Постанова

від 14.09.2015 по справі 910/11314/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа№ 910/11314/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

прокурор: Чумаченко А.А. - посвідчення № 035414 від 01.09.2015;

позивача: Кучерук В.В. - довіреність № 225-КР-1775 від 27.05.2015;

відповідача 1: Дасюк В.В. - договір правової допомоги б/н від 18.06.2015, Ложечник Ю.О. - довіреність № 1615 від 04.06.2015;

відповідача 2: не з'явився

третьої особи 1 - Департаменту економіки та інвестицій КМДА: Кучерук В.В. - довіреність № 050/05-833 від 06.02.2015;

третьої особи 2 - Подільської РДА: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2015

у справі № 910/11314/15 (головуючий суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради

до 1) Приватного підприємства "Конвалія-Нерухомість"

2) Комунального підприємства "Поділ-ІнвестРеконструкція"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/11314/15 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним інвестиційного договору № 16 від 15.11.2010 р., укладеного між Приватним підприємством "Конвалія-Нерухомість" та Комунальним підприємством "Поділ-ІнвестРеконструкція".

Не погоджуючись із вказаним рішенням Заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом міста Києва норм матеріального права, оскільки спірний договір укладений із перевищенням повноважень Подільської районної в місті Києві ради.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11314/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.09.2015.

28.08.2015 представник третьої особи - Подільської РДА подав письмові пояснення, у яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що спірний договір відповідав вимогам чинного законодавства і визнання його недійсним призведе до порушення прав сімей, відселених із аварійного будинку.

10.09.2015 представник відповідача 1 подав письмові пояснення, у яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.

10.09.2015 представник відповідача 1 подав клопотання про повернення апеляційної скарги скаржнику у зв'язку із порушенням вимог ст.97 ГПК України, а саме: ненаданням належних доказів направлення копії скарги відповідачу та не підтвердженням прокурором підстав для представництва в суді.

Клопотання відповідача 1 відхилено судом, оскільки зазначені обставини не перешкоджають розгляду апеляційної скарги по суті.

11.09.2015 представник позивача подав письмові пояснення по справі, у яких підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

14.09.2015 відповідач 2 та третьої особи 2 явку представників у судове засідання не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи 2.

14.09.2015 в судовому засіданні прокурор та представник позивача і третьої особи 1 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін і третьої особи 1, колегія суддів встановила наступне.

12.07.2007 Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №201 "Про затвердження переліку будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, які знаходяться в незадовільному технічному, непридатному для проживання, аварійному стані та потребують реконструкції", яким затверджено перелік будинків, які потребують реконструкції, згідно з додатком до рішення, пунктом 13 якого вказаний будинок по вул. Хорива, 2-А.

12.03.2009 Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №551 "Про внесення змін та доповнень до рішень Подільської районної у м. Києві ради від 12.07.2007 р. №201, від 12.07.2007 р. №227 та від 29.05.2008 р. №364", пунктом 1 якого вирішено внести зміни до рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.07.2007 р. №201, а саме, позицію 13 додатку до рішення (розділ "Перелік житлових будинків, визнаних непридатними для проживання") викласти в такій редакції: будинок по вул. Хорива, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж, 2-З.

28.10.2010 р. Подільською районною у місті Києві радою прийнято рішення №883 "Про затвердження результатів Інвестиційного конкурсу та залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Києва", пунктом 3 якого залучено до реконструкції або реставрації непридатного для проживання будинків №2, літ. А, Б, В, Г, Д, Є, Ж, З, по вул. Хорива, загальною площею 3109,7 кв.м. Приватне підприємство "Конвалія-Нерухомість".

У пункті 6.3. вказаного рішення доручено Подільській районній у місті Києві раді укласти разом з КП "Поділ-ІнвестРеконструкція" (відповідач 2 у справі) інвестиційні договори з інвесторами на реконструкцію або реставрацію будинків, що зазначені у пунктах 2-3 цього рішення виключно після виконання останнім вимог пункту 5 цього рішення.

15.11.2010 між відповідачем 1 - Приватним підприємством "Конвалія-Нерухомість", як Інвестором та відповідачем 2 - Комунальним підприємством "Поділ-ІнвестРеконструкція", як Замовником, укладено інвестиційний договір №16 на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З в Подільському районі м. Києва, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції та будівництва за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З на умовах конкурсу, визначених районною конкурсною комісією по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (протокол №15 від 27.10.2010 р.) (далі - спірний договір).

За умовами абзацу "В" пункту 3.1.2. договору, КП "Поділ-ІнвестРеконструкція" зобов'язалося відповідно до чинного в Україні законодавства вжити заходів щодо організаційно-правового забезпечення, відповідно до ст. 11 Закону України "Про комплексу реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду".

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний договір було укладено без дотримання вимог процедури, встановленої Законом України "Про інвестиційну діяльність" та Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 (далі - Положення № 528/1189). Також вказує, що Подільській райдержадміністрації, Подільській районній у місті Києві раді або КП "Поділ-ІнвестРеконструкція" не передавались повноваження по проведенню конкурсів для реконструкції зазначених об'єктів.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Інвестиційний договір №16 від 15.11.2010 р. було укладено відповідно до повноважень та у порядку, передбаченому Законом України Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", що не суперечить жодним чином Закону України "Про інвестиційну діяльність", приймаючи до уваги, що Положення №528/1189 не підлягало до застосування під час проведення інвестиційного конкурсу та укладення спірного договору та не може слугувати підставою для визнання останнього недійсним, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог прокурора.

Колегія суддів погоджується з даним висновком господарського суду міста Києва, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину, зокрема підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, згідно ст.638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З рішення Подільської районної у місті Києві ради №883 від 28.10.2010 р. "Про затвердження результатів інвестиційного конкурсу та залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Києва" вбачається, що в якості підстав для прийняття вказаного акту зазначено Закон України "Про місцеве самоврядування", Закон України "Про інвестиційну діяльність", рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.07.2007 р. №201, від 12.07.2007 р. №227, від 29.05.2008 р. №364, від 01.03.2007 р. №158 "Про затвердження положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району м. Києва" та протокол районної конкурсної комісії по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району від 27.10.2010 р. №15.

Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що на час укладення спірного договору діяв Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону, інвестиційний проект комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду - сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються за інвестиційним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Інвестор-забудовник - фізична чи юридична особа, яка фінансує будівництво у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 2 Закону передбачено, що державна політика у сфері комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового фонду базується на засадах, зокрема, визначення на конкурсних засадах інвестора-забудовника комплексної реконструкції кварталу (мікрорайону).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах інвестора-забудовника та укладають з ним інвестиційний договір на виконання інвестиційного проекту комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Частиною 1 статті 11 вказаного Закону визначено, що, органи місцевого самоврядування:

- проводять конкурс з метою визначення інвестора-забудовника для виконання програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду;

- укладають з інвесторами-забудовниками - переможцями конкурсу договір на проведення реконструкції, заміни нежитлового та житлового фондів.

Згідно частини 1 статті 15 Закону, у разі оголошення конкурсу із залучення інвесторів-забудовників для реалізації проектів реконструкції, заміни житлового фонду орган місцевого самоврядування приймає рішення, в якому визначаються:

- умови і порядок проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору;

- умови кваліфікаційного відбору учасників конкурсу;

- порядок придбання конкурсної документації;

- строк проведення конкурсу;

- склад конкурсної комісії.

Доказами, які наявні у матеріалах справи, підтверджується, що на час проведення інвестиційного конкурсу на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З у Подільському районі м. Києва та укладення спірного договору діяло Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району м. Києва", затверджене рішенням Подільської районної у місті Києві ради №158 від 01.03.2007 р.

Також, на момент укладення спірного договору діяло Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189.

Згідно пункту 1.4. Положення №528/1189, організатор конкурсу - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 1.5. Положення №528/1189 передбачено, що рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

За умовами пункту 1.9. Положення №528/1189, Інвестиційний договір після погодження всіх його умов укладається між організатором конкурсу та переможцем конкурсу.

Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що на час укладення спірного договору існував спеціальний закон - Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", який визначає повноваження органів місцевого самоврядування, що мають право на проведення інвестиційних конкурсів саме з реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та передбачає спеціальний порядок їх проведення, у випадку, якщо інвестиційний конкурс стосується реконструкції застарілих кварталів, та яким і керувалися сторони під час проведення інвестиційного конкурсу і укладення спірного договору, підтвердженням чого є наявний абзац "В" пункту 3.1.2. договору, що встановлює обов'язок для замовника забезпечити заходи щодо організаційно-правового забезпечення у відповідності до вимог Закону України Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду".

Вказаний Закон встановлював, що органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах інвестора-забудовника та укладають з ним інвестиційний договір, а також органи місцевого самоврядування проводять конкурс з метою визначення інвестора-забудовника для виконання програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і укладають з інвесторами-забудовниками - переможцями конкурсу договір на проведення реконструкції, заміни нежитлового та житлового фондів.

Разом з тим, Положення №528/1189, на яке посилається прокурор як на підставу для визнання спірного договору недійсним, суперечить в частині вищевказаному Закону, який є спеціальним та підлягає застосуванню під час оцінки спірного договору на предмет відповідності законодавству, оскільки Положенням №528/1189 визначено, що організатор конкурсу - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а інвестиційний договір після погодження всіх його умов укладається між організатором конкурсу (Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) та переможцем конкурсу.

Крім того, за умовами статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Враховуючи, що Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, як органу виконавчої влади, останнє не може бути організатором інвестиційних конкурсів з реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та укладати інвестиційні договори з переможцями таких аукціонів, оскільки це суперечить нормам Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду".

Отже, оскільки Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 в частині суперечить Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", який має вищу дію по відношенню до зазначеного положення, приймаючи до уваги, що Закон є спеціальним для правовідносин, які виникли на підставі спірного договору, суд приходить до висновку, що Положення №528/1189 не підлягало до застосування під час проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційного договору № 16 від 15.11.2010 р., а спірний договір було укладено за результатами проведення Подільською районною в місті Києві радою в межах наданих їй повноважень інвестиційного конкурсу за процедурою згідно Положення, затвердженого рішенням Подільської районної у місті Києві ради №158 від 01.03.2007 р. Отже, спірний договір укладений у відповідності до чинного на час його укладання законодавства.

Окрім цього, прокурором та позивачем не спростовані доводи відповідача 1 та третьої особи 2 про те, що об'єктом реконструкції за спірним договором є застарілий, не придатний для проживання житловий будинок, який не відноситься до пам'яток історії та культури, та тому, що колишнім мешканцям будинку відповідач 1 надав інше житло, отже у випадку визнання недійсним спірного договору його сторони матимуть право на реституцію, що призведе до необхідності переселення мешканців до аварійного будинку. Вказаним будуть порушені права колишніх мешканців на житло та мирне володіння майном, які гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (Рим, 04.11.50, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР).

В процесі вирішення спору у суді першої інстанції відповідачем 1 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачу у 2011 році стало відомо про проведення інвестиційного конкурсу та укладення спірного договору, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про пропуск прокурором строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Однак, враховуючи, що права або охоронювані законом інтереси позивача не порушені, суд відмовив у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та не застосовував строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/11314/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, пп.4 ч.2 ст.4, ст.6 Закону України "Про судовий збір", та п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", з позивача в доход Державного бюджету підлягає стягненню 1339,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/11314/15 - без змін.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 04633423) в доход Державного бюджету України для зарахування на рахунок № 31216206782001, отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/11314/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

Б.О. Ткаченко