Рішення

від 01.07.2015 по справі 193/1742/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1742/14-ц 22-ц/774/370/К/15

Справа № 193/1742/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження 22ц/774/370/К/15 ОСОБА_1

Категорія - 47 (ІІІ) Доповідач - Л.В. Михайлів

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Злагода» - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» , третя особа Реєстраціна служба Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» (надалі - ТОВ «Злагода»), третя особа Реєстраціна служба Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначила, що 01 листопада 2013 року між ОСОБА_2, як орендодавцем та ТОВ «Злагода»,в особі директора ОСОБА_6, як орендарем в односторонньому порядку було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7.7400 га строком на 5 років, який було зареєстровано 14.12.2013 року реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що було надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Про факт укладення та реєстрацію договору позивач дізналась тоді коли вирішила самостійно обробляти земельну ділянку, у зв'язку із чим неодноразово зверталась до відповідача з заявами про повернення належної ОСОБА_2 земельної ділянки, які залишені відповідачем без задоволення.

Враховуючи те що спірний договір оренди земельної ділянки позивачем не укладався та не підписувався та виходячи з небажання відповідача у добровільному порядку повернути позивачу земельну ділянку, просила суд: визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладений 01 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Злагода», зареєстрований 14.12.2013 року під № 242565012252 реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпрпетровської області; зобов'язати ТОВ «Злагода» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,7400 га. кадастровий номер 1225255100:01:002:0103, розташовану на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи. Зокрема судом не прийнято до уваги того факту що позивач не підписувала та не мала намір укладати спірний договір і зі свого боку не надавала іншим особам такого права, що є підставою для визнання такого договору недійсним у відповідності до ст..ст. 203, 215 ЦК України, так як договір оренди земельної ділянки підписаний не уповноваженою особою на вчинення відповідної дії.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині що спірний договір було підписано від її імені іншою особою.

Крім того, висновки суду про те, що позивач схвалила укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки, про що свідчить отримання останньою орендної плати починаючи з 2013 року, є хибними оскільки орендну плату позивач отримала лише 2014 році, тобто вже після звернення з позовною заявою до суду і її отримання не означає що позивач погодилась з договором оренди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 7,740 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 044640 від 20.03.2001 року.

01 листопада 2013 року укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, терміном на 5 років, який зареєстровано реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що було надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Сторонами договору зазначено ОСОБА_2, як орендодавця та ТОВ «Злагода» в особі директора ОСОБА_6, як орендаря.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з недоведеності заявленого позову та відсутності правових підстав для визнання спірного договору оренди недійсним.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права.

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2. посилається на те, що договір оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року, заяву про державну реєстрацію та акт прийому-передачі земельної ділянки вона не підписувала та не уповноважувала інших осіб на їх підписання.

Колегія суддів, при розгляді справи та її вирішення по суті, зважує на дане твердження позивача та зазначає наступне.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України у редакції, яка діяла на час укладення спірного договору оренди, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18Закону України «Про оренду землі» набирає чинності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» містить перелік істотних умов договору оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частинах 1 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відмовляючи в задоволені позову, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст. 57-59, ст.ст.212-214 ЦПК України, не звернув уваги на зміст позовної заяви та пояснення позивача ОСОБА_2 про те, що вона не підписувала договору оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року та не мала бажання його укладати.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ухвалою суду від 11 лютого 2015 року була призначена судова почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої від 28 квітня 2015 року, було підтверджено, що підпис від імені орендодавця, розташований в графі «підпис» в договорі оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Отже, волевиявлення ОСОБА_2 на укладання спірного договору відсутнє.

Без волевиявлення сторони не можливо вчинення договору, що узгоджується зі свободою договору, установленого ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми.

Сторони, якщо дійшли згоди, щодо усіх істотних умов договору оренди, підписують документ надаючи згоду в установленій формі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що спірний договір оренди, укладений 01.11.2013 року про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 7,740 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, та яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, зареєстрований в державних органах в установленому законом порядку, хоча і діє проте нею не підписувався, а отже з боку позивача не було вільного волевиявлення на розпорядження власністю, його укладення не відповідало внутрішній волі позивачки, вона не надавала згоду, щодо умов договору, тому наявні підстави для задоволення позову про визнання цього договору недійсним.

Фактично договір, предметом якого є земельна ділянка, вчинений та зареєстрований ТОВ «Злагода» за відсутності на це згоди власника.

Відсутність згоди на укладення договору оренди підтверджується також тим, що акт передачи земельної ділянки, ОСОБА_2 не підписувався, так і відсутністю заяви за її підписом про реєстрацію договору оренди.

Колегія суддів, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, дійшла висновку, що право на володіння, користування та розпорядження, позивачем своєю власністю підлягає захисту, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року недійсним.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, не надав доказів на спростування вищезазначених обставин. Його посилання на те, що позивач отримувала орендну плату у 2014 році, що свідчить про наявність договірних зобов'язань, колегія суддів не бере до уваги, оскільки підстави недійсності договору з'ясовуються на час його укладення, а сплата орендної плати не відноситься до цієї стадії.

Що стосується позовних вимог стосовно наслідків визнання договору недійсним, в частині зобов'язання реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпрпетровської області та відділу Держземагенства в Софіївському районі Дніпрпетровської області скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року то вони не підлягають задоволенню, оскільки реєстраційні органи притягнуті до участі у справі в якості третіх осіб, на яких не може бути покладено судом будь-якого обов'язку.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову, в частині скасування державної реєстрації договору, колегія суддів вважає вирішення питання про повернення земельної ділянки передчасним. Одночасне вирішення цих питань не суперечить закону і не порушує прав сторін, оскільки визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують тільки наслідки передбачені законом. При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не обмежена у своєму праві, для вирішення даного питання звернутись до суду в установленому законом порядку, про скасування реєстрації та зобов"язання повернути земельну ділянку, якщо вона знаходиться у відповідача.

З огляду на викладене та на підставі п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Злагода» на користь ОСОБА_2 понесені та документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у загальному розмірі - 365,40 грн. (243,60 грн. - за розгляд справи в суді першої та 121,80 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.) та 2361,60 грн. витрат по сплаті судової почеркознавчої експертизи, а всього 2727 грн.

Керуючись ст.ст. 303, ст.307, п.3.4 ч.1 ст. 309, 316,319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» , третя особа Реєстраційна служба Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» , Софіївського району, зареєстрований 14.12.2013 року за № 242565012252 реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

В іншій частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» , третя особа Реєстраційна служба Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЗлагодаВ» на користь ОСОБА_2 судовий збір та витрати по сплаті судової експертизи в сумі 2 727 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: