Постанова

від 18.06.2015 по справі 910/21581/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа№ 910/21581/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Авдеєва П.В.

при секретарі судового

засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників

сторін:

позивач Черняхова О.С. - дов. від 14.07.2014 б/н

відповідач Полосухіна Н.В. - дов. від 03.11.2014 № 89

розглянувши матеріали

апеляційних скарг

Приватного підприємства "Трейд-М"

СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015

у справі № 910/21581/14 ( суддя Домнічева І.О.)

за позовом Приватного підприємства "Трейд-М"

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я"

про стягнення заборгованості у розмірі 42 360,00 грн.

за Договором на поставку продукції № 22/05

від 22.05.2012 з якої: 30 000,00 грн. основного

боргу, 10 860,00 грн. пені, 1 500,00 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП "Трейд-М" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" про стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням Договору поставки товару від 22.05.2012 № 22/05 у розмірі 42 360,00 грн., з якої: 30 000,00 грн. коштів попередньої оплати та 10 860,00 грн. неустойки у розмірі 0,2% від вартості не поставленого в термін товару за період з 23.11.2013 по 22.05.2014 та1500,00 грн. 5% штрафу на підставі п. 7.2 Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 № 910/21581/14 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта придніпров'я" на користь позивача ПП "Трейд-М" 30 000,00 грн. коштів попередньої оплати, 2 121,37 грн. пені, 1 500,00 грн. 5% штрафу, в решті позовних вимог щодо стягнення 8 738,63 грн. пені відмовлено, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач ПП "Трейд-М" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва 17.03.2015 №910/21581/14 скасувати частково, а саме в частині щодо відмови в стягненні 8 738,63 грн. пені, та прийняти нове судове рішення, за яким пеню задовольнити повністю у заявленому розмірі 10 860,00 грн., в іншій частині щодо стягнення коштів попередньої оплати та 5 % штрафу судове рішення залишити без змін.

В свою чергу, відповідач СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я", не погоджуючись з прийнятим Рішенням, також звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва 17.03.2015 №910/21581/14 скасувати частково, та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 2 121,37 грн. та штрафу у розмірі 1500,00 грн., в частині стягнення 30 000,00 грн. коштів попередньої оплати судове рішення залишити без змін.

Ухвалою КАГС від 27.04.2015 №910/21581/14 порушено апеляційне провадження за скаргами позивача і відповідача, об'єднано їх в одне апеляційне провадження та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.).

10.06.2015 через канцелярію КАГС до матеріалів справи надійшов Відзив від 08.06.2015 б/н, в якому позивач навів заперечення на доводи апеляційного оскарження відповідача та просив залишити апеляційну скаргу СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" без задоволення, як таку, що необґрунтована на законі.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав суду письмовий відзив на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ПП "Трейд-М" задовольнити, апеляційну скаргу відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 по даній справі змінити, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2012 року між ПП "Трейд-М" (надалі - позивач, покупець) та СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (далі - Відповідач, постачальник) було укладено Договір на поставку продукції №22/05.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник, здійснюючи підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений даним договором строк вирощену продукцію (пшениця, соняшник, кукурудза, соя, ячмінь) покупцю для використання в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці товари.

Пунктом 4.4. Договору, передбачено, що Покупець виконує попередню оплату за товар в сумі 30 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Постачальника, а саме: 22.05.2012 авансовий платіж - 30 000,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору №22/05 з урахуванням змін, внесених за Додатковою угодою №1 від 01.06.2012, Постачальник здійснює поставку товару з 01.07.2012 по 22.11.2013. У разі непоставки товару Постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок Покупця протягом 7 банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто не пізніше 03 грудня 2013 року.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання (п. 9.1. Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ПП "Трейд-М" виконав свої обов'язки з попередньої оплати за продукцію у повному обсязі, сплатив на користь відповідача 30 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 22.05.2012 по 22.05.2012.

Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленостей між сторонами, не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання по поставці товару, а саме ним не було здійснено поставку зерна і отриману попередню оплату за товар позивачеві також не було повернуто у строки, які визначені п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2012, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30 000,00 грн., яка на момент розгляду справи, як у місцевому господарському суді так і в апеляційній інстанції, залишилась непогашеною.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки матеріали справи не містять доказів поставки товару або повернення коштів передоплати у встановлений за Додатковою угодою строк, то позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 30 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) у розмірі 10 860,00 грн. за період з 23.11.2013 по 22.05.2014 та 5% штрафу від вартості недопоставленого товару у розмірі 1 500,00 грн. за невиконання умов Договору у визначений строк.

Відповідно до п. 7.2. Договору поставки зазначено, що у разі прострочення термінів поставки товару та/або недопоставленої кількості товару, передбачених цим договором, покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 0,2% від вартості не поставленого в термін товару за кожний день прострочення та/або штраф в розмірі 5 % від вартості непоставленої частини товару.

Враховуючи наведений пункт Договору, за висновком місцевого господарського суду, відповідач за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 500,00 грн. 5 % штрафу від вартості не поставленого в термін товару.

З приводу заявленого до стягнення розміру пені, суд першої інстанції відзначив наступне.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені, за яким, враховуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у відповідний період, розмір пені до стягнення становить 2 121,37 грн. за період з 23.11.2013 по 22.05.14, а тому позовні вимоги в цій частині задоволено частково.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 000,00 грн. коштів попередньої оплати, 1500,00 грн. штрафу та 2121,37 грн. пені за період з 23.11.2013 по 22.05.14 є обґрунтованими, а відтак є такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 8 738,63 грн. пені відмовлено, як заявленої необґрунтовано.

Підставою звернення позивача ПП "Трейд-М" до апеляційного суду є прийняте судове рішення в частині стягнення пені у сумі 2 121,37 грн., а не у заявленому розмірі 10 860,00 грн. за період з 23.11.2013 по 22.05.14. В обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розуміння ст. 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов'язанням. Позивач звертає увагу, що на аванс можуть нараховуватись лише проценти, передбачені ст. 536 ЦК України. Відтак, позивач наголошує, оскільки обов'язок повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, а є частиною зобов'язання поставки, то неустойка у розмірі 0,2 %, передбачена п.7.2 Договору, від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення, не обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка. Таким чином, за ствердженням позивача, враховуючи вищенаведене, пеню необхідно стягувати у заявленому розмірі у сумі - 10 860,00 грн. за період з 23.11.2013 по 22.05.2014.

Предметом апеляційного оскарження відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" є прийняте судове рішення в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу. Відповідач в обґрунтування апеляційних вимог стверджує про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що уклавши Додаткову угоду № 1 до Договору поставки продукції від 22.05.2012 № 22/05, сторони замінили первісне зобов'язання, яке виникло з названого Договору поставки, іншим зобов'язанням (новація). Таким чином, на думку СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я", новація припиняє додаткові зобов'язання, а тому суд безпідставно стягнув неустойку та штраф з посиланням на п. 7.2 спірного Договору.

За Додатковою угодою №1 від 01.06.2012, сторони внесли зміни до п.2.1 основного Договору щодо строку поставки з 01.07.2012 по 22.11.2013 та обумовили обов'язок Постачальника про повернення грошових коштів в разі непостачання товару на розрахунковий рахунок Покупця протягом 7 днів з моменту закінчення строку постачання, тобто не пізніше 03.12.2013.

Колегія суддів, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та доводи апеляційного оскарження обох сторін по даній справі, щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленого товару, зазначає, що враховуючи порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині своєчасності поставки товару, то за умовами Договору на поставку продукції наявні правові підстави відповідальності, зокрема, щодо сплати штрафу у розмірі 5 % вартості непоставленого товару.

До того ж, штраф має одноразовий характер і вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 5% штрафу у сумі 1500,00 грн. на підставі п. 7.2 Договору.

З приводу позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів не може погодитись з прийнятим Рішенням суду щодо часткового задоволення пені у сумі 2 121,37 грн., з огляду на наступне.

Згідно з п. 7.2. Договору поставки зазначено, що у разі прострочення термінів поставки товару та/або недопоставленої кількості товару, передбачених цим Договором, покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 0,2% від вартості не поставленого в термін товару за кожний день прострочення та/або штраф в розмірі 5 % від вартості непоставленої частини товару.

Слід зазначити, що фактично Договором поставки, зокрема п. 7.2, передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов Договору щодо негрошового зобов'язання (повернення авансу) у вигляді сплати пені.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, колегія погоджується з доводами скаржника-позивача про те, що право на стягнення з боржника (постачальника) пені в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за весь час прострочення виникло у позивача на підставі п. 7.2 Договору, яке підлягає виконанню сторонами. З матеріалів справи не вбачається визнання недійсним вказаного пункту Договору у встановленому порядку.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що у відповідності до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони Договору поставки, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням негрошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що оскільки обов'язок повернення передоплати не є грошовим зобов'язанням, а є частиною зобов'язання з поставки, то неустойка у розмірі 0,2 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення не обмежується розміром подвійної ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується така неустойка.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо перерахування суми пені, взявши до уваги те, що пеня за грошове зобов'язання обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") в даному випадку, не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому судове рішення у цій частині підлягає зміні, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 0,2% від вартості непоставленого у строк товару, є такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 10 860,00 грн. за період з 23.11.2013 по 22.05.2014.

Правова позиція щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені у аналогічному випадку викладена у Постанові Вищого господарського суду від 07 квітня 2015 року справа № 910/21583/14, де спір розглядався між тими ж сторонами, що і у даній справі за позовом ПП "Трейд-М" до СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" за іншим Договором поставки товару.

Серед іншого, за оцінкою колегії суддів, необґрунтованими є посилання відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпровя" з приводу відсутності підстав щодо стягнення штрафу та пені, "оскільки за Додатковою угодою № 1 до Договору поставки продукції від 22.05.2012 № 22/05, сторони замінили первісне зобов'язання новацією", такі ствердження спростовуються наступним.

Згідно з частиною 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.

За Додатковою угодою №1 до Договору поставки продукції від 22.05.2012 № 22/05 сторони фактично змінили строк поставки товару та порядок повернення передоплати, проте не змінили саме зобов'язання, а саме поставку товару, а тому укладання Додаткової угоди №1 не замінило первісне зобов'язання по названому Договору поставки новим зобов'язанням.

Враховуючи наведене, за висновком колегії суддів, у даному випадку наявні всі підстави для стягнення штрафу та пені у відповідності до п. 7.2 Договору.

Аналогічна правова позиція щодо припинення зобов'язання способом новації викладена у Постанові Верховного суду України від 30 вересня 2014 року № 5011-35/1534-2012-42/553-2012 (№ 3-114гс14).

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ПП "Трейд-М" задовольнити, апеляційну скаргу відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 по даній справі змінити в частині стягнення пені, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85 , 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства "Трейд-М" задовольнити.

Апеляційну скаргу відповідача СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 № 910/21581/14 змінити.

Резолютивну частину судового рішення викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта придніпров'я" (01024, м. Київ, пров.Чекістів, б.1-А, кв. 2; код ЄДРПОУ 30932551) на користь Приватного підприємства "Трейд-М" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, 5, кв. 29; код ЄДРПОУ 34827627) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. коштів попередньої оплати, 10 860,00 грн. (десять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. пені, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. 5% штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подачу позову до суду першої інстанції.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта придніпров'я" (01024, м. Київ, пров. Чекістів, б.1-А, кв. 2; код ЄДРПОУ 30932551) на користь Приватного підприємства "Трейд-М" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, 5, кв. 29; код ЄДРПОУ 34827627) судовий збір за апеляційне оскарження у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 № 910/21581/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 № 910/21581/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/21581/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді М.Л. Яковлєв

П.В. Авдеєв