cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.07.15 Справа № 904/4484/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОНАНС ГРУП", м. Дніпропетровськ
до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
про стягнення 59 042,28 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: Непорада А.Г., довіреність №1 від 21.05.2015
від відповідача: Іщенко Ю.С., довіреність № 2007 від 04.11.2014
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЗОНАНС ГРУП" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-Відповідач) про стягнення неустойки в сумі 59 042,28 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після припинення дії Договору №2-43 суборенди нежитлового приміщення від 06.12.2012, Відповідачем не повернуто за актом приймання-передачі орендоване приміщення, що згідно статті 785 Цивільного кодексу України тягне за собою нарахування та стягнення з останнього неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
В судовому засіданні 16.06.2015 судом оголошувалась перерва до 07.07.2015.
16.06.2015 Відповідач подав до господарського суду відзив №б/н від 16.06.2015 на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що він фактично звільнив орендоване приміщення, також звільнено від обладнання Відповідача, яке знаходилось в приміщенні під час дії Договору; крім того, Відповідач вказує на те, що Позивачем не направлявся на його адресу для підписання відповідний акт приймання-передачі приміщення. Судом відзив Відповідача долучено до матеріалів справи.
17.06.2015 Позивач подав до господарського суду пояснення №75/1-ор від 17.06.2015, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Суд долучив пояснення Позивача до матеріалів справи.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, 07.07.2015 подав до господарського суду клопотання в якому просив суд зобов'язати сторін провести спільне обстеження приміщення, яке було предметом Договору, для з'ясування питання, чи звільнені зазначені приміщення від котельного обладнання Відповідача. Клопотання Відповідача прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні 07.07.2015 прийняті вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
06.12.2012 між товариством обмеженою відповідальністю "РЕЗОНАНС ГРУП" (далі-Орендодавець) та міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-Суборендар) був підписаний Договір №2-43 суборенди нежитлового приміщення (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (кімнати) №20, площею 109,7 кв.м., №22, площею 1,6 кв.м., №23, площею 2,0 кв.м., №24, площею 4,1 кв.м., загальною площею 117,4 кв.м., які розташовані не 1-му поверсі, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 55, плату за користування яким Суборендар здійснює у строки та в порядку, що передбачені Договором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, орендодавець зобов'язаний, зокрема, надати у користування об'єкт оренди (приміщення) у стані, придатному для використання за цільовим призначенням та за Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною Договору та здійснити передачу об'єкту оренди (приміщень) Орендарю не пізніше 06.12.2012.
Згідно з пунктом 3.2 Договору, розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням об'єкта суборенди, загальною площею 117,4 кв.м., яку Суборендар сплачує Орендодавцю, становить 1 341,87 грн.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію 31.12.2013. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин, що виникли між ними до укладення Договору, а саме з 06.12.2012.
Кожна із сторін Договору може відмовитися від нього в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 30 календарних днів. У цьому разі Договір припиняється зі спливом вказаного строку (п. 10.2 Договору).
Відповідно до пункту 2.4 Договору, суборендар зобов'язаний, зокрема, у триденний строк з дня закінчення строку суборенди чи припинення Договору повернути Орендодавцю об'єкт оренди у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу.
Після закінчення строку суборенди чи припинення Договору об'єкт суборенди повертається Орендодавцю у триденний строк за Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною Договору. З моменту повернення Суборендарем Орендодавцю об'єкту суборенди, Договір припиняється (п. 4.3 Договору).
За Актом №1 прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду від 06.12.2012, Орендодавець передав, а Суборендар прийняв зазначені в пункту 1.1 Договору нежитлові приміщення (а.с. 13).
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В подальшому, 02.07.2013 Позивач звернувся до Відповідача з листом №53 від 27.06.2013 в якому повідомив останнього про розірвання Договору та просив Відповідача звільнити орендовані приміщення від обладнання останнього (а.с. 14).
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
Відповідач вимоги Договору в частині повернення орендованого майна за Актом прийому-передачі не виконав, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з відповідним позовом про стягнення неустойки в сумі 59 042,28 грн. за час прострочення повернення об'єкту оренди.
Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У зв'язку з отриманням Відповідачем листа №53 від 27.06.2013 та у зв'язку з неповерненням останнім об'єкту оренди за Актом прийому-передачі, то відповідно до вимог пунктів 2.4, 4.3, 10.2 Договору, початком строку, з якого має нараховуватись передбачена статтею 785 Цивільного кодексу неустойка, є 05.08.2013, а останнім днем вказаного строку є дата складення позовної заяви, а саме 25.05.2015.
Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача неустойку за 22 місяця (період з 05.08.2013 по 25.05.2015), а з урахуванням розміру щомісячної орендної плати 1 341,87 грн., заявлена сума, також враховуючи приписи ч.2 ст. 785 ЦК України, становить:
22 х 1 341,87 х 2 = 59 042,28 грн.
Станом на час розгляду судом заборгованість в сумі 59 042,28 грн. Відповідачем не сплачена.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Перевіривши вказаний розрахунок господарський суд дійшов висновку, що Позивачем він виконаний неправильно з огляду на наступне.
Позивач вказує, що період з 05.08.2013 по 25.05.2015 становить 22 місяці з чим погодитись не можна, оскільки, за вказаний період нараховується 21 місяць та 20 днів, у зв'язку з чим розрахунок необхідно здійснювати виходячи з фактичної тривалості вказаної вище.
Отже, з урахуванням встановленої суми місячної оплати, вартість яка підлягає сплаті за 1 календарний день становить 44,73 грн. (1 341,87 / 30 = 44,73) , отже за період 20 календарних днів орендна плата становить 894,58 грн. (44,73 х 20 = 894,58), а з урахуванням вимог статті 785 Цивільного кодексу України, неустойка за 20 календарних днів в розмірі подвійної орендної плати становить 1 789,16 грн. (894,58 х 2 = 1 789,16) .
Таким чином, загальний розмір неустойки за період тривалістю 21 місяць та 20 днів становить суму в розмірі 58 147,70 грн. (21 х 1 341,87 х 2 + 1 789,16 = 58 147,70 грн.) .
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача неустойки в розмірі 58 147,70 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того необхідно зауважити, що заперечення Відповідача, викладені у його відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки умовами Договору та діючим законодавством передбачено повернення орендованого майна саме за відповідним актом приймання-передачі, доказів складення якого сторонами суду не надано. Відсутність обладнання Відповідача в орендованих в минулому приміщеннях не свідчить про належне повернення Орендарем об'єкту оренди Орендодавцю, оскільки наявність чи відсутність будь-якого обладнання Орендодавця не вказує на оформлене належним чином повернення такого об'єкту.
Стосовно заперечень позивача, які обгрунтовані тим, що Позивачем на його адресу не надсилався відповідний акт, то вони не можуть бути враховані судом, оскільки пунктом 2.4 Договору передбачено, що суборендар зобов'язаний, зокрема, у триденний строк з дня закінчення строку суборенди чи припинення Договору повернути Орендодавцю об'єкт оренди у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, отже з умов вказаного пункту можна зробити висновок, що обов'язок з повернення орендованого майна покладено згідно Договору саме на Відповідача, що свідчить про обов'язок останнього також і по складенню відповідного акту.
.Необхідно також зазначити, що в клопотанні №б/н від 07.06.2015 Відповідач просив суд зобов'язати сторін провести спільне обстеження приміщення, яке було предметом Договору, для з'ясування питання, чи звільнені зазначені приміщення від котельного обладнання Відповідача.
Враховуючи те, як вказувалось вище, що наявність чи відсутність будь-якого обладнання Відповідача в орендованих в минулому приміщеннях не свідчить про належне повернення Орендарем об'єкту оренди Орендодавцю, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, ЄДРПОУ 32082770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОНАНС ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, пл. Героїв Майдану, 1, офіс 168, ЄДРПОУ 38299558) 58 147,70 грн. - неустойки, 1 799,32 грн. - судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.07.2015.
Суддя А.Є. Соловйова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2015 |
Оприлюднено | 14.07.2015 |
Номер документу | 46406562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні