Ухвала

від 25.06.2015 по справі 804/15094/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/15094/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року

у справі № 804/15094/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, наказів,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року №0007101502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 692463 гривень, у тому числі 553970 гривень за основним платежем та 138493 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями: визнання протиправними та скасування наказів про продовження строків перевірки від 12 червня 2014 року №797, від 18 червня 2014 року №829, від 26 червня 2014 року №906.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року №0007101502. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі клопотання, судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представник державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ» у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 05 червня 2014 року по 04 липня 2014 року (на підставі наказу про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки від 04 червня 2014 року №760, наказів про продовження строків проведення перевірки від 12 червня 2014 року №797, від 18 червня №829, від 26 червня 2014 року №906) податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з товариствами з обмеженою відповідальністю «Альянс-Іст»; «Продсервіслюкс», «Сідлей», «Голдлайн», «Профілайт» та подальшій реалізації, придбаних, товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №5222/22-03/36093985 (т. 1 а.с. 8-99).

За висновками перевірки:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ» по ланцюгу постачання: від товариств з обмеженою відповідальністю «Альянс-Іст», «Продсервіслюкс», «Сідлей», «Голдлайн», «Профілайт» (контрагенти-постачальники) - та до товариств з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський ОСОБА_1», «ДПК «ВАЙЗ», «НВЦ «Реаком», «ІД-Телеком», «Техномаш», «Олександрійська Ливарна Компанія», «Мега Лінк», «Онікс», «РВА Промоцентр», «Реконд», «Самакс», «Укрстандарт», «МФ «Фаворит Плюс», приватного підприємства ВФ «Емаль» (контрагенти-покупці);

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг);

- позивачем допущено порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу доходу не включено суму матеріальної допомоги 2811640,43 гривень, у т.ч. за 3 квартал 2012 року - 485189,25 гривень, за 4 квартал 2012 року - 502761,14 гривень, за 2013 рік - 1823690,04 гривень, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 553970 гривень, у т.ч. за 3 квартал 2012 року - 101889 гривень, за 4 квартал 2012 року - 105580 гривень, за 2013 рік - 346501 гривень.

У ході проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач здійснював господарські операції з використанням «підприємств-постачальників» з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та протиправному приховуванні від оподаткування сум безповоротної фінансової допомоги шляхом відображення таких сум в обліку позивача під виглядом оплати за реалізовану «підприємствам-покупцям» продукцію.

Також відповідач вказує на те, перевіркою встановлена відсутність: документів щодо наявності власних або орендованих транспортних засобів; документів щодо наявності власних або орендованих складських приміщень; товарно-транспортних документів щодо підтвердження перевезення, відвантаження від контрагентів-постачальників та до контрагентів-покупців, продукції, отриманої від товариств з обмеженою відповідальністю «Альянс-Іст», «Продсервіслюкс», «Сідлей», «Голдлайн», «Профілайт». Видаткові накладні не мають юридичної сили первинних документів, оскільки за ними не можливо ідентифікувати осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні господарської діяльності. У видаткових накладних є лише підписи осіб, які отримували товар; прізвище, ім'я по-батькові, посади, дата та номер довіреності відсутні, місце складання відсутнє.

До таких висновків податковий орган дійшов, зокрема, з отриманої інформації, яка викладена в актах перевірок контрагентів позивача, а саме:

- акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18 квітня 2013 року №1317/153/38113730 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Іст» щодо правомірності коригування податкових зобов'язань, сформованих за травень-грудень 2012 року, січень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку» ;

- акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26 вересня 2013 року №372/223/38198165 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіслюкс» з питань фінансово-господарських відносин за період квітень, травень 2012 року»;

- акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року №272/223/38198165 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіслюкс» з питань фінансово-господарських відносин за період червень 2013 року»;

- акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06 вересня 2013 року №310/223/38199158 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сідлей» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: квітень - травень 2013 року»;

- акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року №269/223/38199158 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сідлей» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: червень 2013 року»;

- акт Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції від 23 серпня 2013 року №9/22/3-38329524 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Голдлайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період лютий-липень 2013 року»;

- акт Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції від 23 серпня 2013 року №10/22/3-38548226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Профілайт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період квітень-липень 2013 року».

За виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року №0007101502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 692463 гривень, у тому числі 553970 гривень за основним платежем та 138493 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з його протиправності та фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів про продовження строків проведення перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом фактично реалізована компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а відтак, як накази про продовження строків проведення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 135.1, 135.2, 135.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтями 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до пунктів 44.1, 44.3-44.5 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ» (Замовником) укладені наступні договори поставки поліграфічної продукції з:

- товариством з обмеженою відповідальністю«Альянс-Іст» (Виконавцем) договір №АП-47 від 01 липня 2012 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію та виробничій матеріал (т. 1 а.с. 184);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіслюкс» (Виконавцем) договір №АП-51 від 01 лютого 2013 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію та виробничій матеріал (т. 1 а.с. 186);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Сідлей» (Виконавцем) договір №АП-50 від 01 листопада 2012 року, за яким Виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію та виробничій матеріал (т. 1 а.с. 185);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Голдлайн» (Виконавцем) укладено договір №АП-58 від 01 липня 2013 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію та виробничій матеріал (т. 1 а.с. 187);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Профілайт» (Виконавцем) укладено договір №АП-59 від 01 липня 2013 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію та виробничій матеріал (т. 1 а.с. 188).

Відповідно до видаткової накладної №709029 від 09 липня 2013 року, рахунку фактури від 09 липня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Профілайт» поставлено позивачу: вивіска, стенд, таблички, ПХВ з логотипом на загальну сум 5638,80 гривень з урахуванням податку на додану вартість (т. 1 а.с. 189-190).

Згідно з видаткової накладною №АІ-010809 від 08 січня 2013 року, рахунку фактури від 08 січня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю«Альянс-Іст» поставлено позивачу: листівки, етикетки, календарі, наклейки, стікери на загальну суму 22410,96 гривень з урахуванням податку на додану вартість (т. 1 а.с. 191-192).

За рахунком фактурою від 06 червня 2013 року, видатковою накладною №60602 від 06 червня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіслюкс» поставлено позивачу етикетки (70000 штук) на загальну суму 43680 гривень з урахуванням податку на додану вартість (т. 1 а.с. 195-196).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдлайн» відповідно до видаткової накладної №ГО-0722013 від 22 липня 2013 року, рахунку-фактури від 22 липня 2013 року поставлено позивачу етикетки (25000 штук) на загальну суму 15600 гривень з урахуванням податку на додану вартість (т. 1 а.с. 197-198).

Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Сідлей» поставлена позивачу поліграфічна продукція.

Отримання поліграфічної продукції від названих контрагентів документально підтверджується (у тому числі й податковими накладними), що також знайшло детальне відображення й в акті перевірки позивача. Податковою перевіркою підтверджено розрахунки між позивачем та контрагентами у безготівковій формі, а також відсутність заборгованості між підприємствами.

Крім того, документально підтверджується господарські відносини між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський ОСОБА_1», «ДПК «ВАЙЗ», «НВЦ «Реаком», «ІД-Телеком», «Техномаш», «Олександрійська Ливарна Компанія», «Мега Лінк», «Онікс», «РВА Промоцентр», «Реконд», «Самакс», «Укрстандарт», «МФ «Фаворит Плюс», приватним підприємством «Емаль», що засвідчується наявними у матеріалах справи: договорами поставки поліграфічної продукції, їх додатками та додатковими угодами (листівок, календарів, етикеток), видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про наявність належних доказів того, що товар отриманий від контрагентів позивача в подальшому використовувався позивачем у власній господарській діяльності.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично висновки контролюючого органу в акті перевірки щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності ґрунтуються на викладеній інформації в актах перевірок контрагентів, проте, такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Як встановлено судом першої інстанції, доставка товару на адресу позивача згідно умов договорів поставки здійснювалася за рахунок та засобами постачальників. Доставка товару контрагентам-покупцям, за умовами договорів, здійснювалася за рахунок позивача. Враховуючи те, що отриманий товар є малогабаритним та незначною вагою він зберігався за юридичною адресою позивача, доставлявся керівником позивача особисто без залучення сторонніх перевізників власним та громадським автотранспортом.

Наявність власного автотранспорту у директора товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПРОЕКТ» підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО №202307 від 19 січня 2013 року, відповідно до якого за ним зареєстровано право користування автомобілем «Mitsubishi Pajero» та довідкою ДАЇ про реєстрацію права власності на автомобіль «Subaru Forester» з листопада 2011 року (т. 1 а.с. 111, 161).

З урахуванням фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що господарські відносини позивача з контрагентами мають ознаки реальності, зокрема наявні докази поставки товару, перевезення товару та подальша реалізація, а доводи відповідача стосовно нікчемності вказаних правочинів є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Також, факт реальності поставки товару та дійсності складання первинних документів судом першої інстанції встановлено шляхом допиту свідків.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності необхідних первинних документів, які б підтверджували факт отримання товару, як на одну з підстав нікчемності договорів укладених позивачем з контрагентами, виходячи з того що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами і факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що акт перевірки містить розбіжності у кількості придбаного і в наступному реалізованого позивачем одного й того ж самого товару, що дає підстави дійти висновку про допущення відповідачем в акті перевірки арифметичних помилок та інших суттєвих недоліків, які не дають змогу встановити дійсних постачальників та покупців перелічених в ньому товарів.

Отже, за укладеними та дослідженими договорами вчинено дії щодо як отримання, так і реалізації товару, а отримання коштів відображено як оплата за реалізовані товари, внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів, на що вказує податковий орган.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем не допущено порушень зазначених в акті перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року №0007101502 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та частково задовольнив позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим