Постанова

від 06.07.2015 по справі 910/28990/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа№ 910/28990/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Пасько С.М. - за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2015р.

по справі № 910/28990/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд"

про стягнення 5 797,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд" про стягнення 25 121,20 грн., з яких 19 324,05 грн. основного боргу, 5 797,15 шртафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про сервісно-технічне обслуговування № С000001599 від 25.03.2014 року щодо оплати за виконані позивачем роботи.

05.02.2015 року представник позивача до Господарського суду м. Києва подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача лише штраф у розмірі 5 797,15 грн., оскільки відповідач сплатив основну заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/28990/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а тому не повинен нести відповідальність за невиконання зобов'язання у вигладі штрафу.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 12934258.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСОЮЗ" (виконавець) був укладений договір про сервісно-технічне обслуговування №С000001599, за умовами якого виконавець зобов'язався виконувати комплекс робіт (далі за текстом - Роботи) по сервісно- технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, а замовник зобов'язався прийняти і своєчасно сплатити вартість Робіт на умовах, визначених у Договорі.

Згідно з п. 3.3. Договору правовим документом, що підтверджує виконання Робіт належним чином і підставою для взаєморозрахунків, є підписаний Сторонами наряд-замовлення, який має силу Акту прийому-передачі Робіт (Акт виконаних робіт).

Відповідно до п. 4.3.1. Договору Замовник сплачує 100% вартості Робіт, визначених в наряд-замовленні (Акті виконаних робіт), протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних Робіт уповноваженими представниками сторін.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були виконані роботи на суму 37 571,13 грн., що підтверджується нарядом-замовленням № 110699/121003585 від 28.08.2014 року та 104845/121001487 від 25.06.2014 року.

Проте, відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи в розмірі 18 247,08 грн., у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 19 324,05 грн.

Встановлено, що 07.10.2014 року позивачем була направлена відповідачу претензія про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 10.10.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але вимоги щодо сплати заборгованості відповідачем станом на день звернення позивача з даним позовом до суду не були виконані.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в процесі розгляду даної справи було сплачено 19 324,05 грн. основного боргу, що підтверджується платіжними дорученням № 55 від 23.01.2015 року (а.с. 64).

Однак, позивач, окрім суми основного боргу, просив суд стягнути з відповідача штраф в сумі 5 797,15 грн.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У 7.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником зобов'язань щодо оплати Робіт по Договору, він зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми вартості Робіт за кожний день такого прострочення. У разі прострочення оплати понад 30 календарних днів, Замовник додатково сплачує штраф в розмірі 30% від суми прострочення.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а тому не повинен нести відповідальність за невиконання зобов'язання у вигладі штрафу, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. п. 4.3.1. Договору відповідач мав оплатити позивачу вартість виконаних Робіт:

- за наряд-замовленням № 104845/121001487 від 25.06.2014 суму заборгованості 28 247,08 грн. - в строк до 09.07.2014 включно.

- за наряд-замовленням № 110699/121003585 від 28.08.2014 суму заборгованості 9 324,05 грн. - в строк до 11.09.2014 включно.

Отже, враховуючи те, що заборгованість по оплаті - 19 324,05 грн. основного боргу відповідач сплатив лише 23.01.2015 року, тобто понад 30 календарних днів прострочення, судова колегія приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 5 797,15 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд" на рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/28990/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/28990/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова