Рішення

від 01.07.2015 по справі 914/1588/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 р. Справа№ 914/1588/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ", м.Львів про:стягнення заборгованості. Ціна позову: 19469,20 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Гулкевич Н.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ" стягнення заборгованості. Ціна позову: 19469,20 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2015р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2015р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

В судове засідання 08.06.2015 року позивач явку повноважного представника забезпечив. 08.06.2015р. за вх.№23275/15 подав пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог з долученими копією довіреності представника та витягом з ЄДРПОУ на відповідача, які судом прийняті та приєднані до матеріалів справи. Вимог ухвали суду про порушення провадження у справі в повному обсязі не виконав.

В судове засідання 08.06.2015 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 08.06.2015р. розгляд справи відкладено на 01.07.2015р., вимоги до сторін висвітлені в ухвалі суду.

В судове засідання 01.07.2015 року позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та у поясненні нормативного обґрунтування позовних вимог від 04.06.2015р.№01-445.

Відповідач в судове засідання 01.07.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду від 20.05.2015р. та від 08.06.2015р. не повідомив. Про порушення провадження у справі відповідач був належним чином повідомлений за адресою зазначеною у позовній заяві: 79000, м.Львів, вул.Хуторівка, 36/57, дана кореспонденція повернулись з відміткою відділу пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відомості щодо отримання ухвали про відкладення розгляду справи від 08.06.2015р. станом на день розгляду справи у суду відсутні.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ", зареєстроване за адресою: 79000, м.Львів, вул.Хуторівка, 36/57. Зазначена адреса відповідає адресі, яку вказав позивач у позовній заяві і на яку ним скеровано відповідачу копію позовної заяви з додатками, а судом - ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача та відзиву відповідача на позовну заяву, за наявними в справі матеріалами.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 27.03.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ" в особі директора Самотій М.В., що діє на підставі Статуту, приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі по тексту рішення - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://ргіvаtbаnk.uа., підписавши електронним цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват 24 заяву, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 27.03.2013 року (надалі по тексту рішення - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26004053812495.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.ргіvаtbank.ua) ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк" (далі по тексту рішення - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів, згідно з якою клієнт-платник доручає ПАТ КБ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "Приватбанк" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

У разі необхідності отримання отримувачем Послуги , платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет- клієнт- банк "Приват24 " (далі - "Приват24" ) подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично) , рахунок платника , рахунок одержувача , сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі , на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки) , вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу . Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п. 3.1.1.74 Умов).

Відповідно до п. 3.1.1.75 Умов після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи заявок на гарантований платіж № 8 від 06.02.2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ" підписало електронним цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват 24 такі заявки, які є дорученнями клієнта на списання грошових коштів відповідно у розмірах по 10 000 грн. для оплати по господарському договору як оплата за товар. Згідно з наявними у справі повідомленнями банку грошові кошти були зараховані на рахунок в банку та в подальшому в обов'язковому порядку будуть зараховані на рахунок підприємства за № 26004053812495 в дату здійснення платежу - 11.02.2014 року.

Клієнт користувався послугою "Гарантований платіж", який надавався банком для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується виписками по рахунку клієнта за період з 06.02.2014 року по 21.04.2015 року та меморіальними ордерами № 8 від 06.02.2014 року на суму 10 000 грн.

Відповідно до 3.2.2.2 Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платежу, вказаного в заявці.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання виконані неналежним чином, а як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів справи, клієнтом погашено заборгованість по кредиту у розмірі 2,44 грн. за рахунок власних коштів наявних на рахунку, і станом на 21.04.2014 року у клієнта виникла заборгованість за кредитом у сумі 9 997 грн. 56 коп. і до 21.04.2015 року не погашалася. Наявність заборгованості по тілу кредиту у вказаному розмірі підтверджена випискою по рахунку з 06.02.2014 року по 21.04.2015р. ("винос кредита на прострочку по договору б/н від 27.03.2013 року").

Враховуючи порушення умов договору клієнтом (не здійснення внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості), банк надсилав відповідачу претензію № 40206LVLCS0M5 від 06.04.2015 року про наявність заборгованості та вимагав негайно погасити її. Вказана претензія відправлена клієнту 10.04.2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, поштовою квитанцією та списком згрупованих поштових відправлень. Докази надання відповіді на претензію чи сплати боргу у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не спростовані.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування № б/н від 27.03.2013 року, який належить до договорів приєднання, укладений внаслідок підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет.

Заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг підписана представником банку та клієнтом. Заявою про відкриття поточного рахунку передбачено, що при укладанні договорів і додаткових угод банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання. Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом, прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відтак, заява про відкриття поточного рахунку підписана належним чином. Аналогічна позиція зазначена Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 17.02.2015 року у справі № 904/1517/14.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування позивач надав відповідачу послугу "Гарантований платіж", якою клієнт скористався, що підтверджується випискою по рахунку клієнта за період з 06.02.2014 року по 21.04.2015 року та меморіальним ордером № 8 від 06.02.2014 року на суму 10 000 грн., описаними вище, копії яких знаходяться в матеріалах справи. У зв'язку з виконанням банком платежу на суму 10 000 грн. 11.02.2014 року, клієнт згідно з Умовами повинен був протягом 30 днів повернути вказану суму. Докази повернення вказаної суми станом на дату прийняття рішення сторонами не подано і такі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди. Порядок розрахунків визначений Умовами та тарифами надання банківських послуг, який, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, клієнтом порушено.

Відповідно до пп. а п. 3.2.2.7.2 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк повідомляв відповідача про наявність заборгованості та вимагав здійснити її погашення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, претензією №40206LVLCS0M5 від 06.04.2015 року, описаною вище.

Заявками на проведення гарантованих платежів, повідомленнями про переказ коштів, меморіальними ордерами та виписками по рахунку підтверджується належне виконання своїх зобов'язань банком. Натомість докази повного погашення відповідачем заборгованості за кредитом в розмірі 9997 грн. 56 коп., вчасного повернення суми кредиту та відсотків за його користування у матеріалах справи відсутні.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

За договором (п. 3.2.2.1 Умов) клієнт зобов'язався виплачувати проценти за користування кредитом та винагороду у визначені договором строки.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 3.2.2.2 Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платежу, вказаного в заявці. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28 % річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Із розрахунку заборгованості вбачається нарахування відсотків, та часткову проплату відповідачем відсотків на суму 502,00 грн. Однак, станом на 21.04.2015 року частина відсотків за користування кредитом, як і основна сума кредиту, залишилась несплаченою, відтак, позивач правомірно нарахував 6006 грн. 41 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом та за прострочення його повернення із застосуванням відсоткової ставки 28%, 36% та 56%, як визначено Умовами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, клієнтом не повернуто грошові кошти протягом 30 днів з дати виконання платежу, вказаного в заявці. Відтак, як правильно вказав позивач, з 14.03.2014 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 9997,56 грн.

Відповідно до 3.2.2.10.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.2 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки прострочення на суму 9997,56 грн. виникло 14.03.2014 року, відповідно саме з цього моменту і починається нарахування пені протягом періоду, визначеного сторонами в договорі. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов).

Здійснивши перерахунок розміру пені протягом періоду, визначеного позивачем, суд вважає обгрунтованою вимогу про стягнення 3465 грн. 23 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи належне виконання банком своїх обов'язків по своєчасному проведенні Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, відсутність доказів належного виконання зобов'язань та спростування наявності заборгованості клієнтом, суд приходить до висновку про порушення договірних зобов'язань відповідачем, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у відповідному обсязі.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №IHN90B13OO від 30.04.2015р. на суму 1827,00 грн.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1827,00 грн. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то, відповідно до вимог ст.49 ГПК покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 610, 611, 612, 639, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230,231, 232, 345 ГК України, ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85,116 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМАШ ЛІЗИНГ" (79070, Львівська область, м.Львів, вул.Хуторівка, 36/57, код ЄДРПОУ 38626953) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) 9997 грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 6006 грн. 41 коп. заборгованості по процентах, 3465 грн. 23 коп. пені та 1827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 06.07.2015 року.

Суддя Кітаєва С.Б.