Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/1478/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

"23" червня 2015 р. № К/800/9848/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білтіко» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року у справі № 826/1478/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білтіко» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 31 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Білтіко» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року № 4952655220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 881828 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 440914 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 р. вищезазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Підземшляхбуд» за листопад-грудень 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Строй 2012» за серпень 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдальянс» за лютий 2012 року, за результатами якої 29 серпня 2013 року складено акт № 292/26-55-22-01/37241512. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Білтіко» занижено суму податку на додану вартість в розмірі 881 828, 00 грн.

На підставі акта перевірки 16 вересня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 49526552201, яким позивачу встановлено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 322 742, 00 грн., з них основного платежу 881 828, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 440 914, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження господарських операцій з контрагентами не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому суми по вказаних операціях не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного та всебічного встановлення обставин по справі. Вищий адміністративний суд України, приймаючи рішення про направлення справи на новий розгляд чітко зазначив мотиви та підстави для прийняття такого рішення, які залишились не виконаними після повторного розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Підземшляхбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Строй 2012», Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдальянс» укладено договори, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, предметом яких є виконання зазначеними контрагентами позивача будівельних робіт на замовлення ТОВ «Білтіко».

Як вже зазначалось в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 р.: в акті перевірки не міститься жодного зауваження про порушення вимог ведення бухгалтерського та податкового обліку щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Білдальян», але у висновку акту зазначається про нікчемність укладеної угоди між ТОВ «Білтіко» та ТОВ «Білдальян» без зазначення про яку конкретно угоду вирішено питання та підстави або факти для такого висновку, та яка сума податкового кредиту відображена в податковому обліку. Суди попередніх інстанції погодились з такими висновками податкового органу, і самостійно зазначили про наявність порушення, але не навели мотиви, з яких прийшли до такого висновку і не зазначили в чому суть порушення. Суди встановили, що між позивачем та ТОВ «Білдальянс» 24 лютого 2012 року укладено договір № 302 купівлі-продажу металопрокату на суму 77764. 23 грн. Разом з тим, податковий орган, не зазначаючи про укладені угоди позивача з цим контрагентом, зазначає про заниження суми податку з ПДВ за лютий 2012 р. на суму 140712 грн. Тобто, ні під час перевірки, ні судом не встановлено, які фінансово-господарські операції здійснювались між цими контрагентами, яка сума коштів та податкового кредиту обліковувалась.

Також Вищим адміністративним судом України було зазначено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 3 грудня 2012 р. (справа № 2а-14029/12/2670), якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва від 04.07.2012 р. № 0005512202 про визначення ТОВ «Білтіко» суми ПДВ. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято за результати перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Білдальянс» за грудень 2011 р. - січень 2012 р. Разом з тим, суди не перевірили належним чином, на підставі яких угод та які господарські операції здійснювались позивачем з цим контрагентом в грудні 2011 р., січні 2012 р., та лютому 2012 р. Зазначаючи про неприйняття цих судових рішень, в яких досліджувався період грудень 2011-січень 2012 р.р., а в даних правовідносинах - лютий 2012 р. суди залишили поза увагою приписи частини 1 статті 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарські справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тобто, головне не період, який досліджувався, а обставини, які встановлені судовими рішенням, як-то: які правовідносини виникли між контрагентами в грудні 2011 р., січні 2012 р., лютому 2012 р., та на підставі яких правочинів, якими первинними документами вони підтверджуються, при тому, що перевіркою дані факти взагалі не перевірялись. Не перевірено також, чи є ці правовідносини (в грудні 2011, в січні, лютому 2012 р.) подібними, триваючими, або різними. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відсутність у нього права встановлювати реальність господарських операцій, які були предметом дослідження у іншій справі, але при цьому зобов'язаний навести мотиви не прийняття встановлених обставин у іншій справі. Також суд зобов'язаний навести мотиви визнання порушень податкового законодавства, які не зазначені податковим органом під час перевірки.

Крім того, враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в зв'язку з порушеннями, які на розсуд податкового органу мали місце по взаємовідносинам з різними контрагентами та в різний період, необхідно витребувати в податкового органу розрахунок суми грошового зобов'язання ( в т.ч. штрафних санкцій) по кожному з них.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року - скасуванню, оскільки судами не встановлено всі фактичні обставини по справі, тобто допущено порушення норм процесуального права, та суд касаційної інстанції не може встановлювати ці обставини.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білтіко» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В.П. Юрченко

Г.К.Голубєва

М.В. Сірош