Постанова

від 06.07.2015 по справі 910/1560/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа№ 910/1560/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання Данилік Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 10.04.2015 року обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року

у справі №910/1560/15-г (суддя Демидов В.О.)

за позовом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Фізична особа-підприємець Вавриш Андрій Валентинович

2. товариство з обмеженою відповідальністю «Вандербілт Інвест»

3. товариство з обмеженою відповідальністю «Габбро Плюс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

про визнання недійсним договору іпотеки

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи - ФОП Вавриша А.В.: не з'явились;

від третьої особи - ТОВ «Вандербілт Інвест»: не з'явились;

від третьої особи - ТОВ «Габбро Плюс»: не з'явились;

від третьої особи - ПАТ «Дельта Банк»: Русскіна О.В., довіреність б/н від 22.05.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Лісовик-2006» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Вавриш Андрій Валентинович, товариство з обмеженою відповідальністю «Вандербілт Інвест» та товариство з обмеженою відповідальністю «Габбро Плюс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання недійсним договору іпотеки № 150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року (а.с. 18-25).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення під час укладення спірного договору прав членів кооперативу (позивача), які передали свій пай у вигляді земельних ділянок на користь позивача і які в подальшому стали предметом спірного договору іпотеки. Так, позивач посилається на порушення під час укладення спірного правочину вимог Закону України «Про кооперацію» (зокрема, ст. 2, абз. 3 ст. 21, ст. 22), який не передбачає переходу повного обсягу правомочностей щодо розпорядження земельними ділянками, внесеними до пайового фонду кооперативу, а тому вказані ділянки не могли бути предметом іпотеки, що і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/1560/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 186-193).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Лісовик-2006», 11.04.2015 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було належним чином досліджено дійсних обставин справи та не надано цим обставинам відповідної правової оцінки, зокрема, позивач зазначає, що спірний договір іпотеки №150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року, укладений з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про кооперацію», оскільки правомочності кооперативу щодо земельних ділянок, які внесені до його пайового фонду, є обмеженими і кооператив не мав права передавати такі земельні ділянки в іпотеку самостійно, без згоди члена кооперативу, який вніс дані земельні ділянки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 року поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження апеляційну скаргу б/н від 10.04.2015 року обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/1560/15-г та призначено розгляд справи на 08.06.2015 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 08.06.2015 року представників відповідача та третіх осіб, та враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на 06.07.2015 року.

У судове засідання 06.07.2015 року представник апелянта не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач та треті особи на стороні позивача не скористались правом участі в судовому засіданні 06.07.2015 року.

Представник третьої особи на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», у судовому засіданні 06.07.2015 року заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду першої ністанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

11.05.2007 року між фізичною особою-підприємцем Вавришем Андрієм Валентиновичем (позичальник за договором, третя особа у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (кредитор за договором, відповідач у справі) укладено кредитний договір №150/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (а.с. 26-32), відповідно до п. 1.1. якого, в редакції Додаткового договору №3 від 28.07.2008 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору №150/КВ-07 (а.с. 43-47), банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 12625000,00 грн, зі строком кредитної лінії з 11.05.2007 року по 11.05.2009 року; з процентною ставкою 19% річних.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, в редакції Договору №2 від 30.05.2008 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору №150/КВ-07 (а.с. 34-42) виконання позичальником зобов'язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується іпотекою чотирьох земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, та належать на праві власності майновому поручителю - обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006», а також забезпечуються порукою ТОВ «Монолітжилбуд», ТОВ «ТЕРРА Девелопмент», ТОВ «Медіа Солюшнс», ТОВ «Торгово-виробниче підприємство Кліо Продактс Групп», ДП «Кліо-Виробництво», ТОВ «Радіо сервіс», «Дж. ЕС. Бласт Консалтінг».

11.05.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (іпотекодержатель за договором, відповідач у справі) та обслуговуючим кооперативом «Садівнице товариство «Лісовик-2006» (іпотекодавець за договором, позивач у справі) укладено іпотечний договір №150/Zквіп-07 (а.с. 44-47) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №1003, згідно п. 1 якого іпотекою забезпечувались вимоги ТОВ «Український промисловий банк» за кредитним договором №150/КВ-07 від 11.05.2007 року, щодо виконання позичальником - ФОП Вавриш А.В. зобов'язань по поверненню кредиту, сплатити процентів за користування ним та комісії згідно кредитного договору, штрафних санкцій та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно п. 1.2. іпотечного договору в редакції Договору від 20.06.2007 року про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 11.05.2007 року (а.с. 48), предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме земельні ділянки: а) що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею 2,7920 га, кадастровий номер 3220883200:03:002:2107 (предмет іпотеки 1); б) що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею 6,9500 га, кадастровий номер 3220883200:03:002:2123 (предмет іпотеки 2); в) що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею 10,9362 га, кадастровий номер 3220883200:03:002:2122 (предмет іпотеки 3); г) що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею 6,2009 га, кадастровий номер 3220883200:03:002:2124 (предмет іпотеки 4).

З письмових пояснень ПАТ «Дельта Банк» та з наявних матеріалів справи вбачається, що 02.07.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк», тобто новим іпотекодержателем за договором іпотеки №150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року стало публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», перед яким ТОВ «Укрпромбанк» згідно положень ст. 519 ЦК України відповідає за недійсність переданої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як унормовано ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» унормовано, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3)опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Дослідивши зміст іпотечного договору №150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року, який оскаржується позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що спірний договір містить всі необхідні істотні умови, передбачені законом для даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як на підставу для визнання іпотечного договору недійсним позивач вказує на порушення під час його укладення прав членів кооперативу (позивача), які передали свій пай у вигляді земельних ділянок на користь позивача і які в подальшому стали предметом спірного договору іпотеки. Так, позивач посилається на порушення під час укладення спірного правочину вимог Закону України «Про кооперацію» (зокрема, ст. 2, абз. 3 ст. 21, ст. 22), який не передбачає переходу до кооперативу повного обсягу правомочностей щодо розпорядження земельними ділянками, внесеними до його пайового фонду, а тому вказані ділянки не могли бути предметом іпотеки.

Апеляційним господарським судом досліджено, що 18.01.2007 року відбулись Загальні збори членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006», на яких серед іншого вирішувалось питання про вступ до кооперативу нового члена - товариства з обмеженою відповідальністю «Габбро Плюс», та прийняття його пайового внеску.

Згідно Протоколу №4 від 18.01.2007 року Загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» (а.с. 49) було вирішено включити до складу кооперативу в якості нового члену на підставі заяви про вступ, сплаченого вступного внеску ТОВ «Габбро Плюс», та у якості пайового внеску прийняти до пайового фонду Кооперативу належні ТОВ «Габбро Плюс» на праві власності земельні ділянки, серед яких і земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею 2,7920 га, кадастровий номер 3220883200:03:002:2107 з цільовим призначення для ведення підсобного сільського господарства.

В подальшому 07.05.2007 року відбулись Загальні збори членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006», на яких були присутні 100% членів кооперативу, а саме Дикий Олександр Віталійович, Івасюк Людмила Андріївна, Бурченко Надія Олексіївна, Дубнюк Ірина Степанівна та товариство з обмеженою відповідальністю «Габбро Плюс» в особі директора Вавриша Андрія Валентиновича. На порядок денний були поставлені питання, в тому числі, і про надання майнової поруки за фізичну особу-підприємця Вавриша Андрія Валентиновича перед ТОВ «Укрпромбанк».

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Протоколу №10 від 07.05.2007 року Загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» (а.с. 53), членами кооперативу було одностайно вирішено надати майнову поруку за фізичну особу-підприємця Вавриша Андрія Валентиновича перед ТОВ «Укрпромбанк» та укласти з ТОВ «Укрпромбанк» договір іпотеки належних кооперативу земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства площами: 1) 2,7920 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, кадастровий номер 3220883200:03:002:2107; 2) 10,9362 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, кадастровий номер 3220883200:03:002:2122; 3) площею 6,9500 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, кадастровий номер 3220883200:03:002:2123; 4) площею 6,2009 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, площею, кадастровий номер 3220883200:03:002:2124.

Також, згідно вищевказаного Протоколу №10 голову Кооперативу Дубнюк Ірину Степанівну було уповноважено на підписання необхідних документів та відповідного договору.

Разом з тим, у Протоколі №10 від 07.05.2007 року визначено, що члени кооперативу на час дії зобов'язань по кредитному договору фізичної особи-підприємця Вавриша Андрія Валентиновича при виході та виключенні їх з кооперативу не будуть претендувати на отримання своєї загальної частки у вигляді майна, що передається в іпотеку.

Зазначений Протокол №10 від 07.05.2007 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., який засвідчив справжність підписів членів кооперативу, встановив осіб - підписантів та перевірив їх повноваження на підписання Протоколу, який зареєстрований в державному реєстрі за №998-1002.

Посилаючись на недійсність іпотечного договору, позивач стверджує про обмеженість правомочностей Кооперативу щодо розпорядження земельними ділянками, внесеними членом кооперативу в якості його пайового внеску, який є поворотним, та відсутності згоди ТОВ «Габбро Плюс» згідно Статуту товариства на передачу земельних ділянок в іпотеку, які були внесені ним до пайового фонду Кооперативу.

Згідно абз. 4 ст. 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Пай відповідно до ст. 2 зазначеного Закону це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 8 Закону передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно п. п. 2.2., 2.4., 2.5. Статуту обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006», затвердженого Протоколом загальних зборів членів Кооперативу №9 від 06.04.2007 року (а.с. 60-72), Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та вкладні рахунки у банківських установах, круглу печатку і штампи зі своїм найменуванням, може укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді загальної юрисдикції, господарському та третейському суді.

Згідно ч. 1, 3-4 ст. 19 Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких серед іншого належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Як визначено п.п. 10.2, 10.3 Статуту позивача, майно Кооперативу поділяється на пайовий та неподільний фонди. Пайовий фонд кооперативу формується за рахунок паїв і додаткових паїв членів кооперативу.

Відповідно до положень пункту 4.1 Статуту позивача кооператив має право, зокрема, брати зобов'язання по кредитах та позиках і гарантувати їх виплати майном чи активами кооперативу.

Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном (п. 11.1. Статуту).

Згідно п.п. 12.2, 13.1. Статуту позивача вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до виключної компетенції яких відноситься вирішення питання щодо відчуження, надання у користування, обтяження зобов'язаннями нерухомості, основних засобів, земельних ділянок.

Загальні збори кооперативу правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу. Рішення Загальних зборів приймається відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів присутніх на зборах членів кооперативу. (п.с. 13.3, 13.4. Статуту).

Приписами ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону передбачено, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

З огляду на положення вищезазначеної правової норми у ст. 9 Статуту позивача визначений порядок одержання членом кооперативу своєї частки у випадку виходу з кооперативу. Так, п. 9.1. Статуту обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» передбачено, що у разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки - в натурі (на місцевості). Термін отримання паю - протягом 2 місяців. Відлік цього терміну починається з моменту прийняття загальними зборами рішення про вихід учасника з складу членів кооперативу та затвердження рішення протоколом. Якщо земельна ділянка, яка була передана у якості паю, за рішенням правління та з відома члена кооперативу, який зробив цей пай, передана кооперативом під заставу (іпотеку), отримання цього паю не може відбутися раніше припинення цієї застави (іпотеки). При цьому, у разі звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) іпотекодержатель має пріоритет щодо цієї земельної ділянки.

З огляду на приписи Закону України «Про кооперацію» та положення Статуту обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» пай є поворотним внеском члена кооперативу. Згідно ст. ст. 2, 19 Закону України «Про кооперацію», п.п.9.1, 10.1-10.3, 11.1, 12.2, 12.3 Статуту позивача, за рахунок паїв формується майно кооперативу, щодо розпорядження якого Загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення, в тому числі і щодо надання такого майна чи його частини в іпотеку.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання апелянта на відсутність згоди ТОВ «Габбро Плюс» на передачу вказаних земельних ділянок в іпотеку, оскільки під час нотаріального посвідчення Протоколу №10 від 07.05.2007 року, нотаріусом було перевірено осіб-підписантів та їх повноважень на підписання, в тому числі і повноваження директора ТОВ «Габбро Плюс» на підписання Протоколу від імені товариства. Однак навіть при відсутності згоди ТОВ «Габбро Плюс» на передачу земельних ділянок кооперативу в іпотеку за спірним договором іпотеки, рішення Загальних зборів кооперативу (яке прийнято одностайно), і яке оформлене Протоколом №10 від 07.05.2007 року, є дійсним та законним, оскільки згідно п.13.4. Статуту Кооперативу, рішення Загальних зборів кооперативу приймається простою більшістю голосів.

Жодних доказів, в порядку вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували б недійсність прийнятого рішення Кооперативу, оформленого Протоколом №10 від 07.05.2007 року, сторонами не надано.

Підсумовуючи вищенаведене, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що можливість надання земельних ділянок, які внесені в якості паю до пайового фонду кооперативу і в свою чергу стали майном кооперативу, передбачено як Статутом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006», так і Законом України «Про кооперацію». При наданні земельних ділянок в іпотеку за спірним договором іпотеки № 150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року Кооператив діяв в межах своїх правомочностей, при чому була дотримана процедура, передбачена Статутом кооперативу, для прийняття рішення щодо розпорядження таким майном, іпотечний договір містить всі істотні умови, які визначенні законодавством для таких договорів, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про недоведеність позивачем існування обставин, в силу яких договір іпотеки № 150/Zквіп-07 від 11.05.2007 року має бути визнаний недійсним.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/1560/15-г відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лісовик-2006» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/1560/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/1560/15-г залишити без змін.

3. Справу №910/1560/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий