Постанова

від 07.08.2009 по справі 3/508

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 07.08.2009 р.           13:40           № 3/508

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді   Блажівської Н. Є., при секретарі судового

засідання Миколаєнко І.О.

Розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За

позовом                         

ОСОБА_1

доУправління праці та соціального

захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

 про

 стягнення недоотриманих сум

На

підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому

засіданні 7 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини

Постанови.

                                     О Б С Т А

В И Н И  С П Р А В И

ОСОБА_1

(надалі -Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з

позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення

Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі -Відповідач

1) та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

(надалі -Відповідач 2) та з урахуванням уточнених позовних вимог просила про

стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської

районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману

щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1685 грн.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що розмір виплаченої Позивачу, як особі, яка постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи, щорічної допомоги на

оздоровлення за 2007 рік не відповідає чинному законодавству України, чим

порушує права Позивача, які гарантовані Законом України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи»та Конституцією України.

На

думку представника Позивача, виплата Позивачу, як особі, яка постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи, щорічної допомоги на

оздоровлення здійснювалась без врахування доходів та вимог зазначених в рішенні

Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007. Позивач вважає, що сума

недоплати, яка утворилась внаслідок неправомірних дій відповідачів повинна бути

відшкодована в повному обсязі.

Відповідач

1 -Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в

місті Києві державної адміністрації, - явку уповноваженого представника до суду

не забезпечило та подало письмові заперечення на позов.

В

запереченнях на позов Управління праці та соціального захисту населення

Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації посилається на те,

що всі передбачені чинним законодавством соціальні виплати здійснюються

відповідними органами в межах видаткової частини Державного бюджету України, а

тому правові підстави для перерахунку Позивачу, як особі, яка постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи, щорічної допомоги на

оздоровлення, відсутні.

Також

Відповідач 1 вказує на пропуск Позивачем строку звернення до адміністративного

суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Київський

міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат явку

уповноваженого представника до суду не забезпечив та подав письмові заперечення

на позов, в яких зазначає про необґрунтованість та безпідставність позовних

вимог.

В

обґрунтування заперечень на позов Відповідач 2 посилається на те, що Київський

міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, як орган

виконавчої влади, керувався в своїй роботі чинними нормативно-правовими актами

та діяв в межах правового поля, а тому відсутні законні підстави для виплати суми

різниці щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, оскільки виплата

зазначеного виду допомоги проведена Позивачу у відповідності до вимог чинного

на момент виплати законодавства України.

Також

Відповідач 2 в запереченнях на позов посилається на пропуск Позивачем строку

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів

стосовно частини позовних вимог та наполягає на відмові в задоволенні позову на

цій підставі.

Розглянувши

подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника

Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких

ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний

адміністративний суд міста Києва

                                        В С Т А

Н О В И В

Основні

положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, порядок

створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених

територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту

потерпілого населення, визначено Законом України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі

також -«Закон»).

Особами,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації

наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -громадяни, які брали безпосередню

участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської

катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного

опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач

-ОСОБА_1, -має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської

катастрофи, категорія 1 (Посвідчення серія А №НОМЕР_1 від 12 листопада 1999

року).

Згідно

з довідкою МСЕК Серія КИЕ-1 № 533637 від 19 жовтня 1999 року ОСОБА_1 є

інвалідом ІІІ групи, захворювання, пов'язане з наслідками аварії на

Чорнобильській АЕС.

На

підставі зазначеного, Судом встановлено, що Позивач є особою, постраждалою

внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання щорічної

допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно

до Типового положення про управління праці та соціального захисту населення

районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року №

790 одним з основних завдань управління є призначення та виплата соціальної

допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством

(підпункт 4 пункту 3 Типового положення).

Згідно

з Типовим положенням про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат,

затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25

квітня 2006 року № 147 головними завданнями центру є підготовка документів на

виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на

придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних

виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, інших грошових виплат (далі -соціальна допомога, інші грошові

виплати); здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку,

нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат;

здійснення державного нагляду за правильністю призначення (перерахунку) та

виплати пенсій і цільової грошової допомоги органами Пенсійного фонду в разі,

якщо такі функції здійснювалися Центрами на момент набрання чинності цим

Положенням (пункт 3 Типового положення) та виконує функції по здійсненню

вхідного обліку та контролю документів з питань призначення соціальної

допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального

захисту населення, підприємств, організацій та установ; перевіряє правильність

визначення органами праці та соціального захисту населення права на призначення

соціальної допомоги, інших видів грошових виплат. Забезпечує у тижневий термін

оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до

узгоджених графіків; проводить перевірку правильності призначення (перерахунку)

та виплати пенсій і цільової грошової допомоги органами Пенсійного фонду у

разі, якщо такі функції здійснювалися Центрами на момент набрання чинності цим

Положенням; забезпечує своєчасний розгляд усних та письмових звернень громадян

з віднесених до його компетенції питань, здійснює їх аналіз, уживає заходів

щодо усунення причин, що їх породжують; готує та передає органам праці та

соціального захисту населення документи з питань виплати соціальної допомоги,

інших грошових виплат через державні підприємства зв'язку та установи банків

тощо (пункт 4 Типового положення).

Як

підтверджується матеріалами справи, Позивач у серпні 2007 року отримала щорічну

допомогу на оздоровлення в сумі 75,00 грн.

Таким

чином, Позивач була обізнаною із сумами виплат, які їй здійснювалися у 2007

році.

Відповідачі

в письмових запереченнях на позов наполягали на застосуванні судом наслідків

пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом

прав, свобод та інтересів стосовно частини позовних вимог.

Відповідно

до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України

пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у

задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із

сторін.

Відповідно

до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або

повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вивчивши

матеріали справи, Суд звертає увагу на те, що посилання Відповідачів на пропуск

Позивачем річного строку звернення до суду є необґрунтованими та

безпідставними, оскільки Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду

міста Києва в межах строку звернення до адміністративного суду, оскільки

адміністративний позов подано до Окружного адміністративного суду міста Києва

26 червня 2008 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій

сторінці позовної заяви).

30

січня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту у

Деснянському районі міста Києва із заявою про виплату недоотриманої суми

щорічної допомоги на оздоровлення.

У

відповідь на вищезазначену заяву Позивачем було отримано відповідь Управління

праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві

державної адміністрації від 30 січня 2008 року № 1377, в якій зазначено про те,

що нарахування щорічної допомоги на оздоровлення проводилась та проводиться

виходячи із розмірів, встановлених постановами Кабінетом Міністрів України, а

тому відсутні підстави для виплати допомоги на оздоровлення відповідно до заяви

Позивача.

Відповідно

до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції

закону від 9 липня 2007 року, 28 грудня 2007 року) щорічна допомога на

оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам III групи,

дітям-інвалідам -чотири мінімальні заробітні плати.

Пунктом

30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19

грудня 2006 року N 489-V дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого,

шостого, сьомого частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги

у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Водночас,

статтею 101 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»N 489-V

надано право Кабінету Міністрів України у 2007 році встановлювати розміри

соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від

розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань,

передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Постановою

Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 562 «Про щорічну допомогу

на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи»визначено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам III групи

та дітям-інвалідам -90 гривень.

Рішенням

Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими,

що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту

30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,

яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових

позик -пунктів 21 і 29 частини першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої

статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої

статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і

допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -пунктів 6 та 8

частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого,

третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього,

четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44,

абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої,

частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого,

сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи»(частина 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду

України).

Відповідно

до частини 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9

липня 2007 року N 6-рп/2007 положення пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30,

39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність

з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною

2 статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Суд

звертає увагу на те, що відповідно до норм Конституції України, з 9 липня 2007

року (з моменту ухвалення Конституційним судом України рішення від 9 липня 2007

року N 6-рп/2007) втрачає чинність норма закону про державний бюджет щодо

зупинення дії абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи».

Як

встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, щорічну

допомогу на оздоровлення за 2007 рік було виплачено Позивачу у серпні 2007

року.

Відтак,

станом на час здійснення виплати щорічної допомоги на оздоровлення Позивачу,

положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на

2007 рік»не підлягало застосуванню.

Здійснюючи

відповідну виплату, суб'єкт владних повноважень для встановлення розміру, який

підлягає виплаті, повинен був керуватися абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи»в редакції закону від 9 липня 2007 року, якою

встановлено, що інвалідам III групи, дітям-інвалідам здійснюються виплати у

розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Суд

також вважає за необхідне зазначити, що посилання Відповідачів на Постанову

Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу

на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», як на  нормативно-правовий

акт, на підставі якого Позивачу виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення,

є необгрунтованими, оскільки вказана Постанова є підзаконним

нормативно-правовим актом, а тому її положення не повинні суперечити вимогам

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд

звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини 4 статті 9 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі невідповідності

нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному

договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або

іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

В даному випадку Закон має вищу юридичну силу порівняно з Постановою Кабінету

Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на

оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

якою власне і керувалися Відповідачі.

Враховуючи

вищенаведене, Суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата Позивачу

щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік (у серпні 2007 року) здійснені з

порушенням чинного на час виплати законодавства 

та з порушенням принципів, встановлених Кодексом адміністративного

судочинства України.

          Згідно з статтею 6 Конституції

України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів

України.

           Статтею 19 Конституції України

передбачено, що органи державної влади та органи  місцевого 

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами

України.

Частиною

1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд

і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом

їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства

України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення.   

Виходячи

з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного

законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в

позовній заяві докази Позивача є 

обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Позивач,

як особа, постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1,

інвалід ІІІ групи, звільнена від сплати судових витрат.

           На підставі вищевикладеного,

керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний

суд міста Києва, -

                                         П О

С Т А Н О В И В

Адміністративний

позов задовольнити повністю.

1.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської

районної у місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії, спрямовані на

забезпечення виплати недоотриманої ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за

2007 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в

редакції закону від 9 липня 2007 року).

Постанова

може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Суддя                                                                                                         

Н. Є.  Блажівська