Ухвала

від 28.11.2012 по справі б-39/224-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" листопада 2012 р. Справа № Б-39/224-09

вх. № 8476/2-39

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились

Розглянувши справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року відкладено розгляд справи на 28 листопада 2012 року, зобов'язано ліквідатора виконати вимоги попередніх ухвал суду.

В дане засідання суду ліквідатор не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, звіт та будь-які докази виконання ліквідаційної процедури не надав.

Ретельно розглянувши всі матеріали справи, суд зазначає наступне.

Керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", м. Харків, код 34664136, в порядку ст. 7 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , посилаючись на те, що боржник не може виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, а також на те, що структура балансу підприємства є незадовільною, існують ознаки надкритичної неплатоспроможності, що свідчить про неможливість боржника задовольнити грошові вимоги його кредиторів та зобов'язує його звернутися до суду в порядку п.5 ст.7 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутомВ» .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2009 року порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1,призначено засідання суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 року боржника зобов'язано у відповідності до п.5 ст. 11 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» в десятиденний строк здійснити публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, докази надати суду; призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року по справі №Б 39/224-09 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів в кількості однієї заяви на загальну суму грошових вимог - 210000,00 грн. Адвоката ОСОБА_2; зобов'язано розпорядника майна разом з боржником відповідно до ст.16 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника або про відкриття ліквідаційної процедури, чи підписання Мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду для подальшого прийняття судом відповідного рішення. Призначено засідання суду, на якому буде винесено Ухвалу про санацію боржника чи прийнята Постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура чи затверджена мирова угода або припинено провадження по справі про банкрутство.

Постановою господарського суду Харківської області від 01 березня 2010 року боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язавши його виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року арбітражного керуючого ОСОБА_1 звільнено від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3, якого зобов'язано виконати постанову господарського суду Харківської області від 01 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2012року арбітражного керуючого ОСОБА_3 звільнено від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Сман Груп»; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4; розгляд справи відкладено на 21 лютого 2012року; зобов'язано ліквідатора ОСОБА_4 виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, докази надати суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі № 16/87/09-21/134/09 викладена відповідна правова позиція, яка не передбачає можливості порушення справи про банкрутство за відсутності доказів безспірності вимог кредиторів до боржника.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Частина 5 статті 7 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» передбачає обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Частиною 3 статті 6 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» встановлені наступні ознаки неплатоспроможності боржника: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. З ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про власне банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто боржник вважає, що виконання грошових зобов'язань перед його кредиторами призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. До такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності.

У підтвердження викладених обставин до заяви про порушення справи про банкрутство письмово представлені вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, які не оспорюються боржником, за кредиторськими зобов'язаннями в загальній сумі 210000,00грн. перед кредитором - адвокатом ОСОБА_2, згідно договору про надання юридичних та інформаційних послуг (виконання робіт) № 29/1 від 07.03.2008р.

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

Також, наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Таким чином, у будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Такої самої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 01 лютого 2012 року по справі №Б-24/24-10.

Однак, до заяви боржника взагалі не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо), які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою.

Судом встановлено, що в даному випадку мають місце очевидні факти, що свідчать про відсутність передбачених Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» підстав для порушення справи про банкрутство.

Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» . Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Отже, в якості підстав припинення провадження у справі, як вважає суд, можуть застосовуватися норми ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18 грудня 2009 року законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (боржника), за заявою якого було порушено справу про банкрутство або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ані боржником, ані кредиторами не надано суду достовірних документальних доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника або загрозу його платоспроможності, що є підставою для порушення справи про банкрутство в порядку Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст.ст. 32-34, 43, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № Б-39/224-09 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сман Груп", м. Харків, код 34664136.

2. Дану ухвалу направити: ліквідатору, банкруту, кредитору, державному органу з питань банкрутства, ДВС, державному реєстратору.

Суддя Дзюба О.А.