Постанова

від 06.07.2015 по справі 923/828/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р.Справа № 923/828/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Жекова В.І. Чеголя Є.О. Єрашов І.Є., довіреність № 324/9/21-03-1026, дата видачі: 22.01.15 розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. у справі№ 923/828/15 /суддя Пригуза П.Д./ за заявою до боржника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком» пробанкрутство ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області звернулася до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком», мотивуючи свої вимоги неспроможністю останнього задовольнити на протязі більше трьох місяців вимоги по сплаті податкових платежів, безспірний розмір яких сукупно становить більше трьохсот мінімальних заробітних плат.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. заяву Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - ДПІ) про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком», повернуто без розгляду.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що вимоги ДПІ не є за своїм змістом безспірними, оскільки ініціюючий кредитор не надав докази вжиття заходів щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком» за постановами Херсонського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. та 29.08.2014р., в порядку виконавчого провадження, не підтверджено факт відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, а також невиконання судового рішення протягом трьох місяців від дня відкриття виконавчого провадження. Окрім того, в ухвалі господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. зазначено, що доданий до матеріалів Опис вкладення про надіслання боржнику копії заяви та додатків не є належним доказом надсилання, оскільки не містить печатки (відбитку штемпеля) підприємства «Укрпошта».

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить: прийняти апеляційну скаргу, поновити ДПІ строк на апеляційне оскарження, відкрити провадження по справі, скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. у справі № 923/828/15 та направити справу на новий розгляд.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що доказами в підтвердження безспірності грошових вимог кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду (постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. та 29.08.2014р.) про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Богатир К.В., судді Аленін О.Ю., Жеков В.І.) від 19.06.2015р. поновлено ДПІ пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2015р. о 12:45 год. Ухвалою від 19.06.2015р. суд зобов'язав Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області до дня судового засідання письмово надати Одеському апеляційному господарському суду оригінал заяви про порушення справи про банкрутство з усіма додатками до неї для огляду в судовому засіданні та долучення до матеріалів справи.

06.07.2015р. Одеським апеляційним господарським судом отримано від апелянта витребувані судом документи, а саме: оригінал заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком» з додатками та штампом канцелярії суду першої інстанції про отримання вказаної заяви.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскарженої ухвали суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Частиною 3 ст. 10 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно із ч. 7 даної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо, зокрема, заявник - кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеною частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області подала до господарського суду Херсонської області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком».

В підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до заяви додана постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі №821/802/13-а, якою адміністративний позов задовольнили, стягнули з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком» податковий борг з податку на додану вартість у сумі 152 958,93грн. Також надана постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 29.08.2014р. по справі №821/2640/14, якою адміністративний позов задовольнили, стягнули з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком» податковий борг у сумі 3 811 783,74грн.

Повертаючи без розгляду подану заяву, суд першої інстанції, керувався приписами ч. 3 ст. 10, ст. 11, ст. 15 Закону та виходив з того, що зазначеним Законом не передбачено виключень (в тому числі й для органів податкової служби) щодо можливості порушення провадження у справі про банкрутство без відкриття виконавчого провадження за наявним судовим рішенням.

Проте, з таким висновком колегія апеляційної інстанції не може погодитися, оскільки його зроблено без врахування спеціальних норм матеріального та процесуального права, котрі визначають порядок примусового виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, і які підлягали застосуванню при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви податкового органу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, стосовно того, що аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та Податкового кодексу України дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 95 Податкового кодексу України, частини третьої ст. 10, частини сьомої ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження». Саме така правова позиція зазначена у постанові Верховного суду України від 29.04.2015р. по справі №920/629/14.

Необхідно зазначити, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 ст. 10 Закону починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Також, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення заяви з огляду на відсутність належних доказів надсилання останньої на адресу боржника, оскільки такі висновки суперечать матеріалам справи, а саме описом вкладення у цінний лист, який було додано заявником до заяви.

На даному описі вкладення міститься найменування поштового відділення, а саме Херсон 28, а також підпис уповноваженої особи.

Судова колегія зазначає, що за наявності сумніву у достовірності доказу на підтвердження направлення на адресу боржника заяви з додатками, суд першої інстанції не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи витребувати у заявника такі докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, що не надавши належної правової оцінки викладеним у заяві податкового органу доводам, стосовно відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанцій, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення без розгляду заяви Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Апком», через не додання до неї постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог ініціюючого кредитора, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви.

Під час вирішення питання про прийняття зазначеної заяви до розгляду, суду першої інстанції слід врахувати наведене, перевірити наявність відповідних доказів вжиття заходів стягнення податкової заборгованості у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, після чого, прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.06.2015р. по справі № 923/828/15 - скасувати.

Справу № 923/828/15 направити до господарського суду Херсонської області на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

В.І. Жеков