Постанова

від 26.06.2015 по справі 813/8184/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 року № 813/8184/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група» до Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2012 р №0001752201, №000091172, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 25 грудня 2012 року, прийнятих відповідачем, Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1, оскільки позивачем належним чином оформлено здійснення господарської операції з виконання підрядних робіт на користь ДП «Львівський облавтодор» на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року по формі КБ-2В. Крім того, позивачем вказано на протиправність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 з огляду на невірне застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 127 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові пояснення, докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивачем безпідставно не віднесено до складу валових доходів вартості виконаних на користь ДП «Львівський облавтодор» підрядних робіт у вересні 2012 року та відповідно не сформовано валові витрати на суму собівартості виконаних робіт, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд в порядку ст. 52 КАС України допустив заміну неналежного відповідача - Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на належного відповідача - Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області, а згодом - заміну Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області на Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідачем, Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група», код ЄДРПОУ 35487941, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р., про що 11.12.2012 р. складено акт № 490/22-20/35487941.

Вказаним актом встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, пп.14.1.257 п. 14.1 ст.14, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п. 137.1., п. 137.4 ст. 137, п.138.2, п.138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 4288 грн. за третій квартал 2011 року та третій квартал 2012 року. Такоє актом встановлено порушення позивачем пп. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168, п. 127.1. ст. 127, п. 31.1 ст. 31, п. 57.1. ст. 57, п. 176.2.а) ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 -УІ (із змінами та доповненнями) та Закон України від 07.07.2011р. № 3609 - VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», внаслідок неперерахування (несвоєчасної сплати) до бюджету податку доходів фізичних осіб в сумі 8154 грн. податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду за: серпень 2011 р. в сумі 2650 грн., вересень 2011 р. в сумі 2836 грн., жовтень 2011 р. в сумі 2668 грн., що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та / або сплаті до бюджету в сумі 2038,50 грн.

Зазначені у акті перевірки порушення, які зумовили донарахування позивачу податку на прибуток, полягають у тому, що позивачем безпідставно не віднесено до складу валових доходів за третій квартал 2012 року вартості виконаних підрядних робіт на користь ДП «Львівський облавтодор» у вересні 2012 року, а також відповідно не віднесено до складу валових витрат собівартості вказаних робіт.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Судом встановлено, що на підставі укладеного 14 жовтня 2008 року договору № 14/10 на виконання робіт з капітального, поточного ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Львівської області ТОВ «Західна дорожна транспортна група» на користь філії «Дрогобицький райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» виконано роботи з поточного ремонту та експлуатаційного утримання а/д загального користування місцевого значення Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне на загальну суму 392897,00 грн. Виконання даних робіт сторонами оформлено Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року форми КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 року форми КБ-3. 31.12.2012 року ТОВ «Західна дорожна транспортна група» виписано податкову накладну на суму ПДВ 65484,00 грн. та сформовано відповідні податкові зобов'язання з ПДВ.

Враховуючи те, що виконання робіт закінчене у грудні 2012 року, позивачем включено вартість виконаних підрядних робіт на користь ДП «Львівський облавтодор» до складу валових доходів у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік. Собівартість виконаних робіт позивачем включено до складу валових витрат у тій же декларації.

Позивачем представлено лист-відповідь від ДП «Львівський облавтодор», який підтверджує ту обставину, що у вересні 2012 року ДП «Львівський облавтодор» та ТзОВ «Західна дорожна транспортна група» не оформлялось будь-яких актів приймання виконаних будівельних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання а/д загального користування місцевого значення Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне на замовлення філії «Дрогобицький райавтодор» на загальну суму 392897,00 грн., оскільки такий акт був оформлений після закінчення виконання всього обсягу робіт у грудні 2012 року.

На підтвердження вказаних обставин позивачем додатково представлено письмові пояснення ОСОБА_3 (директор ТОВ «ЗДТГ» станом на час спірних відносин).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Однак обома сторонами спірних відносин заперечується факт складання чи оформлення будь-яких інших актів виконаних підрядних робіт, окрім акту за грудень 2012 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 , акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку). При цьому п. 1 розділу ІІІ Порядку передбачено, що додатками до акту перевірки є завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у випадку їх отримання.

Пунктом 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Всупереч викладеному, податковим органом не надано суду єдиного належного та допустимого доказу існування первинного документа - Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, адже таким єдиним належним і допустимим доказом є власне такий Акт. Податковим органом у встановлений законом спосіб також не зафіксовано жодної відмови замовника від прийняття виконаних позивачем робіт згідно вимог ст. 882 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність декларування позивачем валових доходів та витрат за рахунок виконаних на користь ДП «Львівський облавтодор» робіт у декларації за 2012 рік згідно акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 року, оскільки відповідачем не доведено факту здійснення та завершення даної господарської операції між ТОВ «ЗДТГ» та ДП «Львівський облавтодор» у вересні 2012 року.

Щодо заниження позивачем валового доходу на вартість брусків обрізних з хвойних порід у сумі 738,00 грн. (без ПДВ) та поковки з квадрадтних заготовок у сумі 236,00 грн. (без ПДВ), то вказане спростовується довідкою від 18 червня 2015 року № 8, яка міститься у матеріалах справи. Згідно вказаної довідки станом на час виконання позивачем підрядних робіт на користь філії «Стийська ДЕД» ДП «Львівський обавтодор» з поточного ремонту автодороги загального користування Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочна у липні 2011 року, на балансі позивача були наявні бруски обрізні з хвойних порід та поковки з квадрадтних заготовок, необхідні для виконання вищезазначених підрядних робіт.

Щодо вчинення позивачем порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, то суд зазначає наступне:

Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України , податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу , до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України ).

Пункт 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України , пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу . Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України ).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (підпункт 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України ).

Факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб підтверджується, крім відомостей акту перевірки, платіжними дорученнями на перерахування податку до бюджету за спірний період, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи.

Відповідні суми узгоджених грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб належним чином відображені позивачем у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1 ДФ), зауважень до яких податкових органом не надано.

Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позивачем, як податковим агентом, було допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у період з серпня 2011 року по жовтень 2011 року, при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. п. 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України ).

Згідно ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо. Ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено у ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України , може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом) або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

У спірному випадку позивачем допущено порушення податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати суми узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу правопорушення, передбаченому статтею 126 ПК України .

Натомість, вищезазначені обставини не були враховані податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, і, всупереч вимогам чинного законодавства при прийнятті податкового повідомлення-рішення розмір штрафу, застосованого до позивача визначався на підставі статті 127 ПК України , тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб - взагалі.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0001752301, №0000911702 від 25.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група» (Львівська область, Дрогобицький район, с.Раневичі, вул.Стрийська, буд.16/1, ЄДРПОУ 35487941) 182,70 (сто вісімдесят дві гривні 70 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30 червня 2015 року.

Суддя Гулкевич І.З.