Рішення

від 15.10.2007 по справі 2-1041/07

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1041/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

15 жовтня 2007 року.

Новомосковський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді         Гречаного В.А., 

при секретарі      Петренко О.А., 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного

суду цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,   -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про

стягнення грошових коштів,   з тих

підстав,   що позивач являється власником

майстерні „Шиномонтаж

і авто мийка". 09.06.2005 року відповідач за

справою,   який проходив стажування у

зазначеній майстерні за професією мийника,  

виганяючи з приміщення мийки автомобіль,   здійснив зіткнення з іншим автомобілем,   чим спричинив власнику пошкодженого

автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 3000 грн.,   яку запропонував виплатити в добровільному

порядку. Вирішивши конфлікт на місці мирним шляхом,   ОСОБА_2 звернувся до позивача з проханням

надати йому в борг грошову суму в розмірі 3000 грн.,   для погашення завданої ним матеріальної

шкоди. Таким чином,   09.06.2005 року

позивач уклав з відповідачем договір позики,  

який був оформлений розпискою. На підставі даної розписки позивач

передав відповідачу грошові кошти в розмірі 3000 грн.,   а відповідач в свою чергу зобов'язався

повернути борг 10.06.2006 року. Свої зобов'язання у зазначений строк відповідач

не виконав,   а повернув лише 950 грн..

На вимоги позивача повернути борг в повному обсязі,   відповідач не реагує. В зв'язку з цим

позивач вимушений був звернутися до суду з позовом в якому просить визнати

договором позики розписку,   написану

відповідачем про одержання ним від позивача грошових коштів в сумі 3000

грн.,   а також стягнути з відповідача на

користь позивача суму позики в розмірі 2050 грн. та судові витрати по справі у

розмірі 81 грн..

В судове засідання з'явився позивач та підтримав свої

позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач,  

який з'явився в перше садове засідання,  

і розгляд справи було розпочато в його присутності,   в подальшому в судове засідання не

з'явився,   причини неявки суду не

повідомив,   хоч належним чином був

повідомлений про місце та час розгляду справи,  

що підтверджується листом в матеріалах справи (ах. 24).

В судовому засіданні позивач суду пояснив,   що він надав у борг відповідачу 3000

грн.,   які ОСОБА_2 зобов'язався

повернути до 10.06.2006 року,   про що

власноруч написав розписку. Але до теперішнього часу відповідач повернув лише

950 грн.,   а отже ще повинен повернути

2050 грн.. Позивач неодноразово звертався до відповідача з прохання повернути

борг. Але ОСОБА_2 лише обіцяв,   а потім

зовсім став ухилятися від зустрічей з позивачем.  В зв'язку з цим позивач просить визнати

розписку,   написану відповідачем про

отримання грошових коштів в сумі 3000 грн. договором позики,   а також стягнути з відповідача на його

користь суму позики в розмірі 2050 грн. та судові витрати по справі у розмірі

81 грн..

Суд,   заслухавши

пояснення позивача,   дослідивши

матеріали справи,   вважає,   що позов підлягає задоволенню,   з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 

ст.  626 ЦК України,  

договором є домовленість двох сторін,  

спрямована на встановлення,  

зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у борг грошові кошти у розмірі 3000

грн.,   за умови їх повернення до

10.06.2006 року,   про що позичальником

було написано розписку (а.с.  25). Отже

між позивачем та відповідачем відбулася домовленість відповідно до якої одна

сторона надала у борг другій стороні грошові кошти,   а друга сторона прийняла на себе

зобов'язання їх повернути. Відповідно до 

ст.  1046 ЦК України,   надану

ОСОБА_2 розписку слід вважати договором позики,   оскільки даною статтею передбачено,   що договором позики являться договір за яким

одна сторона (позикодавець) передає у власність

2

другій стороні

(позичальникові) грошові кошти,   а

позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Судом також встановлено,  

що на час виконання зобов'язання вказаного у розписці,   а саме 10.06.2006 року,   відповідачем було повернуто позивачу лише

950 грн. від суми боргу,   але останні

2050 грн. ОСОБА_2 до теперішнього часу не повернув.

На підставі вищевшеладеного,   суд приходить до висновку,   що з відповідача на користь позивача

необхідно стягнути суму боргу за договором позики в розмірі 2050 грн..

Згідно  ст.  88 ЦПК України,   з відповідача на користь позивача підлягають

стягненню судові витрати,   понесені

позивачем в сумі 81 грн. (судовий збір в сумі 51 грн. - а.с 2 та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. - ас.  1).

На підставі вищевикладеного,   керуючись 

ст.   ст.  10,  

60,   88,   213,  

215 ЦПК України,    ст.   ст. 

625,  1046 ЦК України,  

суд,   -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати розписку,  

написану ОСОБА_2 про отримання грошових коштів в сумі 3000 грн.

договором позики

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у

розмірі 2050 грн.,   а також витрати

пов'язані з розглядом справи у розмірі 81 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд

Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення без

попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів

після подачі заяви про апеляційне оскарження,  

яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набрало законної чинності 30.10.2007 року.