Постанова

від 06.07.2015 по справі 910/3175/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа№ 910/3175/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Юр М.А. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Богун С.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Обеременка Романа Анатолійовича

на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015 року

у справі №910/3175/15-г (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий

банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію Обеременка Романа Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБО»

про стягнення 163 619,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Обеременка Романа Анатолійовича звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБО» про стягнення 163 619,64 грн., з яких 120 000,00 грн. - непогашена заборгованість по основній сумі кредиту, 15 687,59 грн. - неустойки, 27 932,05 грн. - простроченої заборгованості по процентах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повноти та своєчасності погашення кредиту у розмірах і строки, передбачені умовами Кредитного Договору №9 від 17.08.2010 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.03.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у позовній заяві посилається на те, що з моменту запровадження тимчасової адміністрації Банку спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, оскільки визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до ч. 5 ст. 36 якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом та вірно вказали про неможливість зарахування однорідних зустрічних вимог з банком, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2010 pоку між Публічним акціонерним «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДБО» (позичальник) укладено Кредитний договір №9, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 120 000,00 грн. на строк з 17.08.2014 року по 10.08.2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом - 24% річних.

Встановлено, що протягом дії Договору №9 до нього вносилися зміни, які були оформлені Договорами про внесення змін (зміни стосувалися п. 1.3. Договору №9), а саме:

- 10.08.2012 року банком продовжено термін повернення кредиту до 12.08.2013 року;

- 12.08.2013 року банком продовжено термін повернення кредиту до 13.08.2014 року.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім цього, 17.08.2010 року для забезпечення виконання зобов'язання за Договором №9 між сторонами укладені наступні договори, а саме:

- Договір застави майнових прав №9 (далі по тексту - Договір застави майнових прав);

- Договір №084140 банківського вкладу з фізичною особою (далі по тексту - Договір №084140 банківського вкладу);

- Договір банківського рахунку №084140/2620 (далі по тексту - Договір банківського рахунку №084140/2620);

Також, 09.02.2015 року між Богун В.С. (як первісним кредитором) та ТОВ «БУДБО» (як новим кредитором) укладено Договір відступлення права вимоги №23 (далі по тексту - Договір відступлення права вимоги №23), за умовами якого відповідач стає кредитором ПАТ «Європейський газовий банк» (далі - боржник) за договором банківського вкладу №084140 від 17.08.2010 року (далі - угода) між первісним кредитором та ПАТ «Європейський газовий банк».

Відповідно до п. 2. Договору відступлення права вимоги №23 до нового кредитора (відповідач) переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в угоді, а боржник зобов'язується перед новим кредитором належного виконати зобов'язання боржника, що викладені в Угоді.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту щодо оплати кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, неустойки за кредитом та простроченою заборгованістю по процентах, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 163 619,64 грн., з яких: 120 000,00 грн. - непогашена заборгованість по основній сумі кредиту, 15 687,59 грн. - неустойки, 27 932,05 грн. - простроченої заборгованості по процентах.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач листом від 26.08.2014 року №2542-61-20 звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним Договором №9.

Проте, доказів реагування відповідачем на зазначений лист в матеріалах справи не міститься.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідачем не оспорюється факт порушення ним зобов'язань за договором №9 в частині сплати процентів за кредитним договором, а також тіла кредиту, проте останній вважає, що у п.п. 3.2, 3.2.6 кредитного договору № 9 сторони домовились, що з метою погашення вимог кредитора за цим договором є обов'язок кредитора здійснити договірне списання коштів з конкретного рахунку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач листами №02/07-1 від 02.07.2014 року та №02/09-1 від 02.09.2014 року звертався до позивача з пропозицією про погашення заборгованості за кредитним договором №9 від 17.08.2010 року за рахунок коштів, що знаходились на депозитному рахунку, право вимоги за яким перебувало в заставі у відповідача.

Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №57 від 16.07.2014 року Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" з 17.07.2014 року по 17.10.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №111 від 13.10.2014 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації на один місяць до 17.11.2014 року включно.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №725 від 17.11.2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №121 від 18.11.2014 "Про початок ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію".

Спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими законодавчими актами під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452 від 23.02.2012.

Відповідно до з ч. 3 ст. 1 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За приписами ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється. зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів. встановленого цим Законом.

Враховуючи викладені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові з підстав того, що оскільки відповідач є стосовно позивача як боржником (за кредитним договором №9 від 17.08.2010 року) так і кредитором (за договором банківського вкладу №084140 від 17.08.2010 року), то, відповідно до ст. 606 ЦК України зобов'язання відповідача щодо сплати кредиту та процентів за ним є припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015 року у даній справі - скасуванню.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Обеременка Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 31.03.2015 року у справі № 910/3175/15-г скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБО" (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 77/1, кв. 28, код ЄДРПОУ 36477206) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр.-т Московський, 16, код ЄДРПОУ 34693790) 120 000,00 грн. - заборгованості по основній сумі кредиту, 15 687,59 грн. - неустойки, 27 932,05 грн. - простроченої заборгованості по процентах,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБО" (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 77/1, кв. 28, код ЄДРПОУ 36477206) в дохід Державного бюджету 3 272,39 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1 636,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/3175/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська