Постанова

від 15.02.2007 по справі 11/60а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "15" лютого 2007 р.                                                 

Справа № 11/60а

10 год. 50 хвил.

За позовом: Державної

податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса,

28

До: Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення 14710,50 грн. за

рахунок активів    

Суддя Ю.М. Бобров

Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРІН :

Від Позивача: Пількевич О.В.  -держподатінспектор, дов. від 28.12.06 р №

30818/10/10-010.

Від Відповідача: ОСОБА_1 -особисто,

паспорт НОМЕР_1 Деснянським РВ УМВС 31.07.96 р.

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові подано позов до Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Чернігів про стягнення

14710,50 грн. податкового боргу за рахунок активів боржника.

       В судовому засіданні представник

позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечує, посилаючись,

зокрема, на безпідставність визначення йому податкового зобов'язання в

податковому повідомленні - рішенні від 11.10.06 р. № НОМЕР_2. Письмових

заперечень відповідачем суду не надано.  

          Дослідивши матеріали справи та надані

докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

встановив наступне. 

          ОСОБА_112.05.05 р. зареєстровано

Виконкомом Чернігівської міської ради як суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичну особу за адресою: АДРЕСА_1 Відповідача взято на облік в ДПІ у м.

Чернігові як платника податків з 14.05.05 р.

         Відповідно до ст. 9, ст. 11 Закону

України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ (із змінами і

доповненнями) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і

зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, а також

несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків

та дотримання вимог податкового законодавства.

         Всупереч вимогам чинного

законодавства, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує до

бюджетів належні суми податків та зборів.

Станом на 11.01.07 р. загальний податковий борг (узгоджене податкове

зобов'язання) відповідача перед бюджетом становить 14710,50 грн., в т.ч. , а

саме:

-          по податку на додану вартість -  14710,50 грн. боргу.

        Вказана сума боргу є узгодженою та

виникла на підставі самостійно визначеної та поданої відповідачем до

податкового органу податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 р., та

податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові від 11.10.06 р. №

НОМЕР_2, прийнятого за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача

(рішення від 18.08.06 р. № 16402/С/25-008), відповідно до п.п. ”б”. п.п.4.2.2

п.4.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

від 21.12.00 р. № 2181 -ІІІ (далі -Закон № 2181) за порушення п.п.6.2.4 п.6.2

ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97

-ВР, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 9807,00

грн. основного боргу та 4903,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій

        Вказане повідомлення -рішення, яке було

отримане чоловіком відповідача 13.10.06 р., ОСОБА_1, не скасоване та недійсним

в судовому порядку не визнавалось.

         Сума податкового боргу підтверджується

також довідкою ДПІ у м. Чернігові, яка додана до позовної заяви.

Згідно п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно

обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно п.п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно

визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з

дня подання такої податкової декларації.

       Платник податків зобов'язаний самостійно

сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації (п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181).

       Згідно п.п. ”б” п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4

Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний 

самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у

разі якщо дані  документальних перевірок

результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення

суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

         У разі коли контролюючий орган

самостійно донараховує суму податкового 

зобов'язання  платника податків за

підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті  4 цього Закону, такий платник податків

зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти 

відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання)

за кожний з  податкових періодів,

установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з

податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим  періодом, 

на  який припадає отримання таким

платником  податків податкового

повідомлення   від контролюючого органу,

але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів,

що минули. (п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181).

           Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5

Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим

органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону № 2181, вважається

узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за

винятком  випадків, визначених підпунктом

5.2.2 цього пункту.

         Відповідач у визначений законодавством

термін податкове зобов'язання не оскаржив, тому у відповідності з п.п. 5.2.2.

п.5.2 ст. 5 Закону воно вважається узгодженим з першого дня, наступного після

закінчення терміну, наданого Законом для оскарження.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків

у строки, встановлені ст. 5 Закону № 2181, визнається сумою податкового боргу

платника податків у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону.

         Вжиті позивачем, передбачені Законом

2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату.

Направлені позивачем відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону на адресу

відповідача перша податкова вимога № НОМЕР_3 від 26.10.06 р. та друга податкова

вимога № НОМЕР_4 від 19.12.06 р., які отримані відповідачем 14.11.06 р. та

23.12.06 р. відповідно, залишені ним без задоволення.

         На день розгляду справи податковий

борг в сумі 14710,50 грн. відповідачем не сплачений.

Примусове стягнення податкової заборгованості -передбачена

законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника

податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного  платника податків.

      Активами платника податків згідно з п.1.7

ст. 1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать

юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

         Зважаючи на те, що вищенаведений

податковий борг підтверджується матеріалами справи, відповідно до п. п. 3.1.1.

п.3.1. ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням

суду. 

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги

обґрунтовані і  підлягають задоволенню.

         Щодо заперечень відповідача, то суд

звертає увагу на наступне.

         Позов -це вимога позивача до

відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного

суб'єктивного права та охоронюваного суб'єктивного інтересу, яке здійснюється у

визначеній законом процесуальній формі. Позов складається з трьох елементів:

предмет, підстава та зміст. Зокрема, предмет позову -це матеріально -правова

вимога до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. У даному

випадку матеріально -правова вимога позову стосується стягнення за рахунок

активів 14710,50 грн. податкового боргу з ПДВ, визначеного податковим

повідомленням -рішенням від 11.10.06 р. № НОМЕР_2 та декларацією за вересень

2006 р.

         Як передбачено п. 7 ст. 11 Закону

України „Про державну податкову службу в Україні”  від 14.12.90 р. № 509-ХІІ застосовувати до

платників податків фінансові (штрафні) санкції, 

стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та

розмірах, встановлених законами України.

        Згідно п.17.1 ст. 17 Закону № 2181

штрафні санкції за порушення податкового 

законодавства накладаються контролюючими органами на платника податків у

розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного

законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

       В свою чергу п. 3 ст. 10 Закону України

„Про систему оподаткування” передбачає право платників податків на оскарження у

встановленому порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових

осіб.

         В матеріалах справи ніяких дій

Відповідача стосовно оскарження податкового повідомлення -рішення від 11.10.06

р. № НОМЕР_2 немає, з чого випливає, що відповідач не скористався наданим йому

правом щодо оскарження даного повідомлення -рішення, що є підставою задоволення

вимог позивача.     

         Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати,

здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.

           Керуючись Законом України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”, ст.ст. 49, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

       2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок

активів    14710,50 грн. податкового

боргу з податку на додану вартість на р/р 31113029600002, код 14010100, одержувач:

Державний бюджет, код 22825965, банк: УДК у Чернігівській області, МФО 853592.

        Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була 

подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

         У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, 

набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду

справи.

         Про апеляційне оскарження постанови

спочатку подається заява.    

         Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в 

апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через

господарський суд Чернігівської області.

         Копія апеляційної скарги

одночасно  надсилається  особою, 

яка  її подає, до Київського

апеляційного господарського суду.

     Заява про апеляційне

оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в

повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства

України.

         Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України,

в судовому засіданні 15.02.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну

частини постанови.

          Постанова суду в повному обсязі

виготовлена 20.02.07 р.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі,

подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

        Суддя                                                                                     

Ю.М.Бобров