Рішення

від 02.07.2015 по справі 914/1288/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 р. Справа№ 914/1288/15

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси», м. Львів

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк», м. Одеса

про: стягнення 66 648,81 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Луценко В.О. - дов. №26 від 31.01.2015 року,

відповідача: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

не з'явився.

Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Юніон Стандарт Банк» про стягнення 66 648,81 грн. Ухвалою від 21.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.05.2015р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.06.2015 р. продовжено строк розгляду справи з 21.06.2015 року на 15 календарних днів

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 02.07.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 18.06.2015 р. виконав частково.

В судове засідання 02.07.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

В судове засідання 02.07.2015 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, відзиву не подав, вимоги ухвал суду виконав частково. Через канцелярію суду 18.06.2015 року подав лист (вх. №25110/15), в якому просить розглядати справу без участі їх представника.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси» (ідентифікаційний код 34604208), яка зазначена у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.15, а саме за адресою: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 7.

Як вбачається з матеріалів справи, поштові конверти з ухвалами суду від 21.04.2015 р., 06.05.2015р., 04.06.2015 р., та від 18.06.2015 р. повернулися на адресу господарського суду Львівської області з відміткою: «неправильна адреса». Крім того, господарським судом Львівської області відправлялась відповідачу кореспонденція і на другу адресу, яка вказана була у позовній заяві, а саме: вул. Саксаганського, 13/42, м. Київ, 01033, однак також повернулася на адресу господарського суду Львівської області.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.07.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

24.06.2014 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси» (відповідач у справі) було укладено договір страхування відповідальності (ІАТА) №322-04389-14 (далі - Договір страхування). Вигодонабувачем за Договором є ПАТ «Юніон Стандарт Банк» (надалі - Вигодонабувач).

Предметом даного Договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із його зобов'язанням відшкодувати в порядку, встановленому згідно з чинним законодавством України та Договором про надання банківської гарантії №466 від 24 червня 2014 р., (надалі - договір гарантії), укладеним між страхувальником та вигодонабувачем, збитки, що можуть бути заподіяні вигодонабувачу внаслідок невиконання страхувальником своїх зобов'язань (в тому числі штрафних санкцій та компенсаційних платежів) перед бенефіціаром відповідно до агентських договорів між Страхувальником та авіакомпаніями - членами ІАТА та/або авіакомпаніями учасниками Звітно-розрахункової системи ІАТА BSP (п.2.1. Договору страхування).

Відповідно до п. 2.2. Договору страхування, даний договір укладено на користь вигодонабувача, який здійснив фінансове забезпечення відповідальності страхувальника перед бенефіциром, шляхом укладення Договору гарантій та видачі відповідної гарантії.

Розділом 8 Договору страхування передбачені дії сторін при настанні страхового випадку.

Куруючись умовами Договору страхування, 17.02.2015 р. вигодо набувач звернувся до позивача із повідомленням про можливість настання страхового випадку.

24.02.2015 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав пакет документів, згідно п. 8.3. Договору страхування, та платіжне доручення №302_1 від 18.02.2014 р., що підтверджує виконання вигодо набувачем зобов'язань перед бенефіціаром за виданою гарантією.

20.03.2015 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору повідомила страховика про те, що 07.08.2014 р. між третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та Власовою Катериною Василівною, було укладено Договір поруки №602-дп, по Гарантії №466, згідно якої і була здійснена виплата у сумі 72 781,18 грн.

Станом на 20.03.2015 р., поручителем (Власовою К.В.), згідно Договору поруки №602-дп частково погашено суму виплати в розмірі 6 132,37 грн., у зв'язку з чим, сума загальної заборгованості складає 66 648,81 грн.

20.03.2015 р. позивачем було складено страховий акт №1903/322 та прийнято рішення про здійснення виплати в сумі 66 648,81 грн.

20.03.2015 р. позивач перерахував на рахунок вигодонабувача страхове відшкодування в сумі 66 648,81 грн., що підтверджується платіжним доручення №1 від 20.03.2015 року.

Згідно п. 7.1. Договору про надання гарантійних зобов'язань, останній має право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала, відповідно до Принципала, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.7.2. Договору, про надання гарантій, Гарант має право проводити уступку права зворотної вимоги (регрес) щодо відшкодування суми Гарантії, сплаченої Гарантом Бенефіціару за Гарантією третій особі без отримання на це згоди принципала.

Враховуючи це, 04.03.2015 р. між Публічним акціонерним товариства «Юніон Стандарт Банк» та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» було укладено договір про відступлення права вимоги. Даний договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним законодавством України. Цедентом Цесіонарію права вимоги, належного Цеденту, в межах яких Цесіонарій стає кредитором за Договором про надання гарантії №466 від 24.06.2014 р., укладеним між Цедентом та відповідачем.

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги на суму 66 648,81 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси».

Доказів відшкодування шкоди на день прийняття рішення сторонами не подано. Відповідач відзиву не подав. Не заперечив у визначеному законом порядку проти заявленого позову. Зворотнього відповідачем суду не доведено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 563 ЦК України, У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Статтею 509 ЦК України, Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Згідно п. 7.1. Договору про надання гарантійних зобов'язань, останній має право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала, відповідно до Принципала, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.7.2. Договору, про надання гарантій, Гарант має право проводити уступку права зворотної вимоги (регрес) щодо відшкодування суми Гарантії, сплаченої Гарантом Бенефіціару за Гарантією третій особі без отримання на це згоди принципала.

Враховуючи зазначене вище, 04.03.2015 р. між Публічним акціонерним товариства «Юніон Стандарт Банк» та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» було укладено договір про відступлення права вимоги. Даний договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним законодавством України. Цедентом Цесіонарію права вимоги, належного Цеденту, в межах яких Цесіонарій стає кредитором за Договором про надання гарантії №466 від 24.06.2014 р., укладеним між Цедентом та відповідачем.

Викладену вище позицію підтримує і Верховний суд України в своїй постанові №3-63гс11 від 12.09.2011 року.

Отже, за договором про відступлення права вимоги від 04.03.2015 року, до Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» перейшло право вимоги (замість ПАТ «Юніон Стандарт Банк») на стягнення на свою користь від боржника (ТОВ «Центральні авіакаси») належного тп реального виконання обов'язку відшкодувати збиток у розмірі 66 648,81 грн. (шістдесят шість тисяч сорок вісім 81 копійок).

При прийнятті рішення суд також бере до уваги те, що відповідач будучи у визначеному законом порядку належним чином повідомленим про час і місце розгляду даної справи не заперечив проти позову і не скористався своїм процесуальним правом на захист своєї правової позиції.

Враховуючи викладене, заявлений до стягнення розмір страхового відшкодування, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача зазначена сума страхового відшкодування в розмірі 66 648,81 грн.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 512, 514, 560, 563, 569 ЦК України, ст.ст. 12, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральні авіакаси» (адреса: вул. Галицька, 7, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34604208) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (адреса: вул. Немировича-Данченка,1, м. Київ, 0101;, адреса для листування: Набережно - Хрещатицька, причал №4, м. Київ; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33831166) 66 648,81 грн. боргу та 1 827,00 грн. витрат, понесених на сплату судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2015 р.

Суддя Долінська О.З.