Ухвала

від 29.03.2011 по справі 62/212-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" березня 2011 р. Справа № 62/212-09

Вх. номер 8827/4-62

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

стягувача - не з"явився

боржника - не з"явився

розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області по справі за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу- агрофірми "Солоненське" с. В. Солоне

до Фермерського господарства "Валентина", с. Ізюмське

стягнення 127200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стягувач (СВК Агрофірма "Солоненське") звернувся до господарського суду із заявою (вх. №6979 від 22.03.11р.) про заміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-09, в якій просить стягнути з відповідача за первісним позовом 127200,00 грн. вартості меду, який відповідач за первісним позовом зобов"язаний передати позивачеві за первісним позовом. Вказана заява мотивована неможливістю виконання згаданого рішення, про що 23.09.10р. державним виконавцем ВДВС Борівського районного управління юстиції Харківської області був складений акт, в якому зазначено, що у відповідача за первісним позовом відсутнє майно (мед у кількості 3180 кг) визначене в наказі господарського суду Харківської області від 14.06.10р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.11р. розгляд заяви було призначено на 29.03.11р. о 11:20 год.

Представник стягувача в призначене судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду заяви, у зв"язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, проте, доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин не надав, а тому суд відмовляє в його задоволенні.

Представник боржника у призначене судове засідання не з"явився, відзиву на заяву про заміну способу виконання рішення не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про заміну способу виконання рішення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.10р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.10р., задоволено первісний позов у повному обсязі; зобов'язано фермерське господарство «Валентина» передати сільськогосподарському виробничому кооперативу-агрофірмі «Солоненське» в якості заборгованості з орендної плати 3180 кг меду; стягнуто з фермерського господарства «Валентина» (63840, Харківська обл., Борівський район, с. Ізюмське, код ЄДРПОУ 22660381) на користь

сільськогосподарського виробничого кооперативу-агрофірми «Солоненське» (63830, Харківська обл., Борівський район, с. Вище-Солоне, п/р 26004301760438 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ізюм Харківська обл. МФО 351492, код ЄДРПОУ 00708437) 1270,20 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На виконання даного рішення 14.06.10р. видано наказ про зобов'язання боржника (фермерського господарства «Валентина») передати стягувачу (сільськогосподарському виробничому кооперативу-агрофірмі «Солоненське») в якості погашення заборгованості з орендної плати 3180 кг меду.

16.06.10р. вказаний наказ було пред"явлено стягувачем до виконання до відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області.

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області 18.06.10р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №19910489 та надано боржнику строк для добровільного виконання наказу, однак, як зазначає стягувач, наказ в добровільному порядку виконано не було.

23.09.10р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області було складено акт про те, що у боржника відсутнє майно (3180 кг меду), яке згідно наказі господарського суду від 14.06.10р. по справі №62/212-09 підлягало передачі стягувачеві.

Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області від 24.09.10р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв"язку з відсутністю у боржника майна, визначеного у наказі господарського суду від 14.06.10р. по справі №62/212-09.

Посилаючись на те, що виконати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-09 у встановлений ним спосіб (зобов"язання боржника передати стягувачу в якості заборгованості з орендної плати 3180 кг меду) неможливо, а також на положення ст.121 ГПК України, стягувач просить суд змінити спосіб виконання даного рішення, а саме - стягнути з боржника на користь стягувача вартість 3180 кг меду, що становить - 127200,00 грн.

Вартість меду визначена стягувачем на підставі листа Спілки пасічників України №18/08 від 18.08.10р., згідно якого середня вартість меду складає 30-50 грн./кг.; листа Управління агропропромислового розвитку Борівської районної державної адміністрації Харківської області №76/03 від 17.02.11р., згідно якого ринкова вартість одного кілограму меду складає 40 грн.; листа Харківської товарної біржі №35 від 02.03.11р., згідно якого ринкова вартість одного кілограму меду складає 40-45 грн. Вартість меду розраховано стягувачем виходячи з середної вартості одного кілограму меду, відповідно до вказаних документів - 40грн. за 1 кг. (40 х 3180 = 127200,00 грн.).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, вимога щодо розумності строків поширюється не тільки на розгляд справи в суді, а ле й на виконання судового рішення.

Так, у справі "Будров проти Росії" Європейський суд з прав людини прямо вказує, що право на звернення до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов"язковим для виконання, залишалося би не чинним по відношенню до однієї із сторін всупереч її інтересам. Тлумачення ст.6 Конвенції у світлі принципу верховенства права вимагає більш широкого підходу, за яким формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості. Отже, не можна уявити, що ст.6 Конвенції, захищаючи право на розумний строк розгляду справи, не передбачала би захисту права на виконання судового рішення.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Конституційне положення коментована стаття розтлумачує як по суб'єктах, так і по території, на яку розповсюджується обов'язковість судових рішень.

Згідно ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду у даній справі було задоволено позовні вимоги СВК агрофірми «Солоненське» (стягувача) та зобов'язано ФГ «Валентина» передати стягувачеві в якості заборгованості з орендної плати 3180 кг меду, і таким чином захищено порушені права стягувача.

Однак, як свідчать матеріали справи, а саме акт державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області від 23.09.10р. та постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Борівського районного управління юстиції Харківської області від 24.09.10р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, рішення господарського суду по справі №62/212-09 від 08.02.10р. неможливо виконати у встановлений цим рішенням спосіб (зобов"язання боржника передати стягувачу в якості заборгованості з орендної плати 3180 кг меду), у зв"язку із відсутністю у боржника вказаного майна.

Таким чином, рішення господарського суду по справі №62/212-09 від 08.02.10р., через його фактичне не виконання, не призводить до захисту порушеного права стягувача, що суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства та не узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини щодо захисту права на виконання судового рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в разі неможливості виконання рішення у встановлений ним спосіб, воно повинно бути виконано в іншій спосіб.

Відповідно до статті 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України “Про виконавче провадження”), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. (п.4 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").

Як вже зазначалось вище, вартість меду визначена стягувачем виходячи з середної вартості одного кілограму меду, відповідно до листа Спілки пасічників України №18/08 від 18.08.10р. листа Управління агропропромислового розвитку Борівської районної державної адміністрації Харківської області №76/03 від 17.02.11р., листа Харківської товарної біржі №35 від 02.03.11р., - 40грн. за 1 кг. (40 х 3180 = 127200,00 грн.).

Відповідно до ст.ст.32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник боржника у судове засідання 29.03.11р. не з"явився, про час та місце розгляду заяви про зміну способу виконання рішення був повідомлений належним чином. Заперечень щодо зміни способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-09 не надав, як не надав і заперечень щодо розрахунку вартості меду, який підлягає передачі стягувачеві згідно вказаного рішення.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Дослідивши надані стягувачем докази, на підставі яких ним було розраховано вартість меду, у їх сукупності, та з огляду на положення згаданих вище норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість розрахунку вартості майна, що підлягає передачі стягувачеві згідно рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-09 - 3180 кг. меду.

З огляду на наведене, враховуючи неможливість виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-10 у встановлений ним спосіб, з метою захисту права стягувача на виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву СВК Агрофірми "Солоненське" про заміну способу виконання рішення.

Керуючись ст.ст.55, 124 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.16 ЦК України, п.4 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", ст.ст.121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву СВК Агрофірми "Солоненське" про заміну способу виконання рішення - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10р. по справі №62/212-10.

Стягнути з фермерського господарства «Валентина» (63840, Харківська обл., Борівський район, с. Ізюмське, код ЄДРПОУ 22660381) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу-агрофірми «Солоненське» (63830, Харківська обл., Борівський район, с. Вище-Солоне, п/р 26004301760438 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ізюм Харківська обл. МФО 351492, код ЄДРПОУ 00708437) 127200,00 грн.

Суддя Суярко Т.Д.