Рішення

від 29.05.2015 по справі 910/23120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2015Справа №910/23120/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" (вул. Харківське шосе, 201/203, м. Київ, 02121)

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (бульв. Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601)

Предмет спору: про стягнення 2146977,32 грн.

Судді: Селівон А.М. (головуючий)

Демидов В.О.

Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Янушевський О.М.- представник, довіреність б/н від 01.09.14 р.

Від відповідача: Ковтун О.П. - представник, довіреність №20 від 05.01.2015,

Дурицький О.Ю. - представник, довіреність №59 від 26.01.2015,

Здрилюк О.Ю. - представник, довіреність №60 від 26.01.2015.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 1 983 406,54 грн., а саме: 1 895 294,60 грн. заборгованості, 13 319,19 грн. 3 % річних, 74 798,03 грн. інфляційних втрат, а також 65 263,19 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 888311-32 від 27.01.2010 про надання послуг Аудіотекс в частині оплати цих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 895 294,60 грн., за наявності якої позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23120/14, розгляд справи призначено на 11.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2014 розгляд справи відкладено на 02.12.2014.

У судовому засіданні 02.12.2014 згідно ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 25.12.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2015, враховуючи категорію та складність справи № 910/23120/14, призначено її колегіальний розгляд у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 13.01.2015 для розгляду справи № 910/23120/14 визначено колегію суддів у складі: Селівон А.М. (головуючий), Демидов В.О., Спичак О.М..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2015 справу № 910/23120/14 прийнято колегією суддів у складі: Селівон А.М. (головуючий), Демидов В.О., Спичак О.М. та призначено розгляд справи на 04.02.15.

У судовому засіданні 04.02.15 судом оголошено перерву до 10.03.2015.

Ухвалою суду від 10.03.15 р. за клопотанням представника відповідача строк розгляду спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.03.15 р.

У судовому засіданні 23.03.15 згідно ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.04.15.

08.04.15 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.15р. розгляд справи відкладено на 14.05.15р.

14.05.15 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.15р. розгляд справи відкладено на 19.05.15р.

У судовому засіданні 19.05.15 та 28.05.15 2014 згідно ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.05.15 та 29.05.15 відповідно.

У судові засідання 11.11.14 та 25.12.14 з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача в судові засідання не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 11.11.14 р. та 25.12.14 р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032326084 та розпискою б/н від 02.12.14 р. про оголошення перерви до 25.12.14..

У судові засідання 02.12.14 р., 13.01.15, 04.02.15, 10.03.15, 23.03.15, 19.05.15, 28.05.15 та 29.05.15 з'явились уповноважені представники сторін.

До початку судового засідання 02.12.14 р. позивач через канцелярію суду подав клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 02.12.14 р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання № 169/80С321/52-800000-3996 від 28.11.2014 про долучення документів до матеріалів справи, серед яких міститься, зокрема, відзив на позовну заяву № 170/80С321/52-800000-3996 від 28.11.2014, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та покласти судові витрати на позивача, посилаючись при цьому на те, що саме з вини позивача відповідач був позбавлений можливості розрахуватись з травень та червень 2014р. за відсутності рахунків на оплату. При цьому, оскільки згідно п.4.8 Договору рахунок є підставою для оплати наданих послуг, нарахування інфляційних втрат та процентів річних також вважає безпідставним. Крім того відповідач зазначає про закінчення дії Договору 30.06.14 р., відповідно до умов останнього та приписів чинного законодавства. Клопотання відповідача судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 25.12.14 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.12.14 р. представник позивача подав клопотання б/н від 25.12.14 р. про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію листа відповідача щодо визнання заборгованості за травень-червень 2014 р. № 313/800576-200000-4738 від 16.12.14 р. та акти звіряння. Клопотання представника позивача судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 13.01.15 р. відповідачем через канцелярію суду подано доповнення до відзиву на позовну заяву № 1/80С321/52-800000-3996 від 13.01.15 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог та у зв'язку з повною та своєчасною оплатою виставлених рахунків за травень, червень 2014 р. просить припинити провадження у справі по сумі 1 588 251,15 грн. та відмовити позивачу у стягненні індексу інфляції у сумі 74 798,03 грн. та 3 % річних у сумі 13 319,19 грн., а також відмовити позивачу у частині стягнення заборгованості за липень 2014 р., оскільки договір закінчив свою дію 30.06.2014 та спір в цій частині не є предметом договору, закрити провадження у справі та покласти судові витрати на позивача. Доповнення до відзиву на позовну заяву з доданими документами судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.01.15 р. представником позивача подано клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення документів до матеріалів справи, а саме довідки про дзвінки абонентів щодо користування послугою Аудіотекс за травень, червень, липень 2014, компакт-диск з записом аудіо фіксації факту надання послуг. Дане клопотання представника позивача судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 13.01.15 р. представник позивача подав уточнення загальної суми заборгованості (без вихідних реквізитів), відповідно до яких останнім наведено розрахунки основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, згідно з якими основний борг за період травень - липень 2014 р. становить 1 895 294,60 грн., інфляційні втрати - 228 522,86 грн. за період з 15.06.14 р. по 01.11.14 р. , 3 % річних - 273 849,74 грн., за період з 15.06.14 р. по 01.11.14 р. Уточнення долучені судом до матеріалів справи.

У пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пункту 3.10. Постанови № 18 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст позовної заяви та поданого позивачем клопотання про уточнення загальної суми заборгованості, останнє судом розцінено як клопотання про збільшення розміру позовних вимог, зокрема, в частині стягнення процентів річних та втрат від інфляції в межах попередньо визначеного позивачем в позовній заяві періоду.

До початку судового засідання 04.02.15 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання вих. № 3 від 19.01.15 р. про долучення документів до матеріалів справи, а саме листа відповідача від 19.09.14 р. та 02.10.14 р., довідки про фактичне надання послуг за травень, червень, липень 2014.

Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 04.02.15 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання № 2 від 19.01.15 р. про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач враховуючи сплату відповідачем 12.01.15 р. заборгованості за травень та червень 2014 у сумі 726717,40 грн. та 777435,08 грн. відповідно, просить стягнути з відповідача суму основного боргу за липень 2014 у сумі 302818, 57 грн., суму інфляційних витрат за несвоєчасну оплату наданих послуг за квітень, травень, червень, липень 2014 у сумі 228522, 86 грн., суму 3% річних від суми боргу за квітень, травень, червень, липень 2014 у сумі 27384,74 грн., всього 558726,17 грн., а також стягнути судовий збір у сумі 65263,19 грн.. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні 04.02.15 р. подано клопотання вих. № 19 від 03.02.15 р. про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Представником відповідача до початку судового засідання 04.02.15 р. подано доповнення 2 до відзиву вих. 14/80с321/52-800000-3996 від 02.02.2015, в яких відповідач зазначає, що договір закінчив дію 30.06.2014 на законних підставах, а збереження технічної можливості до 11.07.2014 обумовлено технічною складовою, отже цей період не підпадає під дію договору, а також заперечує щодо періоду нарахування заборгованості. Також, як стверджує відповідач, листом 25.12.2014 відповідачем отримано акти здавання-приймання наданих послуг, податкові накладні та рахунки на оплату, які повністю оплачено ПАТ «Укртелеком» 12.01.2015.

В судовому засіданні 04.02.15 р. представником позивача подано додаткові пояснення по справі б/н від 04.02.14 р., в яких зазначено про фактичне надання послуг у липні 2014 р. та надано роздрукування з сайту відповідача Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" та визначення послуги Аудіотекс. Додаткові пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Представником позивача через канцелярію суду до початку судового засідання 19.05.15р. подані додаткові пояснення по справі № 2 б/н від 14.05.2015, в яких позивач зазначив про наявність в матеріалах справи доказів фактичного надання послуг за липень 2014 р. за договором № 888331-32 від 27.01.2010 про надання послуг Аудіотекс, та як на додаткові докази наявності фактичного надання послуг посилався на відсутність спроб відповідача на противагу спірному Договору домогтися підписання сторонами іншого договору - за липень 2014 р., добровільне погашення відповідачем в позасудовому порядку заборгованості за інший період дії договору, яка була предметом первісних позовних вимог, здійсненого в період розгляду справи. Додаткові пояснення № 2 долучені разом з доданими документами до матеріалів справи.

Представник позивача до початку судового засідання 29.05.2015 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н б/д, а саме копій листів №159 від 27.11.2014, №160 віл 27.11.2014, а також письмові пояснення б/н від 29.05.15 р. щодо первісно заявлених до стягнення позовних вимог в частині основного боргу, згідно якого повідомив, що сума боргу за травень та червень 2014 р. становила 776548,16 грн. та 811702,99 грн. відповідно. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Представником відповідача до початку судового засідання 29.05.15 р. подано доповнення 3 до відзиву на позовну заяву №51/80с321/52-800000-3996 від 26.05.2015, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог. Доповнення долучене судом до матеріалів справи.

Дослідивши зміст позовної заяви, поданого клопотання про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог), клопотання № 2 від 19.01.15 р. та пояснень по справі б/н від 29.05.15 р. , останнє судом розцінено як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 1891069,72 грн..

Отже, враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані клопотання та заяву позивача до розгляду і спір вирішується з їх урахуванням.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання позивачем та відповідачем суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників позивача та відповідача щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників позивача і відповідача ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки їм зрозумілі.

Відводу колегії суддів представниками сторін не заявлено.

В судових засіданнях 19.05.15 р., 28.05 та 29.05 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог) та пояснень по справі.

Представник відповідача в судових засіданнях 19.05.15 р., 28.05 та 29.05 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача і відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами докази та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27 січня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (Відповідач у справі, Укртелеком), та Товариством з обмеженою відповідальністю «С_В_Р» (Позивач у справі, Оператор за договором) укладено Договір №888311 про надання послуг Аудіотекс (далі - Договір).

Відповідно до розділу 2 Договору його предметом є забезпечення споживачів телекомунікаційних послуг (Абонентів) доступом до обладнання Оператора для отримання послуг Аудіотекс, встановлення порядку взаємодії Сторін та взаєморозрахунків, як учасників технологічного процесу при наданні Абонентам послуг Аудіотекс.

Підпунктом 1.2 п. 1 Договору послуги Аудіотекс визначені як телекомунікаційні послуги, що надаються Абонентам за встановленими тарифами і полягають у забезпеченні абонентам доступу до інформації оператора за визначеним кодом доступу. Опис послуг надається в Додатку № 1/порядковий номер.

Розділами 3 - 5 Договору сторони узгодили обов'язки сторін, процедуру розрахунків відповідальність сторін тощо.

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 04 листопада 2010 року. Умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 01 січня 2010 року. Згідно пункту 10.2 Договору продовження дії Договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього.

24 січня 2011 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №1/2 до Договору, якою подовжено термін дії Договору до 31 грудня 2011 року, а її умови застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 05 листопада 2011 року.

20 грудня 2011 року Сторони уклали Додаткову угоду №2/744 до Договору, в якій домовились подовжити термін дії Договору до 31 січня 2012 року, а також передбачили, що у разі коли жодна зі Сторін за сім днів до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний місяць на таких самих умовах.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, відповідно до пункту 3.1 Договору відповідач зобов'язався: забезпечити пропуск трафіка з мережі Укртелекому до обладнання Оператора за кодом доступу; здійснювати облік та тарифікацію дзвінків від Абонентів за надані послуги Аудіотекс відповідно до тривалості наданих послуг та тарифів; здійснювати адміністративні роботи, пов'язані з наданням послуг Аудіотекс; готувати та надавати Оператору звіт про обсяги наданих послуг Аудіотекс з даними про обсяги трафіку послуг Аудіотекс, звіряння нарахованих тарифних доходів за послуги Аудіотекс, надані Абонентам (звіт про обсяги наданих послуг) за формою, наведеною у Додатку №3 до Договору; проводити розрахунки з Оператором у порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору; протягом 20 днів розглядати та погоджувати нові послуги Аудіотекс шляхом підписання відповідного Додатку №1/порядковий номер або направляти Оператору вмотивовану відповідь щодо неможливості запуску нової послуги Аудіотекс.

Згідно пункту 3.2 Договору Оператор зобов'язався: використовувати обладнання для надання послуг Аудіотекс, що має сертифікат (сертифікати), який дозволяє експлуатацію цього обладнання на території України; забезпечити голосове попередження Абонентів перед початком надання послуги Аудотекс відповідно до алгоритму, зазначеного в пункті 1.6 Договору; не надавати послуг Аудіотекс, пов'язаних з діяльністю, забороненою чинним законодавством України; надавати тільки послуги Аудіотекс, описані в Додатку №1/порядковий номер за формою, встановленою у Додатку №1/0; у разі необхідності використання Абонентами системи управління вибором послуги Аудіотекс у режимі тонального набору забезпечити в рекламі та перед наданням послуги Аудіотекс попередження Абонентів про необхідність використання кінцевих телефонних пристроїв з функцією тонального набору; не використовувати нетарифікований інтервал (перші 12 секунд для безкоштовного голосового повідомлення) для надання окремих послуг (телеголосування тощо); не розміщувати реклами послуг Аудіотекс, яка б закликала або провокувала неповнолітніх скористатись цими послугами; не розміщувати рекламу про послуги Аудіотекс без зазначення тарифів з урахуванням ПДВ; не адресувати послуги Аудіотекс неповнолітнім та психічно хворим особам; у разі зміни тарифів на послуги Аудіотекс письмово повідомити Укртелеком про нові тарифи не пізніше ніж за 30 днів до їх впровадження; встановлювати такі тарифи на послуги Аудіотекс, частка Укртелекому в яких не менше від тарифу на послуги міжміського телефонного зв'язку в межах України з 8.00 до 18.00 годин у робочі дні; надавати протягом двох тижнів всю інформацію щодо зміни ліцензії і нових ліцензій, які так чи інакше стосуються відносин за Договором; на запит Укртелекому надавати інформацію, необхідну для розгляду звернень та скарг Абонентів у порядку, передбаченому в розділі 6 Договору, з урахуванням обмежень щодо розкриття інформації про Абонентів, передбачених чинним законодавством України; розглядати скарги Абонентів, які належать до компетенції Оператора та в терміни, передбачені пунктом 6.3 Договору, надсилати обґрунтовану відповідь Укртелекому; проводити особистий прийом громадян згідно із Законом України «Про звернення громадян» та про прийняте на особистому прийомі рішення письмово повідомляти Укртелеком, якщо питання, з якими звертаються споживачі, стосуються відносин за Договором; при розгляді справи в суді за позовом Укртелекома або за позовом чи скаргою Абонента до Укртелекома забезпечувати Укртелеком доказами належного надання послуг Аудіотекс, а при необхідності безпосередньо приймати участь у судових засіданнях.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що до 30 числа кожного місяця, що наступає за розрахунковим періодом, Укртелеком подає Оператору звіт про обсяги наданих послуг Аудіотекс за формою, наведеною в Додатку №3 до Договору. На підставі поданого звіту Оператор протягом 3-х робочих днів підписує та надає Укртелекому в двох примірниках акт здавання-приймання наданих послуг за формою Додатку №2 до Договору. За відсутності розбіжностей із своїм звітом про обсяги наданих послуг Укртелеком протягом 3-х робочих днів підписує та передає акт здавання-приймання наданих послуг.

Згідно пункту 4.2 Договору якщо розбіжності у вимірюваннях Сторін загального обсягу тарифікованих хвилин дорівнюють або менше 2%, розрахунки вважаються врегульованими і за розрахункову величину приймаються дані Укртелекому без оскаржень.

Якщо розбіжності щодо обсягу тарифікованих хвилин більше 2%, або ж у випадках постійних односторонніх розбіжностей даних, Сторони вправі за письмовою заявою зацікавленої сторони, поданою до 30 числа другого за розрахунковим періодом місяця, провести звіряння даних обліку трафіку, а в разі необхідності - спільні контрольні заміри трафіку (пункт 4.3 Договору).

За умовами п.4.5 Договору загальна сума нарахованих тарифних доходів від послуг Аудіотекс за розрахунковий період складається з тарифних доходів за всіма тарифними зонами. Обсяг тарифних доходів за кожною тарифною зоною визначається множенням тарифу певної зони на кількість повних тарифних одиниць часу надання послуг Аудіотекс у цій зоні.

Як стверджує позивач в позовній заяві та підтвердили представники сторін в судовому засіданні облік наданих послуг та їх вартість здійснювався кожною Стороною окремо з використанням власного білінгового обладнання. Отримані дані щодо кількості та вартості наданих послуг звірялися між Сторонами та на підставі погоджених даних проводились взаєморозрахунки за кожний розрахунковий період (місяць).

Зокрема, на виконання умов Договору відповідач листом № 888109/6-2495 від 30.05.14р. направив позивачу звіт про обсяги наданих послуг, розподіл тарифних доходів від послуг Аудіотекс, наданих абонентам за квітень 2014 року на суму 726 717,40 грн., у відповідь на який позивач повернув підписані звіт за квітень 2014 р. та акт здавання - приймання наданих послуг з пропущення трафіку, розподілу тарифних доходів від послуг Аудиотекс за розрахунковий період квітень 2014 р., а також податкову накладну на вказану суму. Вартість послуг за квітень 2014 р. оплачена відповідачем платіжним дорученням № 13233 від 28.07.14 р. на суму 726717,40 грн., вказаний факт позивачем не заперечувався.

За твердженнями позивача в травні, червні та першій декаді липня 2014 року відповідач продовжив забезпечувати Абонентів доступом до послуги Аудіотекс, проте почав надавати позивачу звіти про обсяги наданих послуг та довідки про послуги Аудіотекс, що надані через підприємства електрозв'язку, з високим процентом розбіжностей в сторону відповідача, який значно перевищує процент допустимих розбіжностей згідно пункту 4.3 Договору.

Позивач неодноразово листами №102 від 27.06.2014 р., №103 від 27.06.2014 р., №129 від 01.08.2014 р. наполягав на проведенні звірки статистичних даних за вказані періоди та проведенні відповідних коригувань звітів про обсяги наданих послуг.

Крім того, листами № 159 та № 160 від 27.11.14 р. були позивачем були направлені на адресу відповідача дані вимірювання обсягу тарифікованих хвилин та підписаний з боку ТОВ «С_В_Р» акт звірки взаємних розрахунків за травень, червень та липень 2014 р..

У відповідь ПАТ «Укртелеком» було листом № 313/80D576/587-800000-4738 від 16.12.14 р. направлено на адресу позивача підписаний з боку ПАТ «Укртелеком» примірник

Акту звіряння тарифного доходу станом на 26.11.14 р. за травень - липень 2014 р. від 26.11.14 р., відповідно до якого сторони погодили розмір тарифного доходу за травень 2014 р. в сумі 777435,08 грн. та за червень 2014 р. в сумі 815040,95 грн..

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, також представниками сторін були підписані та скріплені печатками товариств Звіти про обсяги наданих послуг Аудіотекс за Договором за розрахунковий період травень - червень 2014 р. від 22.12.14 р. та Акти здавання - приймання наданих послуг з пропущення трафіку, розподілу тарифних доходів від послуг Аудіотекс, наданих Абонентам в Україні ТОВ «С_В_Р» через АМТС ПАТ «Укртелеком» за розрахунковий період травень - червень 2014 р. від 22.12.14 р., згідно яких з урахуванням зменшення оплат за угоджену оператором суму списання дебіторської заборгованості абонентів за надані послуги зв'язку підлягає сплаті за травень 2014 р. - 776548,16 грн., за червень 2014 р. - 811702,99 грн.. При цьому сторонами зазначено у вказаних документах про надання в травні та червні 2014 р. передбачених Договором послуг Аудіотекс належним чином та в повному обсязі, а також відсутність взаємних претензій.

За таких обставин судом встановлено, що позивачем належним чином виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню послуг Аудіотекс Абонентам відповідача в травні та червні 2014 року, а відповідачем прийняті вказані послуги та підписано відповідні акти без зауважень. Факт надання послуг Аудіотекс в травні - червні 2014 р. належним чином підтверджено матеріалами справи.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.4.6 Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом розподілу нарахованих у розрахунковому періоді доходів від надання послуг Аудіотекс.

Відповідно до п. 4.7 Договору необхідною підставою для виставлення Оператором рахунка Укртелекому для одержання своєї частки від нарахованих Укртелекомом у розрахунковому періоді доходів за надані Абонентам послуги Аудіотекс є підписаний Сторонами акт здавання-приймання наданих послуг. Розмір частки оператора від нарахований Укртелекомом у розрахунковому періоді доходів за кожною окремою послугою Аудіотекс визначається в Додатку № 1/порядковий номер.

Так, у відповідності до умов Договору сторонами були узгоджені та підписані Додатки №№ 1/1-8, 1/2-1, 1/3-3, 1/4-6, 1/5-2, 19/6-9, 1/7-1, 1/8-3, 1/9-1, відповідно до яких вартість робіт ПАТ «Укртелеком» становить 30% від тарифу послуги Аудіотекс, вартість робіт СВР - 70%. Відповідно.

Рахунок є підставою для оплати Укртелекомом належної Оператору частки. Укртелеком оплачує надісланий Оператором рахунок протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунка рекомендованим листом, або доставленого кур'єром (п. 4.8 Договору).

На виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки - фактури № СФ-12/252 від 22.12.14 р. за надані у травні 2014 р. послуги на суму 776548,16 грн. з ПДВ, та № СФ-12/253 від 22.12.14 р. за надані у червні 2014 р. послуги - на суму 811702,99 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За результатами вивчення матеріалів справи судом встановлено, що за надані позивачем в травні та червні 2014 року послуги Аудотекс відповідач позивачу у відповідності до умов Договору частку від нарахованих Укртелекомом у розрахунковому періоді доходів за надані Абонентам послуги не здійснив, в результаті чого станом на день подання позову у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором за надані в травні, червні 2014 року послуги на суму 1 588 251,15 грн., яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

Крім того, в позовній заяві, клопотанні про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог) та заяві № 2 від 19.01.15 р. позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість на надані в першій декаді липня 2014 року послуги в сумі 302 818,57 грн..

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним Договору №888311 про надання послуг Аудіотекс від 27.01.10 р. або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Суд зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено сторонами, що після порушення провадження у справі ухвалою від 27.10.14 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача на підставі виставлених рахунків 1588251,15 грн., а саме 776548,16 грн. за травень 2014 р. та 811702,99 грн. за червень 2014 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 291 від 12.01.2015 р. та № 292 від 12.01.2015 р. відповідно.

Згідно п. 1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, судом враховано п. 4 Постанови № 18, яким визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

В судовому засіданні 29.05.15 р. судом роз'яснено позивачу, що відповідно до ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що наслідки припинення провадження у справі йому зрозумілі.

Враховуючи, що на підставі пункту 4.8 Договору Укртелеком оплачує надісланий Оператором рахунок протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунка, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином виконано його зобов'язання з оплати частки позивачу з надання послуг Аудіотекс Абонентам відповідача в травні та червні 2014 року, а відтак між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи в суді погашено заборгованість за травень, червень 2014 року, позивачем подано суду уточнення загальної суми заборгованості, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за липень 2014 року в розмірі 302 818,57 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну оплату наданих послуг за квітень, травень, червень та липень 2014 року в розмірі 228 522,86 грн., три проценти річних від суми боргу за квітень, травень, червень та липень 2014 року в розмірі 27 384,74 грн. та судовий збір в сумі 65 263,19 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за надані послуги Аудіотекс за липень 2014 року в розмірі 302 818,57 грн. суд зазначає, що згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 04 листопада 2010 року. Згідно пункту 10.2 Договору, продовження дії Договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього.

Як вбачається з Додаткової угоди № 2/744 до Договору, між сторонами було досягнуто домовленість, що у разі коли жодна зі Сторін за сім днів до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний місяць на таких самих умовах (п. 2 Додаткової угоди до Договору).

Листом № 11/800571/503-800000-473 від 30.05.2014 р. відповідач належним чином повідомив позивача, що не має наміру продовжувати договірні відносини і про те, що термін дії Договору закінчується 30.06.2014 р., тобто відповідач виконав погоджені сторонами в Додатковій угоді №2/744 до Договору домовленості, попередивши про закінчення строку дії Договору за місяць до зазначеного строку.

Таким чином, взаємовідносини між сторонами були врегульовані за двостороннім погодженням, визначеними умовами Договору та додаткових угод до нього про усі істотні умови, які сторони вважали за необхідне зазначити у Договорі, отже враховуючи повідомлення відповідача, Договір є таким, що припинив свою дію 30.06.2014 р. на законних підставах і з додержанням умов чинного законодавства та домовленостей сторін.

Господарський суд звертає увагу, що підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими нормами матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів матеріального правовідношення.

Підставою позову у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги Аудіотекс Абонентам відповідача позивачем визначено Договір, який припинив свою дію 30.06.2014 р., відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за липень 2014 року в розмірі 302 818,57 грн. за надані послуги на підставі Договору № 888311-32 від 27.01.2010 за безпідставністю.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що з відповідача вказана сума боргу підлягає стягненню як за фактично надані послуги є необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищий господарський суд України в пункті 3.12 постанови №18 зазначив, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

При цьому позивачем протягом розгляду справи, ні до початку розгляду справи по суті, ні після початку, заяви про зміну підстави позову не подано.

Суд звертає увагу, що позивач при цьому не позбавлений права звернутися у загальному порядку з новим позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу за липень 2014 року в розмірі 302 818,57 грн. як за фактично надані послуги.

Як вище зазначалося, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за надані у квітні - липні 2014 р. послуги у термін, визначений умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення позивач інфляційні втрати за несвоєчасну оплату наданих послуг за квітень, травень, червень та липень 2014 року в розмірі 228 522,86 грн. за період з 15.06.14 р. по 01.11.14 р., три проценти річних від суми боргу за квітень, травень, червень та липень 2014 року в розмірі 27 384,74 грн. за період з 15.06.14 р. по 01.11.14 р., які позивач просить стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Згідно п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова № 14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Згідно п. 3 Постанови № 14 інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.9. Постанови № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за квітень 2014 року, які за розрахунком останнього складають 10 203,11 грн. та 2 628,13 грн. відповідно, а загалом - 12 831,24 грн..

Так, порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач в розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за квітень 2014 року визначає період з 15.06.2014 р. по 28.07.2014 р., проте, за висновками суду, визначений позивачем період є помилковим, оскільки згідно копії листа позивача №84 від 11.06.2014 р., рахунок на оплату послуг за квітень 2014 року було виставлено позивачем та отримано відповідачем 11.06.2014 року.

Як зазначено вище у відповідності п. 4.8 Договору ПАТ «Укртелеком» оплачує надісланий Оператором рахунок протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунка рекомендованим листом або доставленого кур'єром.

Враховуючи, що 14.06.2014 р., 15.06.2014 р., 21.06.2014 р., 22.06.2014 р., 28.06.2014 р., 29.06.2014 р. є вихідними днями та не входять до розрахунку банківських днів, крім цього, 28.06.2014 р. - День Конституції України і відповідно до законодавства цей святковий день переноситься на наступний робочий, отже 30.06.2014 р. також не входить до розрахунку банківських днів, то оплату відповідач повинен був здійснити згідно умов Договору 03.07.2014 р., а прострочення виконання оплати відповідачем слід відраховувати від 04.07.2014 р. і до 27.07.2014 р. (24 дні), оскільки датою сплати заборгованості за надані послуги в квітні 2014 року є 28.07.2014 року.

За розрахунком суду інфляційні втрати за період з 04.07.14 р. по 27.07.14 р. від суми боргу в розмірі 726 717,40 грн. складають 2 906,87 грн., а три проценти річних за цей період від цієї суми боргу - 1 433,52 грн., отже є меншими, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за квітень 2014 року підлягає частковому задоволенню у вказаних сумах.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за травень та червень 2014 року суд зазначає, що відповідачем виконано зобов'язання з оплати наданих послуг за травень та червень 2014 року у відповідності до умов Договору, тобто без порушення строків оплати.

Так, відповідачем було отримано акти здавання-приймання наданих послуг, податкові накладні та рахунки на оплату лише 25.12.2014 р., оплату здійснено - 12.01.2015 р., а відтак підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за порушення умов оплати послуг за травень та червень 2014 року - відсутні, тому в позові в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за липень 2014 року, то суд відмовляє в позові в цій частині, оскільки їх стягнення є похідним від основної заборгованості, в стягненні якої судом відмовлено з підстав безпідставності вказаних позовних вимог, отже вимоги позивача про стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань за неоплату послуг за липень 2014 р., в свою чергу, також є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви надмірно сплачено судовий збір за її подання.

Так, частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.2011 р. правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З урахуванням поданого позивачем клопотання про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог) загальний розмір заявлених позовних вимог становить 2146977,32 грн., 2% від цієї суми становить 42939,55 грн., тобто виходячи з розміру заявлених позовних вимог сума судового збору має становити 42939,55 грн.

Позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням №475 від 14.10.2014 р. сплачено 65 263,19 грн. судового збору, отже переплата складає 22323,64 грн.

Згідно приписів статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення надмірно сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: - в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або - в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або - в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК). В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції). Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що в пункті 5.1 вищенаведеної постанови зазначено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «С_В_Р» надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 22323,64 грн..

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 251, 509, 525, 526, 530, 598-599, 610, 612, 625, 626, 628-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-174, 180, 193 Господарського кодексу України, 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/23120/14 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» основного боргу за травень, червень 2014 року в сумі 1 588 251 (один мільйон п'ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 15 коп. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С_В_Р» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, код ЄДРПОУ 21462118) 2 906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 1 433 (одну тисячу чотириста тридцять три) грн. 52 коп. процентів річних та 31851 (тридцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) грн. 83 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «С_В_Р» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, код ЄДРПОУ 21462118) з Державного бюджету України суму 22323 (двадцять дві тисячі триста двадцять три) грн. 64 коп. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення № 475 від 14.10.2014 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/23120/14.

Дане рішення є підставою для повернення надмірно сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору позивач має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 липня 2015 р.

Головуючий суддя А.М.Селівон

Судді В.О.Демидов

О.М.Спичак