Ухвала

від 26.05.2009 по справі 2-а-3031/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 травня 2009 року                                                                                        

Справа № 2-а-3031/08

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду  у

складі:

головуючого  судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів                       -  Баранник Н. П., Кожан М. П.

при

секретарі           -   Тюріна А. Ю.

за

участю представників:

позивача:         - не з'явився

відповідача:         - не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1

на

постанову   Дніпропетровського окружного

адміністративного суду від 05 червня 2008 

року

у

справі   НОМЕР_1

за

позовом Управління

Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська

до   Суб'єкта підприємницької діяльності -

Фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення

заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в

Дніпровському районі м. Дніпродзержинська 

звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з

позовом, в якому просило стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1239,82

грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відповідач не сплатив належні до сплати у відповідності до Закону України «Про

Державний бюджет України на 2005 рік» фіксовані суми страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий та 30 днів

березня 2005 року.

Постановою Дніпропетровського

окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська

задоволено з тих підстав, що відповідно до норм діючого в спірний період

законодавства, відповідач, який перебуває на спрощеній системі оподаткування,

повинен був сплачувати у 2005 році фіксований розмір страхового внеску у сумі

83,84 грн.

Не погодившись з постановою

Дніпропетровського окружного адміністративного суду, відповідач подав

апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та

процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та

ухвалити нове рішення, якою у задоволенні позову відмовити.

Порушення норм процесуального права

полягає в неповідомленні відповідача про дату і час судового засідання, що

позбавило відповідача надавати свої заперечення.

Стосовно порушення норм матеріального

права, відповідачем зазначено, що судом першої інстанції не прийнято до уваги

врегулювання проблеми сплати страхових внесків суб'єктами спрощеного

оподаткування Законом України «Про вирішення питання щодо заборгованості

суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови

оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним

казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування

на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року». Відповідно до

вказаного Закону  донарахування та

фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які

застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум

фактично сплачених внесків у 2004 та І кварталі 2005 року, не застосовуються.

Крім того, встановлений пп.4 п.8

Заключних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» фіксований розмір страхових внесків дотепер  законодавчо не встановлений. Разом з тим

продовжує діяти раніше встановлений порядок одночасного обліку сум сплачених

страхових внесків у частині єдиного податку, розрахованого строго за себе, що

надійшли в бюджет Пенсійного фонду з установ Держказначейства, і суми доплати

до мінімального страхового внеску, що сплачується приватним підприємцем

добровільно.

Також відповідач посилається на те,

що він є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування, тому що окрім заняття підприємницькою діяльністю є

найманим робітником, отримує заробітну плату, на яку нараховувались внески у

Пенсійний фонд. Суми цих внесків значно вище, ніж мінімальний страховий внесок,

обчисленими з розрахунку мінімальної зарплати.

Представники сторін

у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені

судом належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового

відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем подані

письмові заперечення, в яких він просить в в задоволенні апеляційної скарги

відмовити, зазначає, що постанова суду першої інстанції є законною,

обґрунтованою та такою, що винесена з додержанням норм процесуального та

матеріального права.

Від відповідача

надійшла письмова заява, в якій він просить розглянути справу без його участі.

Перевіривши

матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з

матеріалів справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.03.08

винесена ухвала про відкриття провадження у даній справі, судове засідання

призначено на 24.04.08. Копія ухвали направлена на адресу відповідача,

зазначену   Управлінням

Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська в позовній

заяві, яка відповідає даним, зазначеним відповідачем в звіті пор нарахування та

сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування за 2005 рік. Конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою

поштового відправлення  «по закінченню

терміну зберігання». Про зміну адреси відповідачем в установленому порядку

Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.

Дніпродзержинська  не повідомлено.

У зв'язку з неявкою

відповідача в судове засідання 24.04.08, розгляд справи відкладено на 05.06.08,

про що відповідач був повідомлений повісткою від 24.04.08 НОМЕР_2, копія якої

направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням.

З огляду на

викладене, колегія  суддів вважає, що

судом першої інстанції дотримано вимоги ст.35 Кодексу адміністративного

судочинства України, доводи, викладені з цього приводу відповідачем в

апеляційній скарзі спростовані наявними в матеріалах справи документами.

По суті заявлених позовних вимог

колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх

обґрунтованості.

Як встановлено судом першої

інстанції, підтверджено матеріалами справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1

в установленому порядку зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, в

2005 році здійснював діяльність із застосуванням торгового патенту відповідно

до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності" (а.с.4).

У відповідності із ч.3 ст.2 Закону

України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"

торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності

державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або

місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів.

Згідно п.18 ч.1 ст.14 Закону України

"Про систему оподаткування" плата за торговий патент на деякі види

підприємницької діяльності віднесена до загальнодержавних податків і зборів

(обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи,

сума фіксованої плати за патент, виданий відповідачу, визначена в розмірі 30,00

грн. щомісячно.

З 1 січня 2004 року набув чинності

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", яким передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення

до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і

встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й

заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені внески до Пенсійного

фонду та загального порядку сплати страхових внесків для всіх роботодавців за

найманих працівників, незалежно від обраного способу оподаткування.

В якості страхувальників і платників

страхових внесків в цьому Законі визначені, зокрема, фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб

оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований

сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени

сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними

підприємницької діяльності.

Підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих

положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" передбачено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених

фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності,

на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування

сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому

розмірі.

Статтею 45 Закону України "Про

Державний бюджет України на 2005 рік" в редакції 23.12.04 установлений на

2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне

страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали

особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів

сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними

підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску,

визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", на місяць на кожну особу (тобто з 01.01.05  - 83,84 грн.).   

Прийнятим 25.03.05 Законом України

"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на

2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", який набрав

чинності 31 березня 2005 року, фіксований розмір внеску для таких платників не

встановлений, що, разом з тим, не звільняє цих платників від обов'язку сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування у фіксованому

розмірі  за січень-лютий 2005 року - в

сумі 83,84 грн., за березень 2005 року - 81,14 грн. згідно Закону України

"Про Державний бюджет України на 2005 рік" в редакції 23.12.04.

Для врегулювання проблеми сплати

страхових пенсійних внесків суб'єктами спрощеного оподаткування 16.03.06

прийнятий Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості

суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови

оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним

казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального

страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005

року".

Відповідно до статті 1 зазначеного

Закону суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок

безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови

оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків

згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005

року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із

застосуванням Державним казначейством норм діючого на той час Закону України

від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005

рік", не вважаються заборгованістю.

Враховуючи зазначене, частина

внесків, яка не була сплачена страхувальниками за вказаний період безпосередньо

на рахунки органів Пенсійного фонду, не вважається заборгованістю та не

підлягає стягненню у примусовому порядку.

Таким чином, фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності, які у І кварталі 2005 року застосовували особливі

умови оподаткування, обліку та звітності, 

за період з 1 січня до 31 березня 2005 року відповідно до статті 45

Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" повинні

сплатити до Пенсійного фонду страхові внески за січень, лютий та 30 днів

березня 2005 року із розрахунку 83,84 грн. за місяць з урахуванням частини

єдиного (фіксованого) податку (різницю між встановленою ставкою внеску та

частиною фіксованого податку, яка в даному випадку становить 10 відсотків).

Виходячи з викладеного, враховуючи

той факт, що відповідачем сплачений фіксований податок за І квартал 2005 року

щомісячно в розмірі 30,00 грн., із якого 10% належить зарахуванню  органами Державного казначейства України до

Пенсійного фонду України, що становить 9,00 грн., колегія суддів вважає, що

заборгованість по сплаті страхових внесків перед Пенсійним фондом України за І

квартал 2005 року позивачем визначена правильно в сумі 239 грн. 82 коп.,

внаслідок чого, приймаючи до уваги, що відповідачем вказана сума сплачена не

була,  позовні вимоги правомірно

задоволені судом першої інстанції.

Суд першої інстанції при винесенні

оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував усі обставини у справі та

застосував належні норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення,

яке є законним та обґрунтованим.

З урахуванням

викладеного судова колегія дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського

окружного адміністративного суду від 05.06.08 підлягає залишенню без змін, а

апеляційна скарга відповідача - залишенню без задоволення, оскільки доводи

апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть

бути підставою для скасування постанови суду.

Керуючись п.1 ч.1

ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України,

колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1залишити без

задоволення.

Постанову

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року

залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції

набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Ухвалу виготовлено в повному обсязі

29.07.2009 року.

Головуючий:                                                                                

І.

Ю. Добродняк 

Судді:

Н.

П. Баранник

 М. П. Кожан