Постанова

від 08.07.2015 по справі 908/933/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.07.2015р. справа №908/933/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Татенко В.М., Чернота Л.Ф. секретаря Склярук С.І. від позивача:Шонія М.В. - предст. за дов б/н від 01.01.2015р. від відповідача:Хамзін Т.Р. - предст. за дов. №21 від 02.02.2015р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 20.04.2015 року у справі№ 908/933/15-г (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» м.Запоріжжя простягнення боргу у розмірі 82 000,00грн., 3% річних у розмірі 4 738,03грн., інфляційних у розмірі 20 798,50грн. та суми упущеної вигоди у розмірі 90 840,00грн. ВСТАНОВИВ:

12.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» м.Запоріжжя про стягнення боргу у розмірі 82 000,00грн., 3% річних у розмірі 4 738,03грн., інфляційних у розмірі 20 798,50грн. та суми упущеної вигоди у розмірі 90 840,00грн. (а.с.3-8).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2015р. у задоволенні позову відмовлено (а.с.146-149).

Відмовляючи у позові, господарський суд дійшов висновку, що умовами договору не передбачений обов»язок замовника оплачувати роботи виконавця з розробки технічної документації, організації та підготовки виробництва виробу. Крім того, позивачем не доведений факт порушення відповідачем його цивільного права, а тому підстав для стягнення заборгованості за виконані роботи відповідачу у відповідності з цим договором не має.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015р. у справі №908/933/15-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.158-162).

Так, в апеляційній скарзі апелянт вважає, що судом зроблені висновки без надання оцінки фактам, наданим доказом та умовам договору; порушені та неправильно застосовані норми матеріального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що з аналізу змісту договору вбачається, що він містить елементи різних договорів: договору підряду та попереднього договору до договору поставки (купівлі-продажу). Проте, судом не надана оцінка умовам договору щодо вартості робіт (розділу 2 договору).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на ч.1 ст.837, ст.ст.635, 712 Цивільного кодексу України.

07.07.2015р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу №б/н, б/д, в яких останній просить рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 року по справі №908/933/15-г залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.164-167).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити та скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015р. у справі №908/933/15-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу та просив суд рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 року по справі №908/933/15-г залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 30824156), що підтверджено копією Статуту підприємства, витягом із ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.12-13, 14, 16).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» м.Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 25480917), що підтверджено копією Статуту підприємства, витягом із ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.50-53, 54, 55).

13.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Запорізький автомобілебудівний завод» м.Запоріжжя (за договором - замовник, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» (за договором - виконавець, далі - позивач) був укладений договір №829, відповідно до умов якого, Виконавець розробляє технічну документацію і проводить підготовку виробництва адаптера сигналів комбінації приладів (SF-6980-3765000-10 (далі - вироби) для автомобіля замовника «VIDA» (автомобіль АВЕО з двигуном МЕМЗ), номенклатура, якого приведена у Додатку №1, який є невід»ємною частиною договору (п. 1.1. договору). Виконавець складає виробничі потужності виробу у об»ємах, які дозволяють забезпечити потенціальну можливість виробництва замовника (п.1.2 договору) ( а.с.17-18).

Вартість робіт за договором була зазначена другим розділом договору.

Так, розробка технічної документації, організацію і підготовку виробництва виробу виконавець здійснює самостійно за рахунок власних коштів (п.2.1).

Вартість робіт виконавця за договором складає - 82000,00грн. у т.ч. ПДВ 13666,67грн. (п.2.2).

Розділом третім договору сторони визначили зобов»язання сторін.

Сторони узгодили номенклатуру і ціни виробів, об»єми виробничих потужностей, необхідних для серійного виробництва (Додатки №1-2), які є невід»ємною частиною договору і взяли на себе наступні зобов»язання: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання по виконанню комплексу робіт згідно Календарного плану (Додаток №2) для організації серійного виробництва та наступної поставки виробів (п.3.1).

В свою чергу виконавець зобов»язується забезпечити виробництво виробу в узгодженні терміни, згідно Додатку №2, на протязі 10 днів після закінчення терміну виконання наступного етапу календарного плану, письмово повідомити замовника про фактичну реалізацію етапів (п.3.2).

Пунктом 3.3 договору визначено, що контракт (договір) сторони укладають при наявності позитивного висновку замовника про відповідність якості зразків виробу, які виготовлені виконавцем з використанням промислової оснастки і при умові, що ціна серійного виробу, який поставляється, що зазначена у Додатку №1, встановлюється на один рік, а в подальшому може бути змінена за взаємною згодою сторін, при умові надання виконавцем письмово підтверджених об»єктивних факторів, наприклад зміна цін на мировому ринку сировини, енергоресурсів тощо.

Умови поставки визначаються сторонами при укладенні контракту (договору) на серійну поставку у відповідності до п.3.3 договору, при цьому замовник зобов»язаний здійснити закупівлю мінімального об»єму виробів (1000 штук до 01.01.2013р.) (п.3.4 договору).

Виконавець зобов»язаний після завершення підготовки виробництва виробу, здійснювати їх реалізацію замовнику при наявності контракту (договору) на серійну поставку і в повних об»ємах, передбачених таким контрактом (договором) (п.3.5 договору).

Розділом 7 договору передбачено, що для випробувань та проходження процедури погодження виробів, які освоєні, виконавець виготовлює та передає замовнику партію виробів для автомобіля «VIDA», виготовлених на оснастці, передбаченої для серійного виробництва у кількості 5 штук у терміни, згідно додатку №2.

Замовник проводить випробування наданих зразків виробів і повідомляє результати виконавцю у термін, узгоджений додатком №2.

Виконавець передає замовнику пакет документів за вимогою служби погодження замовника, тобто формує папку РРАР (3 рівень). Папка повинна бути сформована до настання терміну початку серійної поставки виробів, вказаних у додатку №2, одночасно з наданням замовнику для узгодження 2 еталонних зразків з промисловою оснасткою (п.7.3).

У випадку видачі негативного висновку про результати випробувань, замовник направляє виконавцю перелік зауважень для їх усунення. За вимогою замовника, виконавець повинен надати на безоплатній основі вироби з урахуванням усунення зауважень для повторних випробувань та погодження (п.7.4 договору).

Договір діє з моменту підписання сторонами до повного виконання зобов»язань сторін за вказаним договором (п.8.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами, скріплений печатками обох підприємств.

Додатком №1 до договору №829 від 13.03.2012р. сторонами визначена номенклатура та ціна виробу, який освоюється (адаптер сигналів комбінації приборів для автомобіля «АВЕО» з двигуном МЕМЗ (VIDA) (а.с.19).

Додатком №2 до договору №829 від 13.03.2012р. сторонами погоджений укрупнений календарний план підготовки виробництва адаптера сигналів комбінації приборів для автомобіля «АВЕО» з двигуном МЕМЗ (VIDA) (а.с.19 зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом №46 від 30.01.2012р. яким передав останньому опитний зразок адаптеру сигналів SF698003765000-10 для узгодження і отримання технічного висновку про працездатність і відповідність виробу заданим параметрам (а.с.20).

Листом №207/КЭО від 25.01.2012р. відповідач повідомив позивача про направлення габаритного креслення SF698003765000-10 ГЧ на технічних умовах ГУ У 32.3 - 11631358.003:2012 на адаптер сигналів (а.с.21).

Листом № 65 від 27.02.2012р. позивачем на адресу відповідача переданий зразок адаптера сигналів SF6980-3765000-10, в якому враховані зауваження протоколу 011.БДИ - 2012 від 22.02.2012р. (а.с.22).

Листом №64 від 07.03.2012р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення, що роботи зі створення виробничих потужностей адаптера SF6980-3765000-10 завершені, що підтверджено фіскальним чеком №1775 від 07.03.2012р., який наявний у матеріалах справи.

Листом №3 від 18.03.2012р. позивачем на адресу відповідача повідомлено, що проведена підготовка виробництва адаптер сигналів SF6980-3765000-10, з двигуном МЕМЗ (VIDA), початок поставок виробу передбачено на 20.04.2012р. (а.с.23).

28.03.2012р. листом № 91 на адресу відповідача передано два зразки адаптера сигналів для проведення процедури погодження (а.с.24).

Листом № 596/КЭО від 16.03.2012р. відповідач повідомив позивача, що в дорожній лабораторії проводяться випробування адаптера сигналів SF6980-3765000-10 виробництва ТОВ «Електроавтоматика». Показання покажчиків рівня палива та температури охолоджуючої рідини комбінації приборів, на вході яких надходять сигнали з адаптера, відповідають технічним характеристикам комбінації приборів автомобіля VIDA. Експлуатаційні випробування адаптера сигналів продовжуються відповідно з конструкторським завданням. На даний момент зауваження відсутні (а.с.26).

Протоколом № 033. БДИ - 2012, який міститься у матеріалах справи (а.с.27), оформлені результати проведення експлуатаційних випробувань адаптера сигналів (підстави - завдання на випробування № 3076 від 02.03.2012р.), згідно яких адаптер SF6980-3765000-10 виробництва ТОВ «Електроавтоматика» місто Запоріжжя: - після пробігу 6070 км залишився дієздатним; - покази покажчика температури охолоджуючої рідини відповідають кресленням; - показники покажчика рівня палива при точному таруванні бака мають візуальні відхилення від креслення, при експлуатації автомобіля вказані відхилення стрілки рівня від дійсної кількості палива були не помітні.

Враховуючи результати випробувань, оформлених протоколом № 033. БДИ - 2012 (03.04.2012р. - 31.05.2012р.), відповідачем на адресу позивача направлений лист №1240/КЭО від 12.06.2012р. з пропозицією провести перевірку точності показників комбінації приборів на відповідність значень опору модуля бензинового насосу і положення стрілки покажчика рівня палива, в контрольних точках, встановлених в КД, на ці вироби (а.с.28).

Відповідачем складена технічна довідка № 021.БИЭ- 2012 про результати перевірки дієздатності адаптера сигналів SF6980-3765000-10 виробництва ТОВ «Електроавтоматика», м. Запоріжжя, згідно якої адаптер SF6980-3765000-10 виробництва ТОВ «Електроавтоматика» м. Запоріжжя, перетворює вихідні сигнали датчика рівня палива, на вхідні сигнали показника рівня палива комбінації приборів, автомобіля VIDA з двигуном МеМз 307 (а.с.29).

Листом № 2089/КЭО від 22.11.2012р. відповідач повідомив позивача про результати проведених випробувань виробу та про планування проведення сертифікаційних випробувань у травні наступного року (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 30/11 від 30.11.2012р. звернувся до відповідача з пропозицією підписати Акт виконаних робіт згідно договору № 829 від 13.03.2012 р. (а.с31).

Також, листом № 3 від 03.12.2012р. позивач запропонував відповідачу виконати пункт 3.4 договору № 829 від 13.03.2012р., а саме укласти контракт та провести мінімальну закупівлю виробу адаптера сигналів у кількості 1000 штук за ціною 90, 84 грн. без врахування ПДВ у ТОВ «Електроавтоматика» до 01.01.2013р. (а.с.32).

22.02.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 35 про оплату виконаних робіт (послуг) згідно із положеннями статті 530 Господарського процесуального кодексу України (а.с.34).

Крім того, 17.12.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №б/н від 17.12.2013р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «Електроавтоматика» суму вартості виконаних робіт - 82 000, 00 грн. (а.с. 35).

Листом від 02.04.2014р. № 405/ЗПП ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» повідомив ТОВ «Електроавтоматика», що замовником не направлялись будь - які офіційні повідомлення щодо дострокового розірвання договору № 829 від 13.03.2012р., а відповідно умови пункту 9.2 не можуть бути застосовані, а відтак замовник не має правових підстав для відшкодування витрат виконавцю (а.с.36).

У вказаному листі замовник вказує, що витрати виконавця за договором № 829 повинні бути компенсовані замовником шляхом закупівлі мінімального об'єму виробів 1000 шт. до 01.01.2013р. за окремим контрактом на поставку, який в свою чергу сторони повинні були укласти на підставі позитивного висновку замовника щодо відповідності рівня якості виробів та позитивних результатів процедури погодження якості. Фактично, станом на 01.04.2014р. всі питання з випробування виробів сторонами не вирішені, процедура погодження якості виробів не завершена, відповідно, за висновками ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», у замовника немає підстав на закупівлю будь - якої партії виробів у виконавця.

Також, в листі відповідач повідомив, що станом на 01.04.2014р. зрив термінів виконання договору становить менш ніж 2 роки, відповідно роботи за договором втратили для замовника свою актуальність.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення боргу у розмірі 82 000,00грн., 3% річних у розмірі 4 738,03грн., інфляційних у розмірі 20 798,50грн. та суми упущеної вигоди у розмірі 90 840,00грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми боргу за виконані роботи за договором №829 від 13.03.2012р.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами 13.03.2012р. договір №829 є фактично попереднім договором.

Попереднім є договір, сторони якого зобов"язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ч.1 ст. 635 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору ( ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Розглянувши умови договору №829 від 13.03.2012р., колегія суддів встановила, що розробка технічної документації, організації та підготовку виробництва виробу виконавець здійснює самостійно за рахунок власних коштів.

Також умовами зазначеного договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання з виконання комплексу робіт згідно календарного плану для організації серійного виробництва та подальшої поставки виробів.

У розділі 3 договору сторони передбачили зобов»язання сторін, які полягають у наступному.

Контракт на поставку виробів сторони укладають при наявності позитивного висновку замовника щодо відповідності якості зразків виробу, виготовлених виконавцем з використання промислової оснастки (п. 3.3 договору).

Як було зазначено, результат робіт - розробка технічної документації є власністю виконавця. Створення виробничих потужностей також здійснювалось для виконавця з метою можливості подальшого виготовлення та постачання виробу.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір № 829 від 13.03.2012р. не містить обов'язку замовника щодо відшкодування виконавцю витрат, пов'язаних з розробкою технічної документації, організацією та підготовкою виробництва виробів у розмірі 82 000, 00 грн., а відтак правомірно відмовлено у задоволенні цієї вимоги.

Позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 4 738,03грн., інфляційних збитків 20 798,50грн є похідними від основної вимоги, тому судом першої інстанції обґрунтовано не задоволені.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування суми упущеної вигоди у розмірі 90840,00грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб»єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов»язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов»язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об»єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов»язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов»язань наступає об»єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов»язань.

Умови та порядок відшкодування збитків передбачений статтею 226 ГК України.

Так, ч. 1 ст. 226 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов»язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збитками у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб»єктам, - зобов»язаний відшкодувати на вимогу цих суб»єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

У разі невиконання зобов»язання виконати певну роботу (надати послугу) управлена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов»язанням та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов»язання.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, збитки є наслідком, а невиконання зобов»язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов»язань за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв»язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов»язань (виключає його відповідальність).

За умовами пункту 3.3 договору № 829 від 13.03.2012р. передбачено, що сторони укладають при наявності позитивного висновку замовника щодо відповідності якості зразків виробу, виготовлених виконавцем з використанням промислової оснастки і при умові, що ціна виробу, що серійно поставляється, встановлюється на один рік і в подальшому може бути змінена за взаємною згодою сторін, при умові надання виконавцем письмово підтверджених факторів, наприклад зміна цін на мировому ринку сировини, енергоресурсів тощо.

Одночасно позивачем не доведений факт невиконання відповідачем зобов»язань за договором (несплата суми боргу у розмірі 82000грн.).

Фактично умовами договору № 829 від 13.03.2012р. не передбачений обов"язок оплачувати роботи виконавця з розробки технічної документації, організації та підготовки виробництва виробу.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 90840,00грн., колегія суддів вважає правильним та обгрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, твердження заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом Запорізької області норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшло свого підтвердження, у зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтоматика» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 року у справі №908/933/15-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 року у справі №908/933/15-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді В.М.Татенко

Л.Ф.Чернота

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГСЗО.