Рішення від 05.02.2007 по справі 9/6-07-256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2007 р.

Справа  № 9/6-07-256

За позовом:  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 

До відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вільшанка”

Про визнання

договору дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                                                     Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  Позивач Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до відповідача Товариства з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Вільшанка” з позовом про визнання за СПД ОСОБА_1 права

власності на нерухоме майно -  виробничі

та невиробничі будівлі -клуб, загальною площею 593,2 кв.м, який позначений на

плані під лі. „А”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач

доповнив  позовні вимоги та просить суд

визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2003р.,

укладений між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та

відповідачем - ТОВ „Фірма „Вільшанка", та визнати  за СПД ОСОБА_1 права власності на нерухоме

майно -  виробничі та невиробничі будівлі

-клуб, загальною площею 593,2 кв.м, який позначений на плані під літ. „А”, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач був належним чином

повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не

з'явився, але направив відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає у

повному обсязі..

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2003 р. між суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та відповідачем - ТОВ

„Фірма „Вільшанка", був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна

у вигляді виробничих та невиробничих будівель - клубу, загальною площею 593,2

кв.м, позначеного на плані під літ. „А”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказаний об'єкт нерухомого майна був збудований відповідачем

госпрозрахунковим способом.

На виконання п.2.1. вищевказаного

договору, у вигляді повного розрахунку за нерухоме майно, позивачем було надано

відповідачу будівельні матеріали на загальну суму у розмірі 238 000 грн. З

метою забезпечення виконання умов договору, вказаних в п.п. 3.1., 3.2.

відповідач передав, а позивач прийняв виробничі та невиробничі будівлі - клуб,

про що був складений акт прийому-передачі нерухомого майна .

На сьогоднішній день, у позивача

виникла необхідність оформити вищезазначений об'єкт нерухомого майна, але,

згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу будинку

нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному

посвідченню та державній реєстрації. Невиконання цих умов призводить до

недійсності договору.

Але, як стверджує позивач, при

укладанні договору вимоги ст. 655 Цивільного кодексу України сторонами були

виконанні в повному обсязі. Відповідач передав 

виробничі та невиробничі будівлі - клуб, який позначений на плані під

літ. „А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а  позивач, в свою чергу, прийняв вищезазначене

нерухоме майно і передав в повному об'ємі, обумовлені в договорі

купівлі-продажу, будівельні матеріали.

Від нотаріального посвідчення

договору відповідач ухиляється, мотивуючи це тим, що нотаріус не приймає

документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вищевказаного

нерухомого майна, що й зумовило звернення позивача з позовом..

Суд, вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про

обґрунтованість позовних вимог.

З 01.01.2004 р. набрав чинності

новий Цивільний кодекс України.

Правочином є дія особи, спрямована

на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /ст.  202 ЦК України/.

Підставами виникнення цивільних

прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст.203 Цивільного кодексу України

встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності

правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У письмовій формі належить вчиняти

правочини між юридичними особами /п.1 ст.208 ЦК України/.

Правочин, який вчинений у письмовій

формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом

або домовленістю сторін.

Ст. 657 ЦК України встановлено, що

договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,

житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і

підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Згідно ст. 220 Цивільного кодексу

України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовились щодо

усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. 

При визнанні такої угоди дійсною,

суд повинен перевірити з яких причин вона не була нотаріально засвідчена і чи

не містить дана угода будь-яких протиправних умов.

Проаналізувавши договір, суд

прийшов до висновку про те, що він містить всі суттєві умови, передбачені

законодавством для даного виду договорів та не знайшов в ньому положень, що

суперечать діючому законодавству.

Правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом

недійсним/ ст.204 ЦК України/.

Право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття прав

власності не встановлена судом /ст.328 ЦК України/.

Згідно п.3 ст. 334 Цивільного

кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту  набрання законної сили рішенням

суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.

Договір купівлі-продажу, укладений

між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та

відповідачем - ТОВ „Фірма „Вільшанка", є правочинним та є підставою для

визнання права власності СПД ОСОБА_1 на нерухоме майно -  виробничі та невиробничі будівлі -клуб,

загальною площею 593,2 кв.м, який позначений на плані під лі. „А”, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За Законом України “Про власність”

власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому

майном (ст. 4).

Чинне законодавство передбачає, що

право власності на об'єкти підтверджується лише певними документами -в даному

випадку це є договір купівлі-продажу  від

15.12.2003р.  

         Як слідує з вище наведеного, позивач,

на думку суду, є добросовісним набувачем права власності у встановленому

законом порядку  на нерухоме майно -

виробничі та невиробничі будівлі -клуб, загальною площею 593,2 кв.м, який

позначений на плані під літ. „А”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і згідно

чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд, -

ВИРІШИВ:         

1.          Позов 

задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір від

15.12.2003р. купівлі-продажу, укладений між суб'єктом підприємницької

діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ „Фірма „Вільшанка".

3.          Визнати за Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на виробничі та невиробничі

будівлі -клуб, загальною площею 593,2 кв.м, який позначений на плані під літ.

„А”, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.

Доброолександрівка, вул. 40 років Перемоги, 29.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Вільшанка" (Черкаська область Городищенський

район м. Городище, Площа Миру, 12) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85

/вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118

/сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності

згідно ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      

Бакланова Н.В.