Рішення

від 05.03.2007 по справі 2-2071/2007

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2071 / 2007 p

Справа № 2-2071

/ 2007 p.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 березня 2007

року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М. при секретарі - Баснарьової Т.С.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ „Мелітопольський

елеватор" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору зберігання

насіння соняшнику,

встановив:

Позивач

звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір

зберігання насіння соняшнику від 8.10.2004 року та доручення від 5.01.2004 p.,

виданого відповідачем ОСОБА_1 і зазначає, що згідно доручення від 5.10.2004 р.

ОСОБА_2 був уповноважений ОСОБА_1 бути його представником з питань, пов'язаних

з закупкою, транспортуванням та отриманням насіння соняшнику: оформляти

транспортні договори, договори купівлі насіння соняшника. ОСОБА_2 після

укладання договору від 8.10.2004 р. відкрив картку зберігання продукції та

передав позивачу на зберігання насіння соняшнику у кількості 172724 кг. Потім він

відвантажив насіння соняшнику у розмірі 63000 кг. ОСОБА_1, насіння соняшнику у

розмірі 100652 кг. переоформив, а 9072 кг. було сплачено позивачу за надані

послуги по зберіганню та переробці соняшника. Ніякого доручення на закупівлю

насіння соняшнику та його зберігання не укладалось. Звітів по виконанню

виданого доручення ОСОБА_2 не надавав, а ОСОБА_1 не витребував. Всі дії по

закупівлі, транспортуванню та передачі на зберігання здійснював ОСОБА_1 Таким

чином, відсутні правовідносини доручення за дорученням від 05.10.04 р. при

відсутності письмової угоди доручення та доказів її виконання, а є фактичні

правовідносини по купівлі-продажу насіння соняшнику з метою ухилення від

оподаткування. Таким чином, існуючий усний договір доручення та доручення від

5.10.2004 р. є удаваним правочином, оскільки відповідач ОСОБА_2 не мав

повноважень на укладання від імені приватного підприємця ОСОБА_1 договору з ВАТ

„Мелітопольський елеватор", тому вказаний договір та доручення повинні

бути визнані недійсними.

В судовому засіданні

представник позивача уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним лише

договір зберігання насіння соняшнику від 8.10.2004 року.

Відповідач

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно з невідомої суду причини, про

день слухання справи був повідомлений належним чином, через оголошення в газеті

„Запорізька правда" від 22.02.2007 р.,

тому суд вважає за можливе слухати справу за його відсутності.

Відповідач

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно з невідомої суду причини, про

день слухання справи був повідомлений належним чином, через оголошення в газеті

„Запорізька правда" від 22.02.2007 р.,

тому суд вважає за можливе слухати справу за його відсутності.

Зі згоди

представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає

положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши

пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов

слід задовольнити повністю.

8.10.2004 року

між товариством з обмеженою відповідальністю „Мелітопольський елеватор" та

ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 5.10.2004 року на

право бути його представником в усіх відповідних підприємствах, установах та

організаціях, у тому числі на елеваторі з питань, пов'язаних із закупкою,

транспортуванням та отриманням насіння соняшника, був укладений договір на

надання послуг по зберіганню насіння соняшника /а.с.2-4/.

Згідно з

касовими ордерами №01, №02, №3 СПДФО ОСОБА_1 передав 05.10.2004 р. ОСОБА_2

250000 грн., 13.10.2004 р. - 260000 грн., а 27.10.2004 р. - 30000 грн. на

закупівлю насіння соняшника.

Відповідно до

картки зберігання продукції ОСОБА_2 передав на зберігання ТОВ „Мелітопольський

елеватор" насіння соняшнику у кількості 172702 кг.

Згідно з

відомостями відвантаження насіння соняшника 19.11.2004 р. ОСОБА_1 було відвантажено

32800 кг. насіння соняшника. 25.11.2004 р. на ім'я ОСОБА_1 було відвантажено

30200 кг насіння соняшника.

Рішенням

господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року по справі №22/84

позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ „Мелітопольський елеватор" були задоволені,

з ТОВ „Мелітопольський елеватор" на користь ОСОБА_1 було стягнуто 161043

грн. 20 коп. збитків, завданих втратою соняшника та невиконанням договору

зберігання. Цим же рішенням встановлено, що у довіреності від 05.10.2004 p.,

виданої ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 відсутні будь-які дані про паспорт або інший

документ, що засвідчує особу ОСОБА_2 Відсутній також підпис самого ОСОБА_2 На

підставі викладеного суд дійшов висновку про невідповідність даної довіреності

на відпуск матеріальних цінностей вимогам законодавства.

Відповідно до

ст. 235 ЦК України

удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину,

який вони насправді вчинили. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо буде

встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого

правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами

щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно до ст.

635 ЦК України,

за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується

передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець

приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну

грошову суму.

У відповідності

до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням

повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку

він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє,

вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У наданих суду

видаткових касових ордерах №№ 01-03 /а.с. 100-101/ зазначена підстава видачі

грошових коштів - закупівля насіння соняшнику.

Відносно

укладання будь-яких договорів ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 з іншими особами суду

не надано доказів.

Судом

встановлено, що договір №22 від 08.10.2004 р. був підписаний ОСОБА_2 і на цьому

договорі був поставлений відбиток печатки ОСОБА_1 як приватного підприємця.

Суд вважає, що

відбиток печатки приватного підприємця ОСОБА_1 на договорі, підписаному

представником ОСОБА_2 не є дією, яка свідчить про схвалення цього договору.

Таким чином, суд

приходить до висновку, що приватний підприємець ОСОБА_1 не схвалив дій за

договором зберігання №22 від 08.10.2004 p., який підписаний

ОСОБА_2

Тому

правовідносини по договору схову виникли виключно між ВАТ „Мелітопольський

елеватор" та ОСОБА_2, так як насіння, придбане ним, належало саме йому до

передачі його ОСОБА_1

Відповідно до

ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою,

п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Таким чином, суд

вважає, що договір з надання послуг із зберігання насіння соняшника №22

укладений 08 жовтня 2004 року між ТОВ „Мелітопольський елеватор" та

приватним підприємцем ОСОБА_1

Керуючись ст. 3, 10, 212, 224

ЦПК України, ст. 203, ч.1 ст. 237, ст. 215, ч.3 ст. 241, ч.1, ч.3 ст. 244 ЦК України, суд

вирішив:

Позовну заяву

Товариства з Обмеженою Відповідальністю „Мелітопольський елеватор" до

приватного підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати договір

з надання послуг із зберігання насіння соняшника №22 укладений 08 жовтня 2004

року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю „Мелітопольський

елеватор" та приватним підприємцем ОСОБА_1 недійсним.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольский

міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня

проголошення рішення, а потім апеляційної скарги на рішення суду протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний

строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії

апеляційної скарги до апеляційного суду.

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заочне рішення

може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача,

поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.