Рішення

від 02.07.2015 по справі 910/11314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/11314/15

За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради

до 1) Приватного підприємства «Конвалія-Нерухомість»

2) Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним договору

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від прокуратури: Оліферчук А.А.;

від позивача: Кучерук К.В.;

від відповідача-1: Ложечник Ю.О., Дасюк В.В.;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кучерук К.В.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Мороз Д.С.;

вільний слухач - Левада Є.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Конвалія-Нерухомість» (далі -відповідач-1), Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція» (далі -відповідач-2) про визнання недійсним інвестиційного договору № 16 від 15.11.2010 р., укладеного між Приватним підприємством «Конвалія-Нерухомість» та Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київського міської ради № 528/1189 від 24.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

08.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-1 подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, обґрунтовуючи тим, що п. 1 додатку № 3 до розпорядження виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 р. № 121 передбачено, що до повноважень районних у м. Києві державних адміністрацій належить управління майном, переданим в установленому порядку до сфери управління відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, тож Подільська районна у м. Києві державна адміністрація наділена повноваженнями здійснювати управління майном, що є предметом спірного договору, а тому просить суд залучити до участі у розгляді справи Подільську району в м. Києві державну адміністрацію, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1.

Також, 08.06.2015 р. представник відповідача-1 подав клопотання про застосування строків позовної давності, в якому просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради, оскільки спірні правовідносини виникли 15.11.2010 р., а позовна заява подана до господарського суду міста Києва 30.04.2015 р., відповідно прокурором пропущено строк позовної давності, який сплинув 15.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2015 р. залучено до участі у справі Подільську району в м. Києві державну адміністрацію третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 та Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 25.06.2015 р. за участю представників сторін.

23.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-1 подав письмові пояснення, в яких просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог заступника прокурора Подільського району м. Києва.

24.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду третя особа, на стороні відповідача-1 подала письмові пояснення, в яких зазначив, що Подільською районною у м. Києві радою правомірно з урахуванням всіх вимог законодавства України прийнято рішення від 28.10.2010 р. № 883, яким затверджено результати інвестиційного конкурсу та залучено у якості інвестора Приватне підприємство «Конвалія-Нерухомість», зазначене рішення ніким не оспорено та не скасовано, а тому є обов'язковим до виконання. Також зауважив, що задоволення позову прокуратури призведе до того, що інвестор вимушений буде у судовому порядку відібрати у мешканців надані їм для відселення квартири та переселити їх назад в аварійний будинок.

У судовому засіданні 25.06.2015 р. представник відповідача-1 надав письмові пояснення, в яких зазначає, що спірний договір є предметом регулювання законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», оскільки саме вказані закони визначають правові та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого нерухомого майна та визначають окремий порядок проведення конкурсу, який відмінний від порядку проведення конкурсу, передбаченого положенням.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача-2 та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому представники прокуратури, позивача та третьої особи, на стороні позивача, підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи-2 на стороні відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2007 р. Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №201 «Про затвердження переліку будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, які знаходяться в незадовільному технічному, непридатному для проживання, аварійному стані та потребують реконструкції», яким затверджено перелік будинків, які потребують реконструкції, згідно з додатком до рішення, пунктом 13 якого вказаний будинок по вул. Хорива, 2-А.

12.03.2009 р. Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №551 «Про внесення змін та доповнень до рішень Подільської районної у м. Києві ради від 12.07.2007 р. №201, від 12.07.2007 р. №227 та від 29.05.2008 р. №364», пунктом 1 якого вирішено внести зміни до рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.07.2007 р. №201, а саме, позицію 13 додатку до рішення (розділ «Перелік житлових будинків, визнаних непридатними для проживання») викласти в такій редакції: будинок по вул. Хорива, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж, 2-З.

28.10.2010 р. Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №883 «Про затвердження результатів Інвестиційного конкурсу та залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Києва», пунктом 3 якого залучено до реконструкції або реставрації непридатного для проживання будинків №2, літ. А, Б, В, Г, Д, Є, Ж, З, по вул. Хорива, загальною площею 3109,7 кв.м. Приватне підприємство «Конвалія-Нерухомість».

Пунктом 6.3. вказаного рішення доручено Подільській районній у місті Києві раді укласти разом з КП «Поділ-ІнвестРеконструкція» інвестиційні договори з інвесторами на реконструкцію або реставрацію будинків, що зазначені у пунктах 2-3 цього рішення виключно після виконання останнім вимог пункту 5 цього рішення.

15.11.2010 р. між Приватним підприємством «Конвалія-Нерухомість» (Інвестор, Відповідач-1) та Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція» (Замовник, Відповідач-2) укладено інвестиційний договір №16 на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З в Подільському районі м. Києва, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції та будівництва за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З на умовах конкурсу, визначених районною конкурсною комісією по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (протокол №15 від 27.10.2010 р.).

За умовами абзацу «В» пункту 3.1.2. договору, КП «Поділ-ІнвестРеконструкція» зобов'язалося відповідно до чинного в Україні законодавства вжити заходів щодо організаційно-правового забезпечення, відповідно до ст. 11 Закону України «Про комплексу реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що спірний договір було укладено без дотримання вимог процедури, встановленої Законом України «Про інвестиційну діяльність» та Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 (далі - Положення № 528/1189).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з рішення Подільської районної у місті Києві ради №883 від 28.10.2010 р. «Про затвердження результатів інвестиційного конкурсу та залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Києва», в якості підстав для прийняття вказаного акту зазначено Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про інвестиційну діяльність», рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.07.2007 р. №201, від 12.07.2007 р. №227, від 29.05.2008 р. №364, від 01.03.2007 р. №158 «Про затвердження положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району м. Києва» та протокол районної конкурсної комісії по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району від 27.10.2010 р. №15.

Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Суд відзначає, що на час укладення спірного договору діяв Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону, інвестиційний проект комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду - сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються за інвестиційним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інвестор-забудовник - фізична чи юридична особа, яка фінансує будівництво у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 2 Закону передбачено, що державна політика у сфері комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового фонду базується на засадах, зокрема, визначення на конкурсних засадах інвестора-забудовника комплексної реконструкції кварталу (мікрорайону) .

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах інвестора-забудовника та укладають з ним інвестиційний договір на виконання інвестиційного проекту комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Частиною 1 статті 11 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування:

- проводять конкурс з метою визначення інвестора-забудовника для виконання програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду;

- укладають з інвесторами-забудовниками - переможцями конкурсу договір на проведення реконструкції, заміни нежитлового та житлового фондів.

Згідно частини 1 статті 15 Закону, у разі оголошення конкурсу із залучення інвесторів-забудовників для реалізації проектів реконструкції, заміни житлового фонду орган місцевого самоврядування приймає рішення, в якому визначаються:

- умови і порядок проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору ;

- умови кваліфікаційного відбору учасників конкурсу;

- порядок придбання конкурсної документації;

- строк проведення конкурсу;

- склад конкурсної комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення інвестиційного конкурсу на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З у Подільському районі м. Києва та укладення спірного договору існувало Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району м. Києва», затверджене рішенням Подільської районної у місті Києві ради №158 від 01.03.2007 р.

Водночас, на момент укладення спірного договору також існувало Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189.

Згідно пункту 1.4. Положення №528/1189, організатор конкурсу - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 1.5. Положення №528/1189 передбачено, що рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

За умовами пункту 1.9. Положення №528/1189, Інвестиційний договір після погодження всіх його умов укладається між організатором конкурсу та переможцем конкурсу.

З системного аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що на час укладення спірного договору існував спеціальний закон - Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», який визначає повноваження органів місцевого самоврядування, що мають право на проведення інвестиційних конкурсів саме з реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та передбачає спеціальний порядок їх проведення, у випадку, якщо інвестиційний конкурс стосується реконструкції застарілих кварталів, та яким і керувалися сторони під час проведення інвестиційного конкурсу і укладення спірного договору, підтвердженням чого є наявний абзац «В» пункту 3.1.2. договору, що встановлює обов'язок для замовника забезпечити заходи щодо організаційно-правового забезпечення у відповідності до вимог Закону України Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

Зокрема, закон чітко встановлює, що органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах інвестора-забудовника та укладають з ним інвестиційний договір, а також органи місцевого самоврядування проводять конкурс з метою визначення інвестора-забудовника для виконання програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і укладають з інвесторами-забудовниками - переможцями конкурсу договір на проведення реконструкції, заміни нежитлового та житлового фондів.

Разом з тим, Положення №528/1189, на яке посилається прокурор як на підставу для визнання спірного договору недійсним, суперечить в частині вищевказаному Закону, який є спеціальним та підлягає застосуванню під час оцінки спірного договору на предмет відповідності законодавству, оскільки Положенням №528/1189 визначено, що організатор конкурсу - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а інвестиційний договір після погодження всіх його умов укладається між організатором конкурсу (Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) та переможцем конкурсу.

Крім того, за умовами статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Враховуючи, що Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, як органу виконавчої влади, останнє не може бути організатором інвестиційних конкурсів з реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та укладати інвестиційні договори з переможцями таких аукціонів, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

Таким чином, оскільки Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 в частині суперечить Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», який має вищу дію по відношенню до зазначеного положення, приймаючи до уваги, що закон є спеціальним для правовідносин, які виникли на підставі спірного договору, суд приходить до висновку, що Положення №528/1189 не підлягало до застосування під час проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційного договору № 16 від 15.11.2010 р., а спірний договір було укладено за результатами проведення Подільською районною в місті Києві радою в межах наданих їй повноважень інвестиційного конкурсу за процедурою згідно Положення, затвердженого рішенням Подільської районної у місті Києві ради №158 від 01.03.2007 р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи, що Інвестиційний договір №16 від 15.11.2010 р. було укладено відповідно до повноважень та у порядку, передбаченому Законом України Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», що не суперечить жодним чином Закону України «Про інвестиційну діяльність», приймаючи до уваги, що Положення №528/1189 не підлягало до застосування під час проведення інвестиційного конкурсу та укладення спірного договору та не може слугувати підставою для визнання останнього недійсним, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог прокурора, які задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 по справі заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, з приводу чого суд відзначає наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 16.09.2011 р. начальник головного управління економіки та інвестицій І.Довбань повідомив заступників голови КМДА Кучука М.І. та Крамаренка P.M. про те, що між ПП «Конвалія-нерухомість» та КП «Поділ-Інвестреконструкція» укладено договір №16 від 15.11.2010 р. на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива літ А,Б.В,Г,Д,Е,Ж.З. Зокрема, на міській комісії з координації питань, з припинення райрад виконавчих органів опрацьовується питання щодо стану виконання районних інвестиційних угод, у т.ч. буде розглядатись питання подальших дій щодо вказаного

19.10.2011 р. заступник голови КМДА М. Кучук листом № 016-3751 повідомив голові КМДА Попову О.П. про проведення конкурсу на залучення інвестора та залучення до реконструкції будинку № 2 по вул. Хорива літ. «А» - ПП «Конвалія-нерухомість» з яким було укладено інвестиційний договір.

Зазначені листи є свідченням того, що виконавчий орган позивача був обізнаний про укладення спірного договору між Приватним підприємством «Конвалія-Нерухомість» та Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція», а тому і позивачеві було відомо про факт його укладення.

Як роз'яснено пунктом 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Таким чином, істотне значення для вирішення питання пропуску строків звернення до суду з позовом у даній справі має лише факт обізнаності позивача стосовно укладення між відповідачами спірного договору, та жодного значення не має факт того, чи було відомо про це прокурору.

Зазначеної позиції притримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 23.12.2014 р. по справі №3-194гс14.

Оскільки позивачу у 2011 році було відомо про проведення інвестиційного конкурсу та укладення спірного договору, суд приходить до висновку також про пропуск прокурором строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Проте, як роз'яснено пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, враховуючи, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та не застосовує строк позовної давності, а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності у зв'язку з підстав вищевикладеного.

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Отже, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. підлягає сплаті Київською міською радою до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради - відмовити.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код - 04633423) до Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.