Постанова

від 24.06.2015 по справі 925/428/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 925/428/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Суліма В.В.

представники сторін:

Від позивача: Вороний О.Г..;

Від відповідача: Барілов С.А., Шевчук І.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Перемога- Нова" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 по справі №925/428/15 (суддя: Г.М. Скиба)

за позовом Приватного підприємства "АРД - мастер плюс"

до Дочірнього підприємства "Перемога- Нова"

про стягнення 239 414, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015, повний текст якого складено 07.05.2015 по справі № 925/428/15 позов Приватного підприємства "АРД - мастер плюс" до Дочірнього підприємства "Перемога- Нова" про стягнення 239 414,85 грн. - задоволено частково а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 183 206,00 грн. боргу, 13 803,19 грн. пені, 12 914,35 грн. інфляційних втрат, 2 208,51 грн. - 5% річних , 4 242,64 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 509 від 05.09.2014, а також настанням строку оплати поставленого товару. Також, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань з своєчасної оплати поставленого товару, судом першої інстанції було присуджено до стягнення штрафну санкцію у вигляді пені та застосовано відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 - скасувати в частині стягнення з відповідача 183 206, 00 грн. - боргу, 13 803, 19 грн. - пені, 12 914, 35 грн. - інфляційних витрат та 2 208, 51 грн. - 5% річних, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що строк оплати заборгованості за договором - не настав, оскільки всупереч п. 2.2 договору поставки № 509 від 05.09.2014 позивачем не було передано відповідачу повного пакету товаросупровідних документів на товар (зокрема сертифікати якості), у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок оплачувати отриманий від позивача товар на заявлену до стягнення суму. Крім того, апелянт вказував на те, що поставлений позивачем товар (бетон) не відповідав класу міцності зазначеному у специфікації.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Перемога- Нова" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 по справі № 925/428/15 розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 апеляційну скаргу по справі № 925/428/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., справу призначено до розгляду на 24.06.2015.

Розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 24.06.2015 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корсакової Г.В. для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/428/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 справу № 925/428/15 прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Сулім В.В. Розгляд справи № 925/428/15 вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні: 24.06.2015.

В судовому засіданні 24.06.2015 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки останнє винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні 24.06.2015 доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 в справі № 925/428/15- скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується наявними матеріалами справи, 05.09.2014 між ПП "АРД-Мастер-Плюс" (постачальник) в особі директора Чепурного О.А., та між Дочірнім підприємством "Перемога Нова" (покупець) в особі директора Міщенка С.В., було укладено договір поставки №509 (далі - договір поставки № 509 від 05.09.2014).

Предметом договору поставки № 509 від 05.09.2014 є передача за плату у власність покупцеві суміші бетону по ціні, в кількості та асортименті згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору - п. 1.1, 1.2. договору (а.с. 11).

Згідно пункту 2.2 поставки № 509 від 05.09.2014, покупець зобов'язується здійснити оплату вартості замовленої партії товару. Шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок постачальника на протязі 5 календарних днів після отримання товару в повній кількості та з повним пакетом товаросупровідних документів на товар.

У момент передачі товару постачальник зобов'язується надати покупцеві на кожний товар наступні документи: а) податкова накладна (оригінал); б) накладна (оригінал); в) рахунок-фактура (оригінал); г) сертифікат якості (копія) - п. 3.5. договору поставки № 509 від 05.09.2014.

Згідно умов специфікації №1 до договору поставки (а.с. 15) сторонами погоджено постачання товару за цінами (з ПДВ):

- бетонна суміш марки В-7,5 - 76 куб.м. - 475 грн./куб транспортом покупця, 658 грн./куб - транспортом постачальника;

- бетонна суміш марки В-15 - 303 куб.м. - 550 грн./куб транспортом покупця, 733 грн./куб - транспортом постачальника;

- бетонна суміш марки В-25 - 2704 куб.м. - 630 грн./куб транспортом покупця, 813 грн./куб - транспортом постачальника.

Поставка позивачем відповідачу товару за договором № 509 від 05.09.2014 підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна №ТО-АМ19349 від 24.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 6615 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19350 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19352 від 24.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 8085 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19353 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 4590 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19354 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 4590 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19358 від 24.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 6615 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19359 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19360 від 24.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 8085 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19361 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 4590 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19362 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 4590 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана.

- видаткова накладна №ТО-АМ19366 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19367 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19368 від 24.11.2014р. - 8 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 7344 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19371 від 24.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 4410 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19384 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19386 від 24.11.2014р. - 8 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 7344 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19387 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19388 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 4590 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19390 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19391 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19392 від 25.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 6615 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19393 від 25.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 8085 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19394 від 25.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 8085 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19395 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19396 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19397 від 25.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 5508 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19398 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19401 від 25.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 5508 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19402 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19403 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 7350 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19404 від 25.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 612,50 грн. без ПДВ, на суму 6615 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

- видаткова накладна №ТО-АМ19426 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 765 грн. без ПДВ, на суму 6426 грн. з ПДВ. Підстава відвантаження не вказана;

Вся продукція отримана відповідачем на підставі довіреності відповідача №ПН-00010943 від 17.11.2014р. на імя Борисенко С.В. Довіреність видана на отримання майна від ПП «Ард-мастер Плюс» за договором №509 від 05.09.2014, що сторонами по справі не заперечувалось.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою договір постачання товару (бетонних сумішей) №509 від 05.09.2014 є договором постачання, та відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона (постачальник) зобов'язується передати другій стороні у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором або законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Ціна бетонних сумішей узгоджена сторонами в специфікації і сторонами не подано належних та допустимих доказів зміни в установленому порядку ціни як істотної умови договору.

З огляду на наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість поставленого позивачем відповідачу бетону за видатковими накладними за цінами (з ПДВ), узгодженими сторонами двосторонньо у відповідній специфікації до договору № 509 від 05.09.2014, оскільки ціна - є суттєвою у мовою договору і підлягає застосуванню саме в розмірі, узгодженому сторонами у договорі, а саме: бетонна суміш марки В-25 - 630 грн./куб при доставці транспортом покупця, 813 грн./куб - при доставці транспортом постачальника.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те що позивачем в односторонньому порядку, без узгодження з відповідачем було завищено ціну товару, поставленого за видатковими накладними, а саме:

918 грн./куб (з ПДВ) проти 813 грн./куб (з ПДВ) - за договором - при доставці транспортом постачальника;

735 грн./куб (з ПДВ) проти 630 грн./куб (з ПДВ) - за договором - при самовивозі транспортом покупця.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було поставлено відповідачу товар загалом на суму 183 206,00 грн. за цінами:

- за видатковою накладною №ТО-АМ19349 від 24.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 5670 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19350 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19352 від 24.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6930 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19353 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4065 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19354 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4065 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19358 від 24.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 5670 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19359 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19360 від 24.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6930 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19361 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4065 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19362 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4065 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19366 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19367 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19368 від 24.11.2014р. - 8 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 8504 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19371 від 24.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 3780 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19384 від 24.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19386 від 24.11.2014р. - 8 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 6504 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19387 від 24.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19388 від 24.11.2014р. - 5 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4065 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19390 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19391 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19392 від 25.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 5670 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19393 від 25.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6930 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19394 від 25.11.2014р. - 11 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6930 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19395 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19396 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19397 від 25.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4878 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19398 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19401 від 25.11.2014р. - 6 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 4878 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19402 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19403 від 25.11.2014р. - 10 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 6300 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19404 від 25.11.2014р. - 9 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 630 грн. з ПДВ, на суму 5670 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №ТО-АМ19426 від 25.11.2014р. - 7 куб.м. бетону марки МФ п-4 В25 мрз-10 по ціні 813 грн. з ПДВ, на суму 5691 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставки № 509 від 05.09.2014 було поставлено, а відповідачем прийнято товар загалом на суму 183 206,00 грн. (що складає ціну товару згідно узгодженої сторонами специфікації до договору), у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплати отриманого товару, який ним не було виконано.

Довод відповідача (апелянта) про те, що строк оплати заборгованості за договором - не настав, оскільки всупереч п. 2.2 договору поставки № 509 від 05.09.2014 позивачем не було передано відповідачу повного пакету товаросупровідних документів на товар (зокрема сертифікати якості), у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок оплачувати отриманий від позивача товар на суму 183 206,00 грн. - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне та необґрунтоване з огляду на те, що ненадання сертифікатів якості та податкових накладних на поставлені відповідачу бетонні суміші не можуть бути підставою ухилення відповідача від оплати отриманого товару за узгодженими сторонами цінами, оскільки наведені обставини не спростовують обов'язок відповідача оплатити отриманий товар.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає і про те, що відповідач не позбавлений права у встановленому законом порядку заявити позивачу вимогу про надання відповідних документів.

Крім того, судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтоваін і доводи апелянта про те, що поставлений позивачем товар (бетон) не відповідав класу міцності зазначеному у специфікації, оскільки, по-перше, товар було прийнято представником відповідача за довіреністю без будь-яких зауважень та заперечень, а по-друге, в узгодженій сторонами специфікації не було передбачено такої характеристики бетону, як міцність, адже специфікацією сторонами було узгоджено марку, одиницю виміру, кількість, спосіб доставки та ціну.

В свою чергу, подані відповідачем докази в обґрунтування доводу про те, що позивачем поставлено товар - бетон, який не відповідав певному класу міцності (лист від 01.12.2014 № 919, акт відбору зразків № 25, виписка із журналу визначення міцності бетону за контрольними зразками), - не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження наведеної обставини, оскільки виходячи з представлених документів, міцність поставленого бетону не відповідає нормам по набору міцності та не відповідає проекту, який в свою чергу, узгоджений відповідачем з підрядником будівництва. Отже, міцність бетону, який вимагає підрядник будівництва від відповідача, як замовника певного будівництва, жодним чином не встановлює обов'язку позивача поставити бетон за характеристиками, які між позивачем та відповідачем не узгоджувались двосторонньо в укладеному договорі і специфікації.

Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем в порушення умов договору поставки № 509 від 05.09.2014 не було оплачено у повному обсязі поставлений товар на суму 183 206,00 грн., у звґязку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 183 206,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 509 від 05.09.2014 щодо виконання зобовґязання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 183 206,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 183 206,00 грн. за поставлений, але не оплачений товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 183 206,00 грн. основного боргу та часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Крім того, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 2 510,97 грн. 5% річних (розмір річних узгоджено в п. 6.3) та 12 914,35 грн. інфляційних втрат, а з посиланням на п. 6.3 договору - 15693,53 грн. пені.

Згідно з п. 6.3 договору поставки № 509 від 05.09.2014, у разі порушення строку оплати, передбаченого п. 2.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,3% від загальної суми заборгованості за кожен банківський день прострочення. В разі, якщо строк прострочки виконання умов договору (оплати) буде складати більше 10 календарних днів, постачальник має право вимагати від покупця сплати нарахованих процентів в розмірі 3% річних від суми простроченої оплати від дня настання обов'язку покупця здійснення оплати до дати фактичного здійснення ним оплати за цим договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 183 206,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 6.3 договору поставки № 509 - є підставами для стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, а також та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення 5% річних оскільки прострочення оплати відбувалось більше 10 днів) та інфляційних втрат від простроченої суми.

Період прострочення визначений позивачем з 06.12.2014 по 03.03.2015, з яким суд апеляційної інстанції погоджується.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок пені, 5% річних та інфляційних втрат, погоджується з наведеним розрахунком щодо сум, строків та ставок нарахувань, здійсненого судом першої інстанції при розрахунку наведених показників, у зв'язку з чим приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 13 803,19 грн. пені, 12 914,35 грн. інфляційних втрат та 2 208,51 грн. - 5% річних за вищенаведений період прострочення.

Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Перемога- Нова" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 по справі №925/428/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 по справі №925/428/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/428/15 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Сулім