Ухвала

від 07.07.2015 по справі 815/2760/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2760/15

УХВАЛА

07 липня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

за участю секретаря Вінського О.Ю.,

редставників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроєкт-ВП» до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №2441 від 29.10.2014 року виданий в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроєкт-ВП» до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №2441 від 29.10.2014 року виданий в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року відкрито провадження.

19.06.2015 року (вхід. № 15308/15) представник позивача надав до суду клопотання про відвід головуючого судді у справі - ОСОБА_4, оскільки, на думку представника позивача, йому було у грубій формі відмовлено, під час телефонної розмови з суддею Корой С.М. у наданні інформації щодо руху адміністративної справи, посилаючись на зайнятість. Відтак, представник позивача вважає, що така поведінка судді Корой С.М. показує відношення до сторони у справі і заздалегідь вирішене питання про відмову у позові.

У судовому засіданні 07.07.2015 року представники позивача підтримали надану заяву про відвід судді.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Дослідивши вимоги заяви про відвід, вислухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Що стосується припущення представників позивача щодо формування упередженої думки головуючого судді при розгляді справи, у зв'язку з відмовою у наданні інформації в телефонному режимі посилаючись на зайнятість судді, суд зазначає наступне.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь - який спосіб забороняється.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно «Рекомендацій CM/Rec (2010)12 Комітету ОСОБА_5 Європи, державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки», яка ухвалена Комітетом ОСОБА_5 Європи 17.11.2010 р., визначено, що:

- незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права;

- судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів;

- судді повинні мати достатні повноваження та змогу їх здійснювати для виконання своїх обов'язків, підтримання юрисдикції та гідності суду.

Відповідно частин 1 - 3 статті 30 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Статтями 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ст. 30 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований з обґрунтуванням підстав для відводу.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Стаття 27 КАС передбачає, що суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться, на ряду з іншим і за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно свідчили про упередженість головуючого судді у справі при розгляді цієї адміністративної справи.

Наведені позивачем в заяві обставини ніяким чином не вказують на упередженість головуючого судді у даній справі, а є лише його необгрунтованими припущеннями. Більш того, вказані припущення, не можуть бути підставою для відводу цього судді з передбачених статтями 27, 28 КАС України мотивів, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні заяви представників позивача про відвід головуючого судді.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 133, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви представника позивача про відвід головуючого судді в адміністративній справі № 815/2760/15-відмовити.

Ухвала окремо від кінцевого судового рішення оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 07.07.2015 року.

Суддя С.М. Корой