Постанова

від 08.07.2015 по справі 924/1749/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 924/1749/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі господарського суду№924/1749/14 Хмельницької області за позовомТОВ ім. Богдана Хмельницького доГоловного управління Держземагенства у Хмельницькій області третя особаШинкар Володимир Васильович про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -визнання недійсними наказів Прокоп'єв І.К. дов. б/н від 26.05.2015 не з'явився Шинкар В.В., паспорт

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ТОВ ім. Богдана Хмельницького звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області та Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-1442/14-14-СГ, №22-1443/14-14-СГ, №22-1444/14-14-СГ, №22/1445-14-14-СГ від 20.06.2014 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства гр. Шинкару В.В.

Позовні вимоги були вмотивовані наданням згоди на передачу земельних ділянок, якими користується позивач з 2007 року на умовах оренди, іншій особі, оскільки позивач вважав, що договори оренди спірних земельних ділянок із ТОВ ім. Б.Хмельницького є продовженими.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.12.2014 за клопотанням залучено до участі у справі гр. Шинкара В.В. у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.01.2015 на підставі заяви ТОВ ім. Б.Хмельницького про уточнення позовних вимог прийнято відмову від позовних вимог до Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, та провадження в цій частині припинено.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.01.2015 (суддя Гладюк Ю.В.) задоволено позов ТОВ ім. Богдана Хмельницького до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. Шинкаря В. В., визнано недійсними накази №22-1442/14-14-СГ, №22-1443/14-14-СГ, №22-1444/14-14-СГ, №22-1445/14-14-СГ, видані 20.06.2014 Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області, якими громадянину Шинкарю В.В. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та визнано недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4325/14-14-СГ від 25.09.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок".

Судове рішення вмотивоване тим, що договори оренди із ТОВ ім. Богдана Хмельницького від 16.05.2007 є поновленими на 5 років, а спірні накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області спрямовані на передачу в оренду іншій особі - гр. Шинкару В.В. земельних ділянок, які знаходяться в межах земельних ділянок, що перебувають в оренді у позивача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (головуючого судді Гулова А.Г., суддів Мельник О.В., Розізнаної І.В.) за апеляційною скаргою третьої особи Шинкаря В.В. рішення господарського суду Хмельницької області від 27.01.2015 скасоване та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду вмотивована порушенням ТОВ ім. Богдана Хмельницького порядку поновлення/продовження договорів оренди земельних ділянок, встановленого ст.33 Закону України, відтак, визнано право Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області прийняти спірні накази про виділення земельних ділянок іншій особі.

Не погоджуючись із Постановою Рівненського апеляційного господарського суду, ТОВ ім. Богдана Хмельницького звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 скасувати, а Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.01.2015 залишити в силі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що ТОВ ім. Богдана Хмельницького вважає договори 2007 року оренди земельних ділянок продовженими на наступні 5 років, оскільки товариство продовжувало користуватись земельними ділянками, а орендодавець Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області протягом місяця після закінчення строків дії договорів не висловила заперечень щодо їх продовження, а натомість Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області у 2014 році надало право користування земельними ділянками іншій особі.

Заслухавши присутніх представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.05.2007р. ТОВ ім. Богдана Хмельницького та Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області укладено чотири договори оренди землі (далі - Договори), згідно яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки із земель державного резервного фонду, які знаходяться за межами населеного пункту на території Залісцівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Договори укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договори оренди землі набирають чинності після підписання їх сторонами та проходження ними державної реєстрації. Договори підписані та скріплені печатками сторін та зареєстровані у Дунаєвецькому районному відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи.

Додатковими угодами сторони вносили зміни до вказаних договорів, які стосувались зміни розміру орендної плати.

Розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №277/2012-р від 15.05.2012 на підставі статей 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 93, 125, 126, 134 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та заяви ТОВ ім. Богдана Хмельницького прийнято рішення: поновити договори оренди земельних ділянок від 16.05.2007, укладених Дунаєвецькою райдержадміністрацією та ТОВ ім. Богдана Хмельницького, які зареєстровані у Дунаєвецькому відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"; пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано ТОВ ім. Богдана Хмельницького у місячний термін з дня прийняття розпорядження укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки та технічної документації про нормативну грошову оцінку, право підпису додаткових угод про поновлення договорів оренди голова адміністрації залишив за собою.

Додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок ані в місячний термін, ані взагалі укладені не були.

24.12.2012 розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації №8712012-р "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки при поділі земельних ділянок ТОВ ім. Б.Хмельницького та внесення змін в п.1 розпорядження голови райдержадміністрації від 15.05.2012р. №277/2012-р", зокрема, затверджено:

Десять Технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою при поділі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за адресою: Залісцівська сільська рада (за межами населеного пункту).

Пунктом другим вказаного розпорядження внесено зміни в п.1 розпорядження голови райдержадміністрації від 15.05.2012 №277/2012-р "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 16.05.2007 на території Залісцівської сільської ради".

Пунктом третім розпорядження від 24.12.2012р. №8712012-р зобов'язано Управління Держкомзему у Дунаєвецькому районі Хмельницької області внести зміни в земельно-облікові документи.

Таким чином, внаслідок поділу утворилися наступні земельні ділянки, щодо яких розпорядженням прийнято рішення про поновлення договорів: земельна ділянка площею 44,8845га кадастровий №6821882700:04:004:00 (площа до поділу 64,56га); земельна ділянка площею 11,1213 га кадастровий №6821882700:04:004:00 (площа до поділу 30,50га); земельна ділянка площею 60га кадастровий №6821882700:03:002:00 (площа до поділу 65,02 га). Щодо земельної ділянки площею 61,84 га поділ не здійснювався.

З 01.01.2013 Законом України від 06.09.2012 №5245-VI внесено зміни та доповнення до ст.122 Земельного кодексу України, відповідно до яких правом передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті.

Наказами Головного управління Дежрземагенства у Хмельницькій області від 20.06.2014 №22-1442/14-14-СГ, №22-1443/14-14-СГ, №22-1444/14-14-СГ, №22-1445/14-14-СГ Шинкарю В.В. надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів Залісцівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Листами №27-22-05-9983/2-14 від 22.09.2014 та №27-22-0.5-9981/2-14 від 22.09.2014 Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького про те, що ГУ Держземагенства у Хмельницькій області 20.06.2014 видано громадянину Шинкарю В.В. накази на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства.

Наказом №22-4325/14-14-СГ від 25.09.2014 ГУ Дежрземагенства у Хмельницькій області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду гр. Шинкарю В.В. для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Залісцівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області; надано в оренду гр. Шинкарю В.В. земельні ділянки для ведення фермерського господарства строком на 20 років.

22.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. Шинкарем В.В. (орендар) укладено договори оренди землі.

ТОВ ім. Богдана Хмельницького, посилаючись на фактичне використання спірних земельних ділянок, сплату орендної плати за землю за 2012-2014 роки, ст.ст.14, 16, 27, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.207, 624, 638, 640, 641 ЦК України, ст.ст.16, 27, 93, 122, 152 ЗК України, звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області та Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсними наказів №22-1442/14-14-СГ, №22-1443/14-14-СГ, №22-1444/14-14-СГ, №22-1445/14-14-СГ, виданих Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області, якими громадянину Шинкарю В.В. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання недійсним наказу ГУ Держземагенства у Хмельницькій області №22-4325/14-14-СГ від 25.09.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.01.2015 задоволено позовні вимоги, визнано недійсними накази №22-1442/14-14-СГ, №22-1443/14-14-СГ, №22-1444/14-14-СГ, №22-1445/14-14-СГ, видані 20.06.2014 Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області, якими громадянину Шинкарю В.В. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та визнано недійсним наказ ГУ Держземагенства у Хмельницькій області №22-4325/14-14-СГ від 25.09.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок". Судове рішення вмотивоване тим, що договори оренди із ТОВ ім. Богдана Хмельницького від 16.05.2007 є поновленими на 5 років, а спірні накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області спрямовані на передачу в оренду іншій особі гр. Шинкару В.В. земельних ділянок, які знаходяться в межах земельних ділянок, що перебувають в оренді у позивача.

З таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який виходив з того, що Законом України від 06.09.2012 внесено зміни та доповнення до ст.122 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України (в редакції, чинній з 01.01.2013р.) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивач, звертаючись з позовом, з чим погодився суд першої інстанції, наполягав, що договори оренди земельних ділянок від 16.05.2007р., укладених на 5 років, поновлено ще на 5 років.

Проте, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено умови поновлення договору оренди землі, якою передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для застосування частини 1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти, а саме: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Однак, частинами 8, 9 ст.33 Закону передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

Крім того, частина 10 вказаної статті визначає, у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Апеляційним судом встановлено, що у п.1 розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 15.05.2012р. №277/2012-р орендодавець погодився поновити вказані вище договори оренди земельних ділянок при певній умові, а саме зобов`язано товариство у місячний термін з дня прийняття розпорядження укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки та технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Таким чином, орендодавець не заперечував щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок, однак за умови розроблення технічної документації із землеустрою та технічної документації про нормативно-грошову оцінку, тобто з дотриманням ч.10 ст.33 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про необхідність узгодження орендодавцем та орендарем істотних умов договорів оренди землі та укладення додаткових угод.

Проте, як встановлено судами з розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації №8712012р. від 24.12.2012 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки" при поділі земельних ділянок ТОВ ім. Б.Хмельницького, технічна документація затверджена лише у грудні 2012 року, крім того, змінено межі земельних ділянок, у результаті поділу яких утворилися наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 44,8845га кадастровий №6821882700:04:004:00 (площа до поділу 64.56га); земельна ділянка площею 11,1213га кадастровий №6821882700:04:004:00 (площа до поділу 30,50га); земельна ділянка площею 60,00га кадастровий №6821882700:03:002:00 (площа до поділу 65,02га).

Позивач посилався на те, що на неодноразові звернення до Дунаєвецької районної державної адміністрації з пропозицією укласти додаткові угоди отримав відмову, проте, позивач наданим ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" правом оскарження в суді такої відмови не скористався.

ТОВ ім. Б.Хмельницького звернулося до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області лише 15.04.2014р. з листом №86 про поновлення договорів оренди земельної ділянки, у задоволенні якого йому було відмовлено з посиланням на ст.33 ЗУ "Про оренду землі", у зв`язку з неукладенням у визначений розпорядженням термін додаткових угод про поновлення договорів оренди земельної ділянки, що підтверджується листом за підписом першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 03.06.2014р. №19-22-0.51-3214/2-14.

Суд апеляційної інстанції визнав помилковими доводи позивача про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 16.05.2007р. (зареєстрованих 22.05.2007р.) на той же строк, на який вони були укладені - на 5 років, оскільки із матеріалів справи вбачається, що поновлення договорів передбачалось за умови дотримання ч.10 ст.33 Закону України "Про оренду землі" - виготовлення технічної документації із землеустрою на змінені розміри земельних ділянок та документації про нормативну грошову оцінку, відповідно узгодження нових істотних умов договорів оренди землі, а тому договори оренди від 16.05.2007 апеляційний суд не визнав поновленими на новий строк на тих самих умовах.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі", ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб підлягає обов`язковій державній реєстрації, проте, позивачем не надано доказів на підтвердження факту реєстрації продовження права оренди земельних ділянок після закінчення 23.05.2012р. строків дії договорів оренди від 16.05.2007р.

Згідно частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. У грудні 2012 року відбулися зміни фактичних площ та меж земельних ділянок, а тому в силу вказаної норми пролонгація договорів оренди між позивачем та уповноваженим органом мала відбутись не у формі додаткових угод до договорів оренди, а в формі укладання договорів оренди земельних ділянок з дотриманням вимог, встановлених даним Законом.

Відтак, місцевим господарським судом не враховано зазначені вище обставини та норми чинного законодавства, а тому апеляційний суд скасував рішення господарського суду Хмельницької області від 27.01.2015 та прийняв нове рішення, яким відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького у задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що постановою від 11.11.2014 у справі № 21-405а14 Верховний суд України визнав, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договорів оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

А згідно статті 111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі №924/1749/14 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова