Рішення

від 25.06.2015 по справі 917/778/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №917/778/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Гермес"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про стягнення 391 913,71 грн.

суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Змайло О.Б за дов.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про банківський строковий вклад № 331832/232004/3-14 від 06.11.2014.

Ухвалою від 14.04.15 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 30.04.15 р.

Ухвалою від 30.04.15р. Господарського суду Полтавської області справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 917/778/15 передано на новий розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 13.05.2015 р. розгляд справи було призначено на 11.06.2015 р.

11.06.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 11.06.15р. розгляд справи відкладено на 25.05.15р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.06.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі за текстом - відповідач, Банк) та Приватним акціонерним товариством "Гермес" (надалі за текстом - позивач, ПрАТ "Гермес") було укладено договір № 331832/232004/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К "КЛАСИЧНИЙ" на 3 місяці у національній валюті.

05 січня 2015 року філія "Полтавське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" своїм листом вих. № 2/1998 повідомило ПрАТ "Гермес", що відповідно до рішення Спостережної Ради Банку від 25.11.2014 року проводиться реорганізація філії "Полтавське регіональне управління" Публічного - акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у Відділення № 161 (м. Полтава) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

Відповідно до п. 1.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору № 331832/232004/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К "КЛАСИЧНИЙ" на 3 місяці у національній валюті від 06.11.2014 року (надалі за текстом - Депозитний договір) ПрАТ "Гермес" зобов'язався внести, а Банк прийняти грошові кошти у національній валюті на депозитний рахунок № 2610.9.013021.025 у сумі 350000 грн. на строк з 06 листопада 2014 року по 06 лютого 2015 року.

Факт виконання позивачем п. 1.1 Депозитного договору підтверджується платіжним дорученням № 350 від 06.11.2014 року, банківською випискою за 06.11.2014 року та довідкою Полтавського відділення № 710 ПАТ "Укрсоцбанк" від 01.04.2015 вих. № 09.501-86/67-6190.

Грошові кошти в сумі 350000,00 грн. (надалі за текстом - Вклад) були прийняті відповідачем на депозитний рахунок № 2610.9.013021.025 у сумі 350000 грн.

Пунктом 1.2. Депозитного договору передбачено, що за час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п. 1.1. Депозитного договору, Банк нараховує і виплачує ПрАТ "Гермес" проценти за ставкою 23% річних.

Відповідно до п.2.1. Депозитного договору відповідач повинен був зараховувати проценти на рахунок № 2618.7.013021.025.

Згідно до п.2.1. Депозитного договору відповідач зобов'язався проводити нарахування процентів за вкладом за ставкою, визначеною п.1.2. Депозитного договору, проводяться від дня наступного днем надходження Вкладу у Банк, до дня, який передує його поверненню позивачу.

Пунктом 2.3.2. Депозитного договору передбачено, що виплата процентів проводиться Банком протягом строку визначеного п.1.1 Депозитного договору, щомісячно, в останній банківський день місяця, а також у день закінчення строку, визначеного п. 2.1. Депозитного договору ("Дата виплати"). Якщо "Дата виплати" припадає на неробочий день, виплата процентів проводиться в перший робочий день, наступний за "датою виплати". Виплаті підлягають проценти, нараховані згідно п. п. 1.2., 2.1 Депозитного договору на "Дату виплати", шляхом їх перерахування на власний поточний рахунок позивача №26004010085405 відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023.

Починаючи з 07.11.2014 року по 31.12.2014 року відповідач проводив нарахування та виплату процентів позивачу на рахунок № 26004010085405 відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023, що підтверджується банківськими виписками за 01.12.2014 року та за З і .12.2014 року.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.8. після закінчення строку, визначеного п.1.1. Депозитного договору, або настання інших обставин, визначених чинним законодавством України чи цим договором, кошти з депозитного рахунку № 2610.9.013021.025 повертаються позивачу шляхом перерахування на його власний поточний рахунок позивача № 26004010085405 відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023, а дія цього Договору припиняється.

Таким чином, 06 лютого 2015 року відповідач мав би повернути відповідну суму внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час позивачу сума Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів за період з 01.01.2015 року по 03.04.2015 року відповідачем не повернута та не сплачена, що є порушенням умов Договору.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 24 від 11.02.2015 року про перерахування суми Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів відповідно до умов Договору, однак, відповіді на лист відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, зокрема повернення вкладного траншу шляхом перерахування на поточний рахунок не здійснив.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача суми вкладу в загальному розмірі 350 000,00 грн.

Згідно з п. 1 ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно до п. 6 ст. 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п. 3 ст. 1058 Цивільного кодексу України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.

Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

За змістом статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів визначається договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене та те, що банк по закінченню строку користування коштами клієнта (вкладу) мав сплатити останньому нараховані за їх користування проценти, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 160,28 грн. процентів річних (виходячи із процентної ставки визначеної додатками до договору) та 13 592,47 грн. процент від простроченої суми внеску понад строк дії договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 18 550,00 грн. інфляційних, 1 610,96 грн. 3 % річних

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Гермес" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Приватного акціонерного товариства "Гермес" (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 29, код ЄДРПОУ 01552291) 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу, 8 160 (вісім тисяч сто шістдесят) грн. 28 коп. 23% процентів річних, 13 592 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 47 коп. процентів від простроченої суми внеску понад строк дії договору, 1 610 (одну тисячу шістсот десять) грн.. 96 коп. 3% річних, 18 550 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних, 7 838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.06.15 р.

Суддя І.О. Домнічева