться в Російській Федерації.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Однак, в порушення вказаних норм копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, ОСОБА_2 не вручено, як і не забезпечена його участь у розгляді клопотання слідчого в зв»язку з тим, що, як зазначає сам слідчий, ОСОБА_2 знаходиться в Російській Федерації.

Слідчий зазначає, що лише розмір застави у розмірі завданих державі збитків в сумі 2710328 грн. здатен забезпечити виконання підозрюваним покладеного на нього обов'язків.

Однак, відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до ч.5 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто ч.5 ст. 182 КПК України визначені конкретні можливі межі внесення застави у грошовому еквіваленті, а не у розмірі завданих кримінальним правопорушенням збитків, як зазначає в даному конкретному клопотанні слідчий. Крім того, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що можливе лише після вивчення майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, які можуть бути встановлені слідчим суддею виключно в судовому засіданні за участі підозрюваного.

Таким чином, підстави до задоволення клопотання відсутні.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 193, 194, 196, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № № 32012220000000007 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя - Шаренко С.Л.