Рішення

від 20.06.2006 по справі 20/148/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20.06.06                                                                                       

Справа №  20/148/06

Суддя   Гандюкова 

Л.П.

За позовом Акціонерного

товариства закритого типу “Агро-Союз”, Дніпропетровська область,

Синельниковський район, с. Майське

до

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про

стягнення  суми  28438,20 грн.

    Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача

-Покора Д.В.  (довіреність № 114 від

05.06.2006р.);

Від відповідача -не

з'явився

СУТНІСТЬ

СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з

відповідача на користь позивача суми 18300 грн. основного боргу, суми 9003,60

грн. пені, суми 1134,60 грн. індексу інфляції, суми 246,67 грн. річних  відповідно до договору купівлі-продажу №

НОМЕР_1. 

Ухвалою господарського суду від

20.04.2006р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/148/06,  судове засідання  призначено на 24.05.2006р. У судовому

засіданні 24.05.2006р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до

08.06.2006р.  Ухвалою суду від

08.06.2006р. розгляд справи відкладено на 20.06.2006р.

20.06.2006р. справу розглянуто, за

згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 20.06.2006р.

позивач надав заяву, в якій просить суд не враховувати при прийнятті рішення

заявлену до стягнення суму 246,67 грн. -3 % річних, як такої, що необґрунтовано

заявлена, у зв'язку з чим, зменшує позовні вимоги на вказану суму.

У порядку ст. 22 ГПК України заява

про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду

справи є зменшені позовні вимоги, які мотивовані обставинами, викладеними в

позові та обґрунтовані договором купівлі-продажу № НОМЕР_1. та ст.ст. 525, 526,

625  ЦК України.

Відповідач, який був присутній у

судових засіданнях 24.05.2006р.,08.06.2006р., проти позову заперечив, мотивуючи

наступним. Позивачем було продано в Запорізьку область 18.04.2005р. за

договором № НОМЕР_1. на ПП ОСОБА_1 чотирьом підприємцям партію насіння

соняшнику “Хортиця” в кількості однієї тони на суму 12381,44 грн. та насіння

кукурудзи в кількості однієї тони на суму 2659,52 грн., всього з ПДВ на суму

18300 грн. Коли представник відповідача отримував насіння, то на якість не

звернув уваги. Після, відкривши  мішок

соняшника, виявилося, що в ньому насіння дрібні, різні по розміру, багато

оголених, поганої очистки. Звернувшись в лабораторію та зробивши відповідний

аналіз, з'ясувалось, що насіння некондиційні, з переробки відходів, ДСТУ не

відповідають, вага 1000 насіння -36,5 г, процент засміченості дорівнює 8 %, є

процент облушеності, енергія росту слабка із-за здрібненості. Ці насіння сіяти

практично неможливо. У зв'язку з чим, відповідач звернувся по телефону з

проханням прийняти насіння соняшнику назад, але було відмовлено. Зараз у

позивача лежить 400 кг соняшнику, 

запечатаного у мішках. На підставі викладеного, вважає договірну ціну,

вказану в договорі необґрунтовано завищеною. Насіння фактично не відповідають

ДСТУ, були неякісними, що підтверджується аналізом лабораторії. Просить у

позові відмовити. Заявив клопотання про укладення мирової угоди з позивачем, в

якій сторони погоджуються на ціну цих насінь соняшнику не більше ніж 6000 грн.

за 1 тону. При цьому сторони не пред'являють один одному претензій у вигляді

штрафних санкцій, ні за неякісні насіння, ні за несвоєчасність оплати за

договором.             

У судове засідання 20.06.2006р.

відповідач не з”явився, про місце та час повідомлений належним чином. Справа

розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін, 

суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2005р. між Акціонерним

товариством закритого типу “Агро-Союз” (продавець, позивач у справі) та  Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1

(покупець, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу  № НОМЕР_1, за яким позивач передає у власність,

а відповідач приймає та оплачує наступний товар: соняшник “Хортиця”, насіння

кукурудзи “Кадр-217”, насіння кукурудзи “Кадр-267”, на загальну суму 18300 грн.

У розділі 2 договору сторони

визначили, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем: за

якістю -відповідно до документу, що посвідчує якість товару, по кількості

-згідно з товарно-транспортною накладною.    

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3

договору поставка товару здійснюється на умовах “франко-склад Продавця” (с.

Майське, Синельниковський район, Дніпропетровська область) транспортом покупця;

датою поставки товару вважається дата виписки товарно-транспортних накладних.

Із матеріалів справи слідує, що

позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 18300 грн. Товар був

отриманий відповідачем за накладною № НОМЕР_2 на підставі довіреності НОМЕР_3.

Згідно з п.п.  3.1, 3.2 договору розрахунок між сторонами за

даним договором провадиться з відстроченням платежу одноразово до 15.10.2005р.

Оплата за поставлений товар провадиться в національній валюті України, шляхом

перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.   

Як свідчать матеріали справи,

відповідач всупереч умовам договору оплату вартості поставленого товару не

здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у

розмірі поставленого товару, а саме  -

18300 грн.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного

кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в

установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння

відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7

ст.193  Господарського кодексу України.

Відповідач не надав суду доказів

належного виконання договірних зобов'язань і погашення вищенаведеної суми

заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги

АТЗТ “Агро-Союз” про стягнення з відповідача суми 18300 грн. основного боргу

основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та

підлягають задоволенню.

 Також позивачем заявлені вимоги про стягнення

з відповідача суми 1134,60 грн.  індексу

інфляції за період з  жовтня 2005р. по

березень 2006р.

           Статтею 625 ЦК України передбачено,

що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу

кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення.

Суд знаходить, що позивачем невірно

розрахований індекс інфляції в сумі 1134,60 грн. Із відповідача підлягає

стягненню сума 1065,87 грн. втрат від інфляції, яка визначена судом, виходячи з

розміру основного боргу та з урахуванням положень ст. 625 ЦК України. При цьому

суд зазначає, що індекс інфляції за період з жовтня 2005р. по березень 2006р.

становить 105,82 %. 

Позивач також просить стягнути з

відповідача суму 9003,6 грн. пені, яка нарахована за період з 15.10.2005р. по

27.03.2006р.

Відповідно до п. 4.2 договору  у випадку порушення строків оплати, покупець

сплачує продавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу, за кожен

день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових

коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми

простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 На підставі викладеного, суд  вважає, що позивачем не вірно розраховано

пеню в розмірі 9003,60 грн., з урахуванням вимог наведеного вище Закону з

відповідача підлягає стягненню сума 1562,27 грн. пені за  період 

з 16.10.2005р. по 27.03.2006р.

Доводи відповідача спростовуються викладеними вище обставинами, а також

наступним.

Відповідно  до п. 3.3 договору,

датою поставки товару вважається дата виписки товарно-транспортних накладних.

Як зазначалося раніше, товар був поставлений відповідачу 18.04.2005р. за

накладною № НОМЕР_4 на підставі довіреності НОМЕР_3. 

Згідно з положеннями ст. 678 ЦК України, у разі поставки товару

неналежної якості, покупець  мав право

вимагати або заміни товару, або пропорційного зменшення ціни, або безоплатного

усунення недоліків товару в розумний строк, або 

відшкодування витрат на усунення недоліків товару тощо.

Відповідач не надав доказів

звернення до позивача з зазначеними вимогами. 

Товар було прийнято відповідачем, претензії щодо якості товару не

висувалися.  Тому, згідно з п. 1.1 договору,

у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар.

Клопотання відповідача про

укладення з позивачем мирової угоди судом не приймається, оскільки суд

наділений правом затвердження мирової угоди в порядку,  передбаченому ст.ст. 78, 80 ГПК України.

Мирова угода  надається сторонами  у справі в письмовій формі  та, відповідно, повинна відображати  волевиявлення обох сторін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з

відповідача на користь позивача слід стягнути суму 209,28 грн. витрат на

державне мито та суму 86,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись  ст. ст. 22, 75, 49, ст.ст. 82 - 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Акціонерного товариства закритого

типу “Агро-Союз” (Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Майське,

вул. Совхозна, 5, п/р 2600030195534 у відділенні Промінвестбанку  м. Новомосковська,  МФО 305545, код ЄДРПОУ 24437204) суму 18300

грн. основного боргу, суму 1065 грн. 87 коп. інфляційних втрат, суму 1562 грн.

27 коп. пені, суму 209 грн. 28 коп. витрат на державне мито та суму 86 грн. 84

коп. витрат  на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

 В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Видати наказ після набрання рішенням законної

сили.

Суддя                                                   

Л.П. Гандюкова

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі    06.07.2006