Ухвала

від 06.07.2015 по справі 908/3324/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

06.07.2015 Справа № 908/3324/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеренергосервіс" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Автозазсілует" (вул. гоголя, буд. 70-А, м. Запоріжжя, 69002)

Про стягнення 120 760 грн. 53 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Волобуєв Ю.І. - керівник, наказ № 171 від 26.11.2001р., протокол № 6 від 26.11.2001р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автозазсілует» м. Запоріжжя, про стягнення 120 760 грн. 53 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на підставі договору поставки № 8-ИЭC від 21.08.2014р., пеню у розмірі 45 214 грн. 92 коп. та штраф у розмірі 75 545 грн. 61 коп.

Позивач надав суду заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог № 990 від 15.06.2015р., в якій остаточно просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 113 724 грн. 57 коп. та штраф у розмірі 45 214 грн. 92 коп.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Позивач надав суду пояснення до позовної заяви з урахуванням відзиву № 994 від 15.06.2015р. , в яких зазначив наступне: 1. Не відповідають дійсності твердження відповідача щодо тривалого та систематичного невиконання зі сторони покупця обов'язків по договору поставки № 8-ИЭС від 21.08.2014р., а також твердження відносно того, що розрахунки за продукцію мають здійснюватись протягом п'яти робочих днів від дев'яностого календарного дня від дати поставки продукції. Спірні правовідносини ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «АВТОЗАЗСІЛУЕТ» ґрунтуються на господарському договорі поставки № 8- ИЭС від 21.08.2014р. (далі - Договір), до якого 25.12.2014р. сторони внесли зміни, уклавши додаткову угоду про зміну договору, в якій дійшли згоди змінити строки оплати за поставлену продукцію, викладені в п. 5.4 договору. Таким чином з 25.12.2014р. строки оплати за поставлену продукцію по договору № 8- ИЭС від 21.08.2014р. становлять 5 (п'ять) робочих днів з 120 (сто двадцятого) календарного дня з дати поставки відповідної партії продукції. Отже твердження відповідача про прострочення покупця за оплату продукції на 2 місяці не відповідає дійсності. Крім того, відповідно до п. 5.5. Договору в разі порушення постачальником строків поставки, обумовлених в Договорі, покупець вправі направити постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, та до їх оплати постачальником затримати оплату за поставлену продукцію на суму штрафних санкцій та/або збитків. Сума штрафних санкцій має бути оплачена постачальником протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій. ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на адресу ТОВ «АВТОЗАЗСІЛУЕТ» 26.03.2015р. та 07.04.2015р. було направлено розрахунки штрафних санкцій на суму 92 329 грн. 39 коп. та письмові вимоги сплатити неустойку (штрафні санкції) по договору поставки № 8- ИЭС від 21.08.2014р. Крім того, 22.05.2015р. на адресу ТОВ «АВТОЗАЗСІЛУЕТ» направлено розрахунки штрафних санкцій на суму 120 760 грн. 53 коп. На підставі викладеного, керуючись умовами Договору ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з 03.04.2015р. має право затримувати оплату за поставлену продукцію на суму штрафних санкцій. При цьому ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», в претензії від 26.03.2015р. попередив постачальника про своє право відповідно до п.5.5 Договору затримувати оплату за раніше поставлену продукцію в разі не сплати Постачальником штрафних санкцій. Отже твердження відповідача про прострочку покупцем оплати за продукцію, поставлену 08.12.2014р., 26.12.2014р., 02.02.2015р., 03.02.2015р. необґрунтовані та не відповідають дійсності, оскільки перший строк оплати за вищевказану продукцію відповідно до п.5.4. Договору настав 14.04.2015р., а право затримати оплату відповідно до п.5.5. Договору у покупця виникло раніше - з 03.04.2015р. Тому затримка покупцем з 03.04.2015р. платежів на суму штрафних санкцій не може бути кваліфікована як прострочення платежу та порушення зобов'язання по договору поставки. При цьому, позивач звертає увагу суду, що незважаючи на існуюче право затримувати оплату за поставлену продукцію, ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» все ж здійснює платежі. Таким чином, у відповідача не було підстав відповідно до ч.3 ст. 538 ЦК України ні зупиняти виконання свого обов'язку, ні відмовлятися від його виконання. 2. Позивач не погоджується з позицією відповідача про відсутність прострочення виконання зобов'язання з його сторони за договором поставки № 8- ИЭС від 21.08.2014р. відповідно до ч.4. ст. 612 ЦК України. Відповідно до ч.4. ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Випадки прострочення кредитора встановлено ст.613 ЦК України, відповідно до ч.1-2 даної статті кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Умовами договору поставки № 8-ИЭС від 21.08.2014р. визначено обов'язки сторін та черговість їх виконання, при цьому строк виконання покупцем обов'язку по оплаті поставленої продукції настає значно пізніше ніж строк виконання обов'язку постачальника по поставці продукції. Отже обов'язок постачальника поставити продукцію покупцю виникає раніше і не залежить від виконання Покупцем обов'язку сплатити за поставлену продукцію, тому умови ч.4. ст. 612 ЦК України не можуть бути застосовані до відповідача. Не стосуються суті даного спору і відносини відповідача з іншими контрагентами. Звертаємо увагу, що п.1.1 договору визначено, що постачальник взяв на себе обов'язок поставити продукцію 2013 - 2014 року виготовлення, тому не зрозумілі аргументи відповідача щодо зміни в 2015 році цін на тканини та не можливість виготовити продукцію, оскільки про продукцію 2015 року виготовлення в договорі не йдеться. Більше того, на вимогу постачальника ТОВ "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" розглянуто можливість зміни ціни в зв'язку з коливанням курсів валют і 25.12.2014р. підписано додаткову угоду про зміну договору, в якій сторони визначили порядок зміни ціни на продукцію в разі, якщо на дату відправлення покупцем заявки офіційний курс гривні по відношенню до долару США зміниться по відношенню до курсу, визначеного Національним банком України станом на 07.07.2014р., більше ніж на 10%. Крім того, 25.12.2014р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, якою змінили вартість продукції, яка мала бути поставлена по заявці № 11 з урахуванням поточного курсу долара США, але не зважаючи на це, постачальник продовжує посилатися на коливання курсу валют як на підставу невиконання своїх обов'язків. Таким чином ТОВ "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" не лише не допускало значних і суттєвих прострочень своїх зобов'язань, як зазначає відповідач, але і сприяло Постачальнику у виконанні його обов'язків: погодилось на перегляд цін та збільшило вартість постачаємої продукції. На підставі вищевикладеного, позивач вважає позицію відповідача необґрунтованою, а вимоги щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 09.06.2015р., в якому зазначив наступне: відповідач не погоджується з вимогами позивача з таких підстав. 1. Дійсно між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 8-ИЭС від 21.08.2014р.(надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1., п.1.3. Договору Відповідач (Постачальник за Договором) зобов'язався поставити Позивачу (Покупець за Договором) продукцію виробничо-технічного призначення, чоловічий робочий одяг та жіночий робочий одяг (надалі - Продукція), а Позивач - сплатити вартість Продукції на умовах даного Договору. За загальним правилом, зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від його виконання не допускається (ст. 525 ЦК України). Як відомо, зобов'язання з поставки має двосторонній характер, тобто певні обов'язки покладаються як на одну сторону (постачальника), так і на іншу сторону (покупця). В даному зобов'язанні кожна зі сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією зі сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку: постачальник передає річ, а покупець сплачує гроші. Частиною 1 ст.538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією стороною, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Загальне правило виконання зустрічних зобов'язань встановлено ч.2 ст.538 ЦК України та передбачає одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку. Згідно з ч.3 зазначеної правової норми у разі не виконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі. Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання. Відповідно до п.5.4. Договору розрахунки за Продукцію мають здійснюватися протягом п'яти робочих днів від дев'яностого календарного дня від дати поставки продукції. 17.09.2014р. Відповідач поставив Позивачу продукцію на суму 214 248 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000113, №РН-0000114, №РН-0000115, №РН-0000116, №РН-0000117 та №РН-0000118. Враховуючи положення п.5.4. Договору Позивач мав сплатити кошти до 26.12.2014 р. Проте, незважаючи на передбачене Договором відстрочення платежу більше ніж на 3 місяці, Позивач прострочив виконання свого зобов'язання більше ніж на 1 місяць, а саме: 27.01.2015р. було перераховано 166 848 грн. та 03.02.2015р. - 47 400 грн. 16.10.2014 р. за видатковим накладними №РН-0000196, №РН-0000197 та №№РН-0000198 Позивачу була поставлена продукція на суму 28 854 грн., яку останній мав сплатити до 21.01.2015р. Однак оплата надійшла лише 17.03.2015р., тобто із простроченням на 2 місяці. 08.12.2014р. Відповідач здійснив поставку продукції на суму 66 360 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00001226, №РН-0000227, №РН-0000228, №РН-0000229 та №РН-0000230. Кінцевий термін оплати за вказаною поставкою - 13.03.2015р. Позивач сплатив вартість поставленої продукції лише 07.05.2015р. Тобто знову з простроченням майже на 2 місяці. 26.12.2014р., за видатковим накладними №РН-0000250, №РН-0000251, №РН-0000252, №РН-0000253, №РН-0000254 та №РН-0000255, Позивачу була поставлена продукція вартістю 66 480 грн., термін оплати якої закінчувався 02.04.2015р. Оплата надійшла від Позивача лише 03.06.2015р., тобто з простроченням на 2 місяці. 02.02.2015р. Відповідач поставив Позивачу продукцію на суму 86 724 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000023, №РН-0000024 та №РН-0000026. Кінцевий термін оплати за вказаною поставкою - 12.05.2015р. На сьогодні оплата від Позивача не надійшла. 03.02.2015р. Відповідачу було поставлено продукцію на суму 5 256 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000022 та №РН-0000025. Кінцевий термін оплати за вказаною поставкою - 13.05.2015р. Як і за попередньою поставкою, Позивач не сплатив вказану у суму своєчасно. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічна норма міститься в ст.193 ГК України. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, на сьогодні Позивач прострочив Відповідачу 91 980 грн. за договором поставки № 8-ИЭС від 21.08.2014р. Звертаю увагу суду, що ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» постійно допускає прострочення виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим Відповідач неодноразово звертався з вимогами про сплату заборгованості, про що свідчать листи від 26.12.2014р. за № 151, від 26.02.2015р. за № 22, від 21.05.2015р. за № 59. За таких умов, через постійну несвоєчасність виконання Позивачем зобов'язань з оплати поставленої продукції, допущення прострочення сплати вартості поставленої продукції до 2 місяців, відповідно до положень ст.538 ЦК України, Відповідач мав право зупинити виконання зобов'язань з поставки продукції Позивачу. Саме цим правом і скористався Відповідач. 2. Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 4 вказаної правової норми передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Умовами Договору, а саме технічними характеристиками товару, що придбавається (таблиця №1 до Додатку №2 до договору поставки №8-ИЭС від 21.08.2014 р.) передбачено вимоги до виробництва тканин, з яких виробляється продукція. Переважна більшість цих тканин імпортного виробництва (ТМ «Westexinc», ТМ «Carrington»). Для виробництва власної продукції Відповідач придбаває тканини ТМ «Westexinc» у свого контрагента-постачальника ТОВ «Компанія «БІКО» (договір поставки №78/13 від 11.10.2013 р.), з яки працює тривалий час, і який є ексклюзивним дистриб'ютором ТМ «Westexinc» в Україні. Даним договором поставки було передбачено порядок оплати товару з відстрочкою платежу на 30 календарних днів від дати поставки. Через нестабільну ситуацію в економічному секторі держави та постійні коливання курсу іноземної валюти по відношенню до гривні у грудні - березні 2015 року ціни на тканини, у порівнянні з рівнем, коли Позивач та відповідач укладали Договір, виросли у 3-4 рази. Для виробництва необхідної продукції за договором поставки №8-ИЭС від 21.08.2014р., 28.01.2015р. ТОВ «АВТОЗАЗСИЛУЕТ» звернулося з листом до ТОВ «Компанія «БІКО» з проханням поставити необхідну тканину, вказавши у заявці ціни, що були узгоджені відповідно до специфікації № 9 від 16.09.2014р. Проте ТОВ «Компанія «БІКО» було направлено відповідь, що у зв'язку з ростом курсу валют та підвищенням цін закупівлі, поставка товару можлива лише за новими цінами та на умовах 100-відсоткової попередньої оплати та направило рахунок на суму 723 326 грн. Аналогічна ситуація склалася і з постачальником тканини ТМ «Carrington». Оскільки ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» постійно допускало прострочення, Відповідач не мав достатньо коштів, щоб закупити тканину, необхідну для виготовлення продукції за договором поставки №8-ИЭС від 21.08.2014р. За таких обставин, ТОВ «АВТОЗАЗСИЛУЕТ», керуючись положеннями ч.4 ст.612 ЦК України вважає, що не допускало прострочення виконання зобов'язання за договором поставки №8-ИЭС від 21.08.2014р., а отже, й підстави для застосування штрафних санкцій - відсутні. На підставі викладеного, прошу суд відмовити ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» у позовних вимогах до ТОВ «АВТОЗАЗСИЛУЕТ» про стягнення 120 760 грн. 53 коп.

Розгляд справи відкладався.

06.07.2015 року розгляд справи продовжений.

Позивач надав суду клопотання № 1119 від 02.07.2015 року, в якому позивач просить відкласти розгляд справи для вирішення питання щодо можливості мирного врегулювання даного спору.

Клопотання позивача приймається судом, оскільки відповідає вимогам ст.ст. 22 та 77 ГПК України, однак суд зазначає, що закінчується строк розгляду справи, тому суд не буде мати можливості відкласти розгляд справи ще раз , у тому числі у випадку продовження строку розгляду справи, оскільки він припаде на момент знаходження судді у відпустці.

Позивач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з'явився.

У зв'язку з неявкою позивача, витребуванням додаткових документів, та враховуючи клопотання позивача, розгляд справи у межах ст. 69 ГПК України слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Розгляд справи відкласти до 20.07.2015р. о 11 год. 00 хв.

Зобов'язати позивача у строк до 15.07.2015р. виконати дії та надати документи, витребувані ухвалами суду від 25.05.2015р. та від 15.06.2015р.; а також у випадку укладання мирової угоди - надати суду дану угоду, у т.ч. на електронному носії (флєшці, диску або дискеті); належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних судом документів - надати до матеріалів справи , оригінали - суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Зобов'язати відповідача у строк до 15.07.2015р. виконати дії та надати документи, витребувані ухвалами суду від 25.05.2015р. та від 15.06.2015р.; а також у випадку укладання мирової угоди - надати суду дану угоду, у т.ч. на електронному носії (флєшці, диску або дискеті); належним чином засвідчені копії витребуваних документів - надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання - для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Суд попереджає сторони, що передбачений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи закінчується у період перебування судді у відпустці, у т.ч. у випадку продовження строку вирішення спору.

Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.

Суддя Л.С. Місюра