Рішення

від 19.06.2006 по справі 20/149/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19.06.06                                                                                       

Справа №  20/149/06

Суддя   Гандюкова 

Л.П.

За позовом Відкритого

акціонерного товариства “Запоріжнафтопродукт”, м. Запоріжжя

до

Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь

про

стягнення суми 24403,83 грн.

Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача

-     Аристархова П.М. (довіреність №

01-514 від 03.08.2004р.),

                                Хорошко С.В.

(довіреність № 01.05.392 від 11.08.2004р.);

Від відповідача  - 

не з'явився

СУТНІСТЬ

СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з

відповідача на користь позивача суми 24403, 83 грн. заборгованості за договором

оренди № НОМЕР_1, з яких, сума 16330,45 грн. -заборгованість з орендної плати,

сума 3220,03 грн. -компенсація за спожиту електроенергію, сума 1248,06 грн. -пеня,

сума 5358,02 грн. -індекс інфляції, сума 1467,30 грн. -3 % річних.

Ухвалою суду від 20.04.2006р.

позовна заява прийнята до розгляду, 

порушено провадження у справі № 20/149/06,  судове засідання  призначено на 24.05.2006р. На підставі ст. 77

ГПК України розгляд справи відкладено на 19.06.2006р.

19.06.2006р. справу розглянуто, за

згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

24.05.2006р. позивач надав заяву

про уточнення позовних вимог, де зазначив, що сума 16330,45 основного боргу,

яка вказана в позовній заяві, включає в себе суму заборгованості  по електроенергії в розмірі 3220,03 грн.

Таким чином,  заборгованість з орендної

плати станом на 20.04.2006р. становить 

13110,42 грн., по компенсації за спожиту електроенергію -2774,93

грн.,  пеня дорівнює 1248,06 грн., індекс

інфляції -5358,02 грн., 3 % річних -1467,30 грн. Отже загальна сума позовних

вимог становить 23958,73 грн.

          У судовому засіданні 19.06.2006р.

позивач знову уточнив позовні вимоги і, остаточно, просить  стягнути з відповідача суму 124,80 грн. пені,

суму 5257 грн. -індексу інфляції, суму 1209,60 грн. -3% річних. Також зазначив,

що станом на дату подачі позову заборгованість з орендної плати становила 12610,42

грн., проте,  09.06.2006р. відповідач

перерахував заборгованість з орендної плати в сумі 12610,42 грн. та компенсацію

за спожиту електроенергію в розмірі 2774,93 грн.

          У порядку ст. 22 ГПК України заява

про уточнення позовних вимог  прийнята

судом до розгляду.

          Таким чином, предметом розгляду

справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 124,80 грн. пені,

суми 5257 грн. -індексу інфляції, суми 1209,60 грн. -3% річних. Позовні вимоги

обґрунтовані ст.ст. 258, 525, 552-559, 762 ЦК України,  ст.ст. 193, 218, 220, 224, 230 ГК України.

          Відповідач у своєму відзиві на позов

зазначив, що заборгованість з орендної плати 

в сумі 12610,42 грн. за період з вересня 2003р. по березень 2006р.

включно та заборгованість з компенсації за спожиту електроенергію в сумі 2774,93

грн., нараховану по березень 2006р. включно, визнає в повному обсязі, у зв'язку

з чим здійснив погашення  зазначених сум.

Від сплати штрафних санкцій, нарахованих 

за умовами договору та передбачених діючим законодавством,  просить звільнити. Справу просить розглядати

за наявними матеріалами, без участі 

відповідача.  

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників позивача, 

суд

ВСТАНОВИВ:

          17.02.2003р. між Відкритим

акціонерним товариством “Запоріжнафтопродукт” (орендодавець, позивач у справі)

та Приватним підприємцем Петросян Едітою Гамлетівною (орендар, відповідач у

справі) був укладений договір оренди НОМЕР_1, 

за яким  позивач передав, а відповідач

прийняв у строкове користування приміщення та обладнання кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”

(далі -орендуємий об'єкт), розташований за адресою: АДРЕСА_1. Договір вступає в

силу з 17.02.2003р. та діє до 17.02.2008р. (п. 7.2 договору).

Згідно з розділом 2 договору,

орендна плата за орендуємий об'єкт становить 500 грн., в т.ч. ПДВ, за кожен місяць,

яка збільшується щомісячно на коефіцієнт інфляції. Орендна плата сплачується в

безготівковому порядку на поточний рахунок позивача, на підставі рахунку

протягом 3 банківських днів з дати його отримання. Крім орендної плати,

орендатор самостійно сплачує вартість комунальних послуг, а також вартість

споживаної електроенергії, шляхом оформлення окремого договору з

енергопостачальною організацією.

У подальшому додатковими угодами до

договору від 17.02.2003р., 24.03.2005р. сторони внесли зміни до п.2.4 та

домовились, що до дати укладення окремого договору на постачання електроенергії

орендар відшкодовує вартість спожитої електроенергії в сумі, вказаній

орендодавцем, в строк, який не перевищує строк на сплату орендної плати.

Відповідач  відповідно до 

п. 3.1 договору, зобов'язався своєчасно вносити орендну плату та інші

платежі, передбачені договором; нести всі витрати по експлуатації орендованого

об'єкта; споживати електроенергію відповідно до встановлених правил та вимог,

тощо.

Факт передачі майна в оренду

підтверджується актами прийому-передачі.

Позивач в своєму позові (з

наступними уточненнями) зазначає, що відповідач, на час звернення позивача з

позовом до суду, взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів

та  оплати споживаної електроенергії  виконував не належним чином, внаслідок чого у

нього виникла заборгованість  з орендної

плати в сумі 12610,42 грн. та заборгованість 

по компенсації за спожиту електроенергію в сумі 2774,93 грн.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які

виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього

Кодексу  застосовуються до тих прав і

обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим

Кодексом.

Аналогічні приписи щодо

застосування Господарського кодексу України встановлені п. 4  Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у

2003р. і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми

Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного

кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до

вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не

допускається, крім випадків, передбачених законом.  Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193

Господарського кодексу України.

 Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у

зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

 У той же час, із матеріалів справи слідує, що

під час розгляду справи в суді - 

09.06.2006р., відповідач сплатив позивачу  суму 12610,42 грн.  заборгованості з орендної плати та суму

2774,93 грн.  компенсації за спожиту

електроенергію (квитанції № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3).

Таким чином, провадження у справі №

20/149/06 у частині позовних вимог про стягнення суми 12610,42 грн. основного

боргу та суми 2774,93 грн. компенсації за спожиту електроенергію підлягає

припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

 Позивач також просить стягнути з відповідача

індекс інфляції  в сумі 5257 грн. та 3%

річних в сумі 1209,60 грн.

 Статтею 625 ЦК України передбачено, що

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення,  а також три

проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором

або законом.

 Суд знаходить, що позивачем невірно

розрахований індекс інфляції в сумі 5257 грн. Як слідує із розрахунку, позивач

врахував індекс інфляції за період з вересня 2003р. по березень 2006р. (

134,17%) на суму заборгованості 15 384,84 грн, що складається із суми 12610,42

грн.- заборгованість з орендної плати та суми 2 774,42 грн.- компенсації за

спожиту електроенергію. Разом з тим, оскільки із умов договору оренди слідує,

що платежі повинні були сплачуватися відповідачем щомісячно, тобто в різні

періоди, тому кожний щомісячний платіж повинен збільшуватись на величину

індексу інфляції відповідного періоду заборгованості, а результати

підсумовуватися. Тобто,  станом на

вересень 2003р. відповідач не мав заборгованість, як вважає позивач в

розрахунку, в сумі 15 384,84 грн.

Із розрахунку заборгованості по орендній платі (рух платежів) слідує, що

станом на грудень 2003р. відповідач мав заборгованість з орендної плати в сумі

610,42 грн. і потім у період з січня 2004р. по лютий 2006р. не сплачував

орендну плату (крім сплати в жовтні 2005р. суми 1000грн.) Оскільки договором

чітко визначений  щомісячний розмір

орендної плати 500 грн., суд перераховує втрати від інфляції за цей період на

суму заборгованості з орендної плати, тому із відповідача підлягає стягненню

сума 1941,83 грн. втрат від інфляції, яка визначена судом, виходячи з розміру

основного боргу з орендної плати щомісячно та з урахуванням положень ст. 625 ЦК

України. 

 Вимоги про стягнення  втрат від інфляції на суму 2 774,42 грн.(

компенсації за спожиту електроенергію) та суму 1209,60 грн. (3 % річних) суд

вважає необхідним залишити без розгляду 

в порядку п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України на підставах,  наведених вище, так як позивачем не надано

докладний розрахунок заявленої до стягнення суми. При цьому суд бере до уваги,

що платежі повинні були сплачуватися відповідачем щомісячно, тобто в різні

періоди сума, яка повинна бути сплаченою, відрізнялась від суми попереднього

періоду. Тому розрахунок 3% річних 

повинен бути на кожну щомісячну суму, а результати підсумовуватися. Крім

того, суд враховує, що періодичні (щомісячні) платежі компенсації за спожиту

електроенергію, які повинен був сплатити відповідач, мали змінний характер. У

зв'язку з відсутністю розрахунку 

суд  немає можливості перевірити

правильність розрахунку та обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

Також позивачем заявлені вимоги про

стягнення з відповідача суми 124,80 грн. пені, яка нарахована за період з

02.11.2005р. по 21.04.2006р.

Відповідно до п. 5.2 договору, за

кожен день прострочки внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі

0,5% від суми заборгованості.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових

коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми

простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня

в сумі 124,80 грн.  розрахована позивачем

вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону 

та підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України суд

вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача  суму 174,52 грн. витрат на державне мито та

суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись  ст. ст. 22, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, п. 5

ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.       

           Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1  (АДРЕСА_2,  п/р НОМЕР_4 в ПІБ м. Мелітополь, МФО 313043,  ідентифікаційний номер НОМЕР_5)  на користь Відкритого акціонерного товариства

“Запоріжнафтопродукт” (м. Запоріжжя, бул. Центральний, 9а, п/р 26003204809096

ЗРУ КБ “ПриватБанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 05493616)  суму 1941 грн. 83 коп. втрат від інфляції,

суму 124 грн. 80 коп. пені, суму 174 грн. 52 коп. витрат на державне  мито та суму 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Провадження у справі № 20/149/06 в

частині позовних вимог про стягнення суми 12610,42 грн. заборгованості з

орендної плати та суми 2774,93 грн. компенсації за спожиту електроенергію

припинити за відсутністю предмету спору.

          Позов у частині стягнення суми  3% річних 

та  інфляційних втрат на суму

компенсації за спожиту електроенергію залишити без розгляду.

 Видати наказ після набрання рішенням законної

сили.

            Суддя                                         Л.П.

Гандюкова

Згідно з оригіналом

Помічник судді                               О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення

підписано  у повному обсязі 06.07.2006р.