Постанова

від 02.07.2015 по справі 914/421/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа № 914/421/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Оріон" від 07.05.15

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.15

у справі № 914/421/15

за позовом ОСОБА_3, с. Лапаївка, Львівської області

до відповідача ТзОВ "Оріон", м. Львів

про стягнення 143730,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4 - представник;

від відповідача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/421/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою суду від 13.05.15 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 11.06.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.15 розгляд справи відкладено на 18.06.15.

Ухвалою суду від 18.06.15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.07.15.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.15 року (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" на користь ОСОБА_3 143730,00грн., внесених до статутного фонду товариства та 2874,60грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" в доход Державного бюджету України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, штраф в розмірі 510,00грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що рішенням загальних зборів товариства, оформлених протоколом №4 від 18.10.12, заяву ОСОБА_3 про вихід зі складу учасників товариства задоволено та виведено ОСОБА_3 зі складу учасників товариства. Всі розрахунки з ОСОБА_3вирішено провести після затвердження звіту за рік в строк до 23 травня 2013 року. Оскільки, на думку апелянта, такого звіту затверджено не було, тому у товариства відсутні підстави для здійснення розрахунків з ОСОБА_3

2 липня 2015 року до Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи. Відповідачем вимог ухвали суду не виконано витребуваних судом документів не подано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що розгляд справи вже відкладався, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги на підставі наявних у справі матеріалів.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.15 зобов'язано сторін подати суду належним чином завірені копії статуту ТОВ «Оріон» та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Оріон» від 18.10.12.

Сторонами вимог ухвали суду не виконано, разом з цим у судовому засіданні присутнім представником позивача надано пояснення щодо наявних у справі доказів, а також зазначено, що копії витребуваних судом документів, які містяться в матеріалах справи подані державним реєстратором та наявні в реєстраційній справі.

Також, перед початком судового засідання 02.07.15 представником позивача подано клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвал суду та неподанням витребуваних судом документів, зокрема доказів доплати судового збору.

Щодо цього, судова колегія зазначає, що відповідно до п.7 постанови Пленуму ВГС України №7 від 17.05.11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження .

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.15 у даній справі з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24 травня 2014 року ОСОБА_3 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" надіслано лист для відома та виконання разом з заявою про вихід з ТзОВ "Оріон" та виплату належних платежів згідно ст.54 Закону України "Про господарські товариства" (Т.1, а.с.147-148). Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Ю.П. та зареєстрованій в реєстрі за №826.

Із поданої заяви вбачається, що ОСОБА_3, користуючись правом, наданим ст.148 ЦК України, заявив про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" та просив згідно ст.54 Закону України "Про господарські товариства" виплатити йому вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі та частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу.

В матеріалах справи міститься запрошення на загальні збори ТОВ «Оріон», які відбулися 18.10.12, на якому, зокрема, розглядалося питання про виплату частки майна товариства та частки прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту виходу із складу учасників ОСОБА_3 на підставі заяви від 14.05.12 (Т.1, а.с.14).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Оріон", оформлених протоколом №4 від 18.10.12 заяву ОСОБА_3 від 24.05.12 про вихід зі складу учасників товариства задоволено та виведено ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.

Також вирішено виплатити ОСОБА_3 кошти, внесені ним до статутного капіталу товариства в розмірі 143730,00грн.

Крім того зазначено, що з початку поточного року і на момент виходу ОСОБА_3 зі складу учасників, товариство прибутку не отримувало, а тому частки прибутку між учасниками не розприділялись. Всі розрахунки з ОСОБА_3 вирішено провести після затвердження звіту за рік в строк до 23 травня 2013 року.

Оскільки, як зазначає ОСОБА_3, такі виплати не проведені то ним надіслано директору ТзОВ "Оріон" повторну вимогу від 14.10.14 про виплату вартості частини майна та частки прибутку товариства в матеріалах справи відсутні докази надання товариством відповіді на зазначену вимогу ( Т.1, а.с.27).

Зважаючи на те, що станом на 06.02.15 (дата подання позовної заяви), як зазначає ОСОБА_3 зазначені виплати ТзОВ "Оріон" не проведено, він звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 143 730,00грн., внесених до статутного фонду товариства.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_3 був учасником ТОВ "Оріон" із розміром внеску до статутного фонду - 143730,00грн., що становить 46,5% статутного фонду товариства.

Зазначені обставини підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланки серії АЖ №379764 та №379765) та рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2009р. по справі №13/18 (копія міститься в матеріалах справи, Т.1, а.с.35-40).

Також, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера №263 від 15.12.2005р., що підтверджує прийняття ТзОВ "Оріон" коштів від ОСОБА_3 в розмірі 135708,00грн. на поповнення статутного фонду (Т.1, а.с.224).

Відповідно до ч.1 ст.79 ГК України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Згідно з ч.1 ст.130 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

За вимогами ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до абз.4 ч.1 ст.88 ГК України, учасник господарського товариства, серед іншого, має право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Так, ст.148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом (ч.1). Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ч.2). Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (ч.3).

Відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

З матеріалів справи, а саме з відповіді Головного управління статистики у Львівській області № 09-06-3/36 від 20.03.15 вбачається, що ТОВ «Оріон» за травень 2012 року не подавало в органи статистики баланс товариства.

Наведеним підтверджується, відсутність затвердженого звіту товариства за 2012 рік.

Разом з цим, дана обставина не звільняє відповідача від обов'язку провести розрахунки з учасником який вибув, при цьому варто зазначити, що обов'язок щодо виплати ОСОБА_3 сіпргних коштів у розмірі 143 730,00 грн. передбачений самим рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Оріон» оформлених протоколом від 18.10.12.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 13 24.10.08 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного рішення чи визнання його недійсним, а відтак воно є обов'язковим до виконання. Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо відсутності обо'язку виплати коштів до затвердження звіту товариством.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення з ТзОВ "Оріон" 143730,00грн., внесених до статутного фонду товариства, обґрунтована матеріалами справи.

Разом з цим, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для її задоволення та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.15 у даній справі.

Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ухвалами суду від 13.05.15, 11.06.15 та 18.06.15 у відповідача витребувано докази доплати судового збору та належним чином засвідчені копії наступних документів: рішення зборів учасників ТОВ «Оріон», яким ОСОБА_3 виключено зі складу учасників товариства, фінансовий баланс ТОВ «Оріон» за 2012 рік, статут ТОВ «Оріон».

Відповідачем вимог ухвал суду не виконано участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечено, причини неявки та неподання документів суду не повідомлено.

Відтак, судова колегія зазначає наступне:

Неподання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами і тягти за собою, зокрема, такі наслідки: покладення на особу, що припустилася зловживання, судового збору незалежно від результатів вирішення спору (частина друга статті 49 Господарського процесуального кодексу України); стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України); винесення у встановленому порядку окремої ухвали (стаття 90 Господарського процесуального кодексу України) (п.п.3.13, 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України у Постанови №18 від 26.12.11).

Відповідно до п.5 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, серед іншого, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, за ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, на підставі п.5 ст.83 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ "Оріон" штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Сплату судового збору слід покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України. Також судова колегія зазначає, що виходячи з характеру заявлених позовних вимог та оспорюваної суми у даній справі, сплаті підлягає судовий збір в розмір 1437,30 грн. Проте, скаржником подано докази сплати судового збору на суму 609 грн., відтак, доплаті підлягає судовий збір в розмірі 828,30 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 22.04.15 у справі № 914/421/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "Оріон" - без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (м.Львів, вул.Енергетична, буд.4, код ЄДРПОУ 22334948) в доход Спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 828,30 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (м.Львів, вул.Енергетична, буд.4; код ЄДРПОУ 22334948) в доход Державного бюджету України 510,00грн. штрафу.

4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.07.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.