Постанова

від 23.06.2015 по справі 813/1592/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року № 813/1592/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

з участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до приватної агрофірми «Промінь» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

В С Т А Н О В И В :

Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра, позивач) звернулась до суду з позовом до приватної агрофірми «Промінь» (далі - ПАФ «Промінь», відповідач) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року з метою видобування піску Західно-Глуховецького родовища.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, в ході перевірки виконання відповідачем угоди на користування надрами з метою видобування піску, встановлено численні порушення вимог чинного законодавства з питань користування надрами, які ПАФ «Промінь» не усуває протягом тривалого часу. Держгеонадра неодноразово надавали відповідачу достатній строк для усунення таких порушень, однак безрезультатно. У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити, покликаючись на його право звернення до суду з відповідним позовом та докази невиконання відповідачем умов угоди на користування надрами.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Своє відношення до позову виклали у письмових запереченнях, які надійшли до суду 17.04.2015 року № 12382, та у доповненнях до заперечення, які надійшли до суду 15.05.2015 року № 15648. Зазначили, що частина порушень, виявлених під час перевірок, була усунена, а ще частина - не знайшла свого підтвердження. До перевірки була представлена вся наявна у відповідача геологічна, маркшейдерська та інша документація. Крім того, представники відповідача зазначили, що даний позов є необґрунтований, передчасний та, ймовірно, покликаний ліквідувати підприємство. Також, не надано конкретних доказів порушення ПАФ «Промінь» чинного законодавства про надра. У зв'язку з чим у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, неодноразово скеровував на адресу суду заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши наявні у справі матеріали, надавши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

ПАФ «Промінь», код ЄДРПОУ 23974696, зареєстроване за адресою: 81612, с. Глухівець Миколаївського району Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 04.12.2006 року ПАФ «Промінь» надано спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 4131. Об'єктом надрокористування є Західно-Глуховецьке родовище з метою видобування пісків, придатних для основ дорожнього будівництва та для штукатурних розчинів опоряджувального шару. Дозвіл наданий терміном на 16 років.

Особливими умовами дозволу є виконання умов Держуправління екоресурсів у Львівській області (екологічна картка № 133/05 від 15.12.2005 року, своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством, щорічний радіаційний контроль за породами в кар'єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97, щорічна звітність перед ДНВП «ГеоінформУкраїни» згідно з формою 5-гр.

11.12.2006 року між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ПАФ «Промінь» укладено угоду на користування надрами, що є невідм'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний № 4131.

Пунктом 4.1.2 вказаної угоди надрокористувач повинен був забезпечити виконання вимог законодавства, а також затверджених в установленому порядку стандартів (норм, правил) по технології ведення робіт, пов'язаних з використанням надр, виконання вимог технічних проектів і технічної документації, проведення випереджувального геологічного вивчення надр, що забезпечить раціональне ведення гірничо - експлуатаційних робіт і найбільш, повне вилучення із надр запасів основних і сумісно залягаючи корисних копалин та супутніх компонентів, недопущення наднормативних втрат корисної копалини, вибіркової відробки окремих дільниць Ліцензійної ділянки, які можуть призвести до збільшення загальних втрат корисної копалини у надрах, достовірний облік видобутих і залишених у надрах запасів основних та сумісно з ними залягаючи корисних копалин і супутніх компонентів, ведення геологічної, маркшейдерської та іншої документації процесу геологічного вивчення та і видобування корисної копалини, яка забезпечує нормальний цикл робіт, прогнозування небезпечних ситуацій, своєчасне виявлення і нанесення на плани гірничих робіт небезпечних зон тощо.

На підставі наказу від 17.06.2013 року № 325 «Про затвердження плану проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2013 року» Держгеонадрами прийнято наказ від 18.06.2013 року № 330 про проведення планової перевірки ПАФ «Промінь» з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

В подальшому, посадовою особою - провідним спеціалістом Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр ОСОБА_3 - проведено планову перевірку ПАФ «Промінь» з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за наслідками якої складено акт № 2-04/06/2013-26/п від 27.09.2013 року, та, в зв'язку з встановленими під час перевірки численними порушеннями, видано припис № 2-04/06/2013-26/п від 03.10.2013 року.

Так, в акті зафіксовано, що вимоги та показники проекту розробки родовища не дотримуються в частині видобутку корисної копалини, зокрема, проектна потужність кар'єра 40 тис. м. куб, а в 2011 році видобуто 198 тис. м. куб, в 2012 році - 162 тис. м. куб, в першому півріччі 2013 року - 101 тис. м. куб.

Крім того, у ПАФ «Промінь» відсутні плани розвитку гірничих робіт на 2012-2013 роки, видобуток корисної копалини проводився без планів розвитку гірничих робіт.

Крім того, несвоєчасно і не в повному обсязі проводиться сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством. Згідно поданої довідки надрокористувача заборгованість перед бюджетом по платі за надра становить 64373,00 грн.

Крім того, видобування здійснюється за межами ділянки надр відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, та за межами гірничого відводу

Крім того, до перевірки не надано дозвіл на початок експлуатації кар'єра, геологічна, маркшейдерська, технічна та обліково-контрольна документація (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми) не представлена до перевірки.

Крім того, відсутні акти списання корисних копалин з гірничовидобувного обліку підприємства, не виконується програма робіт по експлуатації Західно-Глуховецького родовища будівельних пісків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заступник голови ПАФ «Промінь» ОСОБА_4 та начальник кар'єра ОСОБА_1 були присутні при проведенні перевірки та акт № 2-04/06/2013-26/п від 27.09.2013 року підписали без зауважень.

Щодо припису № 2-04/06/2013-26/п від 03.10.2013 року, то такий був отриманий відповідачем 11.10.2013 року та не оскаржений, що підтвердили в судовому засіданні представники відповідача.

Наказом Держгеонадр від 21.02.2014 року № 46 ПАФ «Промінь» надано 60 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень.

Зазначений наказ був отриманий відповідачем 11.03.2014 року та на нього скеровані в адресу позивача заперечення на акт перевірки № 4 від 02.04.2014 року.

12.06.2014 року наказом Держгеонадр № 184 ПАФ «Промінь» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та надано 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень.

Слід зазначити, що ні наказ Держгеонадр від 21.02.2014 року № 46 про надання ПАФ «Промінь» 60 календарних днів для усунення порушень, ні наказ від 12.06.2014 року № 184 про зупинення ПАФ «Промінь» дії спеціального дозволу на користування надрами відповідачем в судовому порядку оскаржені не були.

Одночасно, 13.01.2014 року Територіальне управління Держгірпромнагляду у Львівській області провело перевірку ПАФ «Промінь» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, результати якої оформило актом № 06-01-6/1 від 13.01.2014 року.

Актом зафіксовані такі порушення, як відсутність необхідної проектної та технічної документації, невідповідність технологічних процесів проектам на проведення робіт, освоєння родовища не у встановленому порядку, незабезпечення обліку стану і руху запасів корисних копалин, незабезпечення списання запасів корисних копалин, відсутність геологічної, маркшейдерської та технічної документації, відсутність планів розвитку гірничих робіт тощо.

13.06.2014 року за № 546-14/02 начальником Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр ОСОБА_5 внесено подання директору Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр ОСОБА_6 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року в зв'язку з не усуненням ПАФ «Промінь» встановлених порушень у сфері надрокористування, а 22.09.2014 року за № 747-14/02 внесено подання на анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року, про що повідомлено відповідача листом від 07.11.2014 року № 13366/02/14-14.

Крім того, позивач в листі від 07.11.2014 року № 13366/02/14-14 запитував у ПАФ «Промінь» про наявність згоди на припинення права користування Західно-Глуховецьким родовищем.

Вказаний лист відповідач отримав 18.11.2014 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

31.03.2015 року, вважаючи, що має право на звернення до суду з позовом про припинення права користування надрами, Держгеонадра звернулись до суду з відповідним позовом.

Щодо права звернення позивача до суду з позовом про припинення права користування надрами, то суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Кодексу Законів про надра (надалі - Кодекс про надра) право користування надрами припиняється, у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Так, відповідно до п.п. 9 п. 23 вказаного Порядку, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

На даний час спеціальний дозвіл на користування надрами видається Держгеонадрами (п. 2).

Виходячи з вищенаведеного, право на звернення до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами належить позивачу.

Як вже було зазначено вище, однією з підстав припинення права користування надрами є порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Обов'язок користувача надр дотримуватись вимог спеціального дозволу на користування надрами закріплений також і в ст. 24 Кодексу про надра.

Так, ч. 2, 3 ст. 24 визначають, що користувачі надр зобов'язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Крім того, обов'язки ПАФ «Промінь», що виникають з користування надрами Західно-Глуховецького родовища, визначені самою угодою про користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року.

Слід також зазначити, що ПАФ «Промінь» спеціальний дозвіл на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року було надано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2006року № 168 «Про затвердження Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами».

І згідно даної постанови відповідач зобов'язаний був дотримуватись умов користування ділянкою надр, що визначена у дозволі та угоді про умови користування ділянкою надр.

Зміна умов користування надрами, визначених у дозволі та угоді про умови користування надрами, допускалась у разі:

зміни в установленому порядку проектної документації на геологічне вивчення, розробку та облаштування родовища;

зменшення площі ділянки надр за ініціативою як надрокористувача, так і відповідних контролюючих органів;

виявлення невідомих на час надання дозволу даних про нові види корисних копалин і супутні цінні компоненти, а також про нові властивості або якість корисних копалин після проведення Мінприроди державної експертизи відповідних геологічних матеріалів.

Звернення надрокористувача стосовно змін умов дозволу та угоди про умови користування надрами розглядалось Мінприроди протягом 30 днів після його надходження.

За результатами розгляду звернення Мінприроди оформляло зміни до дозволу або надсилало надрокористувачу вмотивовану відмову.

Зміни, що вносились до дозволу та угоди про умови користування надрами, оформлялись як доповнення до них і є їх невід'ємною частиною.

Тобто, за наявності встановлених порушень умов спеціального дозволу на користування надрами та угоди на користування надрами, Держгеонадра вправі звернутись до суду з позовом про припинення права користування надрами.

Щодо встановленої відсутності акта про передачу розвіданого родовища для промислового освоєння, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Кодексу про надра визначено, що розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 14.02.1995 року «Про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння» встановлено, що цей Порядок визначає умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин.

В окремих випадках, за згодою заінтересованих користувачів надр, може бути здійснено передачу для промислового освоєння родовищ корисних копалин, запаси яких не повністю підготовлені до промислового освоєння і попередньо оцінені.

Користувачі надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами, якщо інше не передбачено Кодексом України про надра.

Підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі:

один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корисних копалин, запаси яких оцінені ДКЗ;

довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин;

акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин;

зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, виробничо-технічні будівлі, споруди та інше майно;

збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обгрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обгрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних землях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.

Для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства, яке приймає родовище.

Міжвідомча комісія здійснює свою роботу, як правило, безпосередньо на об'єкті, що передається, і має право одержувати від підприємства, яке проводило розвідку родовища, всю необхідну документацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об'єкті.

Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правильністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компетенції Держнаглядохоронпраці, Держгеонадра та їхні органи на місцях.

Як встановлено в судовому засіданні і випливає з матеріалів перевірки Держгеонадр, відповідач не має оформленого в установленому порядку акта про передачу розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння.

Твердження представника відповідача про те, що розробка родовища була розпочата ще в 1973 році, а ПАФ «Промінь» отримав спеціальний дозвіл на користування надрами лише в 2006 року і тому в нього не може бути акта про передачу родовища корисних копалин у промислове освоєння, суперечить чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавству.

Крім того, як чітко встановлено Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, акт про передачу родовища корисних копалин у промислове освоєння є єдиною підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме звітних балансів корисних копалин на 2012-2014 року, та пояснень представників відповідача, корисні копалини (пісок) перебувають на балансі відповідача.

Також слід зазначити, що на замовлення ПАФ «Промінь» ДП «Геотехбуд» ВАТ «Гірхімпром» проводилась геологорозвідка Західно-Глуховецького родовища з метою видобутку будівельних пісків, про що свідчить інформація, викладена в протоколі № 1021 від 25.10.2005 року Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища.

Тобто, наступним кроком в розвідуванні родовища мало би бути складення акта про передачу розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Чого, однак, зроблено не було.

Щодо відсутності планів розвитку гірничих робіт на 2012-2013 роки та здійснення видобутку корисних копалин у відсутності таких планів, то суд зазначає, що ст. 51 Кодексу про надра встановлено, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Гірничим Законом України визначено правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.

Згідно ч. 1 ст. 2 Гірничого закону України, дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Статтею 1 Гірничого Закону України гірниче підприємство визначено як цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо); гірничі роботи - комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Згідно ст. 19 Гірничого Закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист".

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів.

Проекти та паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств у порядку, передбаченому правилами безпеки.

План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні, плани розвитку гірничих робіт на 2012-2013 роки по Західно-Глуховецькому родовищу пісків не були передані на розгляд та погодження органам гірничого контролю, бо у відповідача відсутній дозвіл на виконання небезпечних робіт.

Таким чином, ПАФ «Промінь» порушено вимоги ст. 51 Кодексу про надра та ст. 19 Гірничого Закону України.

Щодо несвоєчасної та не в повному обсязі сплати до Державного бюджету України обов'язкових платежів , суд вказує, що однією з особливих (додаткових) умов спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року є своєчасна та в повному обсязі сплата обов'язкових платежів (в тому числі і відрахувань за геологорозвідувальні роботи) до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Водночас, станом на проведення планової перевірки ПАФ «Промінь» 27.09.2013 року виявлено наявну заборгованість перед бюджетом по платі за надра в розмірі 64373,00 грн.

Крім того, згідно довідки Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.12.2014 року № 9316/10/250-13, підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України на суму 132540,55 грн., в тому числі: плата за надра 124001,55 грн.

З урахуванням наведеного, а також того, що як Податковим кодексом України (до виключення розділу «Плата за користування надрами» Законом України від 28.12.2014 року 71-VIII), так і Кодексом про надра встановлена обов'язковість сплати до бюджету плати за надра, ПАФ «Промінь», допустивши заборгованість з цього податку, порушив вимоги Податкового кодексу України, Кодексу про надра, а також вимоги спеціального дозволу на користування надрами.

Щодо недотримання вимог та показників проекту розробки родовища в частині видобутку корисної копалини.

Згідно п. 4.1.2. угоди на користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року, надрокористувач повинен забезпечити виконання вимог технічних проектів та технічної документації при видобутку піску.

Аналогічний обов'язок надрокористувача встановлений ст.ст. 51, 53 Кодексу про надра.

Як вже було зазначено вище, згідно 51 Кодексу про надра, розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Основними вимогами при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини є:

1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;

2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;

3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;

4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Згідно робочого проекту розробки і рекультивації Західно-Глуховецького родовища пісків, затвердженого голово правління ПАФ «Промінь» у 2008 році, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, проектна річна потужність кар'єра складає 40 тис. кв. м. (аркуші 8, 10, 16, 36, 41 робочого проекту).

Така ж сама потужність кар'єру зазначена і в п. 4.1.1. угоди на користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року та в звітних балансах запасів корисних копалин за 2012-2013 роки (стовпчик №3), а також в Програмі робіт по експлуатації Західно-Глуховецького родовища пісків до угоди про умови користування надрами від 11.12.2006 року (п.6).

Водночас, в 2011 році було видобуто 198 тис. кв. м., в 2012 році - 162 тис. кв. м., у першому півріччі 2013 рок - 101 тис. кв. м.

Представниками відповідача не було надано суду доказів того, що в робочий проект, а також в угоду на користування надрами було внесено будь-які зміни, здебільшого, які б стосувались проектної потужності кар'єру.

Звідси, ПАФ «Промінь», вийшовши за межі проектної потужності кар'єру, порушив вимоги як угоди на користування надрами, так і норми Кодексу про надра.

Щодо здійснення видобування піску за межами ділянки надр відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року, та щодо здійснення видобування за межами гірничого відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 17 Кодексу про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» гірничий відвід на розробку родовищ корисних копалин надається з урахуванням меж об'єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, та з дотриманням вимог пункту 18 цього Положення.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок надання гірничих відводів, межі гірничого відводу визначаються, крім іншого, для розробки родовищ корисних копалин - контурами їхніх запасів, оцінених ДКЗ, у тому числі запасів категорії С2, з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар'єру.

Відповідно до п. 28 Положення про порядок надання гірничих відводів, підприємства і громадяни, яким надано гірничий відвід, зобов'язані:

використовувати надра відповідно до цілей, для яких надано гірничий відвід;

забезпечувати повноту геологічного вивчення гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов використання надр у межах гірничого відводу, раціональне і комплексне використання надр, їх охорону;

забезпечувати безпеку людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища;

усувати шкідливий вплив гірничих робіт на об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва;

забезпечувати рекультивацію земельних ділянок, порушених під час користування надрами, для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

організовувати маркшейдерське забезпечення гірничих робіт у процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів чи підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а також складання геологічної та маркшейдерської документації;

здійснювати постійні спостереження за зсувами гірських порід, деформацією наявних надземних споруд і об'єктів, станом гірничих виробок, збереженням установлених гірничим відводом меж локалізації похованих шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені чинним законодавством України.

На сторінках 37-37 робочого проекту розробки і рекультивації Західно-Глуховецького родовища пісків, затвердженого голово правління ПАФ «Промінь» у 2008 році, зазначено, що генераль ний кут нахилу бортів кар'єру в основному, як і при підрахунку запасів, дорівнює 30°, кут нахилу південно-східного борту прийнятий рівним куту робочого бульдозерного уступу - 25°, з врахуванням відробки нижньої частини уступу висотою до 5-7 м. під кутом 60°.

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що Держгеонадра дійшли висновку про видобування ПАФ «Промінь» піску за межами гірничого відводу та за межам ділянки надр, наданої у використання, в зв'язку з тим, що при розробці кар'єру мало місце збільшення кутів нахилу уступів з їх подальшим обваленням.

Доказів внесення відповідних змін до робочого проекту ПАФ «Промінь» не надано.

Таким чином, відповідачем при видобутку корисних копалин не було дотримано вимоги робочого проекту, чим порушено ст.ст. 17, 19 Кодексу про надра, п.п. 12, 18, 28 Положення про порядок надання гірничих відводів.

Щодо відсутності актів списання запасів корисних копалин, то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Кодексу про надра видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати списання з обліку запасів корисних копалин облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді України.

Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 58, визначено, що це Положення встановлює єдиний порядок списання запасів корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства і є обов'язковим для всіх інших підприємств, установ, організацій та громадян, які використовують надра або здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію чи консервацію гірничодобувних об'єктів, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

До запасів корисних копалин, які підлягають обліку гірничодобувними підприємствами, належать балансові і позабалансові запаси твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та наявних у них компонентів, що пройшли експертизу та оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин, а також запаси , виявлені під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин.

Списанню підлягають балансові і позабалансові запаси корисних копалин:

а) видобуті і призначені для споживання або переробки;

б) втрачені у процесі видобування:

залишені в надрах у відбитому чи невідбитому стані;

вилучені з надр і направлені в породні відвали;

втрачені під час транспортування, навантажування,

розвантажування;

втрачені в місцях зберігання;

в) які втратили промислове значення:

невідповідні нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові, газові, нафтогазові, газоконденсатні, нафтогазоконденсатні, бітумні, мінеральних вод та лікувальних грязей);

недоцільні для відпрацювання через гірничотехнічні і гірничогеологічні умови;

г) які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища корисних копалин.

У разі передачі гірничодобувним підприємством запасів корисних копалин, що перебувають на його обліку, іншому гірничодобувному підприємству, вони списуються згідно з цим Положенням.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, гірничодобувне підприємство провадить списання:

а) балансових запасів, видобутих з надр, - не рідше одного разу на рік на підставі даних облікової геолого-маркшейдерської документації;

б) балансових запасів, втрачених у процесі видобування, - не рідше одного разу на рік окремо для кожної виїмкової одиниці (блока, лави, уступу тощо).

Додатком №1 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства затверджено форму акта на списання корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства.

Вказаний акт погоджується уповноваженою особою органу, який погоджує списання, та затверджується керівником гірничодобувного підприємства.

Крім того, такий акт підписується головним інженером гірничодобувного підприємства, головним (старшим) геологом та головним (старшим) маркшейдером.

Також гірничодобувному підприємству належить вести книгу обліку списаних корисних копалин родовища, яке відпрацьовується.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАФ «Промінь» здійснювалось списання запасів корисних копалин згідно з формою 5-гр, затвердженою наказом Державної геологічної служби Мінприроди України від 26.12.2007 року № 142 за погодженням з Держкомстатом України від 02.01.2008 року (Звітний баланс запасів корисних копалин).

Водночас, списання за такою формою суперечить вимогам Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства та ст. 46 Кодексу про надра, які є обов'язковими до виконання.

Щодо отримання дозволу на початок експлуатації Західно-Глуховецького родовища пісків , то п. 5 Програми робіт, яка додається до угоди про умови користування надрами від 11.12.2006 року, передбачено, що ПАФ «Промінь» зобов'язано одержати дозвіл на початок експлуатації родовища в І кварталі 2007 року.

Водночас, дозвіл на початок експлуатації Держнаглядохоронпраці станом на момент розгляду справи в суді не отриманий та, відповідно, не представлений суду.

Покликання представника відповідача на те, що норми Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації від 06.10.1993 року № 831, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.1993 № 831, розраховані лише на новостворене підприємство, судом до уваги не беруться, оскільки зазначена постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 року №1631, тобто, ще до отримання ПАФ «Промінь» спеціального дозволу на користування надрами.

Натомість, станом на момент початку робіт ПАФ «Промінь» з видобування піску на Західно-Глуховецькому родовищі діяла постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 року № 1631, яка затверджувала Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами.

Вказана постанова чинна і на даний час.

Так, відповідно до п. 3 вказаної постанови, суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (далі - навчання з питань охорони праці), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.

Пунктом 4 вказаної постанови передбачено, що для одержання дозволу суб'єкт господарської діяльності або уповноважена ним особа подає (надсилає поштою) до Держнаглядохоронпраці або його територіального органу за місцем розташування заяву за зразком згідно з додатком 3, до якої додаються:

на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявленої роботи;

на експлуатацію об'єкта - висновок експертизи щодо відповідності об'єкта вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (з урахуванням результатів сертифікації в системі УкрСЕПРО у разі її проведення) і спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодавства під час його експлуатації, а також експлуатаційну документацію (копії інструкції з експлуатації, паспорта, настанови тощо) українською або, як виняток, російською мовою (для об'єкта, який виготовлено за кордоном);

на проведення навчання з питань охорони праці - висновок експертизи Головного навчально-методичного центру або експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці щодо спроможності суб'єкта господарської діяльності проводити навчання з питань охорони праці.

Держнаглядохоронпраці або його територіальний орган не вправі вимагати надання інформації і документів, не передбачених цим Порядком.

Згідно Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відповідно до додатку 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, об'єкти, на яких проводяться гірничі, геологорозвідувальні роботи та роботи з видобування і збагачення корисних копалин, роботи в підземних умовах, віднесені до Переліку об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Твердження представників відповідача про відсутність на підприємстві випадків травмування працівників, загроз їх життю та здоров'ю не можуть бути підставою для звільнення ПАФ «Промінь» від обов'язку виконувати умови угоди на користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року.

Щодо невиконання ПАФ «Промінь» за переліком Програми робіт , яка додається до угоди про умови користування надрами від 11.12.2006 року, то суд вказує на те, що така не виконувалась, зважаючи на встановлені під час проведення Держгеонадрами 27.09.2013 року перевірки та підтверджені в судовому засіданні порушення.

Так, зокрема, не було виконано п. 4 Програми, а саме, не погоджено плани розвитку гірничих робіт (термін виконання - щорічно); п. 5 - не отримано дозвіл на початок експлуатації об'єкта (термін виконання - І квартал 2007 року); п. 6 експлуатація родовища (річна продуктивність кар'єру - 40 тис. м. кв., починаючи з ІІ кварталу 2007 року і до ІV кварталу 2022 року).

Щодо ненадання під час проведення Держгеонадрами 27.09.2013 року перевірки геологічної, маркшейдерської та технічної документації, то суд ще раз наголошує на тому, що результати перевірки не були предметом оскарження, так само як і припис № 2-04/06/2013-26/п від 03.10.2013 року та накази Держгеонадр від 12.06.2014 року № 184 про зупинення ПАФ «Промінь» дії спеціального дозволу на користування надрами та від 21.02.2014 року № 46 про надання ПАФ «Промінь» 60 календарних днів для усунення порушень.

Крім того, твердження позивача про ненадання до перевірки геологічної, маркшейдерської та технічної документації представниками відповідача в судовому засіданні спростовано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем при користуванні надрами Західно-Глуховецького родовища пісків на підставі спеціального дозволу від 04.12.2006 року № 4131, були допущені суттєві порушення як вимог самого дозволу, угоди на користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року, так і вимог Кодексу про надра та інших нормативно-правових актів, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про припинення користування надрами приватної агрофірми «Промінь».

В той же час ПАФ «Промінь», всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не представив суду належних, допустимих і достатніх доказів в спростування вищенаведених обставин.

Звідси, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Припинити право користування надрами приватної агрофірми «Промінь» (код ЄДРПОУ 23974696, адреса: 81612, с. Глухівець Миколаївського району Львівської області) шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4131 від 04.12.2006 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст виготовлено та підписано 30.06.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.