Ухвала

від 17.06.2015 по справі 2а-5794/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/800/1105/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 по справі №2а-5794/11/1370 (№151195/11/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІФТ-ЕКО» до Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання надати нову податкову консультацію.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІФТ-ЕКО» до Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання надати нову податкову консультацію - задоволено частково. Визнано недійсною податкову консультацію від 29.04.2011 №11888/10/15-211/443. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова служба у Львівській області 26.12.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.01.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова служба у Львівській області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, статті 201 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІФТ-ЕКО» звернулося до Державної податкової адміністрації України із запитом 06.04.2011 №96 про надання податкової консультації з питань заповнення податкової накладної. Питання позивача полягало в тому, чи не буде змішаний (друковано-писаний) метод заповнення податкової накладної порушенням податкового законодавства.

Позивач одержав податкову консультацію Державної податкової адміністрації у Львівській області від 29.04.2011 №11888/10/15-211/443 (за дорученням Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №1152/7/16-1517-13, згідно якої змішаний (друковано-писаний) спосіб заповнення податкової накладної є недопустимим та відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) згідно таких накладних, не включаються до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Зазначена правова норма не передбачає вимог щодо способу заповнення податкової накладної, а лише зазначає обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

При цьому, зазначений Порядок не містить вимоги щодо заповнення податкової накладної саме за допомогою комп'ютерної техніки або рукописно та не встановлює обмежень щодо заповнення накладної змішаним методом.

За таких обставин, податкова консультація Державної податкової адміністрації у Львівській області від 29.04.2011 №11888/10/15-211/443 суперечить нормам Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної.

Враховуючи викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування податкової консультації є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 по справі №2а-5794/11/1370 (№151195/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв